Ухвала

від 04.10.2017 по справі 810/3028/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3028/16 Головуючий у 1-й інстанції: Горобцова Я.В. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

04 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Бєлової Л.В.,

Парінова А.Б.,

при секретарі: Вітковській К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВСЬКЕ ТРАНСПОРТНО-БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО №3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю КИЇВСЬКЕ ТРАНСПОРТНО-БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО №3 звернулось до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.09.2016 №0002762203 та №0002752203.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що позивачем були неправомірно віднесені до складу податкового кредиту суми за господарськими операціями з контрагентами, зазначеними в Акті перевірки, оскільки господарські операції між вказаними підприємствами не спрямовані на настання реальних наслідків та мають ознаки фіктивних.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, посадовими особами ГУ ДФС у Київській області проведена планова виїздна перевірка ТОВ КТБП №3 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, за результатами якої складено Акт від 17.05.2016 №56/10-36-14-04/32786261.

Перевіркою встановлено порушення позивачем: п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 137.1. ст. 137, п. 138.2 ст. 138, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185 ПК України, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 902 731 грн. за 2014 рік; п. 198.2, п. 198. 3, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 003 035,00 грн.

Рішенням ДФС Україна про результати розгляду скарги від 17.08.2016 №17859/6/99-99-11-01-01-25 у відповідь на скаргу ТОВ КТБП №3 ДФС Україна скасувала податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 07.06.2016 №0001022203, №0001032203 в частині визначення скаржнику грошових зобов'язань по взаємовідносинах з ТОВ Софіятрансплюс , ТОВ Олліс Буд Плюс , ТОВ Паріс Ф , ТОВ Віталекс , ТОВ Амобуд , ТОВ Агат Пром , ТОВ Укрспецсантехніка , а в іншій частині оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

На підставі означеного вище рішення ДФС України відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 15.09.2016 №0002762209, яким встановлено порушення ТОВ КТБП №3 п. 198.2, п. 198. 3, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 953 743,50 грн. та податкове повідомлення-рішення від 15.09.2016 №0002752203, яким встановлення порушення ТОВ КТБП №3 п. 123.1 ст. 123 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 858 369,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не наведено достатніх доводів та не подано належних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання спірних господарських операцій, доводили б невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до п.п.134.1.1. п. 134.1. ст.131 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з матеріалів справи, у період, що перевірявся, позивач мав господарські правовідносини з ТОВ Укр Сервіс Груп , ТОВ Акрос Груп Буд , ПП Пром-Тех-Снаб , ТОВ Укрспецсантехсервіс та ТОВ ТК ФІОНА .

Так, 05.08.2014 між Генеральним підрядником ТОВ КТБП №3 та Підрядником ТОВ Укр Сервіс Груп було укладено: договір підряду №05/08/14-6 на виконання робіт з влаштування цегляної кладки на об'єкті Будівництво багатоповерхового житлового будинку №6 по вул. Лесі Українки в с. Петрівське Київської області ; договір підряду №05/08/14-2 на виконання робіт по влаштуванню цегляної кладки на об'єкті Будівництво багатоповерхового житлового будинку №2 по вул. Лесі Українки в с. Петрівське Київської області ; договір підряду №05/08/14-4 на виконання робіт по влаштуванню цегляної кладки на об'єкті Будівництво багатоповерхового житлового будинку №4 по вул. Лесі Українки в с. Петрівське Київської області ; договір підряду №05/08/14-8 на виконання робіт по влаштуванню цегляної кладки на об'єкті Будівництво багатоповерхового житлового будинку №8 по вул. Лесі Українки в с. Петрівське Київської області .

На підтвердження виконання умов вищеозначених договорів позивачем було надано наступні документи: довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні та платіжні доручення.

В жовтні-листопаді 2014 року між Генеральним підрядником ТОВ КТБП №3 та Субпідрядником ТОВ Акрос Груп Буд було укладено: договір підряду від 20.10.2014 №20/10/14, відповідно до умов якого підрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе виконання загальних будівельно-монтажних робіт на будівництві об'єкту Науково-технічний центр у м. Вишгород Вишгородського р-ну Київської області ; договір підряду від 10.11.2014 №ЛУ-4, відповідно до умов якого генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті Багатоповерховний житловий будинок №4 по бульвару Українки в с. Петрівське, Києво-Святошинського р-ну Київської області, Україна ; договір підряду від 10.11.2014 №ЛУ-2, відповідно до умов якого генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті Багатоповерховний житловий будинок №2 по бульвару Українки в с. Петрівське, Києво-Святошинського р-ну Київської області, Україна ; договір підряду від 10.11.2014 №ЛУ-6, відповідно до умов якого генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе виконання загальних будівельно-монтажних робіт на об'єкті Багатоповерховий житловий будинок №6 по бульвару Українки в с. Петрівське, Києво-Святошинського р-ну Київської області, Україна ; договір підряду від 10.11.2014 №ЛУ-8, відповідно умов якого генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе виконання загальних будівельно-монтажних робіт на об'єкті Багатоповерховий житловий будинок №8 по бульвару Українки в с. Петрівське, Києво-Святошинського р-ну Київської області, Україна ; договір підряду від 17.11.2014 №17/11/14, відповідно до умов якого підрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе виконання загальних будівельно-монтажних робіт на будівництві об'єкту Науково-технічний центр у м. Вишгород Вишгородського р-ну Київської області ; договір підряду від 24.11.2014 №24/11/14, відповідно до умов якого головний підрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе виконання загальних будівельно-монтажних робіт відповідно до проектної документації, державних будівельних норм України на об'єкті будівництва житловий будинок по вул. Малиновського, 4 в Оболонському р-ні м. Києва .

