Рішення

від 11.10.2017 по справі 916/1859/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2017 р.

Справа № 916/1859/17

Господарський суд Одеської області у складі :

судді                                         Никифорчука М.І.

при секретареві                     Аганіні В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № ААА0000410 від 03.01.2017р.;

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю №1 від 25.11.2016р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/1859/17:

За позовом: Державного підприємства "Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою";

до відповідача: Приватного підприємства "БРАЙЛОВСЬКИЙ";

про стягнення 22645,26 грн., -

в с т а н о в и в :

Державне підприємство "Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (далі – Позивач) звернулось до Приватного підприємства "БРАЙЛОВСЬКИЙ" (далі – Відповідач) із позовом про стягнення 22645,26 грн. заборгованості, з яких: 18994,15грн. основного боргу, 94,71 грн. пені, 3045,90 грн. суми інфляції та 510,50 грн. – 3% річних, нарахованих внаслідок невиконання відповідачем грошових зобов’язань за договором про відшкодування витрат на підготовку та проведення земельних торгів № 747 від 02.09.2016р.

З посиланням на ст.ст. 134-138 ЗК України, ст.ст. 193, 231 ГК України, ст.ст. 6, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 612, 625, 627, 628, 629 ЦК України, Позивач просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, відзив на позов не надав, тому справа розглянута за правилами ст. 75 ГПК України.

В засіданнях суду 04.09.2017р. та 11.09.2017р. оголошено перерви згідно приписів ст. 77 ГПК України.

Ухвалою суду від 11.09.2017р. за клопотанням позивача строк вирішення спору по справі продовжено на 15 днів до 17 жовтня 2017 року за правилами ст. 69 ГПК України.

В засіданні суду 11.10.2017р. за правилами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

28 квітня 2016 року. між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та Державним підприємством “Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” був укладений договір № 315 на підготовку лотів та проведення земельних торгів.

Згідно ч.5 ст.135 ЗКУ витрати (видатки), здійснені організатором або виконавцем земельних торгів на їх проведення, відшкодовуються йому переможцем земельних торгів.

Умовами вищевказаного договору (п.2) передбачено проведення торгів за рахунок Виконавця з наступним відшкодуванням витрат переможцем земельних торгів.

Відповідно до частин 3,4 ст. 135 ЗКУ проведення земельних торгів щодо прав на земельні ділянки державної власності здійснюється за рішенням організатора земельних торгів - органів виконавчої влади, що здійснює реалізацію права державної власності на земельні ділянки.

Рішенням організатора земельних торгів (наказ про проведення земельних торгів у формі аукціону від 14 липня 2016 р. № 15-5534/13-16-СГ із змінами) була визначена дата проведення земельних торгів з продажу прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва окремими лотами - 02 вересня 2016 року.

Зокрема за лотом №921 (загальноукраїнский номер лоту 10187) - право оренди на земельну ділянку площею 48,5006 га, кадастровий номер 5125481900:01:001:0614, розташованої на території Макарівської сільської ради Ширяївського району Одеської області (за межами населеного пункту).

Ознайомившись з оголошеннями про проведення земельних торгів Відповідач 16.08.2016 р. подав виконавцю земельних торгів заяви про участь у земельних торгах з додатками на лот № 921. У заяві представник відповідача підтвердив, що він ознайомлений з порядком та умовами проведення земельних торгів та зазначив, що зобов’язується “...у разі визнання переможцем сплатити витрати на підготовку лота та винагороду виконавця”.

У визначений організатором час, 02 вересня 2016 року були проведені земельні торги з продажу прав оренди на земельні ділянки.

Відповідно до ч. 14 ст. 137 ЗКУ земельні торги починаються з оголошення ліцитатором порядку їх проведення. Оголошуючи порядок проведення земельних торгів, на виконання вказаної норми закону, ліцитатор також зазначив “Відповідно до оголошення, умов проведення земельних торгів та договору про проведення торгів, переможець зобов’язується негайно укласти договір про відшкодування витрат на підготовку та проведення земельних торгів з виконавцем земельних торгів після підписання протоколу торгів та протягом трьох банківських днів сплатити витрати, здійснені на підготовку лоту та винагороду виконавцю у розмірі передбаченому в оголошенні на проведення земельних торгів.”.

