Рішення

від 06.10.2017 по справі 910/14035/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2017Справа №910/14035/17

За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Транспортник 1718" до 1) публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", 2) державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України; пропро зобов'язання вчинити дії Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: від відповідача-1: від відповідача-2:Парапір М.П. - представник за довіреністю; не з'явився; не з'явився. СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортник 1718" (надалі - позивач, ТОВ "Транспортник 1718") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (надалі - відповідач-1) та державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (надалі - відповідач-2) про визнання недійсними та скасування реєстрацій в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 27 лютого 2014 року за реєстраційними номерами 14210615, 14210779, 14210646 та 14210689.

Позов мотивований тим, що вищезазначені внесені записи у державному реєстрі обтяжень рухомого майна про заставу та заборону відчуження автотранспортних засобів здійснено державним реєстратором безпідставно, не законно, з порушення діючого законодавства України, оскільки транспортні засоби, що є предметом обтяження, були придбані позивачем на законних підставах, не заборонених законом на аукціоні, який проводився уповноваженою установою в встановленому законом способу та прядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2017 порушено провадження у справі.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

З огляду на те, що ухвали суду були надіслані судом за адресами відповідача-1 та відповідач-2, які зазначені в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідачі вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи (ст.64 ГПК України).

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4-2, 4- 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

В судовому засіданні, що відбулось 06.10.2017 представник позивача наполягав на позові, надав суду усні пояснення по справі, представник відповідача позов не визнав, надав суду усні пояснення по суті спору.

Суд дійшов висновку, що наданих доказів достатньо для вирішення спору по суті.

У судовому засіданні 06.10.2017 відповідно до ст. 85 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам Сторін. Спір між Сторонами виник у зв'язку із неправомірним, на думку позивача, внесенням відповідачем-2 змін до реєстру обтяжень (в даному випадку - застави) рухомого майна а отже спірні правовідносини регулюються, зокрема, положеннями Закону України "Про заставу" та Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Положеннями статті 1 Закону України "Про заставу" визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

За змістом положень статей 20 та 21 Закону України "Про заставу", реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором. Реалізація заставленого майна здійснюється шляхом його продажу на аукціонах (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів, якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).

Так, 04 січня 2013 року, Одеською філією приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство Юстиція", на підставі заяви відділу державної виконавчої служби Саратського управління юстиції Одеської області, проводився аукціон по реалізації арештованого майна (автотранспортних засобів) що належали відкритому акціонерному товариству "Саратському АТП 15166", у якому приймав участь позивач.

Як вбачається з протоколу №10/470/12/3 проведення аукціону від 04.01.2013, на зазначеному аукціоні було передано на реалізацію наступний перелік майна:

- автомобіль легковий MITSUBISHI PAJERO SP 2007 року випуску, чорного кольору, державний номер ВН 38 98 ВН;

- автомобіль легковий MITSUBISHI COLT 2007 року випуску красного кольору, державний номер ВН 84 77 ВІ;

- автомобіль легковий DACIA LOGAN 2007 року випуску сірого кольору державний номер ВН 36 04 ВК;

- автомобіль легковий DACIA LOGAN 2007 року випуску, сірого кольору, державний номер ВН 36 03 ВК;

- пасажирський автобус - БАЗ А 079.19 2007 року випуску, білого кольору, державний номер ВН29 01 АА;

- пасажирський автобус - БАЗ А 079.23 2007 року випуску, білого кольору, державний номер ВН 29 03 АА;

- пасажирський автобус - БАЗ А 079.19 2007 року випуску, білого кольору, державний номер ВН29 02 АА;

За результатами проведення аукціону, вищезазначені транспортні засоби були придбані позивачем, що підтверджується актами про проведення аукціону ВДВС Саратського районного управління юстиції від 10.01.2013 та про реалізацію предметів застави від 10.01.2013, ціна продажу склала 244 400,00 грн. та зазначені кошти було сплачено позивачем, що засвідчується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень №2 від 09.01.203 на суму 207 764,44 грн. № 3 від 09.01.2013 та №7 від 20.12.2012 на суму 36 568,79 грн.

Між тим, як вбачається з наявних в матеріалах справи витягів про реєстрацію у Державному реєстрі обтяжень, 27 лютого 2014 року Хмельницькою філією Державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України були внесені записи за реєстраційними номерами №№14210615, 14210779, 14210646, 14210689, відповідно до яких автомобіль легковий MITSUBISHI PAJERO SP 2007 року випуску, д.н.з. ВН 38 98 ВН, автомобіль легковий MITSUBISHI COLT 2007 року випуску д.н.з. ВН 84 77 ВІ, автомобіль легковий DACIA LOGAN 2007 року випуску д.н.з. ВН 36 04 ВК, автомобіль легковий DACIA LOGAN 2007 року випуску, д.н.з. ВН 36 03 ВК, пасажирський автобус - БАЗ А 079.19 2007 року випуску, д.н.з. ВН29 01 АА, пасажирський автобус - БАЗ А 079.23 2007 року випуску, д.н.з. ВН 29 03 АА та пасажирський автобус - БАЗ А 079.19 2007 року випуску, д.н.з. ВН29 02 АА заборонено відчужувати в зв'язку із заставою на підставі договору застави майна №07-15/1315 від 05.10.2007, обтяжувачем зазначено публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк та боржником зазначене відкрите акціонерне товариство "Саратському АТП 15166".

Позивач вказує на те, що вищезазначені Записи внесені державним реєстратором безпідставно, не законно, з порушення діючого законодавства України та вказує на те, що останній зобов'язаний був звірити належність транспортних засобів та переконатися у законність наданих йому правовстановлюючих документів.

