Рішення

від 13.10.2017 по справі 904/7993/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.10.2017 Справа № 904/7993/17

За позовом Просянської селищної ради, смт. Просяна, Покровський район, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСКО РЕСУРСИ", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №820 від 04.09.2017р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Просянська селищна рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСКО РЕСУРСИ" про стягнення заборгованості за оренду земельної ділянки у розмірі 18 394,80грн., пені у розмірі 8 169,15грн., 3% річних у розмірі 690,89грн., інфляційних у розмірі 9 808,31грн.

Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди землі №85 від 08.11.2011р. в частині повної та своєчасної оплати орендної плати за 2015р., 2016р.

Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про дату, час та місце розгляду оправи повідомлений належним чином (а.с.28, 30), з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

10.10.2017р. у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.11.2011р. між Просянською селищною радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОСКО РЕСУРСИ" (орендар) укладений договір оренди землі №85.

Згідно п.1.1. договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель населеного пункту для будівництва та обслуговування будівель торгівлі Просянської селищної ради, яка знаходиться за адресою: селище Просяна, Покровського району Дніпропетровської області, вулиця А.З. Ворвуля, 12а.

За п.2.1. договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0181 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 9 564,68грн. (п.2.3. договору).

Договір укладено на 49 років до 08.11.2060р. (п.3.1. договору).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі і становить 1 147,76грн. на рік. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексації та індексу інфляції (п.4.2. договору).

За п.6.3. договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 3-х денний термін з дня оформлення державної реєстрації цього договору за актом приймання - передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.11.2011р. позивач передав відповідачу земельну ділянку за актом приймання - передачі (а.с.17).

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, підставою для користування земельною ділянкою, яка перебуває у комунальній власності, є відповідний договір оренди, укладений на підставі рішення органу місцевого самоврядування.

Згідно ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Орендою землі у відповідності до ст.1 Закону України "Про оренду землі" є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Як встановлено ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" до істотних умов договору оренди землі віднесено, зокрема, орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4 ст.288 Податкового кодексу України).

За п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Позивач стверджує, що він на підставі наданого відповідачем витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №274 від 10.02.2015р. склав додаткову угоду від 19.02.2015р. про збільшення розміру орендної плати за землю на 2015р. (4 703,68грн. на рік) та надіслав її відповідачу для підписання. Однак відповідач цю додаткову угоду не підписав, протокол розбіжностей чи заперечення до неї не надав, протягом 2015р. орендну плату за землю в розмірі 4 703,68грн. за рік не сплатив.

Крім того, позивач стверджує, що він на підставі наданого відповідачем витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №183 від 18.02.2016р. склав додаткову угоду від 30.03.2016р. до договору про збільшення розміру орендної плати за землю на 2016р. (4 493,72грн. на рік) та надіслав її відповідачу для підписання. Однак відповідач цю додаткову угоду не підписав, протокол розбіжностей чи заперечення до неї не надав, протягом 2016р. орендну плату за землю в розмірі 4 493,72грн. за рік не сплатив.

У зв"язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за оренду земельної ділянки за 2015р. та 2016р. у загальному розмірі 18 394,80грн.

Відповідно до п.4.5. договору розмір орендної плати переглядається орендодавцем у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації.

Умови цього договору про розмір орендної плати можуть переглядатись за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до договору на підставах, визначених відповідним чинним законодавством (п.4.7. договору).

За п.9.1. договору орендодавець має право вимагати від орендаря збільшення розмірів орендної плати у разі прийняття законодавчих та нормативних актів, збільшення розмірів земельного податку та з інших мотивів, визначених договором.

Відповідно до п.12.1. договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому у порядку.

Оскільки позивач не надав доказів направлення відповідачу додаткових угод від 19.02.2015р. та від 30.03.2016р. про збільшення розміру орендної плати за землю на 2015р., 2016р., а також не надав доказів на підтвердження укладення між сторонами цих додаткових угод, суд вважає, що для нарахування орендної плати за даний період слід взяти розмір орендної плати, визначений п.4.1. договору (1 147,76грн. на рік).

Згідно п.4.3. договору орендна плата сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, і складає 95,65грн. за один місяць.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач в порушення своїх зобов'язань за договором оренди землі не сплатив орендну плату за 2015р. та 2016р. у загальному розмірі 2 295,52грн.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за оренду земельної ділянки за 2015р. та 2016р. у загальному розмірі 2 295,52грн.

У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст.611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

За ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.4.6. договору у разі невнесення орендарем орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ несплаченої суми за кожний день прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 01.01.2015р. по 01.07.2017р. у розмірі 8 169,15грн.

Враховуючи положення ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, суд, перерахувавши пеню за загальний період з 03.03.2015р. по 01.07.2017р., встановив, що вона складає 449,44грн. та підлягає до стягнення. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені суд вважає за необхідне відмовити у зв"язку із неправильним визначенням сум та періодів для її нарахування.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за загальний період з 01.01.2015р. по 01.07.2017р. у розмірі 690,89грн., а також інфляційні за загальний період з січня 2015р. по грудень 2016р. у розмірі 9 808,31грн.

Щодо інфляційних, то їх слід нараховувати з місяця, наступного за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж (абз.3 п.3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Враховуючи положення ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, суд, перерахувавши 3% річних за загальний період з 03.03.2015р. по 01.07.2017р. та інфляційні за загальний період з квітня 2015р. по грудень 2016р., встановив, що 3% річних складають 94,69грн. та підлягають до стягнення, а інфляційні складають 118,84грн. та підлягають до стягнення. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних суд вважає за необхідне відмовити у зв"язку із неправильним визначенням сум та періодів для їх нарахування.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до абз.4 п.4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСКО РЕСУРСИ" (49044, м. Дніпро, вул. Рогальова, 21А, ЄДРПОУ 35202094) на користь Просянської селищної ради (53610, Дніпропетровська область, Покровський район, смт. Просяна, вул. Центральна, 30, ЄДРПОУ 04338500) заборгованість за оренду земельної ділянки у розмірі 2 295,52грн. (дві тисячі двісті дев"яносто п"ять грн. 52коп.), пеню у розмірі 449,44грн. (чотириста сорок дев"ять грн. 44коп.), 3% річних у розмірі 94,69грн. (дев"яносто чотири грн. 69коп.), інфляційні у розмірі 118,84грн. (сто вісімнадцять грн. 84коп.) та 127,72грн. (сто двадцять сім грн. 72коп.) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.10.2017р.

Суддя ОСОБА_2