Рішення

від 10.10.2017 по справі 914/1692/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2017р. Справа № 914/1692/17

За позовом:Заступника прокурора Львівської області, м. Львів, до відповідача-1:Львівської міської ради, м. Львів, до відповідача-2:Львівського комунального підприємства Львівавтодор , м. Львів, до відповідача-3:Товариства з обмеженою відповідальністю Сихівська народна торгівля , м. Львів, про:визнання недійсними ухвал Львівської міської ради від 30.12.2015р. №102, від 04.02.2016р. №142, договору про створення та функціонування ринку від 20.05.2016р., скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, повернення земельної ділянки. Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Гелеш Г.М. Представники сторін: від прокуратури:ОСОБА_1 - прокурор (посвідчення №033520 від 18.05.2015р.), ОСОБА_2 - прокурор; від відповідача-1: від відповідача-2: від відповідача-3: ОСОБА_3 представник (довіреність №2901-вих-124 від 19.01.2017р. не з'явився; не з'явився.

Учасникам судового розгляду роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації процесу не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

16.08.2017р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави (Прокурор) до Львівської міської ради (Відповідач-1), ЛКП Львівавтодор (Відповідач-2), до ТОВ Сихівська народна торгівля (Відповідач-3) про визнання недійсними ухвал Львівської міської ради від 30.12.2015р. №102, від 04.02.2016р. №142, договору про створення та функціонування ринку від 20.05.2016р., скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, повернення земельної ділянки.

Ухвалою суду від 17.08.2017р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 04.09.2017р. Ухвалою суду від 04.09.2017р. розгляд справи відкладався на 20.09.2017р. В подальшому розгляд справи відкладено на 10.10.2017р.

Представники прокуратури в судове засідання 10.10.2017р. з'явилися, позовні вимоги підтримали, просили суд позов задоволити повністю.

В засіданні зазначили, що ухвалою Львівської міської ради №102 від 30.12.2015р. ЛКП Львівавтодор надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,65 га. на вул. Б.І.Антонича для розміщення комплексу торгівельних павільйонів. Ухвалою №142 від 04.02.2016р. Львівська міська рада затвердила ЛКП Львівавтодор проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надала земельну ділянку в постійне користування відповідачу-2. Пунктом 3.3 вказаної ухвали, міська рада ухвалили ЛКП Львівавтодор забезпечити укладення меморандуму про співпрацю з ТОВ Сихівська народна торгівля та підприємцями, що здійснюють торговельну діяльність, з метою розміщення комплексу торговельних павільйонів на вул. Б.І.Антонича.

На думку прокурора, вказані ухвали є незаконними, оскільки Львівська міська рада, приймаючи оскаржувані ухвали, зазначила, що земельна ділянка надається ЛКП Львівавтодор не для провадження статутних видів діяльності, а для розміщення ТОВ Сихівська народна торгівля й іншими підприємцями комплексу торговельних павільйонів, тобто фактично для передачі третім особам поза процедурою проведення земельних торгів.

Крім цього, 20.05.2016р. між відповідачем-2 та відповідачем-3 укладено Договір про створення та функціонування ринку на вказаній вище земельній ділянці. За умовами Договору відповідач-2 зобов'язане надати право на облаштування ринку строком на 10 років на земельній ділянці та передати відповідачу-3 земельну ділянку. На думку прокурора, вказаний Договір є недійсним, оскільки відповідач-2 як постійний землекористувач не наділений правом передавати земельну ділянку в користування третім особам.

З огляду на викладене, прокурор просить визнати недійсними ухвали Львівської міської ради про передачу в постійне користування ЛКП Львівавтодор земельної ділянки, скасувати реєстрацію права користування цією земельною ділянкою, визнати недійсним Договір про створення та функціонування ринку та повернути земельну ділянку Львівській міській раді.

Представник відповідача-1 в судове засідання 10.10.2017р. з'явилася, проти позовних вимог заперечила, просила відмовити в їх задоволенні повністю.