Також позивач зазначає, що позивач не є і не був правонаступником відкритого акціонерного товариства "Саратського АТП 15166" та окрім того, між позивачем та відповідачем-1 - публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" ніяких договорів не укладалося.

Доказів на підтвердження зворотного суду не надано .

Статтею 28 Закону України "Про заставу" встановлено, що застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання;

- в разі загибелі заставленого майна;

- в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно;

- в разі примусового продажу заставленого майна ;

- при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави;

- в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" продаж предмета обтяження є підставою для припинення всіх існуючих забезпечувальних та публічних обтяжень щодо відповідного рухомого майна, а також інших договірних обтяжень з нижчим пріоритетом.

Згідно статті 41 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", публічне обтяження припиняється на підставі рішення уповноваженого органу з дня набрання ним законної сили. Публічне обтяження також припиняється внаслідок реалізації прав, що випливають із змісту публічного обтяження.

Тобто, з огляду на наведені норми законодавства та з врахуванням фактичних обставин, суд дійшов висновку про припинення у публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" права застави на майно, яке було придбано позивачем на аукціоні з реалізації арештованого рухомого майна, оформленого протоколом №10/470/12/3 проведення аукціону від 04.01.2013.

Згідно зі статтею 593 Цивільного кодексу України у разі припинення права застави на рухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

За змістом ч. ч. 5, 6 ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувача.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.04 № 830, затверджено Порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, а Наказом Міністерства юстиції України від 29.07.04 №73/5, затверджено Інструкцію про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв.

Пунктом 24 порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №830 від 05.07.2004 року визначено, що відомості про припинення обтяження реєструються на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи. Відомості про припинення обтяження реєструються на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи. Обтяжувач чи уповноважена ним особа має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і виключення запису з Реєстру чи про продовження строку дії реєстрації не більш як на п'ять років. Після припинення обтяження обтяжувач самостійно, на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати реєстратору заяву про припинення обтяження і виключення його з Реєстру.

Згідно п. 3.2. інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, яка затверджена наказам Міністерства юстиції України №75/5 від 29.07.2004 р. за зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.07.2014 р. за №942/9541, перед унесенням змін до запису Реєстратор повинен знайти необхідний запис у Реєстрі. Ідентифікація запису в Реєстрі здійснюється за його реєстраційним номером. Для запобігання помилкам та гарантії внесення змін саме до того запису застосовується контрольна сума запису. Реєстраційний номер та контрольна сума запису надаються при реєстрації запису в Реєстрі обтяжень та відображаються у Витязі про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Реєстраційний номер запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є незмінним протягом усього часу його існування, а контрольна сума перераховується після внесення кожної зміни до цього запису.

Пунктом 12 порядку, про внесення до Державного реєстру запису про обтяження рухомого майна реєстратор видає обтяжувачу чи уповноваженій ним особі примірник витягу. Другий примірник витягу реєстратор протягом п'яти днів надсилає боржнику.

Відомості про припинення публічного обтяження підлягають державній реєстрації протягом п'яти днів після його припинення. Проведення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган чи на уповноважену ним особу. Записи про обтяження, які втратили чинність, підлягають виключенню з Реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Згідно з п.25 вищезазначеного Порядку реєстратор вносить до Реєстру відомості про припинення обтяження в день надходження заяви чи рішення уповноваженого органу.

Отже, наведеними нормами визначено дві підстави для внесення змін до реєстру: за заявою обтяжувача чи уповноваженого органу та за рішенням суду, при цьому, подання такої заяви є законодавчо визначеним обов'язком обтяжувача чи уповноваженої особи.

Так, згідно наказу Міністерства юстиції України Про визначення реєстраторів Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 07.07.2006р. № 57/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.07.2006р. № 802/12676, реєстраторами Державного реєстру є державне підприємство Національні інформаційні системи , державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси.

Таким чином, діючим законодавством чітко визначений перелік суб'єктів, уповноважених ініціювати внесення відповідних відомостей до Державного реєстру, а також надавати послуги щодо внесення записів до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень.

За змістом приписів частин 1, 2 статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Положеннями частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення, а згідно зі статтею 16 названого Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті.

За таких обставин, враховуючи те, що існування в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна записів про обтяження майна, яке належить позивачу, порушує права останнього вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, вимоги позивача про визнання недійсними та скасування реєстрацій в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 27 лютого 2014 року за реєстраційними номерами 14210615, 14210779, 14210646 та 14210689 є обґрунтованими та позов підлягає задоволенню.

Пунктом 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну . Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача-1 та відповідача-2 порівну.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33-35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортник 1718" задовольнити.

2. Визнати повністю реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстраційний номер 14210615) від 27 лютого 2014 року недійсною та скасувати її.

3. Визнати повністю реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстраційний номер 14210779) від 27 лютого 2014 року недійсною та скасувати її.

4. Визнати повністю реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстраційний номер 14210646) від 27 лютого 2014 року недійсною та скасувати її

5. Визнати повністю реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстраційний номер 14210689) від 27 лютого 2014 року недійсною та скасувати її.

6. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, місто Київ, вулиця Ковпака, будинок 29; код ЄДРПОУ 00039019) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортник 1718" (68200, Одеська обл., Саратський район, селище міського типу Сарата, вулиця Промзона, будинок 3-А; код ЄДРПОУ 37852402) судовий збір у розмірі 3 200 грн. 00 коп. Видати наказ.

7. Стягнути з державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (04053, місто Київ, вулиця Артема, будинок 73; код ЄДРПОУ 39787008) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортник 1718" (68200, Одеська обл., Саратський район, селище міського типу Сарата, вулиця Промзона, будинок 3-А; код ЄДРПОУ 37852402) судовий збір у розмірі 3 200 грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 11.10.2017 р.

Суддя Ю.О. Підченко