Рішення

від 04.10.2017 по справі 910/14458/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2017Справа №910/14458/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Дрім-Компані до 1) Публічного акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк , 2) Товариства з обмеженою відповідальністю Солмбридж треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 1) Національний банк України, 2) Міністерство фінансів України провизнання права та визнання відсутнім права

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачане з'явився від відповідача-1 Діденко І.В. - представник від відповідача-2не з'явився від третьої особи-1Кузьменко Ю.С. - представник від третьої особи-2не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Дрім-Компані звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк і Товариства з обмеженою відповідальністю Солмбридж та просить суд:

- визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю Дрім-Компані вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю Солмбридж сплати суми боргу за кредитними договорами від 04.07.2013 №4С13384И, від 10.12.2013 №4С13794Д, від 11.12.2013 №4С13795Д, від 20.02.2014 №4С14134И, від 04.02.2015 №4С15033И, а саме за кредит та відсотки за користування кредитами на загальну суму 458691583,08 грн, які були сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю Дрім-Компані Публічному акціонерному товариству Комерційному банку Приватбанк за Товариство з обмеженою відповідальністю Солмбридж ;

- визнати відсутнім у Публічного акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк права вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю Солмбридж сплати суми боргу за кредитними договорами від 04.07.2013 №4С13384И, від 10.12.2013 №4С13794Д, від 11.12.2013 №4С13795Д, від 20.02.2014 №4С14134И, від 04.02.2015 №4С15033И в розмірі 458691583,08 грн, які були сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю Дрім-Компані Публічному акціонерному товариству Комерційному банку Приватбанк за Товариство з обмеженою відповідальністю Солмбридж .

Позовні вимоги мотивовані тим, що між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Солмбридж були укладені кредитні договори від 04.07.2013 №4С13384И, від 10.12.2013 №4С13794Д, від 11.12.2013 №4С13795Д, від 20.02.2014 №4С14134И, від 04.02.2015 №4С15033И. В забезпечення виконання даних кредитних договорів між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Дрім-Компані був укладений договір поруки №4С13384И/П від 20.10.2016 шляхом використання електронного цифрового підпису згідно п. 17 договору поруки. 20.10.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю Дрім-Компані як поручитель виконав обов'язок боржника перед кредитором за кредитними договорами, а саме погасив борг в сумі 458691583,08 грн, у зв'язку з чим позивач звернувся з листом до відповідача-2 про зобов'язання виконати передбачені умовами кредитних договорів обов'язки з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитами. Однак, будь яких передбачених вимогою дій відповідачем-2 вчинено не було.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/14458/17 та призначено розгляд справи на 18.09.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 залучено до участі у справі Національний банк України та Міністерство фінансів України третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 та відкладено розгляд справи на 04.10.2017.

Позивач повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд не повідомив.

При цьому, позивача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, що підтверджується відомостями, наявними на офіційному сайті ПАТ Укрпошта , щодо відстеження пересилання поштових відправлень.

Представник відповідача-1 в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечив. В обґрунтування своїх заперечень відповідач-1 зазначає, що підставою заміни кредитора є юридичний факт виконання третьою особо (поручителем) зобов'язання боржника. При цьому, ця заміна здійснюється автоматично в силу прямої вказівки закону (ч. 2 ст. 556 Цивільного кодексу України), а тому жодних інших дій для переходу прав від кредитора до поручителя, який виконав зобов'язання боржника вчиняти не потрібно. Докази порушення прав позивача чи їх не визнання на момент звернення до суду з позовом у справі відсутні, а тому позов заявлений передчасно.

Відповідач-2 представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав.

Як зазначено в п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Місцезнаходження відповідача-2 за адресою: 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Глобинська, будинок 2, на яку було направлено ухвали суду, підтверджується відомостями, наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та вказано у позові.

Таким чином, про час і місце розгляду справи відповідача-2 повідомлено належним чином, а тому у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній документами.

Представник третьої особи-1 в судовому засіданні 04.10.2017 проти задоволення позову заперечив, вказуючи на те, що позивачем, по-перше, не надано доказів направлення на адресу відповідача-2 вимоги про сплату заборгованості, а по-друге, зазначає, що захисту в судовому порядку підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо буде воно порушено чи ні.

Третя особа-2 представників в судове засідання не направила, пояснень по справі не надала, своїм правом не скористалась.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Дрім-Компані (поручитель) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк (кредитор) було укладено договір поруки №4С13384И/П (надалі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Солмбридж (боржник) своїх зобов'язань за:

- кредитним договором від 04.07.2013 №4С13384И (далі - Кредитний договір 1), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до Кредитного договору 1;

- кредитним договором від 10.12.2013 №4С13794Д (далі - Кредитний договір 2), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до Кредитного договору 2;

- кредитним договором від 11.12.2013 №4С13795Д (далі - Кредитний договір 3), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до Кредитного договору 3;

- кредитним договором від 20.02.2014 №4С14134И (далі - Кредитний договір 4), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до Кредитного договору 4;

- кредитним договором від 04.02.2015 №4С15033И (далі - Кредитний договір 5), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до Кредитного договору 5;

За правовою природою договір №4С13384И/П від 20.10.2016 є договором поруки.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 Кредитного договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язку боржника за кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до Кредитного договору.

