Рішення

від 10.10.2017 по справі 922/2981/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2017 р.Справа № 922/2981/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "УКПОСТАЧ", м. Дергачі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Типографія - "КСК", смт. Високий про стягнення 23274,14 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №003/01-120 від 13.05.2017;

відповідача - адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво №333 від12.11.2010) за договором про надання правової допомоги від 03.10.2017.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "УКПОСТАЧ" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Типографія - "КСК" грошових коштів в сумі 23288,74 грн., з яких: 22781,00 грн. сума попередньої оплати та 507,74 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, зокрема на те, що відповідач отримав попередню оплату товару згідно платіжного доручення № 29431 від 23.05.2017 в сумі 27528,00 грн., проте відповідач частково виконав свої зобов'язання за договором поставки №003367 від 15.05.2017, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість у розмірі 22781,00 грн. та 507,74 грн. пені, нарахованої за прострочення поставки товару за 66 днів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 вересня 2017 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20 вересня 2017 року о 10:00 годині. Цією ж ухвалою суду витребувано у сторін додаткові докази.

Представник позивача 19 вересня 2017 року подав до суду заяву про уточнення позовних вимог (вх. №30231), в якій він просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 22763,30 грн. та пеню в сумі 510,84 грн.

Отже, загальний розмір позовних вимог згідно заяви про уточнення позовних вимог становить 23274,14 грн.

Таким чином, вказана заява про уточнення позовних вимог фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Суд, дослідивши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та додані до неї документи, враховуючи те, що відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, прийняв надану заяву до провадження та продовжив розгляд справи з її урахуванням.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 вересня 2017 року розгляд справи відкладено на 04 жовтня 2017 р. о 12:30 год.

В судовому засіданні 04 жовтня 2017 року було оголошено перерву до 11:40 год. 10 жовтня 2017 року відповідно до приписів ст. 77 ГПК України, для надання можливості представнику відповідача ознайомитись з матеріалами справи.

Представник позивача 10 жовтня 2017 р. надав письмові пояснення (вх. №33167), які судом долучено до матеріалів справи.

У наданих до суду письмових поясненнях позивач зокрема зазначає, що прострочення виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару виникло з 25 травня 2017 року.

Представник відповідача 10 жовтня 2017 р. надав письмові заперечення (вх. №33128), які судом долучено до матеріалів справи.

У наданих до суду письмових запереченнях, відповідач заперечує проти задоволення позову, зокрема посилаючись на те, що позивачем не доведено прострочення поставки відповідачем товару, а також звертає увагу на те, що оплата товару мала бути здійснена лише після поставки товару.

Представник позивача в судовому засіданні 10.10.2017 підтримав позов та просив суд його задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, з підстав викладених у письмових запереченнях.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

15.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Типографія - "КСК" (надалі - Постачальник) та Приватним акціонерним товариством "УКПОСТАЧ" (надалі - Покупець) було укладено договір поставки №003367 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець прийняти та оплатити його (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.1.2. Договору найменування, асортимент, ціна за одиницю Товару вказується Сторонами в рахунках - фактурах, видаткових накладних, Специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього Договору.

Згідно з п.1.3. Договору поставка Товару здійснюється партіями відповідно до заявок Покупця, в яких вказуються найменування, асортимент, кількість Товару і відображається Постачальником в рахунку-фактурі та видатковій накладній.

Відповідно до п.1.4. Договору підтвердженням прийняття заявки Покупця Постачальником є направлення відповідного рахунку-фактури Покупцю по електронній пошті з обов'язковим наданням оригіналу при передачі Товару.

Згідно з п.2.1. Договору поставка Товару здійснюється на умовах СРТ (відповідно до Інкотермс 2010) протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту затвердження заявки Покупця.

Ціна за одиницю Товару погоджується Сторонами вказується у рахунках-фактурах, видаткових накладних, Специфікаціях. Сума Договору складається із суми всіх Товарів, поставлених за весь період дії договору згідно видаткових накладних, Специфікацій (п.3.1., п.3.2. Договору).

Відповідно до п.3.3. Договору Покупець сплачує переданий Постачальником Товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Постачальника на умовах відтермінування 30 календарних днів, починаючи з другої поставки.

У п.5.1. Договору сторони погодили, що кількість, асортимент і ціна товару, зазначені у видаткових накладних на товар перевіряються Покупцем у момент приймання товару.

Відповідно до п.5.5. Договору у разі недопоставки або поставки неякісної продукції Постачальником, Покупець на власний розсуд може, зокрема відмовитися від продукції, вимагати повернення здійсненої оплати продукції, відшкодуванні збитків та ініціювати розірвання цього Договору.

