Рішення

від 10.10.2017 по справі 904/7781/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.10.2017 Справа № 904/7781/17 За позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК", м. Київ

до Приватного підприємства "Агрофірма "ХЛІБОДАР", с. Заплавка, Магдалинівський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості

Суддя Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: Гайворонський О.Г. - довіреність № 7753-К-О від 27.12.16;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Агрофірма "Хлібодар" про стягнення 2759779,16 грн., з яких: 119808, 79 грн. - заборгованість по лізинговим платежам, 36421,88 грн. - заборгованість по винагороді за отримане в лізинг майно, 2603548,49 грн. - заборгованість по винагороді за користування майном.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу № DNH2LNI04341 від 21.10.2013.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2017 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 13.09.2017.

Через канцелярію суду 13.09.2017 від позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

Ухвалою суду від 13.09.2017 строк розгляду спору продовжено на 15 днів та розгляд справи відкладено на 10.10.2017.

Представник відповідача з'явився у судове засідання, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші документи, витребувані ухвалами суду, не надав, про причини неявки не повідомив. Про дату, місце та час проведення судового засідання повідомлений належним чином, оскільки поштовий конверт з ухвалою суду, який направлявся на адресу відповідача, повернувся із поштовою відміткою: за закінченням терміну зберігання .

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 10.10.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством комерційним банком ПриватБанк (далі -позивач, банк) та Приватним підприємством Агрофірма Хлібодар (далі - відповідач, лізингоодержувач) 21.10.2013 було укладено договір фінансового лізингу № DNH2LNI04341 (далі - договір), відповідно до умов якого банк здійснює придбання у власність у Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Новофарм (далі - продавець), а потім передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач приймає від банка в платне користування, а після виплати всієї суми лізингових платежів у власність, у визначені даним договором строки, на умовах фінансового лізингу (далі - лізингу) майно відповідно до специфікації, наданої в додатку № 1 до даного договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до специфікації найменування майна: трактор CASE IH MAGNUM MX 340, 2013 р.в., повний (додаток № 1 до договору, а.с. 20).

Строк лізингу здати підписання договору до 20 жовтня 2016 року. Зазначений строк може бути зменшений згідно п.п. 10.1-10.4.2 даного договору (п. 11.1 договору).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст.806 ЦК України, а договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 193 ГК України, визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором. Так, на виконання умов договору сторонами був укладений акт приймання-передачі від 17.12.2015, відповідно до якого лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв предмет лізингу (а.с. 33).

Згідно п. 1.2 договору, вартість майна становить: 1293865,83 грн., ПДВ 258773,17 грн., усього до сплати 1552639,00 грн.

Авансовий платіж лізингоодержувача в рахунок оплати майна становить 10% від суми до оплати, зазначеної в п. 1.2 даного договору, що становить 155263,90 грн. і підлягає сплаті у день укладання даного договору фінансового лізингу на рахунок відкритий згідно п. 1.5 цього договору (п. 1.4 договору).

Відповідач здійснив авансовий платіж у розмірі 155263,90 грн., що підтверджується копіює платіжного доручення від 21.10.2013 № 506 (а.с. 34).

Загальна сума цього договору становить 1552639,00 грн. і складається з:

- суми авансового платежу 155263,90 грн.;

- загальної вартості лізингових платежів у частині, що йде на викуп вартості переданого в лізинг майна, 1397375,10 грн., згідно із графіком внесення лізингових платежів, зазначених в додатку № 2, що є невід'ємною частиною даного договору фінансового лізингу (п. 2.1 договору).

Розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюється графіком внесення лізингових платежів, зазначених в додатку № 2, що є невід'ємною частиною даного договору фінансового лізингу (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору, лізингоодержувач сплачує банку на рахунок, відкритий згідно п. 1.5 цього договору, згідно графіку внесення лізингових платежів, зазначеному в додатку № 2, що є невід'ємною частиною даного договору фінансового лізингу: 2.3.2 винагороду за отримане в лізинг майно у розмірі 12% річних від суми залишку невиплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, і 360 днів у році, в дату сплати процентів, якою є 25-е число кожного поточного місяця.

Лізингоодержувач сплачує банку на рахунок, відкритий згідно п. 1.5 цього договору, згідно графіку внесення лізингових платежів, зазначеному у додатку №2, також винагороду за користування майном у розмірі, визначеному згідно наведеної у даному пункті договору формулі. Винагорода за користування майном розраховується на дату, передбачену п. 11.1 цього договору для остаточного погашення заборгованості за даним договором у день дострокового повного виконання зобов'язань за цим договором або у день повного фактичного виконання зобов'язань за цим договором. (п. 2.4 договору).

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідач, в порушення умов договору, не здійснив належні до сплати суми лізингових платежів, оплату винагороди за отримане лізингове майно та оплату винагороди за користування майном, передбачені Графіком відшкодування вартсоті майна (додаток № 2). А тому, станом на час розгляду справи, його заборгованість перед позивачем становить 2759779,16 грн., з яких: 119808, 79 грн. - заборгованість по лізинговим платежам, 36421,88 грн. - заборгованість по винагороді за отримане в лізинг майно, 2603548,49 грн. - заборгованість по винагороді за користування майном.

Доказів сплати лізингових платежів, винагороди за отримане в лізинг майно та винагороди за користування майном за вказаний період, відповідачем до суду не надано. Обставин, викладених позивачем у позові, не спростовано.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення 2759779,16 грн., з яких: 119808, 79 грн. - заборгованість по лізинговим платежам, 36421,88 грн. - заборгованість по винагороді за отримане в лізинг майно, 2603548,49 грн. - заборгованість по винагороді за користування майном є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 525, 526, 806, ст. ст. 44, 49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства Агрофірма Хлібодар (51105, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Заплавка, вул. Крупської, буд. 1; ідентифікаційний код 30364137) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 119808, 79 грн. - заборгованості з лізингових платежів, 36421,88 грн. - заборгованості з винагороди за отримане в лізинг майно, 2603548,49 грн. - заборгованості з винагороди за користування майном та 41396,69 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 17.10.2017

Суддя М.О. Ніколенко