Постанова

від 17.10.2017 по справі 826/10447/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 17 жовтня 2017 року                  м. Київ                                         № 826/10447/17 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вовк П.В. розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у м. Києві до державного підприємства «Аптека» про стягнення заборгованості. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у м. Києві  (далі також – ГУ ДФС у м. Києві, позивач) до державного підприємства «Аптека» (далі також – ДП «Аптека», відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 167   483, 37 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача перед бюджетом виникла заборгованість з частини чистого прибутку (доходу) у розмірі 167   483, 37 грн., внаслідок несплати в установлений законодавством строк узгоджених грошових зобов'язань. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2017 року було відкрито скорочене провадження у справі № 826/10447/17 та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття скороченого провадження надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача. Зазначена ухвала про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі отримана відповідачем 29 серпня 2017 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. ДП «Аптека» надано письмові заперечення проти позову, в яких відповідач просить суд залучити до участі у праві в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державне управління справами, як орган управління майном такого підприємства. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд - В С Т А Н О В И В: ДП «Аптека» (код ЄДРПОУ 01973880) знаходиться за адресою: 01133, місто Київ, Печерський район, вулиця Верхня, будинок 5 та перебуває за основним місцем обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Як вбачається з матеріалів справи, 28 лютого 2017 року, 09 березня 2017 року та 07 червня 2017 року відповідачем було подано до контролюючого органу за основним місцем обліку розрахунки частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, якими підприємством самостійно визначено суми грошових зобов'язань за 2016 рік та І квартал 2017 року у розмірі 187, 00 грн., 186   750, 00 грн. та 57   000, 00 грн. відповідно. Позивачем на юридичну адресу ДП «Аптека» направлялась податкова вимога форми «Ю» від 27 квітня 2017 року № 8918-17 на суму 186   137, 00 грн., яка була отримана відповідачем 15 травня 2017 року, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Відповідно до даних контролюючого органу, станом на дату звернення до суду з цим позовом, за відповідачем рахується податковий борг з частини чистого прибутку (доходу) у розмірі 167   483, 37 грн. Несплата відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум податкових зобов'язань обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом. Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України) наявні докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з викладеними у позовній заяві доводами, виходячи з наступного. Відповідно до положень статті 67 Конституції України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі також – ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України). Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Згідно п. 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у   підпунктах   54.3.1 - 54.3.6   пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Згідно п. 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в    порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Відповідно до п. 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України). Відтак, враховуючи, що сума податкових зобов'язань відповідачем не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу. Доказів оскарження податкової вимоги чи погашення податкового боргу за визначеними грошовими зобов'язаннями у розмірі 167   483, 37 грн. ДП «Аптека» суду не надано. Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, однак процедура стягнення такого боргу позивачем вважається дотриманою. Як було зазначено вище, відповідач надав суду письмові заперечення, в яких просив долучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган управління майном ДП «Аптека» - Державне управління справами, розглядати дану справу за загальними правилами КАС України. Так, згідно Статуту, аптека за своєю організаційно-правовою формою є державним підприємством, заснованим на державній формі власності, що відповідно до Указу Президента України від 25 вересня 2002 року № 860 і розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 674 передане в управління Державного управління справами. На думку відповідача, розгляд даної справи, у випадку задоволення позовних вимог, без участі у справі органу управління майном може потягнути за собою виникнення для Державного управління справами нових зобов'язань, в тому числі щодо видання додаткових розпоряджень та підготовки нових звернень до Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України, внаслідок чого може порушитись структура алгоритму упорядкованості грошових коштів. Згідно ч. 2 статті 53 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі. Якщо адміністративний суд при прийнятті позовної заяви, підготовці справи до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку. Як вбачається із наявного в матеріалах справи Статуту відповідача, зокрема його п. 4, аптека є юридичною особою. Права та обов'язки юридичної особи аптека набуває з дня її державної реєстрації. Аптека веде самостійний баланс, має розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням. Аптека несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного їй майна згідно з чинним законодавством. Держава та орган управління майном не несуть відповідальності за зобов'язаннями аптеки, крім випадків, передбачених законодавством України. Більш того, згідно п. 7.2 Статуту, аптека зобов'язана забезпечувати своєчасну сплату податків та інших відрахувань згідно з чинним законодавством. Враховуючи викладене, рішення щодо стягнення з ДП «Аптека» податкового боргу, що виник внаслідок несплати узгоджених сум грошових зобов'язань за самостійно поданими розрахунками частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями не стосується прав, свобод, інтересів та обов'язків Державного управління справами, оскільки носить індивідуальний характер. Відтак клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державного управління справами є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Відповідно до ч. 2 статті 183-2 КАС України, суд може розглядати в порядку скороченого провадження адміністративні справи щодо вимог, в тому числі, про стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, якщо такі вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб. Отже, оскільки, як було встановлено вище, вимоги зазначені в позовній заяві не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб, не підлягає також задоволенню і клопотання відповідача про розгляд даної справи за загальними правилами КАС України. Судом також не приймаються до уваги доводи ДП «Аптека» про те, що сума податкового боргу відповідача є меншою від тієї, яку заявляє контролюючий орган у своєму позові з огляду на те, що на підтвердження таких обставин відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів в розумінні статті 70 КАС України, в той час як заявлена позивачем сума заборгованості відповідача підтверджена долученими до матеріалів справи документами. Таким чином, за відповідачем обліковується сума узгоджених та несплачених податкових зобов'язань з частини чистого прибутку (доходу) у розмірі 167   483, 37 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, розрахунками частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, довідкою про наявність податкового боргу та обліковою карткою такого платника податків. При вирішенні даної справи, суд також враховує надані позивачем 12 жовтня 2017 року додаткові пояснення, з яких вбачається наявність у ДП «Аптека» вказаного вище податкового боргу, що підтверджується відомостями облікової карки такого підприємства. У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Згідно з п. 41.2 статті 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється. Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп. 20.1.34 п. 20.1. статті 20 ПК України) Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 статті 95 ПК України). Згідно зі статтею 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження. Відповідно до положень ч. 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів. Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню. Згідно ч. 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Відповідно до положень ч. 1 статті 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених, в тому числі, п. 4 ч. 1 статті 183-2 цього Кодексу, а саме, щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. Керуючись статтями 69-71, 160-162, 183-2, 254, 256 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов Головного управління ДФС у м. Києві до державного підприємства «Аптека» про стягнення заборгованості – задовольнити повністю. Стягнути з державного підприємства «Аптека» (код ЄДРПОУ 01973880) на користь Головного управління ДФС у м. Києві податковий борг у розмірі 167   483, 37 грн. (сто шістдесят сім тисяч чотириста вісімдесят три гривні тридцять сім копійок). Постанова підлягає негайному виконанню. Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Суддя                                                                                                                       П.В. Вовк