Рішення

від 05.10.2017 по справі 910/14177/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2017Справа №910/14177/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ОМЕГА-КИЇВ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРІЛАЙФ"

про стягнення 66 871,41 грн.

Суддя Щербаков С.О.

Представники:

від позивача: Волошин В.О.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ОМЕГА-КИЇВ" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРІЛАЙФ" (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 68 309, 46 грн., з якої: 60 346, 00 грн. - боргу за надані медичні послуги по клінічній лабораторній діагностиці за період з березня 2016 по липень 2016 включно, 4 224, 22 грн. - штрафу у розмірі 7 %, 2 400, 63 грн. - 3 % річних, 1 338, 61 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 57-КДЛ про надання послуг в частині оплати медичних послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2017 порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14.09.2017 за участю представників сторін.

У судовому засіданні 14.09.2017 представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду від 23.08.2017 та заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій у зв'язку з частковим погашення відповідачем суми заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача 59 955, 00 грн. - основного боргу, 791, 56 грн. - інфляційних втрат, 4 224, 22 грн. - штрафу у розмірі 7 % та 2 400, 63 грн. - 3 % річних.

Суд визнав подану заяву такою, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України у зв'язку з чим прийняв її до розгляду.

Розгляд справи відкладався в порядку п.п 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 05.10.2017.

У даному судовому засіданні представник позивача надав заяву про зменшеня розміру позовну вимог, в якій у зв'язку з частковим погашення відповідачем суми заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача 59 455, 00 грн. - основного боргу, 791, 56 грн. - інфляційних втрат, 4 224, 22 грн. - штрафу у розмірі 7 % та 2 400, 63 грн. - 3 % річних.

Розглянувши подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд відзначає наступне.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 3.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи наведене, суд визнає подану заяву такою, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України у зв'язку з чим приймає її до розгляду.

За таких обставин, суд розглядає справу, виходячи з нової ціни позову, а саме 66 871, 41 грн., яка складається з: 59 455, 00 грн. - основного боргу, 791, 56 грн. - інфляційних втрат, 4 224, 22 грн. - штрафу у розмірі 7 % та 2 400, 63 грн. - 3 % річних.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалою суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву відповідачем не подано, у судове засідання представників не направлено.

Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ).

В силу положень ст. 10 зазначеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРІЛАЙФ" є: 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 16-22, літ. Б, кімната 212.

Ухвали Господарського суду міста Києва від 23.08.2017 та від 14.09.2017 судом направлено на зазначену у витязі адресу відповідача, проте до суду повернулися конверти з ухвалами суду від 23.08.2017 та від 14.09.2017 з відмітками: інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення , вибули .

Так, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 05.10.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ОМЕГА-КИЇВ"(ліцензія на право здійснення господарської діяльності з медичної практики серія АГ № 570091, видана Міністерством охорони здоров'я України 10.02.2011, далі -виконавець) та ВП Медичний центр "МЕРІЛАЙФ" Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія Велес Групп , найменування якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕРІЛАЙФ" (далі - замовник) укладено договір № 57-КДЛ про надання послуг, умовами якого передбачено, що за цим договором виконавець зобов'язується надавати замовнику медичні послуги по клінічній лабораторій діагностиці (далі - послуги) в межах переліку за ціною та в строки, визначені у "Прейскуранті послуг КДЛ "ОМЕГА-КИЇВ" Медичного центру ТОВ "ТД "ОМЕГА-КИЇВ", що є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 1), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вартість наданих виконавцем послуг на умовах, у строки і в порядку, визначених цим договором.

Строки виконання виконавцем лабораторних досліджень за окремими видами послуг зазначені в прейскуранті послуг(додаток № 1) - п. 2.2. договору.

Відповідно до п. 3.1. договору, перелік послуг, що надаються виконавцем на умовах цього договору, та їх ціна вказані в прейскуранті послуг. Ціна послуг, вказана у відповідному прейскуранті послуг, є звичайною за цим договором.

