Рішення

від 10.10.2017 по справі 916/261/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" жовтня 2017 р.Справа № 916/261/16

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» ;

до відповідачів: 1. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АВТОРЕНТ»

2. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «РВ-ЛІЗИНГ»

про стягнення 156336,79грн.

за зустрічним позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «РВ-ЛІЗИНГ»

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АВТОРЕНТ» ;

про визнання договору поруки недійсним

Суддя Степанова Л.В.

Представники:

Від ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» : не з'явився;

Від ТОВ «АВТОРЕНТ» : не з'явився;

Від ТОВ «РВ-ЛІЗИНГ» : не з'явився;

Суть спору: за первісним позовом - про стягнення 156336,79грн., за зустрічним позовом - про визнання договору поруки недійсним.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АВТОРЕНТ» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «РВ-ЛІЗИНГ» про стягнення 156336,79 грн., з яких: 88360,27 грн. реальних збитків та 67976,52 грн. упущеної вигоди.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.02.2016р. (суддя Бездоля Ю.С.) порушено провадження у справі №916/261/16 та справу призначено до розгляду.

02.03.2016р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «РВ-ЛІЗИНГ» звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» про визнання недійсним договору поруки, укладеного між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «РВ-ЛІЗИНГ» , ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» , ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АВТОРЕНТ» , який міститься у змішаному Договорі про фінансовий лізинг №00005898 від 19.10.2012р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.03.2016р. прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду разом з первісною позовною заявою та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АВТОРЕНТ» .

14.03.2016р. за вх.суду№6131/16 від ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» надійшов відзив на зустрічну позовну заяву та додаткові документи.

14.03.2016р. за вх.суду№6209/16 від ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» надійшли письмові пояснення.

14.03.2016р. за вх.суду№2-1310/16 від ТОВ «РВ-ЛІЗИНГ» надійшла заява про призначення у справі судових почеркознавчої та технічної експертиз.

30.03.2016р. за вх.суду№8093/16 та за вх.суду№8089/16 від ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» надійшли письмові пояснення та додаткові документи.

13.04.2016р. за вх.суду№9476/16 від ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» надійшли письмові пояснення та додаткові документи.

13.04.2016р. за вх.суду№9477/16 від ТОВ «РВ-ЛІЗИНГ» надійшли додаткові документи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.04.2016р. призначено по справі №916/261/16 судову почеркознавчу експертизу та судову технічну експертизу документу - Рішення учасника ТОВ «РВ-ЛІЗИНГ» №1 від 10.10.2012р., проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

28.07.2017р. за вх.суду№16668/17 від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експертизи разом зі справою №916/261/16.

У зв'язку із закінченням повноважень судді Бездолі Ю.С. 28.07.2017р. було здійснено повторний авторозподіл справи №916/261/16 та справу №916/261/16 передано на розгляд судді Л.В. Степанової.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.07.2017р. справу №916/261/16 прийнято до провадження суддею Степановою Л.В., поновлено провадження у справі та справу призначено до розгляду.

11.08.2017р. за вх.суду№17505/17 від ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» надійшли додаткові пояснення.

ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» на первісних позовних вимогах наполягає. Проти зустрічного позову заперечує.

ТОВ «РВ-ЛІЗИНГ» проти первісного позову заперечує та підтримує зустрічну позовну заяву.

ТОВ «АВТОРЕНТ» в засідання суду не з'явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався.

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

19.10.2012р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» (Позивач за первісним позовом, Лізингодавець), ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АВТОРЕНТ» (відповідач 1 за первісним позовом, Лізингоодержувач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «РВ-ЛІЗИНГ» (відповідач 2 за первісним позовом, Поручитель) було укладено договір про фінансовий лізинг№00005898 (далі договір) відповідно до якого Лізингодавець зобов'язується передати у розпорядження Лізингоодержувача транспортний засіб типу VW Polo Sedan 1.6 I benzin 2012 року виробництва, шасі №XW8ZZZ61ZDG022373, двигун №CFN 353705 (далі об'єкт лізингу), а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти об'єкт лізингу і сплатити суму коштів за договором шляхом здійснення платежів відповідно до договору та згідно графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів, що становить невід'ємну частину договору на загальну суму, що становить еквівалент у гривні 10575,00дол.США, не враховуючи авансового платежу на суму, що становить еквівалент 3525,00дол.США.

