Рішення

від 09.10.2017 по справі 916/1998/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2017 р.Справа № 916/1998/17

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Аганіні В.Ю.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №7845-К-О від 28.12.2016р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/1998/17:

За позовом: Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк "ПриватБанк";

до відповідача: Приватного підприємства "КAРП";

про стягнення 128026,41 грн., -

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк» (далі - Позивач,ОСОБА_2) звернулось до Приватного підприємства "КAРП" (далі - Відповідач, Клієнт) із позовом про стягнення 128026,4 грн., посилаючись на наступне.

06 грудня 2012р. Відповідачем підписана Заява про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки, шляхом підписання якої клієнт виразив свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із вказаною заявою в цілому складають Договір банківського обслуговування від 06.12.2012р.

Згідно з ч.2. ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалась. Згідно до ч.1 ст. 634 ЦК У країни, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Отже, на підставі заяви від 06.12.2012р., клієнту був відкритий поточний рахунок №26008060722975.

Після підписання Договору банківського обслуговування клієнту надається право користуватися банківськими послугами ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» , однією з яких є послуга „Гарантовані платежі» .

Розділом 3.2.2 «Умов та Правил надання банківських послуг» регламентований порядок надання кредиту за послугою «Гарантований платіж» , інформація про послугу розміщена на Інтернет на сайті www.privatbank.ua.

Згідно до п.3.2.2.1 Умов та Правил, надання банківських послуг, ОСОБА_2 надає Клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені, в заявці на договірне списання коштів (гарантований платіж або заявка), в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим Договором строки. Відновлювана кредитна лінія (далі - "кредит") надається Банком для виконання Клієнтом платежів за платіжними дорученнями (заявками на договірне списання коштів) з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, шляхом перерахування банком кредитних коштів на рахунок 3648, з подальшим перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок одержувачів, що вказаний в заявці.

У разі необхідності отримання отримувачем Послуги, платник за допомогою системи дистанційного обслуговування інтернет-клієнт-банк „Приват24» подає в ОСОБА_2 заявку на договірне списання коштів за встановленою формою з обов'язковими реквізитами. Обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта / кредитних / змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу.

Починаючи з січня 2014 року ПП "КАРП" почало користуватися послугою «Гарантований платіж» шляхом створення відповідних Заявок в системі Приват-24 та по грудень 2015 року (включно) клієнт належним чином виконував свої зобов'язання по сплаті кредиту, процентів.

13.01.2017р. ПП "КАРП" скористалось послугою «Гарантований платіж» шляхом створення в системі Приват-24 заявки №76 від 14.12.2016р. на загальну суму 55300 грн., за рахунок кредитних коштів.

13.01.2017р. ПП "КАРП" скористалось послугою «Гарантований платіж» шляхом створення в системі Приват-24 заявки №77 від 16.12.2016р. на загальну суму 42000 грн., за рахунок кредитних коштів.

13.01.2017р. банком проведено списання коштів в розмірі 97300.00 грн. за реквізитами вказаними в заявках Відповідача за рахунок кредитних коштів, що має своє відображення у банківській виписці по рахунку №20626054301508.

Виписки по рахунках є належними та допустимими доказами щодо надання Банком кредитних коштів Відповідачеві, отримання і використання таких коштів Відповідачем і це підтверджується Постановою ВГС України від 13.11.2014р. по справі № 908/4154/13.

Таким чином, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» надавав ПП "КАРП" кредитні кошти за послугою «гарантований платіж» за його Заявками №76, №77 на суму 97300 грн.

В свою чергу, як зазначає Позивач, Відповідач скориставшись кредитними коштами, в повному обсязі не здійснив погашення заборгованості за кредитом, процентами, у зв'язку з чим, заборгованість 13.02.2017р. стала простроченою та на залишок якої нараховуються проценти, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Станом на 31.07.2017р. за ПП "КАРП" рахується заборгованість в сумі 128026.41 грн., яка складається з:

- заборгованість за кредитом 97300 грн.;

- заборгованість по процентам 29506.27 грн.

- пеня 1220.14 грн.

Відповідно п. 3.2.2.2. Умов та Правил (в редакції на 01.01.2017р., час виникнення зобов'язань між сторонами за Заявками №76, №77) за користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних від розміру кредиту (проте не менше 5 грн) зазначеного в заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в ОСОБА_2 заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів Клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» відсотки в розмірі 36% річних (по заявкам ініційованим до 01.02.2016р.), а починаючи з 01.02.2016р. в розмірі 64% річних від суми заборгованості (по заявкам ініційованим з 01.02.2016р.). У разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості по заявкам ініційованим до 01.02.2016р., та проценти в розмірі 64% річних від суми заборгованості по заявкам ініційованим з 01.02.2016р.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно п.3.2.2.10.4 Умов та Правил, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п. 3.2.3.10.1-3.2.3.10.3, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане Клієнтом.

Згідно п.3.2.3.10.7 Умов та Правил, строки позовної давності на вимогу про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 15 років.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Як зазначено у ч.І ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов 'язання.

З урахуванням викладеного, з посиланням на ст. ст. 15, 16, 599, 629, 634, 638, 1048, 1054 ЦК України, Позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказані суми.

Відповідач в засідання суду не з'вився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (поштові повідомлення у справі). Відзив на позов не надав, тому справа розглянута за приписами ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представника Банку, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватись відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а в разі відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. У відповідності до ст. 629 зазначеного кодексу Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно із абз. 1 ч.І ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, приведені позивачем обставини справи цілком підтверджуються наданими ним доказами - заявою про відкриття рахунку, заявками на гарантований платіж, розрахунком заборгованості.

Проаналізувавши надані докази, суд приймає їх до уваги як такі що доводять правомірність вимог Позивача та наявності у відповідача боргу перед позивачем в зазначеній сумі. Вказані докази сумніву у суду не викликають.

Таким чином, з боку відповідача було порушені як умови договору так і вимоги ст.ст. 525, 526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору або закону та забороняють односторонню відмову від виконання зобов'язань.

Зворотнього відповідачем в порядку ст. 33 ГПК України не доведено.

Посилання позивача на вищенаведені ним норми ЦК та ГК України суд вважає правильним, оскільки саме цими нормами ЦК та ГК України регулюються правовідносини по даному спору.

Підсумовуючи викладене, господарський суд вважає вимоги позивача законними, в цілому обґрунтованими, доведеними наявними у справі доказами і тому, підлягаючими задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України. господарський суд, -

в и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк» - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "КAРП" (68733, Одеська область, Болградський район, село Виноградівка, вул. Лимана, буд. 58, код ЄДРПОУ 33982296) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом у розмірі 97300 (дев'яносто сім тисяч триста) грн. 00 коп., заборгованість по процентам у розмірі 29506 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот шість) грн. 27 коп., пеню у сумі 1220 (одна тисяча двісті двадцять) грн. 14 коп. та судовий збір у сумі 1920 (одна тисяча дев'ятсот двадцять) грн. 40 коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 17 жовтня 2017 р.

Суддя М.І. Никифорчук