Згідно зі ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За змістом п. 4 Договору, у випадку невиконання боржником зобов'язань за Кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни відповідно до кредитного договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 20.10.2016 ним на виконання умов Договору поруки в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Солмбридж по кредиту та відсоткам за Кредитними договорами від від 04.07.2013 №4С13384И, від 10.12.2013 №4С13794Д, від 11.12.2013 №4С13795Д, від 20.02.2014 №4С14134И, від 04.02.2015 №4С15033И згідно платіжних доручень №2144, №2145, №2146, №2147, №2148 було сплачено на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк 458691583,08 грн, а тому до позивача в межах цієї суми перейшли всі права кредитора за вказаними Кредитними договорами. Як зазначає позивач, він звертався до відповідача-2 з листом про зобов'язання виконати передбачені умовами кредитних договорів обов'язки з повернення кредиту та сплати відсотків, однак, будь-яких передбачених вимогою дій відповідачем-2 вчинено не було. За таких обставин, позивач просить суд визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю Дрім-Компані вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю Фаворе сплати суми боргу за кредитними договорами від 12.02.2014 №4Ф14122И, від 19.02.2014 №4Ф14078Д, від 25.02.2014 №4Ф14079Д, а саме кредит та відсотки за користування кредитами на загальну суму 321234159,53 грн, а також визнати відсутнім у Публічного акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк права вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю Фаворе сплати суми боргу за кредитними договорами від 12.02.2014 №4Ф14122И, від 19.02.2014 №4Ф14078Д, від 25.02.2014 №4Ф14079Д в розмірі 458691583,08 грн.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, з огляду на наведені положення законодавства, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

У рішенні Конституційного суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям права , яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям права як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Суд зазначає, що до господарського суду має право звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто в контексті цієї норми має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Виключно суб'єктивний характер заінтересованості як переконаності в необхідності судового захисту суб'єктивного матеріального права чи законного інтересу може підтверджуватися при зверненні до суду лише посиланням на таку необхідність самої заінтересованої особи. Саме тому суд не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви з тих лише підстав, що не вбачається порушення матеріального права чи законного інтересу позивача, або заявник без належних підстав звернувся до суду в інтересах іншої особи.

Разом з тим, на позивача покладений обов'язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Однак, позивачем не доведено суду, в чому саме та з яких підстав його права та законні інтереси є порушеними з боку визначених ним відповідачів.

Відповідачем-1 не заперечується факт укладення Договору поруки №4С13384И/П від 20.10.2016, отримання коштів від позивача в сумі 458691583,08 грн та не подано доказів повернення цих коштів як помилково перерахованих, у зв'язку з відсутністю укладеного з ним договору поруки №4С13384И/П від 20.10.2016.

Згідно зі ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

Відповідно до ч. 2 ст. 556 Цивільного кодексу України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

У відповідності до п. 8 Договору поруки до поручителя, що виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять всі права кредитора за Кредитним договором і договору(ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за Кредитним договором у частині виконаного зобов'язання.

Отже, перехід до поручителя прав кредитора у зобов'язані після виконання ним обов'язку боржника відбувається в силу прямої вказівки закону та будь-яких інших дій для переходу такого права вчиняти не потрібно.

Доказів того, що відповідачами не визнаються або оспорюються обставини щодо сплати позивачем на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк коштів у розмірі 458691583,08 грн в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Солмбридж за кредитними договорами від 12.02.2014 №4Ф14122И, від 19.02.2014 №4Ф14078Д, від 25.02.2014 №4Ф14079Д, позивачем не надано.

Щодо посилань позивача на не задоволення відповідачем-2 вимоги про сплату заборгованості, то по-перше, в матеріалах справи відсутні як копія самого листа із відповідною вимогою, так і докази його направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Солмбридж .

По-друге, сам по собі факт невиконання боржником вимоги кредитора про сплату заборгованості не є беззаперечним доказом невизнання або оспорення боржником існування у кредитора відповідного права вимоги (оскільки таке невиконання може бути зумовлено не лише наявністю заперечень щодо факту існування заборгованості, а й зокрема, відсутністю у боржника грошових коштів, наявністю форс-мажорних обставин тощо).

За таких обставин, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю Дрім-Компані належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України факту порушення або невизнання відповідачами його прав або охоронюваних законом інтересів не доведено, вимоги позивача про визнання права вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю Солмбридж сплати суми боргу за кредитними договорами від 04.07.2013 №4С13384И, від 10.12.2013 №4С13794Д, від 11.12.2013 №4С13795Д, від 20.02.2014 №4С14134И, від 04.02.2015 №4С15033И в розмірі 458691583,08 грн, а також визнання відсутнім у Публічного акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк права вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю Солмбридж сплати суми боргу за кредитними договорами від 04.07.2013 №4С13384И, від 10.12.2013 №4С13794Д, від 11.12.2013 №4С13795Д, від 20.02.2014 №4С14134И, від 04.02.2015 №4С15033И в розмірі 458691583,08 грн є безпідставними та задоволенню не підлягають.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 12.10.2017

Суддя Ю.М. Смирнова