Умови лізингу: вартість об'єкту лізингу - еквівалент 14100,00 дол.США; авансовий платіж - еквівалент 3525,00дол.США, обсяг фінансування - еквівалент 10575,00дол.США, процентна ставка - змінна відповідно до п. 6.4.2. загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, кількість лізингових платежів - 60, строк лізингу - 60 місяців, лізинговий платіж - еквівалент 319,76дол.США, адміністративний платіж - еквівалент 211,50дол.США.

Відповідно до п. 3.2 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, що становлять невід'ємну частину договору (надалі - Загальні комерційні умови), ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА придбаває об'єкт лізингу (отримує право власності на об'єкт лізингу) та передає Лізингоодержувачу об'єкт лізингу на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями застосовного українського законодавства та цього контракту,

Пунктом 3.3 Загальних комерційних умов встановлено, що Лізингоодержувач користується об'єктом лізингу на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями чинного українського законодавства та забезпечує експлуатацію об'єкта лізингу у відповідності до цього контракту.

Пунктом 6.1 Загальних комерційних умов сторони встановили, що для експлуатації об'єкта лізингу Лізингоодержувач щомісяця виплачуватиме позивачеві лізингові платежі відповідно до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), що являє собою невід'ємну частину цього контракту, та інших положень Контракту. Кожний лізинговий платіж включає в себе: відсотки (проценти) за користування обсягом фінансування; частину від обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості об'єкта лізингу); комісії; покриття витрат, пов'язаних з оплатою послуг та відшкодуваннями, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених цим контрактом та інші витрати, передбачені або прямо пов'язані з контрактом.

Відповідно до п.6.3 Загальних комерційних умов, сторони погоджуються, що лізингові платежі та інші платежі, що підлягають виплаті за цим контрактом на користь ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА, відображають справедливу вартість Об'єкту лізингу та забезпечують отримання ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА очікуваної станом на дату виконання контракту суми на основі діючого курсу обміну Євро/долара США, встановленого Національним банком України або українським комерційним банком (ПАТ «КІБ Креді ОСОБА_2» або іншим банком), або на основі обмінних курсів, за якими на встановлену дату укладались угоди з клієнтами банку (ПАТ«КІБ Креді ОСОБА_2» або іншим банком) з купівлі та продажу Євро/доларів США до української гривні) ( надалі - «обмінний курс» ), як буде обрано за рішенням ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА, станом на дату, коли кожен платіж підлягає виплаті. З цією метою лізингові платежі, інші платежі, а також будь-які інші платіжні зобов'язання, передбачені цим контрактом, розраховуються в Євро/доларах США (як обумовлено сторонами в контракті) на змінній основі та підлягають сплаті в українських гривнях за обмінним курсом вказаного вище банку, чинним на дату виставлення рахунку. Якщо в період між датою виставлення рахунку та датою отримання суми еквівалентної тій, що зазначена в такому рахунку, обмінний курс, який був використаний та про який було повідомлено ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА, збільшився більше, ніж на 2%, різниця, що виникла внаслідок такого збільшення, виплачується Лізиногоодержувачем. Лізингові платежі будуть розраховуватись для цілих місяців (п. 6.3 Загальних комерційних умов).

Пунктом 6.5 Загальних комерційних умов сторони встановили, що лізингові платежі перераховуються Лізингоодержувачем на рахунок, зазначений ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування) не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування). Лізингові платежі у будь-якому разі не підлягають поверненню Лізингоодержувачу, за випадком випадків визначених контрактом.

У п.6.17 Загальних комерційних умов сторони погодились, що у випадку розірвання контракту/відмови від контракту за ініціативою ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА відповідно до п.12 контракту, лізинговий платіж буде вважатись платою за користування об'єктом лізингу.

