Рішення

від 28.09.2017 по справі 910/14233/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2017Справа №910/14233/17

За позовом: приватного підприємства "Лагуна"

до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про: стягнення 15 287,52 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Представники:

від позивача: Губська Х.Є. - представник за довіреністю;

Кухарчук А.Ю. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом приватного підприємства "Лагуна" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 15 287,52 грн. заборгованості, з яких: 13 500,00 - основна заборгованість, 849,37 грн. - проценти за користування чужими коштами, 771,71 грн. - інфляційні нарахування та 166,44 грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2017 року порушено провадження у справі № 910/14233/17.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати орендних платежів за користування орендованим майном за Договором оренди обладнання №17/01 від 17 січня 2017 року.

Відповідач у судове засідання не з'явився, своїм правом на надання відзиву не скористався.

У судовому засіданні 28.09.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Враховуючи наявність доказів належного повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання представника відповідача, достатність матеріалів для прийняття рішення по суті, суд розглядає справу за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2017 року між приватним підприємством "Лагуна" (орендар) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) укладено Договір оренди обладнання №17/01 від 17.01.2017 року (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування майно, а саме: Акваріум 88Т-400 та комплект до нього, що належить орендодавцю на праві власності або іншого майнового права.

Згідно з п. 1.1.1 Договору комплект до акваріуму включає в себе: тумбу під акваріум, кришку, професійне освітлення, систему фільтрації, аерації, холодильник, УФ, годівниця - автомат.

Відповідно до п.п. 4.1. Договору передбачено, що розмір орендної плати за об'єкт оренди становить 4 500,00 грн. без ПДВ.

Згідно 4.2. Договору, орендна плата виплачується орендарем щомісячно у безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендаря не пізніше 10 числа кожного місяця.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 765 ЦК України передбачено, що наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Факт сплати позивачем орендної плати шляхом внесення авансу підтверджується наявними в матеріалах справи платіжним дорученням №173 від 20 січня 2017 pоку на суму 4 500,00 грн. та платіжним дорученням №210 від 30 січня 2017 року на суму 9 000,00 грн.

Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує на те, що відповідач, свої зобов'язання за Договором не виконав, у зв'язку з чим 10 березня 2017 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду до Договору, відповідно до умов якої сторони на добровільних засадах уклали цю додаткову угоду про розірвання Договору у зв'язку з не поставкою майна у обумовлений строк та у зв'язку з тим, що товар не був прийнятий оскільки мав суттєві недоліки щодо якості (п. п.1., 2 Додаткової угоди №1).

Відповідно до п.3 Додаткової угоди №1 сторони погодили, що відповідач зобов'язаний повернути надмірно сплачені кошти за Договором у розмірі 13 500,00 грн протягом 2х календарних днів з моменту підписання даної угоди.

Доказів повернення зазначеної суми коштів відповідачем суду не надано.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а також укладеною між сторонами додатковою угодою, вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 13 500,00 грн. є обґрунтованими та позов в цій частині підлягає задоволенню.

В зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання щодо повернення грошових коштів в розмірі 13 500,00 грн у відповідності до умов Додаткової угоди №1 позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 771,71 грн -інфляційні втрати за період з березня 2017 року по червень 2017 року та 166,44 грн - 3 % річних за період з 13.03.2017 року по 10.08.2017 року.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок позивача 3 % річних та інфляційних втрат, в зав'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 771,71 грн -інфляційні втрати та 166,44 грн - 3 % річних.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 849,37 грн., нараховані позивачем на підставі ст.536 ЦК України задоволенню судом не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, умовами договору, укладеного між сторонами, розмір процентів за користування продавцем чужими грошовими коштами не встановлено, проте чинним законодавством не визначено, що такі проценти є штрафними санкціями, а отже необґрунтованим є посилання позивача на приписи ч.6 ст.231 ГК України, яка визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Так, проценти за користування чужими грошовими коштами не є штрафною санкцією, і їх віднесено до іншого способу захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає в отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 849,37 грн. процентів за користування чужими коштами задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь приватного підприємства "Лагуна" (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Варшавська, 116, код ЄДРПОУ: 32034575) грошові кошти у розмірі 13 500 (тринадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., 771 (сімсот сімдесят одну) грн 71 коп - інфляційні втрати, 166 (сто шістдесят шість) грн 44 коп - 3 % річних та 1511 (тисячу п'ятсот одинадцять) грн 05 коп - витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 10 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 10-денний строк до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя Шкурдова Л.М.

Повний текст рішення складено: 10.10.2017 року