Рішення

від 13.10.2017 по справі 904/8181/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.10.2017 Справа № 904/8181/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ПОЛІПРОМ", м. Дніпро

до В-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС МАРКЕТ", м. Львів

В-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Укрхімекспорт", м. Дніпро

про стягнення 78 036,98 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Батова Р.Р.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ПОЛІПРОМ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС МАРКЕТ" (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Укрхімекспорт" (далі - відповідач-2) про стягнення 78 036,98 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2017 порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 12.10.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 умов договору поставки №101-109-DA14 (далі - Договір), а саме не сплачено у повному розмірі вартість поставленого товару, у зв'язку з чим у відповідача-1 перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 59 939,97 гривень.

08.09.2017 від позивача надійшла заява про залишення позову без розгляду у зв'язку з тим, що після відкриття провадження у справі відповідачем-1 було добровільно та у повному обсязі сплачено заборгованість за договором поставки № 101-109-ДА14 від 20.02.2014.

11.10.2017 від відповідача-1 надійшла заява, в якій він просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 59 939,97 гривень та надав копії платіжних доручень про сплату вказаної заборгованості позивачу.

Повноважний представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наданою ним до суду заявою від 08.09.2017. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило.

Повноважний представник відповідача-1 у судове засідання також не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Повноважний представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що відповідач-2 про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вищевикладене суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

У судовому засіданні 12.10.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи та заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.02.2014 між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір поставки №101-109-DA14 (а.с.14-26), згідно якого позивач, як постачальник, з 20.08.2014 по 01.10.2015 здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 730 563,00 гривень, що підтверджується видатковими накладними.

Відповідач-1 здійснив оплату товару частково на суму 670 623,03 гривень, внаслідок чого станом на 14.08.2017 у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 59 939,97 гривень.

Згідно пункту 2 Додаткової угоди до Договору поставки покупець зобов'язується оплачувати поставлений товар один раз у 30 днів за реалізований товар. Однак вказані зобов'язання відповідачем-1 не виконані.

21.02.2014 між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки, відповідно до якого відповідач-2 поручився перед позивачем, як кредитором, за виконання відповідачем-1 грошових зобов'язань за Договором поставки №101-109-DA14 від 20.02.2014 (а.с.43-44).

Таким чином, станом на 14.08.2017 заборгованість відповідача-1 перед позивачем складає: 59 939,97 гривень - заборгованість за договором, 14 884,88 гривень - інфляційні витрати, 3 212,13 гривень - 3% річних.

08.09.2017 позивачем подано до суду заяву про залишення позову без розгляду у зв'язку з добровільною сплатою відповідачем-1 заборгованості за договором поставки №101-109-DA14 у розмірі 59 939,97 гривень.

Однак стаття 81 Господарського процесуального кодексу України не передбачає такої підстави для залишення позову без розгляду, як вирішення спору у позасудовому порядку. Тому суд не може задовольнити подану заяву через відсутність для цього підстав.

Натомість відповідач-1 надіслав до суду заяву, в якій просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача-1 грошових коштів у сумі 59 939,97 гривень та надав копію платіжного доручення від 06.09.2017 про сплату вказаної суми на рахунок позивача.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Положеннями ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Господарським судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем-1 після порушення провадження у даній справі було сплачено позивачу заборгованість за договором поставки №101-109-DA14 від 20.02.2014 у повному обсязі у розмірі 59 939,97 гривень.

З огляду на викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 59 939,97 гривень підлягають припиненню, оскільки в даній частині відсутній предмет спору і основна заборгованість сплачена після порушення провадження у справі.

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Відповідно до п. 10.5 Договору, у разі несвоєчасної оплати вартості товару замовник зобов'язаний сплатити виробнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За несвоєчасне перерахування відповідачем плати за поставку товару інфляційні втрати за загальний період прострочення складають 14 884,88 гривень, 3% річних - 3212,13 гривень, які підлягають стягненню з відповідача-1.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 59 939,97 гривень - припинити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС МАРКЕТ" (м. Львів, вул. Городоцька, 359, код ЄДРПОУ 38316777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ПОЛІПРОМ" (м. Дніпро, вул. Старокодацька, 6, код ЄДРПОУ 19155069) 14 884,88 (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири грн. 88 коп.) гривень - інфляційні втрати, 3212,13 (три тисячі двісті дванадцять гривень 13 коп.) гривень - 3% річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Укрхімекспорт" (м. Дніпро, вул. Січових стрільців, 11, оф.22, код ЄДРПОУ 25543463) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ПОЛІПРОМ" (м. Дніпро, вул. Старокодацька, 6, код ЄДРПОУ 19155069) 1 600, 00 (одна тисяча шістсот) гривень - судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 17.10.2017

Суддя ОСОБА_1