Відповідно до п. 8.3.2. Загальних комерційних умов якщо Лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату 1 (одного) лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів (у відповідності до Закону України Про фінансовий лізинг), ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА має право розірвати контракт/відмовитися від контракту і витребувати об'єкт лізингу від Лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.

Відповідно до пунктів 12.6 та 12.6.1 Загальних комерційних умов, позивач має право в односторонньому порядку розірвати Договір та повернути Об'єкту лізингу у разі, якщо Відповідач-1 не сплатив наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов'язання зі сплати перевищує 30 днів.

Згідно з п.12.7 Загальних комерційних умов день, що вважатиметься датою розірвання/відмови від контракту визначається ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА у відповідному повідомленні/вимозі. ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА надсилає Лізингоодержувачу письмове повідомлення/вимогу про розірвання/відмову від контракту та, за можливості, зв'язується з ним доступними телефону засобами зв'язку для повідомлення про розірвання/відмову від контракту. Таке повідомлення/вимога надсилається ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА на адресу за зареєстрованим місцезнаходженням Лізингоодержувача (для юридичних осіб та фізичних осіб підприємців)/ місцем реєстрації (для фізичних). У випадку неотримання Лізингоодержувачем повідомлення/вимоги через відсутність за адресою/повернення через закінчення строку зберігання, Лізингоодержувач вважається належним чином повідомленим.

Згідно положень п. 12.9. договору у разі дострокового закінчення строку лізінгу/розірвання контракту відповідно до пункту 12 контракту, відмови Лізингоодержувача придбати об'єкт лізингу, як передбачено пунктом 4.2., а також якщо ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА вимагає повернення об'єкту лізингу відповідно до інших положень контракту, Лізингоодержувач зобов'язаний повернути об'єкт лізингу за свій власних рахунок у відмінному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА, якщо інша адреса не вказана ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА, впродовж 10 (десяти) робочих днів від дати одержання відповідного запиту.

Відповідно до п. 12.13 Загальних комерційних умов, у випадках, передбачених пунктами 12.6 та 12.12, контракт вважається розірваним на 10-й (десятий) робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони. За таких обставин договір про фінансовий лізинг № 00006421 є припиненим.

У п.6.17. Загальних комерційних умов сторони домовились, що у випадку розірвання контракту/відмови від контракту за ініціативи ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА відповідно до пункту 12, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування об'єктом лізингу.

Як зазначає позивач за первісним позовом ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» на виконання своїх договірних зобов'язань, згідно акту прийому-передачі від 19.10.2012р. поставив відповідачу 1 за первісним позовом наступний предмет лізингу: транспортний засіб типу VW Polo Sedan 1.6 I benzin 2012 року виробництва, шасі №XW8ZZZ61ZDG022373, двигун №CFN 353705, реєстраційний знак НОМЕР_1, колір білий, вартістю 115168,80грн.

Позивач за первісним позовом вказує, що одразу ж після укладання контракту, з травня 2013 року відповідач-1 почав порушувати свої зобов'язання щодо здійснення платежів.

На виконання умов договору відповідачу1 за первісним позовом були надіслані наступні нагадування: перше - 04.03.2015р., друге - 18.03.2015р., третє - 03.04.2015р., 20.04.2015р., 05.05.2015р., 19.05.2015р. Разом із третім нагадуванням від 19.05.2017р. відповідачу 1, 29.05.2015р. було направлено вимогу про сплату заборгованості за договором, повернення об'єкту лізингу та повідомлення про відмову від договору, однак у зв'язку з тим, що адресат за вказаною адресою не перебуває, конверт було повернуто на адресу ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» .

Позивач за первісним позовом зазначає, що оскільки вимога була направлена 29.05.2015р., то згідно п.п.12,13 Умов лізингу, договір вважається розірваним 11.06.2015р. Однак об'єкт лізингу в строк, визначений п.12.9. Умов не був повернутий та зобов'язання за договором щодо оплати лізингових платежів не виконані.

26.09.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис нотаріуса №1403 про повернення Об'єкта лізингу позивачеві, а 30.09.2015 року державним виконавцем органу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового повернення Об'єкта лізингу на підставі виконавчого напису нотаріуса.