В засіданні зазначила, що прокуратурою Львівської області не доведено право на звернення до Господарського суду Львівської області з даним позовом, виходячи з того, що Головне управління Держгеокадастру являється органом до повноважень котрого належить здійснення контролю за дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Також, як зазначила представник міської ради, прокурором не вказано жодних підстав чим саме оспорювані ухвали Львівської міської ради порушують права територіальної громади м. Львова. Так, безпідставним є посилання позивача, що оспорювана земельна ділянка підлягає продажу на аукціоні, оскільки є вичерпний перелік земельних ділянок, які не підлягають продажу на конкурентних засадах, зокрема, надання земельної ділянки ЛКП Львівавтодор . Твердження позивача, що дана земельна ділянка передана відповідачу-3 не відповідає дійсності, оскільки в ухвалі №102 від 30.12.2015р. та №142 від 04.02.2016р. передбачено укласти меморандум про співпрацю з ТОВ Сихівська народна торгівля та підприємцями, що здійснюють торговельну діяльність, з метою розміщення комплексу торговельних павільйонів на вул. Б.І.Антонича, а передається земельна ділянка в постійне користування ЛКП Львівавтодор . Таким чином, оскаржувані ухвали прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, в межах і спосіб передбачений законом.

Представник відповідача-2 в судове засідання 10.10.2017р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце його проведення.

У відзиві на позовну заяву відповідач-2 зазначив, що між Сихівською районною адміністрацією, ЛКП Львівавтодор та ТОВ Сихівська народна торгівля був підписаний меморандум з метою співпраці де кінцевою ціллю спільних взаємин є одночасне звільнення земельної ділянки за адресою: м. Львів, пр.Червоної Калини - вул.Вернадського (ринок Санта-Барбара) та фактичне перенесення ТОВ Сихівська народна торгівля для розміщення комплексу торгівельних павільйонів на земельну ділянку за адресою: м. Львів, вул.Антонича. Метою перенесення ринку є реалізація проекту з будівництва трамвайної лінії на житловий масив Сихів . 20.05.2016р. між відповідачем-2 та відповідачем-3 був підписаний Договір про створення та функціонування ринку з метою перенесення та функціонування ринку з пр. ОСОБА_4 на земельну ділянку, що розташована на вул. Антонича.

Представник відповідача-3 в судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце його проведення.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.12.2015р. Львівська міська рада прийняла Ухвалу №102 Про надання ЛКП Львівавтодор дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Б.І.Антонича (навпроти будинку №8) котрою ухвалила надати ЛКП Львівавтодор дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,65 га. на вул. Б.І.Антонича (навпроти будинку №8) для розміщення комплексу торговельних павільйонів з метою перенесення ринку за рахунок земель, що не надані у власність або користування.

04.02.2016р. Львівська міська рада прийняла Ухвалу №142 Про затвердження ЛКП Львівавтодор проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Б.І.Антонича (навпроти будинку №8) , котрою ухвалила затвердити ЛКП Львівавтодор проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати земельну ділянку площею 0,5928га. (кадастровий №4610136800:06:003:0083) на вул. Б.І.Антонича (навпроти будинку №8) у постійне користування для розміщення комплексу торговельних павільйонів з метою перенесення ринку, перевівши із земель, що не надані у власність або користування, до земель житлової та громадської забудови.

Пунктом 3.3. Ухвали №142 міська рада зобов'язала ЛКП Львівавтодор забезпечити укладення меморандуму про співпрацю з ТОВ Сихівська народна торгівля та підприємцями, що здійснюють торговельну діяльність, з метою розміщення комплексу торговельних павільйонів на вул. Б.І.Антонича (навпроти будинку №8).

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №94492901 від 14.08.2017р. право постійного користування земельною ділянкою площею 0,5928 га. було зареєстровано за ЛКП Львівавтодор 10.02.2016р.

