Ухвала

від 19.09.2017 по справі 910/27887/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

19.09.2017Справа № 910/27887/15

За скаргою Державного підприємства "Адміністрація річкових портів"

на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві

у справі №910/27887/15 за позовом Державного підприємства "Адміністрація річкових портів"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНЖ"

про усунення перешкод користування майном

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від ВДВС: не з'явилися;

від скаржника (стягувача, позивача): Бабенко Л.В. - за довіреністю №01/05-274Д від 09.03.2017 року;

від боржника (відповідача): не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2015 року у справі №910/27887/15 позов задоволено повністю; зобов'язано Tовариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНЖ" (79039, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 111-А; код ЄДРПОУ 32374702) усунути перешкоди у користуванні майном, а саме: звільнити самовільно зайняте державне майно - гідротехнічну споруду берегоукріплення р. Дніпро у м. Києві довжиною 120 метрів Вантовим мостом та елеватором (ITC-1058) від дебаркадеру "ДД-7"; стягнути з Tовариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНЖ" (79039, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 111-А; код ЄДРПОУ 32374702) на користь Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" (04071, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЕЛЕКТРИКІВ, будинок 14; код ЄДРПОУ 33404067) 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. - судового збору.

15.12.2015 року на виконання вищевказаного рішення Господарським судом міста Києва видано 2 (два) накази.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва від Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" надійшла скарга на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2017 року розгляд скарги призначено на 19.09.2017 року.

У судове засідання 19.09.2017 року представники боржника та ВДВС не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, однак згідно вимог ст.121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

В судовому засіданні 19.09.2017 року представник скаржника (позивача) скаргу підтримав в повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника скаржника, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2016 року Подільським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження №51144936 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.12.2015 року №910/27887/15 (про зобов'язання Tовариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНЖ" (79039, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 111-А; код ЄДРПОУ 32374702) усунути перешкоди у користуванні майном, а саме: звільнити самовільно зайняте державне майно - гідротехнічну споруду берегоукріплення р. Дніпро у м. Києві довжиною 120 метрів Вантовим мостом та елеватором (ITC-1058) від дебаркадеру "ДД-7").

10.08.2016 року стягувачем на адресу Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві (далі по тексту - ВДВС) направлено заяву №01/08-660 про застосування заходів тимчасових обмежень до боржника, яку ВДВС отримало 10.08.2017 року, що підтверджується відбитком штампеля ВДВС (копія заяви містяться в матеріалах справи).

Згідно заяви №01/08-660 стягувач просив ВДВС звернутись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 (директор ТОВ "ГРАНЖ") за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2015 року у справі №910/27887/15.

Дана заява була проігнорована ВДВС, жодних дій останнім не проведено, відповіді, по теперішній час, стягувачем не отримано.

На момент розгляду скарги дана заява залишилася без виконання, а скаржником не отримано жодної відповіді.

В обґрунтування заяви скаржник зазначив, що ВДВС не в повному обсязі вжито заходів з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.12.2015 року №910/27887/15 (про зобов'язання Tовариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНЖ" (79039, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 111-А; код ЄДРПОУ 32374702) усунути перешкоди у користуванні майном, а саме: звільнити самовільно зайняте державне майно - гідротехнічну споруду берегоукріплення р. Дніпро у м. Києві довжиною 120 метрів Вантовим мостом та елеватором (ITC-1058) від дебаркадеру "ДД-7" ), як це передбачено Законом України Про виконавче провадження (від 02.06.2016 року №1404-VIII).

Згідно ст. 129 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Згідно з нормами частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України Про виконавче провадження (№1404-VIII) виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

При цьому статтею 18 Закону України Про виконавче провадження (№1404-VII) виконавцю надано широке коло прав для реалізації покладених на нього обов'язків. Зокрема державний виконавець зобов'язаний у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

Відповідно п. 1 розділу ХІІІ до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року N 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року N 2832/5) (далі по тексту - Інструкція), у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

Розділом ХІІІ Інструкції передбачений порядок обмеження у праві виїзду за межі України та заборона в'їзду в Україну.

Враховуючи викладене, державним виконавцем не дотримано вимог ст. 18 Закону України Про виконавче провадження (від 02.06.2016 року №1404-VIII), розділу 8 Інструкції обмеження у праві виїзду за межі України та заборона в'їзду в Україну , що призвело до бездіяльності останнього щодо повного, ефективного і в розумні строки виконання рішення суду. Зокрема, державним виконавцем не вчинено дій щодо встановлення обмеження у праві виїзді за межі України директора боржника (ТОВ "ГРАНЖ").

Крім того, положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року гарантують кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. При цьому, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року по справі Шмалько проти України (заява №60750/00): для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду , а відповідно до рішення від 17.05.2005р. по справі Чіжов проти України (заява №6962/02): на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок , і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці .

Відтак, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року право особи на судовий упродовж розумного строку без жодних невиправданих затримок розповсюджуються в тому числі на стадію виконання рішення як невід'ємну складову частину судового розгляду, забезпечення якого в Україні покладається на державну виконавчу службу та державних виконавців.

Рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2015 року по справі 910/27887/15 на момент розгляду справи не виконано, не звільнено самовільно зайняте державне майно, що порушує вимоги Закону України Про виконавче провадження , так і міжнародні зобов'язання України, як права Стягувача так і його інтереси.

Через бездіяльність ВДВС, відповідачем (боржником) не звільнено самовільно зайняте державне майно - гідротехнічну споруду берегоукріплення р. Дніпро у м. Києві довжиною 120 метрів Вантовим мостом та елеватором (ITC-1058) від дебаркадеру "ДД-7".

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження (від 02.06.2016 року №1404-VIII) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Суд зазначає, що реальних заходів, направлених на примусове виконання рішення, в повному обсязі, передбаченому законодавством, державним виконавцем не здійснено.

Згідно ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.

Відповідно до п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Отже, за результатами розгляду скарги доводи скаржника визнаються судом правомірними, а тому скарга підлягає задоволенню.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись, ст. 86, 121-2 ГПК України, Господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" - задовольнити повністю.

2. Визнати неправомірною бездіяльність Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (04208, м. Київ, ПРОСПЕКТ ГОНГАДЗЕ, будинок 5-Б; код ЄДРПОУ 34482497) по виконанню рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2015 року у справі №910/27887/15.

3. Зобов'язати Подільський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (04208, м. Київ, ПРОСПЕКТ ГОНГАДЗЕ, будинок 5-Б; код ЄДРПОУ 34482497) вжити заходи примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2015 року у справі №910/27887/15.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.М. Якименко