15.10.2015р. державним виконавцем органу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції винесено Постанову про розшук майна боржника.

03.11.2015р. об'єкт лізингу було повернуто ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» . Враховуючи, що відповідач 1 не повернув вчасно об'єкт лізингу, а продовжував ним користуватися та відповідач 1 повинен компенсувати ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» упущену вигоду у вигляді щомісячних платежів за фактичний час користування об'єктом лізингу у сумі 11867,29грн.

Крім того, як зазначає позивач за первісним позовом враховуючи протиправну поведінку відповідача 1, позивач з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором, надання послуг зі сплати заборгованості, для вчинення виконавчого напису нотаріуса, підготовки процесуальних документів для відкриття виконавчого провадження та супроводження повернення об'єкта лізингу змушений був звертатися до спеціалізованих організацій: ТОВ "Юридична компанія "Тріпл Сі" (надані послуги на суму 79583,82грн.), ТОВ "Кредитекспрес ОСОБА_4Ел.Сі" (надані послуги на суму 968,10грн.), ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" (послуги на суму 1008,35грн.), ТОВ "АВТОМОБІЛЬНИЙ ДІМ" (надані послуги на суму 800,00грн.), ТОВ "Юридична компанія "Вернер" (надані послуги на суму 6000,00грн.) всього на суму 88360,27грн.

Позивач за первісним позовом вважає, що має підстави для задоволення позовних вимог і в частині стягнення реальних збитків у сумі 88360,27грн.

Позивач за первісним позовом зазначає, що з боку відповідача-1 залишилися несплаченими лізингові платежі на суму, еквівалентну 7674,24дол. США, що станом на 03.12.2015 за курсом ПАТ „Креді ОСОБА_2» становить 170541,19грн. Позивач 04.12.2015 уклав договір купівлі-продажу з ТОВ „Укркредит-Авто» , продавши останньому автомобіль, який був об'єктом лізингу за ціною 120782грн. В зв'язку з цим позивачем заявлено до стягнення 56109,23грн. як різниця між сумою несплачених лізингових платежів за час дії договору та вартістю об'єкту лізингу на момент його продажу (120782грн.).

Враховуючи викладене, позивач за первісним позовом просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 156336,79грн. у тому числі 11867,29грн. упущеної вигоди, 88360,27грн. реальних збитків та 56109,23грн. різниці між сумою несплачених лізингових платежів за час дії договору та вартістю об'єкту лізингу на момент його продажу.

Відповідач 2 за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом проти первісного позову заперечує посилаючись на те, що договір лізингу та договір поруки змішані в одному договорі, який припинив свою дію з 11.06.2015р. то і зобов'язання за порукою припинилися 11.06.2015р.

Крім того відповідачем 2 за первісним позовом, позивачем за зустрічним позовом було подано зустрічну позовну заяву про визнання недійсним договору поруки який міститься у змішаному договорі про фінансовий лізинг.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що згідно з п.9.3.15 Статуту Відповідача-2 прийняття рішень про укладання договорів (угод) поруки віднесено до виключної компетенції Зборів учасників товариства. В супереч цьому, директор Відповідача-2 ОСОБА_5 підписав договір про фінансовий лізинг № 00006421 від 14.12.2012 та виступив поручителем без наявності такого рішення Зборів. На той момент єдиним учасником Відповідача-2 був ОСОБА_6, який такого рішення не приймав. Також позивач за зустрічним позовом посилається на Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 22.11.2012, якою відносно ОСОБА_6 припинено кримінальне провадження в зв'язку з його неосудністю через недієздатність внаслідок психічного захворювання.

Враховуючи викладене, позивач за зустрічним позовом просить задовольнити зустрічні позовні вимоги та визнати недійсним договір поруки, який міститься у змішаному договорі про фінансовий лізинг №00005898 від 19.10.2012р.

Відповідач за зустрічним позовом проти зустрічного позову заперечує посилаючись на те, що договір про фінансовий лізинг та поруку був вчинений директором ТОВ "РВ-ЛІЗИНГ" в межах повноважень відповідно до Статуту та рішення єдиного учасника №1 від 10.10.2012р.

