Рішення

від 11.10.2017 по справі 916/1790/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2017 р.Справа № 916/1790/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІОН СИСТЕМ";

до відповідача: ОСОБА_1 сільськогосподарської фірми "Вин-агро" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю;

про стягнення 104602,74грн.;

Суддя Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю;

Від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю;

Суть спору: про стягнення 104602,74грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРІОН СИСТЕМ" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 сільськогосподарської фірми "Вин-агро" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю заборгованості за договором підряду №06/06-1 від 06.06.2017р. у сумі 104602,74грн. у тому числі 100000,00грн. основного боргу, 493,15грн. 3% річних, 4109,59грн. пені.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.07.2017р. порушено провадження у справі №916/1790/17 та справу призначено до розгляду.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

В судовому засіданні від 11.10.2017р. надав до суду заперечення на позовну заяву в яких заперечує проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

06.06.2017р. між ОСОБА_1 сільськогосподарською фірмою "Вин-агро" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (відповідач, Замовник, НВСФ "Вин-агро") та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОРІОН СИСТЕМ" (позивач, Підрядник, ТОВ "ОРІОН СИСТЕМ") було укладено договір підряду №06/06-1 (далі договір) відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання зі своїх матеріалів та матеріалів Замовника, своїми силами та засобами виконати та здати у встановлений строк роботи з виготовлення і монтажу арочної оболонки із рулонної сталі, відповідно до проектної документації, технічного завдання, наданих Замовником та відповідно до кошторисної документації, узгодженої сторонами. Замовник зобов'язується своєчасно та в порядку, визначеному договором, прийняти та оплатити виконані роботи (п.1.1. договору).

Відповідно до п.1.3., 1.4. обсяг та перелік робіт за договором визначається сторонами у кошторисній документації (додаток 2). Вартість робіт за договором визначається сторонами у кошторисній документації, що розробляється Підрядником на основі технічного завдання, наданого Замовником та є його невід'ємною частиною. Строк виконання робіт за договором 20 календарних днів з дня отримання Підрядником повної суми авансового платежу , технічного завдання, примірника повного комплекту проектної документації та приймання-передачі представниками сторін будівельного майданчику, придатного для виконання робіт за договором згідно умов договору. Строк виконання робіт обчислюється з моменту виконання всіх перерахованих умов.

Загальна вартість робіт за договором складає 815000,00грн. в тому числі ПДВ - 135833,33грн. Розрахунок загальної вартості робіт здійснено у кошторисній документації, що є додатком №2. Договірна ціна є динамічною та може змінюватися при зміні об'єму робіт. Оплата за договором здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування у безготівковій формі грошових коштів Замовником на поточний рахунок Підрядника. Замовник сплачує аванс протягом трьох діб з дати підписання договору - 20000,00грн. Протягом 3-х робочих днів з дати початку робіт на будівельному майданчику (підписання акту приймання-передачі будівельного майданчика, доставки матеріалів на будівельний майданчик), Замовник перераховує Підряднику платіж у розмірі 560000,00грн. Після виготовлення профілю та підготовки до монтажу Замовник сплачує Підряднику платіж у розмірі 200000,00грн. Остаточний розрахунок Замовник проводить протягом 3 трьох днів після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт (п.п. 2.1. - 2.3.3. договору).

Відповідно до п. 4.3. договору при недотриманні Замовником строку оплати виконаних робіт, передбачених договором, Замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діє в період порушення) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2017р., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п.8.1. договору).

Як зазначає позивач, на виконання умов договору, протягом червня 2017р. за зазначеним договором позивачем виконані роботи у повному обсязі та відповідно до акту приймання виконаних робіт форми КБ-2 від 26.06.2017р. та довідки КБ-3 про вартість робіт, виконані роботи були прийняті у встановленому порядку, підписані повноваженими представниками сторін та скріплені печатками установ на загальну суму 815000,00грн.

На виконання умов договору відповідач перерахував на користь позивача 715000,00грн., що підтверджується виписками по рахунку позивача (копія в матеріалах справи), однак остаточний розрахунок відповідач у повному обсязі не здійснив у зв'язку з чим станом на дату подання позову заборгованість відповідача складає 100000,00грн.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо своєчасних розрахунків за виконані роботи, позивач нарахував відповідачу 493,15грн. 3% річних, 4109,59грн. пені.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 100000,00грн. основного боргу, 493,15грн. 3% річних, 4109,59грн. пені.

Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що позивачем своєчасно не складені та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні.

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у позові у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Судом встановлено, що 06.06.2017р. між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду №06/06-1 відповідно до якого відповідач доручив позивачу зі своїх матеріалів та матеріалів відповідача, своїми силами та засобами виконати та здати у встановлений строк роботи з виготовлення і монтажу арочної оболонки із рулонної сталі, відповідно до проектної документації, технічного завдання, наданих відповідачем та відповідно до кошторисної документації, узгодженої сторонами, а відповідач зобов'язався своєчасно та в порядку, визначеному договором, прийняти та оплатити виконані роботи.

