Рішення

від 03.10.2017 по справі 910/10856/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2017Справа №910/10856/17 За позовом Заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області

доТовариства з обмеженою відповідальністю "ВАРТ І КО"

про повернення майна та стягнення 113132,96 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від прокуратури Мамушкіна А.І.(посв. № 043881 від 09.08.2016)

Від позивача Ткаченко В. А. (керівник);

Шкрабуля Т. І. (дов. від 11.09.2017)

Шевченко Р. В. (дов. від 11.09.2017)

Від відповідача Дігтяр О.В.(дов. від 25.07.2017)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 03.10.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Заступник керівника Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про зобов'язання повернути нежитлове приміщення та стягнення 113 132,96 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2017 порушено провадження у справі №910/10856/17 та призначено до розгляду на 25.07.2017.

В судових засіданнях 25.07.2017, 03.08.2017 судом оголошувалася перерва на 03.08.2017 та 12.09.2017 відповідно для подання додаткових доказів по справі. Ухвалою від 03.08.2017 продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.

В судовому засіданні 12.09.2017 оголошено перерву до 26.09.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2017 розгляд справи призначено на 03.10.2017 та зобов'язано сторін надати суду документи необхідні для розгляду справи.

В судове засідання 03.10.2017 представники прокуратури та сторін з'явилися, позивач надав в судовому засіданні клопотання про доручення до матеріалів справи витребуваних судом документів. Сторонами та прокурором в судовому засіданні були надані усні пояснення по суті справи, в яких прокурор та позивач заявлені позовні вимог підтримали в повному обсязі, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив.

Позовні вимоги обґрунтовані обставинами нікчемності договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району № 14 від 20.12.2013.

Відповідач проти задоволення позовних вимог усно заперечував/

В судовому засіданні 03.10.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи,між позивачем, як орендодавцем та відповідачем, як орендарем 20.12.2013 був укладений в постій письмовій формі договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району № 14 (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування не житлові приміщення (будівлю, споруду), загальною площею 400 кв. м. на першому поверсі, що має окремий вихід в будівлі, що є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району, розташований за адресою: 17061, Чернігівська область, Козелецький район, пров. Центральний, буд. 3 та перебуває в оперативному управлінні.

Відповідно до п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акта приймання - передачі майна, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 3.1. договору орендна плата є платежем у грошовій формі, який орендар вносить орендодавцю та до районного бюджету незалежно від наслідків діяльності орендаря і сплачується за весь термін фактичного користування майном, що визначається на підставі акту приймання - передачі в оренду та акту приймання - передачі майна з орендного користування.

Розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Козелецького району, затвердженої рішенням районної ради від 22.07.2011, або за результатами конкурсу на право оренди майна (п. 3.3. договору).

Відповідно до п. 3.4. договору розмір та порядок розрахунку орендної плати наведено у додатку № 2 до договору, що є невід'ємною його частиною, нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.5. договору).

В п. 3.6. договору сторони погодили, що орендну плату орендар зобов'язаний перераховувати щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця згідно виставлених рахунків орендодавцем.

У відповідності до п. 5.1.3., 5.1.10, 5.1.15 орендар зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату, у разі припинення або розірвання договору негайно повернути орендодавцеві одержане від нього майно, здійснити нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію договору (якщо це передбачено законодавством) за рахунок своїх коштів.

В п. 10.1 договору сторони визначили, що договір діє з 20.12.2013 по 20.12.2023 року включно.

У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцеві або балансоутримувачу (п. 10.10 договору).

Акт прийому - передачі в оренду майна розташованого за адресою пров. Центральний, 3, селіВолевачі був підписаний сторонами 20.12.2013, в день укладання договору.

В додатку № 2 до договору сторонами було погоджено, що загальний розмір місячної орендної плати без ПДВ складає 2 160, 00 грн.

Як підтверджено матеріалами справи, будівля Волевачівської ЗОШ 1-2 ст., що знаходиться за адресою Чернігівська область Козелецький район с. Волевачі, пров. Центральний, 3 є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району та відповідно рішення двадцятої сесії шостого скликання Козелецької районної ради від 22.03.2013 Про перелік об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району на 2013 рік перебуває в оперативному управлінні Відділу освіти Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області. Перелік об'єктів спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міста Козелецького району кожного року затверджується на сесії районної ради. Зокрема, відповідно до рішення дев'ятої сесії сьомого скликання районної ради № 15-09/УІІ від 30.12.2016 Про перелік об'єктів спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міста Козелецького району на 2017 рік приміщення Волевачівської ЗОШ 1-2 ст. також включено до даного переліку, знаходиться на балансі Відділу освіти Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області та перебуває в його оперативному управлінні.