Враховуючи викладене, відповідач за зустрічним позовом просить відмовити у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що 19.10.2012р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» , ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АВТОРЕНТ» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «РВ-ЛІЗИНГ» було укладено договір про фінансовий лізинг№00005898 відповідно до якого ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» передало у розпорядження ТОВ «АВТОРЕНТ» транспортний засіб типу VW Polo Sedan 1.6 I benzin 2012 року виробництва, шасі №XW8ZZZ61ZDG022373, двигун №CFN 353705 (далі об'єкт лізингу), а ТОВ «АВТОРЕНТ» зобов'язався прийняти об'єкт лізингу і сплатити суму коштів за договором шляхом здійснення платежів відповідно до договору та згідно графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів, що становить невід'ємну частину договору на загальну суму, що становить еквівалент у гривні 10575,00дол.США, не враховуючи авансового платежу на суму, що становить еквівалент 3525,00дол.США.

Відповідно до ст. 292 Господарського кодексу України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно зі ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату.

З тексту договору про фінансовий лізинг вбачається, що відповідач-2 в особі директора ОСОБА_5 виступив поручителем Відповідача-1. Так, в договорі зазначено, що Відповідач-2 несе солідарну відповідальність за виконання зобов'язань Відповідачем-1 на підставі або у зв'язку з цим Договором про фінансовий лізинг та його невід'ємними частинам, а також Загальними комерційними умовами внутрішнього фінансового лізингу, рахунками для лізингових платежів/Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів (Планом відшкодування).

Відповідач звернувся з зустрічною позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним договір поруки, укладений між сторонами по справі, який міститься у змішаному договорі про фінансовий лізинг № 00005898 від 19.10.2012р. В обґрунтування своїх вимог вказує, що згідно з п.9.3.15 Статуту Відповідача-2 прийняття рішень про укладання договорів (угод) поруки віднесено до виключної компетенції Зборів учасників товариства. В супереч цьому, директор Відповідача-2 ОСОБА_5 підписав договір про фінансовий лізинг № 00005898 від 19.10.2012р. та виступив поручителем без наявності такого рішення Зборів. На той момент єдиним учасником Відповідача-2 був ОСОБА_6, який такого рішення не приймав. Також відповідач 2 посилається на Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 22.11.2012, якою відносно ОСОБА_6 припинено кримінальне провадження в зв'язку з його неосудністю через недієздатність внаслідок психічного захворювання.

Суд не може погодитись з такими доводами Відповідача-2 з наступних підстав.

Учасником Відповідача-2 ОСОБА_6 було прийняте рішення №1 від 10.10.2012р. про забезпечення порукою виконання зобов'язань при укладанні договору лізингу та уповноважено директора ОСОБА_5 на підписання всіх необхідних документів, в тому числі умов поруки, викладених у договорі лізингу.

Судом за клопотанням Відповідача-2 по справі призначалась почеркознавча та технічна експертиза з метою з'ясування питань щодо підпису під вказаним рішенням та виготовлення самого рішення, проте вказана експертиза не була проведена. Таким чином, на момент винесення рішення відсутні докази підписання рішення №1 від 10.10.2012 іншою особою аніж ОСОБА_6