20.05.2016р. між ЛКП Львівавтодор та ТОВ Сихівська народна торгівля укладено Договір про створення та функціонування ринку (надалі - Договір) згідно п.1.1. котрого відповідач-2 зобов'язується виконувати комплекс робіт і послуг з підготовки земельної ділянки, а також проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та облаштування об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури з метою створення належних умов для перенесення та функціонування ринку, а відповідач-3 зобов'язується залучати потенційних власників торгівельних павільйонів для перенесення ринку.

Відповідно до розділу 3 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 11.08.2016р.) ЛКП Львівавтодор зобов'язане:

- надати право на облаштування ринку строком на 10 років на земельній ділянці, зазначеній в п.1.2 цього Договору ТОВ Сихівська народна торгівля для розміщення комплексу торгівельних павільйонів на вул. Б.І.Антонича (п.3.1.2 Договору);

- передати земельну ділянку у стані, що відповідає істотним умовам цього Договору та функціональному призначенню ринку (п.3.1.3 Договору);

- погодити визнання права власності на об'єкти торгівлі - торгові павільйони за ТОВ Сихівська народна торгівля , що будуть збудовані та розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,5928га. (кадастровий №4610136800:06:003:0083) на вул. Б.І.Антонича (п.3.1.4 Договору);

- не заперечувати та не перешкоджати введенню в експлуатацію ринку, отриманню свідоцтва, прийняття ринку в експлуатацію відповідно до законодавства про архітектурну, містобудівну та будівельну діяльність (п.3.1.5 Договору).

Натомість ТОВ Сихівська народна торгівля має право безперешкодно здійснювати будівництво об'єктів торгівлі - торгових павільйонів, здійснювати розміщення комплексу торгівельних павільйонів у межах ринку на земельній ділянці відповідно до паспорту ринку, забезпечувати утримання території ринку й організацію продажу товарів відповідно до затвердженого плану (п.3.4.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 11.08.2016р.)).

Як встановлено судом, Львівська міська рада приймала зазначені вище ухвали, а відповідач-2 укладав із відповідачем-3 договір про створення та функціонування ринку з метою реалізації підписаного між Сихівською районною адміністрацією, ЛКП Львівавтодор та ТОВ Сихівська народна торгівля меморандуму, ціллю котрого було звільнення земельної ділянки за адресою: м. Львів, пр.Червоної Калини - вул.Вернадського (ринок Санта-Барбара) та фактичне перенесення ТОВ Сихівська народна торгівля для розміщення комплексу торгівельних павільйонів за адресою: м. Львів, вул.Антонича. Метою перенесення ринку є реалізація проекту з будівництва трамвайної лінії на житловий масив Сихів .

Як вбачається з позовної заяви, прокурор вважає ухвали Львівської міської ради №102 від 30.12.2015р. та №142 від 04.02.2016р. незаконними, оскільки Львівська міська рада, приймаючи їх зазначила, що земельна ділянка надається ЛКП Львівавтодор не для провадження статутних видів діяльності, а для розміщення ТОВ Сихівська народна торгівля й іншими підприємцями комплексу торговельних павільйонів, тобто фактично для передачі третім особам поза процедурою проведення земельних торгів. Також прокурор вважає недійсним Договір про створення та функціонування ринку від 20.05.2016р., так як відповідач-2, як постійний землекористувач, не наділений правом передавати земельну ділянку в користування третім особам.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги прокурора підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно ст.92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності .

Натомість право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам (ст.93 ЗК України).

