Рішення

від 11.10.2017 по справі 916/1906/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2017 р.Справа № 916/1906/17

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Аганіні В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 03.01.2017р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/1906/17:

За позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси;

до відповідача: Громадської організації "Одеська обласна організація сприяння Збройним Силам України";

про стягнення, розірвання договору оренди та повернення орендованого майна, -

в с т а н о в и в :

Квартирно-експлуатаційний відділ м.Одеси (далі - Позивач) звернувся до Громадської організації "Одеська обласна організація сприяння Збройним Силам України" (далі - Відповідач) із позовом про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди та повернення орендованого майна у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору.

З підстав ст.ст. 11, 509, 526, 629 ЦК України, Позивач просить позов задовольнити.

Відповідач в засідання суду не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи ( поштові повідомлення повернуті у справі ) . Відзив на позов не надав.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , - 3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Виходячи з наведеного суд розглянув справу за правилами ст. 75 ГПК України

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.09.2017 р. за клопотанням представника позивача строк вирішення спору продовжений на 15 днів до 19 жовтня 2017р.

В засіданні суду 11 жовтня 2017 р. за правилами ст. 85 ГПК України, у присутності представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача суд встановив наступне.

Збройні Сили України, відповідно ст.ст. 1, 3 Закону України «Про збройні Сили України» , ст.ст. 2, 10 Закону України «Про оборону України» - це військове формування, на яке покладається оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і неподільності. Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснюється Міністерством оборони України, яке відповідно сг. З Закону України «Про збройні Сили України» є центральним органом виконавчої влади і військового управління.

Відповідно ст.ст. 1, 2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює управління військовим майном.

Згідно ст. ст. 3, 4 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України» майно, з моменту надходження до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною, набуває статусу військового майна та обліковується у органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України.

Військове нерухоме майно передається в оренду у відповідності до вимог Закону України Про оренду державного та кому нал ьного майна , Закону України Про господарську діяльність у Збройних Силах , постанови Кабінету Міністрів України № 778 від 11.05.2000р. Про затвердження Порядку надання дозволу військовим частинам Збройних Сил на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду , наказу МОУ № 46 від 02.02.2010 р. Про затвердження Інструкції з організації передачі в оренду та укладення договорів оренди нерухомого військового майна .

Квартирно-експлуатаційний відділ (далі КГВ) м. Одеси є державною установою Міністерства оборони України, до повноважень якої належить здавання під найм власної та державної нерухомості невиробничого призначення, відповідно до наказу МОУ від 03.07.2013р. №448 (як раніше діючого від 21.04.2011р. № 215) Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України , Положення про КЕВ м. Одеси та Свідоцтва про реєстрацію військової частини, як суб'єкта господарської діяльності у Збройних Силах України.

Так, нежитлові приміщення, розташовані на території військового містечка № 56 в Одеському гарнізоні за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 8 є нерухомим військовим майном, що знаходиться на балансі КЕВ м. Одеси.

25.07.2016р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси та громадською організацією Одеська обласна організація сприяння Збройним Силам України укладено Договір оренди (далі Договір) № 27/2016/КЕВ нерухомого військового майна розташованого в Одеському гарнізоні за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 8 (військове містечко № 56, технічний асфальтований майданчик загальною площею 2500 кв.м.).

За умовами Договору оренди Орендодавець передає в строкове платне користування нерухоме військове майно - технічний асфальтований майданчик загальною площею 2500 кв.м., а Орендар, в свою чергу приймає зазначене Майно у строкове платне користування за цільовим призначенням - під стоянку для автомобілів.

Відповідно до умов п. 10.1 Договір укладено строком на три роки, з 25.07.2016р. по 24.07.2019р.

За п. 3.1 Договору: Орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (листопад 2015) на рівні 14 200, 00 гри. за результатами конкурсу (домовленості) з врахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами), яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (листопад 2015) 14 010, 00 грн. (додаток № 5 до Договору).

Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базового місяцем до останнього числа першого місяця оренди .

Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата у розмірі 100% перераховується Орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок Орендодавця в територіальному органі Державного казначейства щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно п. 5.3 Договору Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Однак, в порушення вимог ст. 526, ч.1 ст. 530, ст. 629 ЦК України Відповідач оплату за надані послуги оренди вносив несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим за період з листопада 2016 по травень 2017 року включно за ним рахується заборгованість з орендної плати у розмірі 107 753, 83 гри.

Відповідно до п. 3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати. Враховуючи вищевказане КЕВ м. Одеси боржнику нарахована пеня у розмірі 7 518, 94 гри.

Відповідно до п. 3.8 Договору визначено, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить 30 днів і більше, Орендар додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Так, за прострочення виконання грошового зобов'язання боржнику нараховано штраф у розмірі 7% від суми заборгованості на суму 7542, 77 грн.

Згідно п. 5.15 Договору Орендар зобов'язаний щомісячно компенсувати Орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно площею 2500 кв.м.

Однак, за період з грудня 2016р. по травень 2017р. включно Відповідач заборгував компенсацію податку на землю на загальну суму 31 678, 63 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

За ст. 782 ЦК України та п. 10.6.1 Договору Сторони погодились, що цей договір може бути достроково розірваний на вимогу Орендодавця, зокрема, якщо Орендар не вніс плати протягом 3-х місяців з дня закінчення строку платежу.

Позивач зазначає, що істотні порушення Відповідачем умов Договору, а саме, систематичне невиконання ним обов'язку із внесення орендної плати (понад 3 місяці), є підставою для розірвання вказаного Договору,

Дослідивши та проаналізувавши надані докази, сторін, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення умов договору, положень Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства при виконанні зобов'язань за договором однією стороною спричиняє несприятливі, небажані наслідки для другої сторони і порушує права останньої.

Під неналежним виконанням визнається часткове невиконання якого-небудь обов'язку зобов'язання або таке виконання, яке не відповідає тим чи іншим умовам зобов'язання. Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтями 251, 253 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення; перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено судом та випливає з матеріалів, приведені вище обставини повністю підтверджуються наявними у справ матеріалами, які не викликають у суду сумніву.

Зворотнього відповідачем не доведено.

Розрахунок сум стягнення суд приймає до уваги та вважає правильним,

За таких обставин, аналізуючи викладене господарський суд вважає вимоги позивача такими, що відповідають наявним у справі доказами, є обґрунтованими, законними і тому підлягають задоволенню повністю.

За таких обставин, аналізуючи викладене господарський суд вважає вимоги позивача такими, що відповідають наявним у справі доказами, є обґрунтованими, законними і тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити повністю.

Стягнути з громадської організації Одеська обласна організація сприяння Збройним Силам України (65070, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38572856) на користь на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 13, код ЄДРПОУ 08038284) основну заборгованість у розмірі 107753 (сто сім тисяч сімсот п'ятдесят три) грн. 83 коп., пеню у сумі 7518 (сім тисяч п'ятсот вісімнадцять) грн. 94 коп., штраф у сумі 7542 (сім тисяч п'ятсот сорок дві) грн. 77 коп., заборгованість з компенсації податку на землю на суму 31678 (тридцять одна тисяча шістсот сімдесят вісім) грн. 63 коп. та судовий збір у сумі 5517 (п'ять тисяч п'ятсот сімнадцять) грн. 41 коп.

Розірвати договір оренди № 27/2016/КЕВ від 25.07.2016р., укладений між квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 13, код ЄДРПОУ 08038284) та громадською організацією Одеська обласна організація сприяння Збройним Силам України (65070, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38572856), нерухомого військового майна - технічного асфальтованого майданчика загальною площею 2500 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 8 (військове містечко № 56).

Зобов'язати громадську організацію Одеська обласна організація сприяння Збройним Силам України (65070, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38572856) повернути на користь квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 13, код ЄДРПОУ 08038284) зі складанням акту прийому - передачі нерухоме військове майно - технічний асфальтований майданчик загальною площею 2500 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 8 (військове містечко № 56).

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 17 жовтня 2017 р.

Суддя М.І. Никифорчук