Щодо тверджень відповідача-2 про недієздатність ОСОБА_6 внаслідок психічного захворювання на момент підписання ним рішення №1 від 10.10.2012р., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Дійсно, постановою Приморського районного суду м.Одеси від 22.11.2012р. припинено провадження по кримінальній справі по звинувачуванню ОСОБА_6 у скоєні злочину, передбаченого ст.ст.342 ч.2, 345 ч.1 КК України, в зв'язку з його неосудністю. Разом з цим, вказаною постановою встановлено, що він не міг усвідомлювати своїх дій і керувати ними саме в момент вчинення злочину, тобто 20.04.2012р. Акт №96 комісійної стаціонарної судової психіатричної експертизи відносно ОСОБА_6 датований 21.06.2012р. тоді як відповідачем-2 оспорюється його підпис у рішенні №1 від 10.10.2012. Крім наявності певних часових проміжків у зазначених датах та відсутністю фахових знань у суду відносно складності, проявів та можливості лікування психічної хвороби, суд звертає увагу сторін на те, що як питання справжності підпису, так і питання психічного стану ОСОБА_6 впливають не на дійсність оскаржуваного відповідачем договору поруки що міститься у змішаному договорі про фінансовий лізинг № 00005898 від 19.10.2012, а впливають на правову оцінку рішення №1 від 10.10.2012. Проте законність цього рішення не є предметом розгляду по цій справі, відповідні вимоги в рамках цієї справи сторонами не заявлялись, а тому вказане рішення Учасника є діючим та таким, що породжує певні правові наслідки. Доказів визнання його недійсним у встановленому чинним законодавством порядку суду не представлено. Відповідно до п.10 Постанови №13 Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року „Про практику розгляду судами корпоративних спорів» , рішення загальних зборів та інших органів управління господарського товариства, що за своєю правовою природою є актами, дійсні, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше.

Таким чином, директор Відповідача-2 ОСОБА_5 під час підписання договору про фінансовий лізинг №00005898 від 19.10.2012р. в якості поручителя діяв відповідно до п.9.3.15 Статуту та за наявності відповідного рішення єдиного Учасника товариства.

За правилами ч.1 ст.554 Цивільного Кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 Закону України Про фінансовий лізинг лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України Про фінансовий лізинг сплата лізингових платежів визначається в порядку, встановленому договором.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пункт 1 ст.202 Цивільного Кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» на виконання своїх договірних зобов'язань, згідно акту прийому-передачі від 19.10.2012р. поставив відповідачу 1 за первісним позовом наступний предмет лізингу: транспортний засіб типу VW Polo Sedan 1.6 I benzin 2012 року виробництва, шасі №XW8ZZZ61ZDG022373, двигун №CFN 353705, реєстраційний знак НОМЕР_1, колір білий, вартістю 115168,80грн.

З травня 2013 року відповідач-1 почав порушувати свої зобов'язання щодо здійснення платежів.

Вказані твердження позивача відповідачами не спростовані, докази здійснення оплати відповідно до умов контракту суду не представлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пунктів 12.6 та 12.6.1 Загальних комерційних умов, позивач має право в односторонньому порядку розірвати Договір та повернути Об'єкту лізингу у разі, якщо Відповідач-1 не сплатив наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов'язання зі сплати перевищує 30 днів.

Так саме, відповідно до п. 8.3.2. Загальних комерційних умов якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату 1 (одного) лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів (у відповідності до Закону України "Про фінансовий лізинг"), Порше Лізинг Україна має право розірвати контракт/відмовитися від контракту і витребувати об'єкт лізингу від лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.

У п.6.17 Загальних комерційних умов сторони погодились, що у випадку розірвання контракту/відмови від контракту за ініціативою Порше Лізинг Україна відповідно до п.12 контракту, лізинговий платіж буде вважатись платою за користування об'єктом лізингу.

У зв'язку з систематичним порушенням умов договору з боку відповідача-1, останньому 19.05.2015 було направлено вимогу про сплату заборгованості за договором, повернення об'єкта лізингу та повідомлення про відмову від договору, однак у зв'язку із закінченням терміну зберігання конверт з Вимогою було повернуто на адресу Позивача.

Згідно з п. 12.7 Загальних комерційних умов день, що вважатиметься датою розірвання/відмови від контракту визначається Порше Лізинг Україна у відповідному повідомленні/вимозі. Порше Лізинг Україна надсилає лізингоодержувачу письмове повідомлення/вимогу про розірвання/відмову від контракту та, за можливості, зв'язується з ним доступними телефону засобами зв'язку для повідомлення про розірвання/відмову від контракту. Таке повідомлення/вимога надсилається Порше Лізинг Україна на адресу за зареєстрованим місцезнаходженням лізингоодержувача (для юридичних осіб та фізичних осіб підприємців)/ місцем реєстрації (для фізичних). У випадку неотримання лізингоодержувачем повідомлення/вимоги через відсутність за адресою/повернення через закінчення строку зберігання, лізингоодержувач вважається належним чином повідомленим.