За змістом ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.2 ст.134 ЗК України (в редакції станом на 30.12.2015р.) не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, надання земельних ділянок державним та комунальним підприємствам.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду в даній справі є визнання незаконними та скасування ухвал Львівської міської ради №102 від 30.12.2015р. та №142 від 04.02.2016р., оскільки, на думку прокурора, Львівська міська рада, приймаючи оскаржувані ухвали, зазначила, що земельна ділянка надається в постійне користування ЛКП Львівавтодор не для провадження статутних видів діяльності, а для розміщення ТОВ Сихівська народна торгівля й іншими підприємцями комплексу торговельних павільйонів, тобто фактично для передачі третім особам поза процедурою проведення земельних торгів.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Крім цього, згідно ч.1 ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Разом з тим, суд не погоджується з доводами прокурора, що оскаржувані ухвали Львівської міської ради №102 від 30.12.2015р. та №142 від 04.02.2016р. суперечать актам цивільного законодавства та не відповідають законові.

Так, як вбачається з вказаних ухвал, земельна ділянка площею 0,5928га. (кадастровий №4610136800:06:003:0083) на вул. Б.І.Антонича (навпроти будинку №8) у м. Львові, яка є земельною ділянкою комунальної власності була надана в постійне користування комунальному підприємству - ЛКП Львівавтодор , так як це передбачено положеннями ст.92 ЗК України. При цьому, у відповідності до ст.134 ЗК України міська рада правомірно не проводилися земельні торги.

Суд зазначає, що ні положеннями ст.ст.92, 122, 123, 134 ЗК України, ні іншими положеннями чинного законодавства України не передбачено обов'язку органів місцевого самоврядування чи органів державної влади надавати земельну ділянку в постійне користування комунальному підприємству тільки для здійснення його статутної діяльності, а тому аргументи прокурора про незаконність оскаржуваних ухвал, оскільки спірна земельна ділянка була надана ЛКП Львівавтодор не для провадження статутних видів діяльності є безпідставними. Крім цього, ЛКП Львівавтодор не позбавлений права привести свій вид діяльності у відповідності до мети надання йому в користування земельної ділянки.

Не заслуговують на увагу також доводи прокурора, що спірну земельну ділянку надано для розміщення ТОВ Сихівська народна торгівля й іншими підприємцями комплексу торговельних павільйонів, тобто фактично для передачі третім особам поза процедурою проведення земельних торгів.

Так, як вбачається з оскаржуваних ухвал, міська рада надала земельну ділянку ЛКП Львівавтодор , а не третім особам, в користування для розміщення комплексу торговельних павільйонів з метою перенесення ринку. Той факт, що спірна земельна ділянка надавалася саме ЛКП Львівавтодор доводиться наявним в матеріалах справи проектом землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у постійне користування ЛКП Львівавтодор , зокрема, містобудівельними обмеженнями та сервітутами щодо користування земельною ділянкою.

Наявність в оскаржуваних ухвалах положення про те, що ЛКП Львівавтодор повинне забезпечити укладення меморандуму про співпрацю з ТОВ Сихівська народна торгівля та підприємцями, що здійснюють торговельну діяльність, з метою розміщення комплексу торговельних павільйонів, не являється беззаперечним доказом того, що спірна земельна ділянка надавалася останнім в користування. Зокрема, зобов'язуючи укласти меморандум про співпрацю, міська рада не надала, при цьому, права ЛКП Львівавтодор на передачу в користування ТОВ Сихівська народна торгівля та іншим підприємцям земельної ділянки.

Окрім цього, суд зазначає, що чинне земельне та цивільне законодавство України не регулює питання удаваності рішень органів місцевого самоврядування та не визначає правових наслідків такої удаваності (на відміну від правочинів, питання удаваності, яких регулюється положеннями ст.235 ЦК України), а тому твердження прокурора про незаконність оскаржуваних ухвал, оскільки такі є удаваними та прийняті в інтересах третіх осіб є таким, що не грунтується на положеннях закону.

З огляду на викладене, будь-яких порушень чинного законодавства України зі сторони Львівської міської ради при наданні спірної земельної ділянки в постійне користування ЛКП Львівавтодор судом не встановлено. Відтак, позовні вимоги про визнання незаконними та скасування ухвал Львівської міської ради №102 від 30.12.2015р. та №142 від 04.02.2016р. не підлягають до задоволення. Враховуючи факт законності оскаржуваних ухвал, не підлягають до задоволення також позовні вимоги про скасування державної реєстрації права постійного користування ЛКП Львівавтодор земельною ділянкою та повернення земельної ділянки в користь територіальної громади м. Львова.

