Рішення

від 15.05.2015 по справі 595/922/14-ц

БУЧАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 595/922/14-ц

Провадження 2/595/640/2014

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2015

Бучацький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Федорончука В.Б.,

при секретарі Тарчинській Л.Я.,

з участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_11,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бучачі справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до ОСОБА_12 про зобов'язання передати релігійній громаді УПЦ КП статут релігійної громади церкви св.ОСОБА_6 УПЦ КП, печатку з описом Свято-Миколаївська церква. м.Бучач. Київський Патріархат. Українська Православна Церква. , протоколи та рішення парафіяльних зборів за період 1994-2013 років, журнали реєстрації здійснення церковних обрядів хрещення, миропомазання і першого причастя, фінансові документи за період 1994- 2013 років,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися в суд з позовом до ОСОБА_12 про зобов'язання повернути релігійній громаді УПЦ КП печатку з описом Свято-Миколаївська церква. м.Бучач. Київський Патріархат. Українська Православна Церква. .

До відкриття провадження у справі позивачі збільшили позовні вимоги, просили суд зобов'язати ОСОБА_12 передати релігійній громаді УПЦ КП статут релігійної громади церкви св.ОСОБА_6 УПЦ КП, печатку з описом Свято-Миколаївська церква. м.Бучач. Київський Патріархат. Українська Православна Церква. , протоколи та рішення парафіяльних зборів за період 1994-2013 років, журнали реєстрації здійснення церковних обрядів хрещення, миропомазання і першого причастя, фінансові документи за період 1994-2013 років.

Позовні вимоги обгрунтовували тим, що в період з грудня 1994 року по 29 травня 2013 року релігійна громада була підлегла у канонічних та організаційних питаннях діючому в Україні релігійному центру (управлінню) Українській Православній Церкві Київського Патріархату і користувалась печаткою з описом: Свято-Миколаївська церква. м.Бучач. Київський Патріархат. Українська Православна Церква. Будучи керівником релігійної громади відповідач відповідав за збереження печатки, статуту, церковних документів, протоколів парафіяльної ради, фінансової документації громади. У 2013 році відповідач змінив свою конфесійну підпорядкованість, створив нову релігійну громаду, яка в канонічній та організаційній діяльності підлегла Тернопільській Єпархії Української Автокефальної Церкви, в зв'язку з чим виготовив нову печатку з описом: Бучацька парафія храму св.О.Миколая УАПЦ . 8 вересня 2013 року релігійна громада провела загальні збори віруючих, на порядок денний яких винесла питання щодо дій священика ОСОБА_12 та питання про підтвердження конфесійної приналежності. На цих зборах було одноголосно прийнято рішення про підтвердження раніше обраної канонічної приналежності до УПЦ Київського Патріархату та обрано новий церковний комітет. 22 вересня 2013 року загальними зборами прийнято рішення про вибори органів управління релігійної громади та внесення змін до статуту, в зв'язку з чим релігійна громада Свято-Миколаївської церкви м.Бучач звернулась до відповідача з вимогою про повернення печатки з описом: Свято-Миколаївська церква. м.Бучач. Київський Патріархат. Українська Православна Церква. та церковних документів. Відповідач відмовився повернути релігійній громаді печатку, посилаючись на її відсутність, і направив їх звернення в Тернопільську обласну державну адміністрацію для розгляду та реагування. Вони вважають, що відповідач володіє печаткою з описом Свято-Миколаївська церква. м.Бучач. Київський Патріархат. Українська Православна Церква. та церковними документами релігійної громади церкви св.ОСОБА_6 УПЦ КП безпідставно, а відмову від їх повернення незаконною. Відповідно до п.5.2. Інструкції про порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 жовтня 1993 року №643, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій та господарських об'єднань. При заміні керівника, печатки і штампи передаються новопризначеному за актом. Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі. Статтею 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Відсутність печатки, статуту релігійної громади, протоколів парафіяльної ради, фінансових документів релігійної громади, неможливість користування ними, обмежує правоздатність та дієздатність громади і позбавляє громаду прав юридичної особи.

В судовому засіданні позивачі та представник позивача з підстав, наведених в позові, позовні вимоги підтримали.

Відповідач в судове засідання не з'явився, однак подав суду письмове заперечення проти позову, в якому зазначив, що позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню. В позовній заяві позивачі наводять відомості, які є надуманими та не відповідають дійсності. Позивачами не враховано вимог Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , не створено та не зареєстровано релігійну громаду у встановленому законом порядку. Просить суд розгляд справи здійснювати без його участі та залишити позовну заяву без задоволення.

Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_10, представника позивача ОСОБА_1- ОСОБА_11, показання свідків, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини:

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 25 серпня 1991 року була утворена релігійна громада Бучацька парафія храму святого ОСОБА_13 Української Автокефальної Православної церкви , ідентифікаційний код 22605070, керівник: ОСОБА_12, який являється настоятелем релігійної громади. Релігійна організація набула цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, що створені і діють відповідно до статуту, зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради народних депутатів від 25.08.1991р. №212 (у редакції розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 29.05.2013р. №236-од);

З того часу релігійна громада Свято-Миколаївської церкви м.Бучач канонічно підпорядкована УАПЦ і не змінювала цього підпорядкування;

08 вересня 2013 року частина віруючих релігійної громади Свято-Миколаївської церкви м.Бучач провели збори, на яких вирішили, що громада конфесійно належить до Української Православної Церкви Київського Патріархату, обрали церковний комітет Свято-Миколаївської церкви м.Бучач у кількості 10 осіб, членами якого є позивачі, обрали головою церковного комітету ОСОБА_1 та доручили голові церковного комітету витребувати в о.Т.Дручка печатку Свято-Миколаївської церкви м.Бучач УПЦ КП;

22 вересня 2013 року частина віруючих релігійної громади Свято-Миколаївської церкви м.Бучач провели збори, на яких вирішили затвердити статут релігійної громади храму св.О.Миколая м.Бучач у новій редакції, обрали парафіяльну раду у кількості 10 осіб, членами якої є позивачі, обрали головою парафіяльної ради ОСОБА_1 та казначеєм ОСОБА_14;

08 та 26 вересня 2013 року позивачі звернулися в Тернопільську обласну державну адміністрацію із заявами про реєстрацію змін до статуту релігійної громади Свято-Миколаївської церкви м.Бучач, які передбачали канонічне підпорядкування громади не УАПЦ, а УПЦ КП;

У реєстрації змін до статуту релігійної громади Тернопільською обласною державною адміністрацією відмовлено;

Частина членів релігійної громади Свято-Миколаївської церкви м.Бучач підтримує зміни до статуту щодо канонічного підпорядкування УПЦ КП, а частина підтримує канонічне підпорядкування УАПЦ.

Згідно ч.1 ст.18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ст.7 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації (далі Закону) релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями). Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій.

Статтею 8 Закону передбачено, що релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості.

Згідно ст.12 Закону статут (положення) релігійної організації, який відповідно до цивільного законодавства визначає її правоздатність, підлягає реєстрації у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону. Статут (положення) релігійної організації приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з'їздах, конференціях.

Частиною 1 статті 14 Закону передбачено, що для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону у реєстрації статуту (положення) релігійної організації може бути відмовлено, якщо її статут (положення) або діяльність суперечать чинному законодавству.

Згідно ст.16 Закону діяльність релігійної організації може бути припинено у зв'язку з її реорганізацією (поділом, злиттям, приєднанням) або ліквідацією. Реорганізація або ліквідація релігійної організації здійснюється відповідно до її власних настанов. Реєстрація статутів (положень) новоутворених після реорганізації релігійних організацій здійснюється в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону. У разі порушення релігійною організацією, що є юридичною особою, положень цього Закону та інших законодавчих актів України її діяльність може бути припинено також за рішенням суду.

За встановлених обставин та визначених відповідно до них правовідносин суд приходить до переконання, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні позивачі не довели ті обставини, що в період з грудня 1994 року по 29 травня 2013 року релігійна громада Свято-Миколаївської церкви м.Бучач була підлегла у канонічних та організаційних питаннях діючому в Україні релігійному центру (управлінню) Українській Православній Церкві Київського Патріархату, що у 2013 році відповідач змінив свою конфесійну підпорядкованість, створив нову релігійну громаду, яка в канонічній та організаційній діяльності підлегла Тернопільській Єпархії Української Автокефальної Церкви, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідчення свідків на доведення цих обставин, за відсутності письмових та інших доказів.

Судом встановлено, що спір виник між членами релігійної громади Свято-Миколаївської церкви м.Бучач щодо канонічного підпорядкування релігійної громади, її керівництва, внесення відповідних змін до статуту релігійної громади та їх державної реєстрації.

При обгрунтуванні позову позивачі безпідставно застосовують такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як примусове виконання обов'язку в натурі. Цей спосіб захисту застосовується за наявності зобов'язальних правовідносин між позивачем та відповідачем, які між сторонами відсутні.

Відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій та господарських об'єднань, яким в даному випадку є відповідач, і тільки при заміні керівника, печатки і штампи передаються новопризначеному за актом. Заміна керівника релігійної громади Свято-Миколаївської церкви м.Бучач не відбулося, а тому посилання позивачів при обгрунтуванні позову на п.5.2. Інструкції про порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 жовтня 1993 року №643, також є безпідставним.

Позивачі мотивують звернення до суду обмеженням правоздатності та дієздатності громади, позбавленням громади прав юридичної особи, однак, громада, як юридична особа, не створена, адже відповідно до ст.13 Закону релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації.

Керуючись ст.ст.10,11,60,212,214,215,218 ЦПК України, Законом України Про свободу совісті та релігійні організації , cуд

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до ОСОБА_12 про зобов'язання передати релігійній громаді УПЦ КП статут релігійної громади церкви св.ОСОБА_6 УПЦ КП, печатку з описом Свято-Миколаївська церква. м.Бучач. Київський Патріархат. Українська Православна Церква. , протоколи та рішення парафіяльних зборів за період 1994-2013 років, журнали реєстрації здійснення церковних обрядів хрещення, миропомазання і першого причастя, фінансові документи за період 1994-2013 років - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Тернопільської області через Бучацький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_15