Рішення

від 11.10.2017 по справі 916/1884/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2017 р.Справа № 916/1884/17

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Аганіні В.Ю.

за участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 17.07.2017р.;

від відповідача : не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/1884/17:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-ТРЕЙД";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙКЕРАМІКА"

про стягнення 20814,91 грн., -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-ТРЕЙД" (далі - Позивач) звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙКЕРАМІКА" (далі - Відповідач) із позовом про стягнення заборгованості в сумі 20814,91 грн. внаслідок неналежного виконання умов Договору поставки №1404/Р від 14.04.2016р. (далі - Договір)

Позов обгрунтований невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань за вказаним Договором.

З підстав ст. ст. 525, 526, 549, 530, 611, 614, 625, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 230 ГК України, Позивач просить позов задовольнити.

Відповідач в засідання суду не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (поштові повідомлення повернуті).

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , - 3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відзив на позов не надав. Справа розглянута за правилами ст. 75 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02 жовтня 2017 р. за клопотанням представника відповідача строк вирішення спору продовжений на 15 днів до 18 жовтня 2017р.

За клопотанням представника позивача справа розглянута в режимі відео конференції у присутності представника позивача.

В засіданні суду 11.10.2017 р. за правилами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача суд встановив наступне.

14 квітня 2016. між сторонами у справі укладено вищевказаний Договір № 1404/Р, за яким Позивач зобов'язався поставити Відповідачу товар по номенклатурі, кількості та ціні, вказаним у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.1. Договору), Відповідач зобов'язався прийняти товар та своєчасно оплатити його протягом 14 календарних днів з моменту його поставки. Оплата здійснюється в національній валюті України, (п. п. 5.2, 5.3 Договору).

Ціна на поставлений товар зазначається в специфікаціях та накладних на кожну партію товару, (п.4.1 Договору).

Договір діє до 31.12.2017 року та автоматично продовжує дію на кожний наступний рік, якщо ні одна з сторін у письмовій формі не повідомила іншу про його розірвання за місяць до закінчення дії Договору (п. п. 11.2, 11.4 Договору).

21 вересня 2016р. підписано специфікацію, якою сторони погодили номенклатуру, кількість та ціну товару.

На виконання вказаного договору Позивач підставі видаткової накладної № РН-0000183 від 21 вересня 2016 р. поставив відповідачу наступний товар - плівка стретч PR 17 в кількості 120 шт. на загальну суму 12000,00 гривень, в т.ч. ПДВ 2000,16 гривень

Отримання товару підтверджується підписом на видатковій накладній та довіреністю № 148 від 21.09.2016р.,

21.09.2016р. відповідачу виставлено рахунок на оплату поставленої партії товару та направлено його поштовим зв'язком нова пошта .

Станом на 28.07.2017 отриманий відповідачем товар на суму 12000,96 гривень досі неоплачений.

Договором передбачено штраф за несвоєчасну оплату, який складає 10% від суми заборгованості (п. 9.1. Договору), розмір якого 1200,10 гривень.

За період з 16.10.2016р. по 28.07.2017р. відповідачеві нараховані: інфляційні втрати в сумі 4 781,18 грн., пені в сумі 2 550,57 грн., 3% річних в розмірі 282,10 грн.

Дослідивши та проаналізувавши надані докази, сторін, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 692 ЦК України зазначає, що Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі- продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як встановлено судом та випливає з матеріалів справи, приведені вище обставини повністю підтверджуються наявними у справ матеріалами, які не викликають у суду сумніву.

Зворотнього відповідачем не доведено.

Розрахунок сум стягнення суд приймає до уваги та вважає правильним.

За таких обставин, аналізуючи викладене господарський суд вважає вимоги позивача такими, що відповідають наявним у справі доказами, є обґрунтованими, законними і тому підлягають задоволенню частково з урахуванням розрахунку пені.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст.32,33,43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙКЕРАМІКА" (67813, Одеська область, Овідіопольський район, с. Калаглія, вул. Чапаєва, 55, код ЄДРПОУ 32059668) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-ТРЕЙД" (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Лешко-Попеля, 13, код ЄДРПОУ 34824453) суму основного боргу в розмірі 12000 (дванадцять тисяч) грн. 96 коп., штраф у сумі 1200 (одна тисяча двісті) грн. 10 коп., інфляційні втрати в сумі 4781 (чотири тисячі сімсот вісімдесят одна) грн. 18 коп., пеню в сумі 1584 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 81 коп., 3% річних в розмірі 282 (двісті вісімдесят дві) грн. 10 коп. та судовий збір в сумі 1525 (одна тисяча п'ятсот двадцять п'ять) грн. 76коп.

3. В решті вимог - відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 17 жовтня 2017 р.

Суддя М.І. Никифорчук