З приводу позовної вимоги про визнання недійсним Договору про створення та функціонування ринку від 20.05.2016р., то вона підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За своїм правовим характером, укладений між відповідачем-2 та відповідачем-3 Договір про створення та функціонування ринку від 20.05.2016р. являється договором про спільну діяльність, а тому на спірний договір поширюються положення Глави 77 ЦК України.

Відповідно до ст.1130 ЦК України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності (ч. 2 ст. 1131 ЦК України).

Як вже зазначалося, відповідно до розділу 3 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 11.08.2016р.) ЛКП Львівавтодор зобов'язався передати відповідачу-3 земельну ділянку у стані, що відповідає істотним умовам цього Договору та функціональному призначенню ринку, а також погодити визнання за відповіадчем-3 права власності на об'єкти торгівлі - торгові павільйони за ТОВ Сихівська народна торгівля , що будуть збудовані та розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,5928га. (кадастровий №4610136800:06:003:0083) на вул. Б.І.Антонича. Натомість, ТОВ Сихівська народна торгівля має право, зокрема, безперешкодно здійснювати будівництво об'єктів торгівлі - торгових павільйонів.

Як було зазначено вище, відповідно до вимог ст.92 ЗК України інститут постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Земельні ділянки у постійне користування передаються у порядку безоплатного відведення з наступним посвідченням цього права шляхом видачі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою. Суб'єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від права власності на землю та права оренди. Власники землі та орендарі, поряд із повноваженнями щодо володіння та користування, наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені (вказаної позиції також притримується ВГСУ в пп.2.2.1 п.2.2 Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами від 01.01.2010р.) .

З огляду на зазначене, ЛКП Львівавтодор не вправі було передавати в користування відповідача-3 спірну земельну ділянку. Крім цього, відповідач-2 також не вправі був надавати відповідачу-3 права забудови земельної ділянки, оскільки згідно Містобудівних обмежень №2406-14 від 11.01.2016р., що є невід'ємною складовою проекту відведення, на спірній земельній ділянці забороняється будь-яке капітальне будівництво.

За таких умов, Договір про створення та функціонування ринку від 20.05.2016р. підлягає визнанню недійсним.

З приводу заявлення позову прокурором, то суд зазначає наступне.

Так, п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Частиною 2 ст. 2 ГПК України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

За приписами ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Як зазначив прокурор у позовній заяві, підставою для представництва інтересів держави в даному випадку являється те, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах виступає у справі відповідачем, відтак заступник прокурора Львівської області звернувся до суду за захистом державних інтересів самостійно як позивач.

З огляду на викладене, позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст.49 ГПК України, з відповідача-2 та відповідача-3 в рівних частках підлягає до стягнення на користь прокурора 1600 грн. за позовну вимогу про визнання недійсним договору. В решті судовий збір покладається на прокуратуру.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 22, 4-3, 29, 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Визнати недійсним Договір про створення та функціонування ринку від 20.05.2016р., укладений між ЛКП Львівавтодор та ТОВ Сихівська народна торгівля .

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Львівського комунального підприємства Львівавтодор 79035, м. Львів, вул. Пасіки Галицькі, 7; код ЄДРПОУ 05523814) на користь Прокуратури Львівської області (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17/19; код ЄДРПОУ 02910031) 800,00 грн. судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сихівська народна торгівля (79049, м. Львів, пр. Червоної Калини, 109; код ЄДРПОУ 22340618) на користь Прокуратури Львівської області (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17/19; код ЄДРПОУ 02910031) 800,00 грн. судового збору.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

7. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 17.10.2017 р.

Суддя Крупник Р.В.