Відповідно до п. 12.13 Загальних комерційних умов, у випадках, передбачених пунктами 12.6 та 12.12, контракт вважається розірваним на 10-й (десятий) робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони. За таких обставин договір про фінансовий лізинг № 00006421 є припиненим.

Згідно з ч.3 ст. 7 Закону України Про фінансовий лізинг відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним.

За змістом лізингових правовідносин, визначених положеннями ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг", внаслідок укладання договору фінансового лізингу лізингоодержувач набуває право тимчасового правомірного володіння та користування предметом лізингу. Згідно положень ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України час реалізації лізингоодержувачем здобутого права відносно предмету лізингу визначається строком дії відповідного договору, припинення якого зумовлює припинення існування правової підстави для реалізації лізингоодержувачем права володіння та користування майном, а відтак і виникнення у останнього обов'язку з повернення майна у відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 11 Закону України Про фінансовий лізинг.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингодавець має право вимагати повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Згідно положень п. 12.9. договору у разі дострокового закінчення строку лізінгу/розірвання контракту відповідно до пункту 12 контракту, відмови лізингоодержувача придбати об'єкт лізингу, як передбачено пунктом 4.2., а також якщо Порше Лізинг Україна вимагає повернення об'єкту лізингу відповідно до інших положень контракту, лізингоодержувач зобов'язаний повернути об'єкт лізингу за свій власних рахунок у відмінному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження Порше Лізинг Україна, якщо інша адреса не вказана Порше Лізинг Україна, впродовж 10 (десяти) робочих днів від дати одержання відповідного запиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу у безспірному порядку підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення становить більше 30 днів.

Аналогічна норма закріплена сторонами у п.13.7 Загальних комерційних умов, згідно якої, якщо Позивач не зможе здійснити своє право на вилучення звернення), як передбачено у пункті 13, він матиме право на вилучення Об'єкту лізингу у відповідача-1 в примусовому порядку відповідно до виконавчого напису нотаріуса.

26.09.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис нотаріуса №1403 про повернення Об'єкта лізингу позивачеві, а 30.09.2015 року державним виконавцем органу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового повернення Об'єкта лізингу на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Об'єкт лізингу було повернуто Позивачеві 03.11.2015.

Враховуючи розірвання договору про фінансовий лізинг з 11.06.2015 та фактичне повернення об'єкту лізингу лише 03.11.2015, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення платежів за фактичне користування за період з липня 2015 року по жовтень 2015 року включно у розмірі 11867,29грн.

Так, у п.6.17. Загальних комерційних умов сторони домовились, що у випадку розірвання контракту/відмови від контракту за ініціативи Порше Лізинг України відповідно до пункту 12, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування об'єктом лізингу.

Крім того, з боку відповідача-1 залишилися несплаченими лізингові платежі на суму, еквівалентну 7674,24дол. США, що станом на 03.12.2015 за курсом ПАТ „Креді ОСОБА_2» становить 176891,23грн. Позивач 04.12.2015 уклав договір купівлі-продажу з ТОВ „Укркредит-Авто» , продавши останньому автомобіль, який був об'єктом лізингу за ціною 120782грн. У зв'язку з цим позивачем заявлено до стягнення 56109,23грн. як різниця між сумою несплачених лізингових платежів за час дії договору та вартістю об'єкту лізингу на момент його продажу (120782грн.). Такі вимоги позивача про стягнення 56109,23грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з обов'язковості виконання сторонами умов договору, в тому числі щодо сплати лізингових платежів, та з урахуванням умов п.12.9 Загальних комерційних умов.