Згідно пункту 2 розділу 1 Положення про порядок передачі майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району в оренду, затвердженого рішенням четвертої сесії Козелецької районної ради шостого скликання від 22.07.2011 (зі змінами) об'єктами права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Орендодавцями майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району є в тому числі і суб'єкти, за якими закріплене таке майно на праві господарського відання чи оперативного управління (пункт 4, розділ 1 Положення).

Козелецька районної рада на момент укладення договору була обізнана щодо факту укладення договору оренди між відділом освіти Козелецької РДА і ТОВ Варт і Ко , не заперечувала проти його укладення та намірів самостійно використовувати та/або передавати майно в оренду не мала.Отже, Відділ освіти Козелецькоїрайонної державної адміністрації Чернігівської області був належним орендодавцем майна та мав достатні повноваження на укладення договору.

За твердженням керівника Ніжинської місцевої прокуратури договір укладений між позивачем та відповідачем не відповідає вимогам чинного законодавства та є нікчемним правочином, з огляду на недодержання його сторонами нотаріальної форми.

З моменту підписання акту прийому - передачі в оренду майна розташованого за адресою пров. Центральний, 3 , селі Волевачі(з 20.12.2013) відповідач користується орендованим майном, що ним не заперечується. За розрахунком позивача заборгованість відповідача за фактичне користування об'єктом оренди за договором станом на 01.06.2017 складає 113 132, 96 грн. З урахуванням індексу інфляції орендна плата за фактичне користування майном щомісячно складає 3 865, 48 грн. Позивач, як вбачається із матеріалів справи неодноразово звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості, однак відповідні вимоги залишені відповідачем без задоволення, і доказів іншого матеріали справи не містять.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги керівника Ніжинської місцевої прокуратури, в інтересах держави в особі позивача про зобов'язання відповідача повернути позивачу нежитлове приміщення площею 400 кв. м., балансовою вартістю 99 270, 00 грн., яке розташоване за адресою: с. Волевачі, пров. Центральний, 3, Козелецький район, Чернігівська область, шляхом примусового звільнення та про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі станом на 01.06.2017 в розмірі 113 132, 96 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району № 14 від 20.12.2013є договором оренди будівлі або іншої капітальної споруди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України).

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України), ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

У відповідності до положень ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Усупереч ст. 793 ЦК України договір оренди, незважаючи на укладення його строком на 10 років (з 20.12.2013 по 20.12.2023) нотаріально не посвідчений.

При цьому, відповідно до п. 5.1.15 договору обов'язок здійснити нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію цього договору (якщо це передбачено законодавством) за рахунок своїх коштів покладено на орендаря - ТОВ Варт і Ко , яким не вживалися будь-які заходи для посвідчення договору, і доказів іншого матеріали справи не містять.На момент розгляду справи відповідачем будь-яких заходів щодо нотаріального посвідчення договору також не вжито, і відповідно порушення ст. 793 ЦК України не усунуті. Доказів ухилення позивача від нотаріального посвідчення договору та/або звернення відповідачем до суду з позовом про визнання договору дійсним матеріали справи не містять.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, враховуючи, що договір оренди не був нотаріально посвідчений, як вимагали приписи ст.793 ЦК України (в редакції дійсній на момент укладення договору), то в силу ст. 220 ЦК України вказаний договір дійсно є нікчемним.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст. 236 ЦК України).

Як роз'яснено в п. 4, 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтованості іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (ч. 1 ст. 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку із цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Враховуючи нікчемність вказаного договору, у відповідача, як сторони нікчемного правочину відсутні правові підстави для користування орендованим майном, а тому нежитлове приміщення загальною площею 400 кв.м., що знаходиться на 1 поверсі в будівлі за адресою: с. Волевачі, пров. Центральний, 3, Козелецький район, Чернігівська область підлягає поверненню позивачу.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог щодо зобов'язання відповідача повернути позивачу нежитлове приміщення площею 400 кв. м., балансовою вартістю 99 270, 00 грн., яке розташоване за адресою: с. Волевачі, пров. Центральний, 3, Козелецький район, Чернігівська область, шляхом примусового звільнення. Відповідно вказані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Як встановлено судом, позивачем з його боку були виконані умови нікчемного договору та передано об'єкт оренди за договором в користування відповідачу, а відповідач з 20.12.2013 по даний час фактично користується орендованим майном.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ЦК України).

За змістом частини третьої статті 207 ГК України господарське зобов'язання, визнане судом недійсним, також вважається недійсним з моменту його виникнення.

Частиною третьою статті 207 ГК України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо).

Враховуючи, що користування відповідачем орендованим май ном за нікчемним договором в період з 20.12.2013 по даний момент вже відбулося, зобов'язання за договором укладеним між сторонами можуть бути припинені лише на майбутнє.

Фактичне користування майном зобов'язує орендаря оплатити все ним отримане (відшкодувати вартість того, що одержано), у даному випадку - оплатити суму коштів за певне благо, яке виражається у користуванні нерухомим майном на тих підставах, які фактичний орендар бажав отримати для себе укладаючи договір. Як наслідок, відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичну вартість за користування нерухомим майном.