Згідно п. 3.3. договору, сторони досягли згоди, що вартість послуг, наданих виконавцем замовнику в рамках цього договору протягом звітного періоду (місяця), сплачуються замовником в безготівковому порядку на підставі відповідного рахунку-фактури, наданого виконавцем, шляхом перерахування грошових коштів замовником на поточний рахунок виконавця у наступному порядку:

1) По закінчені звітного періоду (місяця) виконавець готує акт наданих протягом звітного періоду(місяця) послуг, відповідний рахунок-фактуру та направляє належним чином оформлені зі сторони виконавця документи замовнику.

2) Протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання від виконавця вказаних документів замовник зобов'язаний:

- підписати, скріпити печаткою акт наданих протягом періоду (місяця) послуг та в цей же строк один його примірник повернути виконавцю, а у разі наявності у замовника заперечень щодо переліку та вартості наданих виконавцем у звітному періоді(місяці) послуг - в цей же строк вжити вичерпних заходів щодо врегулювання із виконавцем наявних заперечень;

- оплатити вартість наданих виконавцем протягом звітного періоду (місяця) послуг.

Пунктом 4.1.4. договору передбачено, що замовник зобов'язаний в строки та у порядку, що визначені цим договором, здійснювати оплату наданих виконавцем послуг, які є предметом цього договору, та підписувати відповідні акти наданих послуг.

Умовами п. 7.4. договору встановлено, що у разі несвоєчасної та/або не в повному розмірі оплатити замовником виконавцю вартості наданих протягом звітного періоду(місяця) послуг згідно з умовами, визначеними цим договором:

1) Виконавець має право призупинити надання замовнику медичних послуг по клінічній лабораторій діагностиці та призупинити прийом зразків, до моменту повного погашення замовником перед виконавцем існуючої заборгованості;

2) Замовник зобов'язаний на вимогу виконавця сплатити на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення;

3) У разі, якщо прострочення замовника з оплати вартості наданих послуг умовах цього договору триває більше 30 (тридцяти) календарних днів, замовник зобов'язаний на вимогу виконавця сплатити на користь виконавця понад пеню, що передбачена підпунктом 2 п.7.4. договору, штраф у розмірі 7% (сім відсотків) від суми заборгованості.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання і скріплення печатками сторін та діє до 31 грудня 2016 року. Якщо жодна із сторін за тридцять календарних днів до дати спливу строку дії цього договору письмово не повідомить іншу сторону про своє небажання продовжувати дію договору, договір вважається автоматично продовженим на кожний наступний календарній рік на тих самих умовах (п. 8.1. договору).

Додатком № 1 до договору № 57-КДЛ про надання послуг від 01.12.2015 сторони погодили прейскурант послуг медичного центру ТОВ "ТД "ОМЕГА-КИЇВ" лабораторна діагностика.

Додатком № 2 до договору № 57-КДЛ про надання послуг від 01.12.2015 сторони погодили правила забору, зберігання та транспортування клінічного матеріалу.

Додатком № 2 до договору № 57-КДЛ про надання послуг від 01.12.2015 сторонами погоджено Інструкцію по використанню відповідних матеріалів (тип пробірок, вид біоматеріалу та його кількість).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору № 57-КДЛ про надання послуг від 01.12.2015 були надані медичні послуги по клінічній лабораторній діагностиці на загальну суму 78 946, 00 грн., а відповідачем прийняті надані послуги, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0001030 від 31.07.2016 на суму 37 317, 00 грн., № ОУ-0000903 від 30.06.2016 на суму 9 217, 00 грн., № ОУ-0000732 від 31.05.2016 на суму 6 735, 00 грн., № ОУ-0000589 від 30.04.2016 на суму 11 566, 00 грн., № ОУ-0000439 від 30.03.2016 на суму 14 111, 00 грн., які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств (копії у матеріалах справи).