Посилання позивача за первісним позовом на понесення збитків у сумі 88360,27р. внаслідок понесення витрат на залучення ТОВ "Юридична компанія "Тріпл Сі", ТОВ "Кредитекспрес ОСОБА_4Ел.Сі", ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М", ТОВ "АВТОМОБІЛЬНИЙ ДІМ", ТОВ "Юридична компанія "Вернер" судом до уваги не приймається оскільки заявлена до стягнення сума витрат на оплату юридичних послуг та послуг відповідального зберігання автомобілів не є збитками, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру та необхідних ознак збитків відповідно до приписів чинного законодавства, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором фінансового лізингу №00005898 від.19.10.2012

Також позивачем не доведено який саме об'єм послуг був йому наданий за зазначеними вище договорами, та чи були такі послуги необхідними та виправданими для відновлення порушених прав позивача.

Крім того, відповідно до п. 1 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/20/2014 від 14.01.2014р. „Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства у справах, в яких заявлено вимоги про відшкодування збитків» , витрати на оплату юридичних послуг не є збитками у розумінні ст. 623 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України.

Зі змісту статей 614, 623 Цивільного кодексу України та статті 226 Господарського Кодексу України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов'язання; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; 4) вина.

Заявлена до стягнення сума витрат на оплату юридичних послуг не є збитками, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру та необхідних ознак збитків відповідно до приписів чинного законодавства, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди (постанова Вищого господарського суду України від 13.04.2010 № 05/248-09).

За таких обставин, вимоги про стягнення 88360,27грн збитків, внаслідок понесення витрат на залучення ТОВ "Юридична компанія "Тріпл Сі", ТОВ "Кредитекспрес ОСОБА_4Ел.Сі", ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М", ТОВ "АВТОМОБІЛЬНИЙ ДІМ", ТОВ "Юридична компанія "Вернер" задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, первісний позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» підлягає частковому задоволенню у сумі 67976,52грн. з яких 11867,29грн. за фактичне користування об'єктом лізингу, 56109,23грн. різниця між сумою несплачених лізингових платежів за час дії договору та вартістю об'єкту лізингу на момент його продажу, зустрічний позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «РВ-ЛІЗИНГ» про визнання договору поруки недійсним задоволенню не підлягає.

Судові витрати по сплаті судового збору за первісним позовом покласти на відповідачів згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам.

Судові витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом покласти на позивача за зустрічним позовом згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 60, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АВТОРЕНТ» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «РВ-ЛІЗИНГ» 156336,79 грн., з яких 88360,27 грн. реальних збитків та 67976,52 грн. упущеної вигоди - задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АВТОРЕНТ» (65098, м. Одеса, вул. Партизанська, 16, код ЄДРПОУ 38297063) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «РВ-ЛІЗИНГ» (65009, м. Одеса, вул. Зоопаркова, 2, офіс 1, код ЄДРПОУ 34598425) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» (02152, м. Київ, пр-т Павла Тичини, 1В, офіс В, код ЄДРПОУ 35571472) 11867/одинадцять тисяч вісімсот шістдесят сім/грн. 29коп. за фактичне користування об'єктом лізингу, 56109/п'ятдесят шість тисяч сто дев'ять/грн. 23коп. різниці між сумою несплачених лізингових платежів за час дії договору та вартістю об'єкту лізингу на момент його продажу.

3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АВТОРЕНТ» (65098, м. Одеса, вул. Партизанська, 16, код ЄДРПОУ 38297063) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» (02152, м. Київ, пр-т Павла Тичини, 1В, офіс В, код ЄДРПОУ 35571472) 509/п'ятсот дев'ять/грн. 83коп. судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «РВ-ЛІЗИНГ» (65009, м. Одеса, вул. Зоопаркова, 2, офіс 1, код ЄДРПОУ 34598425) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» (02152, м. Київ, пр-т Павла Тичини, 1В, офіс В, код ЄДРПОУ 35571472) 509/п'ятсот дев'ять/грн. 83коп. судового збору.

Накази видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

5. В частині первісних позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АВТОРЕНТ» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «РВ-ЛІЗИНГ» збитків у сумі 88360,27грн. - відмовити.

6. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «РВ-ЛІЗИНГ» до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АВТОРЕНТ» про визнання договору поруки недійсним - відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 17.10.2017р.

Суддя Л.В. Степанова