Згідно додатку № 2 до договору оренди загальний розмір орендної плати за базовий (перший) місяць становив 2160, 00 грн.

Розрахунок розміру орендної плати проведено відповідно до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району, затвердженої рішенням районної ради від 22 липня 2011 Про підвищення ефективності використання майна спільної власності територіальних громад, сіл,селищ,міста Козелецького району шляхом удосконалення орендованих відносин (зі мінами).

У відповідності до пункту 2.3, розділу 2 вказаної Методики розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць розрахунку на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 16.5 Методики у разі коли орендодавцем майна виступає бюджетна установа (заклад, що повністю або частково фінансується з районного бюджету): за оренду нерухомого майна та окремого індивідуально визначеного майна орендна плата спрямовується в розмірі 100 % бюджетній установі (закладу) в оперативному управлінні якої це майно перебуває.

Також, відповідно до Закону України Про оренду державного та комунального майна однією з істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням індексаціїї.

Пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України Про державний бюджет на 2016 рік дія норми ст. 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна в частині індексації орендної плати на 2016 рік було призупинено, у зв'язку з чим, коригування розміру місячної орендної плати у 2016 році Відділом освіти Козелецькоїрайонної державної адміністрації не проводилось.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має заборгованість перед позивачем по сплаті орендних платежів з лютого 2015 по сьогоднішній день, і даний факт відповідачем не заперечується. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за користування приміщенням, проте відповідні вимоги відповідачем виконані не були.

Як зазначено у позові заборгованість відповідача за фактичне користування приміщенням станом на 01.06.2017 складає 113132,96 коп. Однак, при проведенні розрахунку щодо заборгованості по виплаті коштів за фактичне користування майном бухгалтерією позивача помилково враховано в загальну суму боргу плату за червень, липень та серпень 2017 року. Відповідно фактично сума заборгованості станом на 01.06.2017 складала 101 536, 52 грн.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 101 536, 52 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 101 536, 52 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати вартості оренди, у відповідності до п. 3.6. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 101 536, 52 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.Відповідно позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором станом на 01.06.2017 в розмірі 113 132, 96 грн. підлягають частковому задоволенню з врахуванням вищевикладеного.

Доводи керівника Ніжинської місцевої прокуратури стосовно того, що станом на момент розгляду справи в суді, нежитлові приміщення ВолевачівськоїЗОШ 1-2 ст. фактично продовжують перебувати у користуванні орендаря, і відповідно заборгованість за фактичне користування майном за червень-серпень 2017 року також підлягає обов'язковому стягненню на користь позивача судом відхиляються, з огляду на наступне.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Предметом позову у даній справі є вимоги про зобов'язання відповідача повернути позивачу об'єкт оренди та вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі станом на 01.06.2017 в розмірі 113 132, 96 грн. Підставами нікчемність договору та наявність у відповідача перед позивачем заборгованості по орендній платі станом на 01.06.2017.

Ні позивач, ні прокурор не зверталися до суду до початку розгляду господарським судом цієї справи по суті із заявами про зміну підстав позову - наявність у відповідача перед позивачем заборгованості по орендній платі станом на 12.09.2017, а отже позовні вимоги були розглянуті судом в межах визначених в позовній заяві, оскільки у суду відсутні процесуальні підстави для розгляду позовних вимог в інших межах, ніж визначені в позовній заяві.

Згідно зі ст. 4 3ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов керівника Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області задовольнити частково.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Варт і Ко (02232, м. Київ, Деснянський район, вул. Бальзака, 66; ідентифікаційний код 37782715) повернути Відділу освіти Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області (17000, Чернігівська область, сел. Козелець, вул. Соборності, 27; ідентифікаційний код 02147428) нежитлове приміщення площею 400 кв.м., балансовою вартістю 99 270, 00 грн., яке розташоване за адресою: с. Волевачі, пров. Центральний, 3, Козелецький район, Чернігівська область, шляхом примусового звільнення.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Варт і Ко (02232, м. Київ, Деснянський район, вул. Бальзака, 66; ідентифікаційний код 37782715) на користь Відділу освіти Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області (17000, Чернігівська область, сел. Козелець, вул. Соборності, 27; ідентифікаційний код 02147428) 101 536 (сто одну тисячу п'ятсот тридцять шість) грн. 52 коп. заборгованості по орендній платі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Варт і Ко (02232, м. Київ, Деснянський район, вул. Бальзака, 66; ідентифікаційний код 37782715)на користь прокуратури Чернігівської області (16600, Чернігівська область, м. Чернігів; ідентифікаційний код 02910114)1 523 (одну тисячу п'ятсот двадцять три) грн. 04 коп. судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 17.10.2017.

Суддя Л. Д. Головатюк