На підтвердження виконання зазначених договірних зобов'язань позивачем було надано до перевірки наступні первинні бухгалтерські документи: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання-передачі виконаних робіт, податкові накладні та платіжні доручення.

01 Серпня 2014 року між покупцем - ТОВ КТБП №3 та постачальником - ПП Пром-Тех-Снаб укладено договір №1375, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця будівельні матеріали, згідно поданих заявок, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надані належні первинні бухгалтерські документи.

01 Листопада 2013 року між головним підрядником ТОВ КТБП №3 та підрядником ТОВ Укрспецсантехсервіс укладено договір №1/11, відповідно до умов якого головний підрядник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації, державних будівельних норм України та умов договору виконання робіт по влаштуванню цегляної кладки, що передбачено проектом на об'єкті: Будівництво житлового будинку по вул. Маршала Малиновського, 4 в Оболонському районі м. Києва, а головний підрядник зобов'язується прийняти та оплатити якісно виконані роботи .

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано: довідки про вартість виконаних підрядних робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт та платіжне доручення.

01 Березня 2013 року між Головним підрядником - ТОВ КТБП №3 та субпідрядником - ТОВ ТК ФІОНА укладено договір субпідряду на виконання окремих видів робіт №01/03-13, відповідно до якого субпідрядник приймає на себе зобов'язання з виконання таких робіт: перевезення власним або залученим автотранспортом грунту з будівельного майданчика, розташованого за адресою м. Київ, вул. Малиновського, 4 на відстань 28 км до місця зберігання грунту: житловий масив Осокорки м. Київ.

Також, 10.10.2013 між замовником ТОВ КТБП №3 та підрядником ТОВ ТК ФІОНА укладено договір субпідряду на виконання окремих видів робіт №10/10-13, відповідно до якого замовник доручає , а підрядник приймає на себе виконання будівельно-мантажних робіт на об'єкт Багатоповерховий житловий будинок №2;8;4;6 по бульвару Лесі Українки в с. Петрівське, Києво-Святошинського р-ну, Київської області .

Реальність означених вище господарських операцій підтверджується: актами приймання виконаних будівельних робіт, податковими накладними та платіжними дорученнями.

Також позивачем були надані будівельні ліцензії контрагентів, з якими були укладенні договори про надання означених вище будівельних послуг.

Всі вищеозначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. На момент укладення договорів контрагенти позивача мали Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Крім того, суд враховує, що предмет вказаних господарських операцій позивача відповідає видам його господарської діяльності, що підтверджується аналізом господарських операцій з придбання товарів та послуг і їх подальшого використання у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Стосовно посилань податкового органу на порушення в оформленні певних первинних бухгалтерських документів, колегія суддів зазначає наступне.

Застосуванням формального підходу до визначення достовірності первинних документів інтересам добросовісної особи може бути заподіяна шкода, причому без будь-якої вини з її боку.

Крім того, вимоги статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні щодо необхідної наявності в кожному первинному документі належних реквізитів варто поширювати саме на того суб'єкта господарювання, який веде бухгалтерський облік. Немає підстав покладати відповідальність за невиконання обов'язку щодо належного ведення бухгалтерського обліку одним суб'єктом господарювання на інших, зокрема, на його контрагентів.

Таким чином, відповідно до зазначеного Закону відповідальність за недостовірність даних первинних документів несуть особи, які забезпечують ведення бухгалтерського обліку та складають ці первинні документи. А відтак, контрагенти суб'єкта господарювання не можуть нести відповідальності за недобросовісне виконання ним своїх обов'язків щодо складання первинних документів.

Тому, невиконання обов'язку щодо належного підписання первинного документу, складеного однією особою і переданого іншій особі, може позбавляти цю накладну статусу первинного документа або в разі обізнаності контрагента з відсутністю повноважень щодо складання такого документа, або в разі фактичної відсутності господарської операції.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17 червня 2014 року по справі № К/800/10842/13.

Більше того, відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників, чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може свідчити про незаконність формування податкового кредиту.

Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, так, у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Стосовно посилань податкового органу на відсутність товарно-транспортних накладних, які підтверджували б факт транспортування або отримання транспортних спірних послуг, колегія суддів зазначає, що сама по собі відсутність товарно-транспортних накладних може свідчити лише про факт порушення правил перевезень автомобільним транспортом, що не пов'язане з дотриманням вимог податкового законодавства, і не спростовує факту здійснення господарських операцій.

Так само стосовно посилань податкового органу на відсутність у контрагентів необхідних ресурсів для виконання спірних договірних зобов'язань, колегія суддів звертає увагу на те, що за приписами чинного законодавства господарська діяльність товариства може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів третіх осіб, шляхом укладання цивільно-правових угод та господарських договорів, - з огляду на що доводи податкового органу про відсутність у певних контрагентів трудових ресурсів та основних засобів для здійснення господарської діяльності також не вважає належними доказами фіктивності спірних операцій.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів вважає, що позивачем виконано усі необхідні умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту, сум за спірними господарськими операціями, - з огляду на що погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність та необхідність скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 09 жовтня 2017 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Парінов А.Б.

Бєлова Л.В.