Статтею 888 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Відповідно до п.1.3., 1.4. обсяг та перелік робіт за договором визначається сторонами у кошторисній документації (додаток 2). Вартість робіт за договором визначається сторонами у кошторисній документації, що розробляється Підрядником на основі технічного завдання, наданого Замовником та є його невід'ємною частиною. Строк виконання робіт за договором 20 календарних днів з дня отримання Підрядником повної суми авансового платежу , технічного завдання, примірника повного комплекту проектної документації та приймання-передачі представниками сторін будівельного майданчику, придатного для виконання робіт за договором згідно умов договору. Строк виконання робіт обчислюється з моменту виконання всіх перерахованих умов.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Розділом 2 договору сторони передбачили, що остаточний розрахунок Замовник проводить протягом 3 трьох днів після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач на виконані роботи розрахувався частково, а саме у сумі 715000,00грн., вартість робіт згідно умов договору складає 815000,00грн., що також підтверджується підписаними між сторонами договірною ціною та актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2016.

Посилання відповідача на те, що позивачем не зареєстровані податкові накладні як на підставу для несплати залишку суми за договором судом до уваги не приймаються, оскільки несвоєчасне внесення або невнесення в реєстр податкових накладних не є підставою для звільнення сторони від оплати отриманих послуг за укладеним між сторонами договором.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів здійснення відповідачем остаточного розрахунку на суму 100000,00грн., позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 100000,00грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 4109,59грн. за період з 30.06.2017р. по 31.07.2017р. слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами ст. 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.3. договору сторони встановили, що при недотриманні Замовником строку оплати виконаних робіт, передбачених договором, Замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діє в період порушення) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у сумі 4109,59грн. за період з 30.06.2017р. по 31.07.2017р., вважає його правильним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 4109,59грн. за період з 30.06.2017р. по 31.07.2017р.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 493,15грн. 3% річних за період з 30.06.2017р. по 31.07.2017р. слід зазначити наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у сумі 493,15грн. 3% річних за період з 30.06.2017р. по 31.07.2017р. вважає його правильним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у сумі 493,15грн. за період з 30.06.2017р. по 31.07.2017р.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІОН СИСТЕМ" про стягнення з відповідача ОСОБА_1 сільськогосподарської фірми "Вин-агро" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю заборгованості за договором підряду №06/06-1 від 06.06.2017р. у сумі 104602,74грн. у тому числі 100000,00грн. основного боргу, 493,15грн. 3% річних, 4109,59грн. пені, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Звертаючись до господарського суду із позовом позивачем було заявлено вимогу про стягнення із відповідача витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 9600,00 грн. з приводу чого господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Приватного малого підприємства - фірми "Максима" щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 59 Конституції України, частини першої статті 44 Господарського процесуального кодексу України (справа про відшкодування витрат на юридичні послуги у господарському судочинстві) від 11 липня 2013 року N 6-рп/2013 1129 зазначається, Конституційний Суд України вважає, що в господарському судочинстві не передбачено відшкодування юридичній особі витрат на юридичні послуги, надані їй іншим, ніж адвокат, фахівцем у галузі права. Однак це не виключає можливості законодавчого врегулювання питання про відшкодування вказаних витрат суб'єкту права на звернення до господарського суду на послуги, надані йому таким фахівцем.

Згідно з ч. ч. 1, 2 п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року N 7 (з наступними змінами доповненнями) витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ОРІОН СИСТЕМ» та Адвокатським об'єднанням "КОНСУЛ" було укладено договір №01/07 про надання правової допомоги від 21.07.2017р., відповідно до умов якого АО "КОНСУЛ" були прийняті на себе зобов'язання з надання ТОВ "ОРІОН СИСТЕМ" правової допомоги по підготовці матеріалів, представництву і захисту інтересів ТОВ "ОРІОН СИСТЕМ" в господарському суді Одеської області по справі за позовом ТОВ "ОРІОН СИСТЕМ" до НВСФ "ВИН-АГРО" ТОВ про стягнення заборгованості за договором підряду №06/06-1. На підтвердження перерахування ТОВ «ОРІОН СИСТЕМ» на користь АО "КОНСУЛ" вартості наданої правової допомоги, позивачем було надано суду квитанцію №34 від 24.07.2017р. на суму 9600,00грн.

У п. 6.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» визначено наступне. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При вирішенні питання щодо розміру витрат послуг АО "КОНСУЛ", господарський суд вважає за необхідне зазначити, що оплата правової допомоги в сумі 9600,00грн., яка була фактично понесена позивачем, не є співрозмірною із ціною позову та категорією даної справи, у зв'язку з чим господарський суд визнає розумними витрати позивача на оплату правової допомоги АО "КОНСУЛ" в сумі 3000,00грн., яка підлягає стягненню з НВСФ "ВИН-АГРО" ТОВ.

Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви покласти на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49,ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІОН СИСТЕМ" про стягнення з відповідача ОСОБА_1 сільськогосподарської фірми "Вин-агро" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю заборгованості за договором підряду №06/06-1 від 06.06.2017р. у сумі 104602,74грн. у тому числі 100000,00грн. основного боргу, 493,15грн. 3% річних, 4109,59грн. пені - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 сільськогосподарської фірми "Вин-агро" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (67450, Одеська область, Роздільнянський район, с. Кучурган, код ЄДРПОУ 31137755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІОН СИСТЕМ" (01035, м. Київ, вул. Златоустівська, 10-12, офіс 89/6, код ЄДРПОУ 40095014) 100000/сто тисяч/грн. 00коп. основного боргу, 493/чотириста дев'яносто три/грн. 15коп. 3% річних, 4109/чотири тисячі сто дев'ять/грн. 59коп. пені, 3000/три тисячі/грн. витрат на послуги адвоката, 1600/одна тисяча шістсот/грн. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 17 жовтня 2017р.

Суддя Л.В. Степанова