Переможцем земельних торгів за лотом № 921 було визнано Приватне підприємство "БРАЙЛОВСЬКИЙ"

Відповідно до умов договору на підготовку лотів та проведення земельних торгів від 28 квітня 2016 року № 315, оголошення та умов проведення земельних торгів до протоколів був внесений пункт 7, який встановлював обов’язок переможця укласти договір про відшкодування витрат на підготовку та проведення земельних торгів з виконавцем земельних торгів негайно після підписання протоколу та протягом трьох банківських днів сплатити витрати, здійснені на підготовку лоту та винагороду виконавцю.

Частиною 20 ст. 137 ЗКУ передбачено право переможця відмовитися від підписання протоколу.

Проте Відповідач підписав протокол №1/921 проведення земельних торгів за лотом № 921 від 02.09.2016 р.

Статтею 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) перебачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору визнається однією із основних засад цивільного законодавства України (п.3 ст. З ЦК України).

Відповідно до частин 1,3 ст.6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів зостосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько- господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов'язку.

Таким чином, на виконання п. 7 вищевказаних протоколів, враховуючи положення статей 6, 627 ЦК України, між сторонами у справі був укладений договір про відшкодування витрат на підготовку та проведення земельних торгів № 747 від 02 вересня 2016 року.

Відповідно до зазначеного Договору, відповідач зобов’язався відшкодувати позивачу витрати на підготовку та проведення земельних торгів (виконання робіт із землеустрою та винагорода виконавця земельних торгів) з продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, площею 48,5006 га, розташованої на території Макарівської сільської ради Ширяївського району Одеської області (за межами населеного пункту), кадастровий номер 5125481900:01:001:0614 (виконання робіт із землеустрою та винагорода виконавця земельних торгів).

Пунктом 2.4. зазначеного Договору встановлено, що розмір витрат на підготовку та проведення земельних торгів, що підлягає відшкодуванню, становить 18994,15 грн., що складається з вартості робіт із землеустрою – 4544,15 грн. та розміру винагороди, що становить 50 % від стартової річної орендної плати за користування земельною ділянкою, азе не більш як 850 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та складає 14450,00 грн.

Відповідно до Акту від 02.09.2016р., підписаними сторонами у справі, відповідач не має жодних претензій по якості та обсягу наданих послуг - проведення земельних торгів за лотом № 921.

У зв’язку з невиконанням відповідачем умов зазначених Договорів в частині відшкодування витрат на підготовку та проведення земельних торгів, відповідачу 27.09.2016р. надіслана претензія, яка останнім залишена без відповіді.

Згідно із приписами ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Позивач взяті на себе зобов‘язання за договором виконав належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

В порушення наведених вище норм закону, а також умов договору, відповідач свої зобов'язання щодо оплати належним чином не виконав.

До позову надано розрахунок боргу, згідно якого сума основного боргу за договорами становить 18994,15 грн., пеня становить 94,71 грн., інфляційні – 3045,90 грн. та 510,50 грн. 3% річних.

З огляду на вказані обставини, та те, що матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором, вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Крім того, в ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України закріплено, що виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок сум стягнення суд приймає його до уваги та вважає правильним.

Зворотнього відповідачем в порядку ст. 33 ГПК України не доведено.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, суд вважає вимоги позивача законними та обгрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального Кодексу України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України. господарський суд, -

в и р і ш и в :

Позов Державного підприємства "Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"- задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "БРАЙЛОВСЬКИЙ" (66800, Одеська область, Ширяївський район, смт. Ширяєве, вул. Шклярука, буд. 25, код ЄДРПОУ 33923656) на користь Державного підприємства "Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (65078, м.Одеса, вул.Космонавтів, 34, код ЄДРПОУ 00702995) 18994 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 15 коп. основного боргу, 94 (дев'яносто чотири) грн. 71 коп. пені, 3045 (три тисячі сорок п'ять) грн. 90 коп. суми інфляції, 510 (п'ятсот десять) грн. 50 коп. – 3% річних та 1600 (одна тисяча шістсот) грн. судового збору .

          Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст. 85 ГПК України.

          Повний текст рішення складено та підписано 17 жовтня 2017 р.

Суддя М.І. Никифорчук