Рішення

від 11.06.2010 по справі 2-759/10

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Красноградський районний суд Харківської області

м. Красноград, вул. Харківська, 127, 63300,

РІШЕННЯ Іменем України

11 червня 2010 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді: ДУДЧЕНКО В.О.,

при секретарі: Зінченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Краснограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду в Красноградському районі про зобов'язання здійснити дії по перерахунку та виплаті недоплаченої соціальної допомоги дітям війни, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Красноградському районі Харківської області, в якому просила суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, недосплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2007 - 2009 роки.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалась на те, що вона належить до соціальної категорії Дитина війни та відповідно до ст.б Закону України Про соціальний захист дітей війни та має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.

Однак відповідачі всупереч ст.22 Конституції України та Рішенням Конституційного Суду України № б-рп/2007 від 09 липня 2007 року, якими були визнані неконституційними окремі положення Закону України Про державний бюджет України на 2007 рік , в тому числі й щодо зупинення ст.б Закону України Про соціальний захист дітей війни , не здійснили нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.

Відповідач надав заперечення на позов, в яких просять суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що прийняті рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № б-рп/2007 та від 22.05.2008р. не були враховані в Законі України Про Державний бюджет України на відповідні роки .

Крім того, відповідач вважає свої дії щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст.б Закону України Про соціальний захист дітей війни правомірними через невизначеність на законодавчому рівні органу на який покладено обов'язок здійснення таких виплат особам, які мають статус дитини війни, за рахунок яких коштів повинні здійснюватися ці виплати та який розмір мінімальної пенсії за віком необхідно застосовувати при обчисленні таких доплат. При цьому, відповідачі зазначили про необґрунтованість доводів позову щодо застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом.

Також відповідачем надано довідку, відповідно до якої позивачу за період з 01.01.2007р. по 31.12.2007р. виплати державної щомісячної допомоги, як дитині війни не проводились, в 2008 - 2009 році проводились часткове.

Позивач в судове засідання не з'явився, про день та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до заяви він прохає справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує.

Належно повідомлений відповідач в судове засідання також не з'явився, відповідно до поданої ним заяви, він просить розглядати справу без участі їхнього представника з урахуванням наданих ними заперечення.

Суд, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач має статус Дитини війни , що також підтверджується відповідним посвідченням, про що відповідач не заперечує.

Враховуючи зазначений статус позивача, ві.н відповідно до ст.б Закону України „Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Із заперечень УПФУ в Красноградському районі Харківської області, встановлено, що відповідач не здійснює позивачу зазначених виплат, у відповідності до діючого законодавства, посилаючись на відсутність у нього коштів та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.

Відповідно до ст.б Закону України Про соціальний захист дітей війни , г.

пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи держав:-: а

виплачується замість пенсії, підвищуються на ЗО зідггтків м;:і ж-

Згідно ст.7 Закону України Про соціальний захист дітей війни , фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2007 рік.

Відповідно до п.12 ст.71 Закону України Про Державний бюджет на 2007 рік , дію статті б Закону України Про соціальний захист дітей війни , з урахуванням ст.111 цього Закону, було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №б-рп\2007 року, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) деяких статей різних законодавчих актів, в тому числі й положення п.12 ст.71 Закону України Про Державний бюджет на 2007 рік , яким зупинено дію ст.б Закону України Про соціальний захист дітей війни , з урахуванням ст.111 цього Закону.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення

Конституційним Судом України УПФУ в Красноградському районі Харківської області повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.б Закону України „Про соціальний захист дітей війни" з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.б Закону України „Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2008 та за 2009 роки.

Що стосується вимог про покладання на УПФУ обов'язку виплачувати в 2008 році, зазначеним особам, щомісячну доплату до пенсії в розмірі ЗО % мінімальної пенсії за віком, то суд, виходить з обґрунтованості таких позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті б Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

З 01 січня 2008 року, особам, які мають статус дитина війни нараховувалось та виплачувалось зазначене підвищення, відповідно до встановленого розміру, що підтверджується довідками УПФУ.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп\2008 року, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Ріге:-;:-: = Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституцію-:г: Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України суд, вважає, з 22.05.2008 року УПФУ повинен був нараховувати та сплачувати, особам, які магть стіт. : дитина війни доплату до пенсії, передбачену ст.б Закону України „Про соціальний з-ахигт дітей війни" в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту - -

Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп.41 розділу 2 Заксну Утгзі-: „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавча . - _: України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, УПФУ з 12.?:.!??* року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.б Закону України „Псс ;

захист дітей війни", нараховувати та здійснювати доплату до пенсії у розмірі ЗС* -

пенсії за віком.

43

з

Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи, особам, які мають статус дитина війни доплати, передбачені ст.б Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в редакції від

01.01.2008року, з урахуванням п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", УПФУ діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів.

Що стосується таких вимог з 01.01.2009р. то вони також підлягають задоволенню, оскільки положення вказаних статей не змінювалося після 22.05.2008р., тобто на 2009 рік залишилися ті ж самі норми, що з 22.05.2008р. - ст.б Закону України „Про соціальний захист дітей війни", відповідач повинен нараховувати та здійснювати доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ч. 1 ст. З ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому ЦПК України, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 8 ст. 8 ЦПК України забороняється відмова в розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Таким чином, доводи відповідачів, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.

Щодо доводів стосовно відсутності підстає для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.

Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст.б Закону України „Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд вважає необгрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.З ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.б Закону України „Про соціальний захист дітей війни".

Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.б Закону України „ Про соціальний захист дітей війни " покладено на УПФУ в Красноградському районі Харківської області, за місцем проживання позивача.

Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч.І ст.4 6 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України Про соціальний захист дітей війни реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус дитини війни , серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.б Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №І21\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо: щодо призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення

своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням -

забезпечення призначення та виплати пенсії.

Отже, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України Про соціальний захист дітей війни , покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно- правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов'язань перед позивачем.

Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.

Крім того, у відповідності до ч.2 ст.4 6 Закону України Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування на нараховані суми пенсії, що не отримані з вини органу, що

призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Питання про стягнення з відповідача судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач не просив про їх відшкодування.

На підставі викладеного, керуючись ст.64, 124, 152 Конституції України, ст.ст.З, 6

Закону України Про соціальний захист дітей війни , ст.ст. З, 4, 8, 15, 57-60 ЦПК

України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Красноградському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст.б Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в редакції закону станом на 09.07.2007 року, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.І ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" з 09 липня 2001 року по 31 грудня 2007 року , з 22.05 . 2008р. по 31 . 12.2008р. та за 2009 рік з 01.01.2009 року по 31 . 12.2009 року та провести відповідні виплати за вказаний період з урахуванням фактично виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Красноградський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2007 рік. Відповідно до п.12 ст.71 Закону України Про Державний бюджет на 2007 рік , дію статті б Закону України Про соціальний захист дітей війни , з урахуванням ст.111 цього Закону, було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №б-рп\2007 року, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) деяких статей різних законодавчих актів, в тому числі й положення п.12 ст.71 Закону України Про Державний бюджет на 2007 рік , яким зупинено дію ст.б Закону України Про соціальний захист дітей війни , з урахуванням ст.111 цього Закону. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України УПФУ в Красноградському районі Харківської області повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.б Закону України „Про соціальний захист дітей війни" з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.б Закону України „Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати. Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2008 та за 2009 роки. Що стосується вимог про покладання на УПФУ обов'язку виплачувати в 2008 році, зазначеним особам, щомісячну доплату до пенсії в розмірі ЗО % мінімальної пенсії за віком, то суд, виходить з обґрунтованості таких позовних вимог, виходячи з наступного. Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті б Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. З 01 січня 2008 року, особам, які мають статус дитина війни нараховувалось та виплачувалось зазначене підвищення, відповідно до встановленого розміру, що підтверджується довідками УПФУ. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп\2008 року, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Ріге:-;:-: = Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституцію-:г: Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України суд, вважає, з 22.05.2008 року УПФУ повинен був нараховувати та сплачувати, особам, які магть стіт. : дитина війни доплату до пенсії, передбачену ст.б Закону України „Про соціальний з-ахигт дітей війни" в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту - - Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп.41 розділу 2 Заксну Утгзі-: „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавча . - _: України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, УПФУ з 12.?:.!??* року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.б Закону України „Псс ; захист дітей війни", нараховувати та здійснювати доплату до пенсії у розмірі ЗС* - пенсії за віком. 43 з Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи, особам, які мають статус дитина війни доплати, передбачені ст.б Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 01.01.2008року, з урахуванням п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", УПФУ діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів. Що стосується таких вимог з 01.01.2009р. то вони також підлягають задоволенню, оскільки положення вказаних статей не змінювалося після 22.05.2008р., тобто на 2009 рік залишилися ті ж самі норми, що з 22.05.2008р. - ст.б Закону України „Про соціальний захист дітей війни", відповідач повинен нараховувати та здійснювати доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Відповідно до ч. 1 ст. З ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому ЦПК України, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ч. 8 ст. 8 ЦПК України забороняється відмова в розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини. Таким чином, доводи відповідачів, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову. Щодо доводів стосовно відсутності підстає для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне. Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст.б Закону України „Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. З огляду на викладене, суд вважає необгрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.З ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.б Закону України „Про соціальний захист дітей війни". Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни. Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.б Закону України „ Про соціальний захист дітей війни " покладено на УПФУ в Красноградському районі Харківської області, за місцем проживання позивача. Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії. Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав. За змістом ч.І ст.4 6 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Законом України Про соціальний захист дітей війни реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус дитини війни , серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії. Відповідно до ч.2 ст.б Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №І21\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо: щодо призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій. Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії. Отже, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України Про соціальний захист дітей війни , покладено саме на органи Пенсійного фонду України. Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини. Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно- правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов'язань перед позивачем. Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача. Крім того, у відповідності до ч.2 ст.4 6 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на нараховані суми пенсії, що не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком. Питання про стягнення з відповідача судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач не просив про їх відшкодування. На підставі викладеного, керуючись ст.64, 124, 152 Конституції України, ст.ст.З, 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , ст.ст. З, 4, 8, 15, 57-60 ЦПК України, суд - ВИРІШИВ: Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Красноградському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст.б Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в редакції закону станом на 09.07.2007 року, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.І ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" з 09 липня 2001 року по 31 грудня 2007 року , з 22.05 . 2008р. по 31 . 12.2008р. та за 2009 рік з 01.01.2009 року по 31 . 12.2009 року та провести відповідні виплати за вказаний період з урахуванням фактично виплачених сум. В іншій частині позовних вимог - відмовити. Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Красноградський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.