Відповідач за надані послуги розрахувався частково у розмірі 19 491, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученнями, доданими до позовної заяви, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 59 455, 00 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія № 36 від 13.02.2017, в якій позивач просив відповідача здійснити оплату наданих медичні послуг по клінічній лабораторній діагностиці, шляхом перерахування коштів на п/р позивача № 26000158994 в АТ Райффайзен Банк Аваль , що підтверджується описом вкладення у цінний лист, з відтиском штемпеля поштового відділення - 14.02.2017.

Відповідач на зазначену вище претензію відповіді не надав, заборгованість не погасив.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг по клінічній лабораторній діагностиці, зокрема, погашення заборгованості у розмірі 59 455, 00 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 791, 56 грн. - інфляційних втрат, 4 224, 22 грн. - штрафу у розмірі 7 % та 2 400, 63 грн. - 3 % річних.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 57-КДЛ від 01.12.2015, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, надав передбачені договором медичні послуги по клінічній лабораторній діагностиці, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0001030 від 31.07.2016 на суму 37 317, 00 грн., № ОУ-0000903 від 30.06.2016 на суму 9 217, 00 грн., № ОУ-0000732 від 31.05.2016 на суму 6 735, 00 грн., № ОУ-0000589 від 30.04.2016 на суму 11 566, 00 грн., № ОУ-0000439 від 30.03.2016 на суму 14 111, 00 грн., які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств (копії у матеріалах справи).

Проте відповідач сплатив за надані позивачем послуги частково, доказів сплати залишку заборгованості у розмірі 59 455, 00 грн. суду не надав, внаслідок чого суд приходить до висновку що за Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕРІЛАЙФ" утворилась заборгованість у розмірі 59 455, 00 грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 3.3. договору, сторони досягли згоди, що вартість послуг, наданих виконавцем замовнику в рамках цього договору протягом звітного періоду (місяця), сплачуються замовником в безготівковому порядку на підставі відповідного рахунку-фактури, наданого виконавцем, шляхом перерахування грошових коштів замовником на поточний рахунок виконавця у наступному порядку:

1) По закінчені звітного періоду (місяця) виконавець готує акт наданих протягом звітного періоду(місяця) послуг, відповідний рахунок-фактуру та направляє належним чином оформлені зі сторони виконавця документи замовнику.

2) Протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання від виконавця вказаних документів замовник зобов'язаний:

- підписати, скріпити печаткою акт наданих протягом періоду (місяця) послуг та в цей же строк один його примірник повернути виконавцю, а у разі наявності у замовника заперечень щодо переліку та вартості наданих виконавцем у звітному періоді(місяці) послуг - в цей же строк вжити вичерпних заходів щодо врегулювання із виконавцем наявних заперечень;

- оплатити вартість наданих виконавцем протягом звітного періоду (місяця) послуг.

Таким чином, відповідно до п. 3.3. договору № 57-КДЛ про надання послуг від 01.12.2015, відповідач зобов'язаний здійснювати оплату наданих послуг протягом 10 (десяти календарних днів) з моменту отримання від позивача документів, що підтверджують надання послуг.

