Ухвала

від 11.10.2017 по справі 761/25878/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/25878/17

Провадження № 1-кс/761/16322/2017

У Х В А Л А

Іменем України

11 жовтня 2017 року

Шевченківський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна, по кримінальному провадженню № 22016000000000281 від 25.07.2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.

Заявник обґрунтовує клопотання тим, що головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22016000000000281 від 25.07.2016 року.

В рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31.10.2016 року було задоволено клопотання органу досудового розслідування та надано дозвіл на проведення обшуку за місцем розташування офісу ТОВ «Інфобезпека ЛТД» (код ЄДРПОУ 38824310) за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 128, 2 поверх.

24.11.2016 року старшим слідчим в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_5 було проведено обшук у приміщенні ТОВ «Інфобезпека ЛТД».

При проведенні обшуку, старшим слідчим в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_5 , виходячи за межі ухвали слідчого судді та вимог кримінального процесуального закону, було незаконно проведено обшук офісного приміщення (офісу) № 8, яке орендується адвокатом ОСОБА_4 .

Під час незаконного обшуку, було здійснено вилучення серверного обладнання, яке на праві власності належить Адвокатському бюро ОСОБА_4 та яке містить адвокатську таємницю. Зокрема, це наступне майно:

IBM server/workstation eServer х series Xeon 72.00 GB з цифровим позначенням 2630035, який має серійний номер 40К6466 YK11KS 067699, в середині якого наявні НЖМД з s/n 3KS5X84F s/n 3KS5MX0S;

DELL з цифровим позначенням 6G5995J (14036982679), в середині якого наявні НЖМД марки DELL з s/n Z1M03NEC та s/n Z1M03PBG.

28 грудня 2016 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_6 , виніс ухвалу по справі № 761/43583/16-к, якою задовольнив скаргу в інтересах ОСОБА_4 та зобов`язав слідчого ГСУ СБ України, на досудовому розслідуванні якої перебуває кримінальне провадження, внесене в ЄДР за № 22016000000000281 від 25.07.2016 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 359 КК України, повернути адвокату ОСОБА_4 , її представнику, майно, вилучене під час обшуку 24 листопада 2016 року, а саме: IBM server/workstation eServer х series Xeon 72.00 GB з цифровим позначенням 2630035, який має серійний номер 40К6466 YK11KS 067699, в середині якого наявні НЖМД з s/n 3KS5X84F s/n 3KS5MX0S; DELL з цифровим позначенням 6G5995J (14036982679), в середині якого наявні НЖМД марки DELL з s/n Z1M03NEC та s/n Z1M03PBG.

В той же час, ОСОБА_4 стало відомо, що 22.03.2017 р. Шевченківський районний суд виніс ухвалу по справі № 761/9455/17, в рамка якої задовольнив клопотання Головного слідчого управління СБ України капітана юстиції ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження № 22016000000000281. При цьому, вказаними ухвалою накладено арешт і на майно ОСОБА_4 , оскільки Головний слідчий управління СБ України капітан юстиції ОСОБА_3 умисно не повідомив суд про те що вилучене майно належить адвокату та існує ухвала про звільнення його з під арешту.

Заявник в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду клопотання попереджався належним чином, що не перешкоджає розгляду.

Слідчий проти задоволення клопотання заперечив.

Заслухавши думку слідчого, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

З матеріалів кримінального провадження № 22016000000000281 від 25.07.2016 року вбачається, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва було накладено арешт на вищевказане майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Отже, клопотання подано до належного суду.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Зі змісту вказаної ухвали слідчого судді вбачається, що відповідно до вимог ч.2 ст. 170 КПК України арешт зазначеного в клопотання майна, має на меті збереження речових доказів.

Разом з тим, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Доводи сторони заявника, що арешт на майно накладено необгрунтовано, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та жодними доказами, долученими до матеріалів клопотання, підтверджені також не були.

Приймаючи до уваги вищевикладене, виходячи із завдань кримінального провадження, беручи до уваги ознаки складу кримінального правопорушення, який розслідується в межах даного кримінального провадження, а також факт не доведення необґрунтованості застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, як і не надання доказів того, що відпали підстави для накладення зазначеного арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є необґрунтованим.

Також слідчим суддею не встановлено будь-яких нових обставин та доводів, яких не існувало на час накладення арешту на майно вказане в клопотанні, за яких би на даний час відпала потреба у застосуванні вказаного виду заходу забезпечення кримінального провадження або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись вимогами ст.ст. 170, 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна, по кримінальному провадженню № 22016000000000281 від 25.07.2016 року відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1