Договір діє з моменту укладання даного Договору до 31.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань. У випадку, якщо від жодної зі Сторін за 30 днів до закінчення терміну дії договору не надійде пропозиції про його розірвання, то дія даного договору автоматично продовжується строком на один календарний рік на тих самих умовах (п.11.2 Договору).

Як зазначає позивач та, що не спростовано відповідачем 19.05.2017 відповідач направив на електрону адресу позивача рахунок на оплату замовленого товару №49 на суму 27528,00 грн. (а.с.22).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 23.05.2017 платіжним дорученням №29431 перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 27528,00 грн. (а.с.45).

Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав частково, а саме фактично здійснив поставку товару на загальну суму 4764,70 грн.

Так, у видатковій накладній №22 від 22.06.2017 відповідачем зазначено про поставку товару на загальну суму 6654, 96 грн. (арк. 24).

Проте, під час приймання зазначеної партії товару позивачем було виявлено нестачу товару, про що було складено акт приймання продукції (товарів по кількості, якості та комплектності) №281/06 від 27.06.2017 (арк. 25), відповідно до якого вбачається, що за вищевказаною видатковою накладною товар було отримано на загальну суму 4131,10 грн.

Згідно видаткової накладної №272 від 10.06.2017 відповідачем було поставлено товар на загальну суму 528,00 грн. (арк. 26). Товар за даною видатковою накладною позивачем було отримано в повному обсязі.

Згідно видаткової накладної №79 від 16.06.2017 відповідачем було поставлено товар на загальну суму 5931,60 грн. (арк. 27).

Проте, товар отриманий за видатковою накладною №79 від 16.06.2017 було частково повернуто відповідачу на суму 5826 грн., що підтверджується накладною на повернення товару №171 від 22.06.2017 на загальну суму 5826,00 грн. (арк.29).

Таким чином, за видатковою накладною №79 від 16.06.2017 позивачем було отримано товар на загальну суму 105,60 грн.

Отже, відповідачем не було поставлено позивачу товар на загальну суму 22763,30 грн., поставка якого відповідно до умов Договору та фактичних обставин справи мала бути здійснена не пізніше 24 травня 2017 року.

24.07.2017 позивач направив на адресу відповідача вимогу за вих. № 003/01-134 від 21.07.2017 про відмову від продукції та повернення грошових коштів (арк. 10 -12).

Згідно інформації з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" поштове відправлення № 6230302174048 отримано відповідачем 27.07.2017.

Проте, відповідачем не було повернуто позивачу суму оплати за товар в розмірі 22763,30 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ст.ст. 6, 627, 628 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 531 Цивільного кодексу України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Ч. 1 ст. 538 Цивільного кодексу України визначено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст. 538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи вищевикладене та те, що позивач виконав свій обов'язок щодо оплати товару достроково до передання відповідачем товару, а саме здійснив попередню оплату товару, що відповідає визначенню попередньої оплати наведеному у ч.1 ст. 693 Цивільного кодексу України, а також те, що відповідач не передав товар у встановлений строк та не повернув позивачу сплачені ним за товар кошти в сумі 22763,30 грн. - вартість недопоставленого товару, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми одержаної попередньої оплати за товар в розмірі 22763,30 грн. правомірна та обґрунтована, а тому підлягає задоволенню.

Доводи відповідача викладені у письмових запереченнях спростовані вищевстановленими фактами, а також суд вважає, що позивач мав право виконати свій обов'язок щодо оплати товару достроково, оскільки це не суперечить вимогам діючого законодавства.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 510,84 грн. - пені, суд виходить з наступного.

В силу статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.2 ст.4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом (Господарським).

Частиною 4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.6.3. Договору за прострочення поставки Товару, порушення строків заміни товару неналежної якості Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діє на момент виникнення заборгованості, від вартості непоставленого/не якісного Товару, за кожний день прострочення виконання зобов'язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

У п. 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 р. за № 14 господарським судам роз`яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Здійснивши перерахунок пені за допомогою системи "Ліга Закон", не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов'язання, суд встановив, що розмір пені з 25.05.2017 по 29.07.2017 складає 514,83 грн.

Отже, вимога позивача про стягнення пені в сумі 510,84 грн. підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 611, 612, 623-629, 712 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 47-49, 54, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Типографія - "КСК" (62459, Харківська область, Харківський район, смт.Високий, вул.Жовтнева, буд.7/69, ідентифікаційний код 39805461) на користь Приватного акціонерного товариства "УКПОСТАЧ" (62301, Харківська область, Дергачівський район, м.Дергачі, вул.Залізнична, буд.31-с, ідентифікаційний код 30169718) суму основного боргу в розмірі 22763,30 грн., пеню в сумі 510,84 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.10.2017 р.

Суддя ОСОБА_3