Тож, з урахуванням п. 3.3. договору, суд відзначає, що актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000439 від 30.03.2016 починаючи з 11.04.2016 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання, за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000589 від 30.04.2016 з 11.05.2016 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання, за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000732 від 31.05.2016 прострочення виконання грошового зобов'язання відбулося з 11.06.2016, за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000903 від 30.06.2016 починаючи з 11.07.2016 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання, за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0001030 від 31.07.2016 прострочення виконання грошового зобов'язання відбулося з 11.08.2016.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність виставлення позивачем рахунку-фактури на оплату ніяким чином не впливає на обов'язок відповідача здійснити оплату за надані послуги у розмірі та строк, визначені договором № 57-КДЛ про надання послуг від 01.12.2015, з урахуванням додатків до договору, оскільки сторонами у договорі, з урахуванням додатків до нього чітко визначено розмір, строк та порядок здійснення щомісячного платежу, що підлягає оплаті замовником, а саме протягом 10 (десяти календарних днів) з моменту отримання від позивача документів.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Вищого господарського суду України від 23.04.2013 № 5028/8/70(7/69)/2012 та від 22.08.2013 № 916/586/13-г.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо повної оплати наданих медичних послуг по клінічній лабораторній діагностиці та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 57-КДЛ про надання послуг від 01.12.2015 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 59 455, 00 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 791, 56 грн. - інфляційних втрат, 4 224, 22 грн. - штрафу у розмірі 7 % та 2 400, 63 грн. - 3 % річних за періоди з 11.03.2016 по 30.06.2017, з 11.04.2016 по 31.07.2017, з 11.05.2017 по 31.07.2017, з 11.06.2016 по 31.07.2017 та з 11.07.2016 по 31.07.2017..

Відповідно д п. 7.4. договору, у разі несвоєчасної та/або не в повному розмірі оплатити замовником виконавцю вартості наданих протягом звітного періоду(місяця) послуг згідно з умовами, визначеними цим договором:

1) Виконавець має право призупинити надання замовнику медичних послуг по клінічній лабораторій діагностиці та призупинити прийом зразків, до моменту повного погашення замовником перед виконавцем існуючої заборгованості;

2) Замовник зобов'язаний на вимогу виконавця сплатити на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення;

3) У разі, якщо прострочення замовника з оплати вартості наданих послуг умовах цього договору триває більше 30 (тридцяти) календарних днів, замовник зобов'язаний на вимогу виконавця сплатити на користь виконавця понад пеню, що передбачена підпунктом 2 п.7.4. договору, штраф у розмірі 7% (сім відсотків) від суми заборгованості.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат і встановив, що у розрахунку допущені помилки у визначенні періоду та відповідно розміру нарахування 3 % річних, проте сума інфляційних втрат нарахована вірно.

За розрахунком суду, обґрунтованою є сума 3 % річних у розмірі 2 266, 43 грн. (розрахунок здійснений у правовому порталі України Ліга Закон), яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання за періоди 11.04.2016 по 30.06.2017, з 11.05.2016 по 31.07.2017, з 11.06.2016 по 31.07.2017, з 11.07.2016 по 31.07.2017, 11.08.2016 по 31.07.2017, та сума інфляційних втрат у розмірі 791, 56 грн., за періоди з 11.04.2016 по 30.06.2017, з 11.05.2016 по 31.07.2017, з 11.06.2016 по 31.07.2017, з 11.07.2016 по 31.07.2017, 11.08.2016 по 31.07.2017, а тому вимога в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Щодо розміру штрафу нарахованого позивачем у розмірі 4 224, 22 грн., що становить 7 % від суми заборгованості, суд відзначає, що з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог станом на дату винесення судового рішення заборгованість відповідача становить 59 455, 00 грн., а тому суд вважає обґрунтованим до стягнення розмір штрафу у сумі 4 161, 85 грн. - 7 % від суми заборгованості, а тому вимога в цій частині також підлягає частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ОМЕГА-КИЇВ" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРІЛАЙФ" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 16-22, літ. Б, кімната 212, ідентифікаційний код - 39312286) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ОМЕГА-КИЇВ" (01004, м. Київ, вул. Кропивницького, буд. 18, ідентифікаційний код - 31305675) 59 455 (п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят п'ять ) грн. 00 коп. - заборгованості, 2 266 (дві тисячі двісті шістдесят шість) грн. 43 коп. - 3 % річних, 791 (сімсот дев'яносто одну) грн. 56 коп. - інфляційних втрат, 4 161 (чотири тисячі сто шістдесят одну) грн. 85 коп. - штрафу та 1 595 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 29 коп. - судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 10.10.2017

Суддя Щербаков С.О.