Ухвала

від 27.09.2017 по справі 200/9660/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

27 вересня 2017 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Журавель В.І.,

Хопти С.Ф., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства Страхова компанія Україна , товариства з додатковою відповідальністю Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11205 , третя особа - ОСОБА_4, про відшкодування збитків, за касаційною скаргою товариства з додатковою відповідальністю Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11205 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним вище позовом, у якому просив стягнути з приватного акціонерного товариства Страхова компанія Україна (далі - ПрАТ СК Україна ) 50 тис. грн страхового відшкодування та 500 грн на проведення автотоварознавчого дослідження, з публічного акціонерного товариства Автотранспортне підприємство 11205 (далі - ПАТ Автотранспортне підприємство 11205 ) майнову шкоду у розмірі 134 911 грн, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Посилався на те, що 04 грудня 2014 року о 16 год. 20 хв. у м. Дніпропетровську на нерегульованому перехресті вул. Запорізьке шосе і вулиці Великолуцької водій ОСОБА_4, керуючи автобусом Богдан , реєстраційний номер НОМЕР_1, не зупинився на перехресті, чим порушив п. 16.12 Правил дорожнього руху України, та допустив зіткнення з автомобілем Мерседес Бенц , реєстраційний номер НОМЕР_2, під його (позивача) керуванням.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2015 року, зміненою ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2015 року, ОСОБА_4, який є водієм ПАТ Автотранспортне підприємство 11205 , визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення і притягнутий до адміністративної відповідальності.

Цивільно-правова відповідальність ПАТ Автотранспортне підприємство 11205 , як власника транспортного засобу Богдан , була застрахована у ПрАТ СК Україна на підставі полісу НОМЕР_3, укладеного відповідно до Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Унаслідок зіткнення належний йому (позивачу) автомобіль був пошкоджений, вартість відновлювального ремонту склала 185 416 грн 77 коп.

05 грудня 2014 року він звернувся до ПрАТ СК Україна із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування, однак сума страхового відшкодування йому не виплачена, інформації про причини затримки йому не повідомлено.

Розмір страхового відшкодування, яке ПрАТ СК Україна повинно було виплатити не пізніше 12 лютого 2014 року, складає 50 500 грн, із яких 50 тис. грн - ліміт відповідальності страхової компанії, 500 грн - витрати на проведення автотоварознавчого дослідження.

Крім того, позивач вважає, що відповідальність за завдану йому шкоду також повинно нести ПАТ Автотранспортне підприємство 11205 на підставі ч. 1 ст. 1172 ЦК України, оскільки водій ОСОБА_4 є його працівником.

Посилаючись на наведені вище обставини, ОСОБА_3 просив позов задовольнити.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2016 року, позов задоволено.

Стягнуто з ПрАТ СК Україна на користь ОСОБА_3 50 тис. грн страхового відшкодування. Стягнуто з ПАТ Автотранспортне підприємство 11205 на користь ОСОБА_3 майнові збитки у розмірі 134 911 грн. Стягнуто з ПАТ Автотранспортне підприємство 11205 на користь ОСОБА_3 витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 500 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній товариство з додатковою відповідальністю Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11205 (далі - ТзДВ Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11205 ), посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що 04 грудня 2014 року о 16 год. 20 хв. водій ОСОБА_4, керуючи автобусом Богдан , реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по нерегульованому перехресті доріг вул. Запорізьке шосе і вул. Великолуцької у м. Дніпропетровську, допустив зіткнення з автомобілем Мерседес Бенц , реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2015 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного проступку за ст. 124 КУпАП та позбавлено права керування транспортними засобами строком на шість місяців.

Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2015 року постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2015 року в частині відносно ОСОБА_4 змінено, замінено стягнення у вигляді позбавлення права керування на штраф у розмірі 400 грн, у іншій частині постанову районного суду залишено без змін.

Під час розгляду адміністративної справи в апеляційній інстанції ОСОБА_4 визнав себе винним та оскаржував лише застосований до нього вид стягнення, який вважав надто суровим.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Мерседес Бенц , реєстраційний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3, зазнав механічних пошкоджень.

Автобус Богдан , реєстраційний номер НОМЕР_1, належить ПАТ Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11205 (правонаступник ТзДВ Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11205 ) та використовувався ОСОБА_4 на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди у зв'язку з виконанням трудових обов'язків.

Цивільно-правова відповідальність ПАТ Автотранспортне підприємство 11205 , як власника транспортного засобу Богдан , на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ СК Україна на підставі полісу НОМЕР_3, укладеного відповідно до Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів . ПрАТ СК Україна є членом МТСБУ, ліміт відповідальності становить 50 тис. грн.

05 грудня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ СК Україна з приводу виплати страхового відшкодування, згідно з погодженою калькуляцією за пошкоджений у результаті настання страхового випадку 04 грудня 2014 року транспортний засіб Мерседес-Бенц , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до висновку від 14 квітня 2015 року № 2789 експертного дослідження автотоварознавця, проведеного експертом-автотоварознавцем ОСОБА_5, вартість майнового збитку, нанесеного власнику автомобіля Mercedes-Benz GL350 , реєстраційний номер НОМЕР_2, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 04 грудня 2014 року, станом на 02 квітня 2015 року становить 122 870 грн 24 коп.

Відповідно до акта прийому-передачі виконаних робіт від 23 квітня 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_6 виконав на замовлення ОСОБА_3 роботи, загальна вартість яких склала 184 911 грн.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Закон України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. ст. 3, 5 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, відповідно до вимог ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності (ст. 212 ЦПК України), встановивши, що між власником транспортного засобу Богдан , реєстраційний номер НОМЕР_1, ПАТ Автотранспортне підприємство 11205 та ПрАТ Україна був укладений договір страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних, дійшов правильного висновку про стягнення страхового відшкодування зі страхової компанії у розмірі 50 тис. грн, тобто у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страховою відшкодування відповідно до умов договору.

Різниця між фактичним розміром завданої позивачу шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_4, який перебував у трудових відносинах із ПАТ Автотранспортне підприємство 11205 , і страховою виплатою у розмірі 134 911 грн підлягає стягненню з останнього відповідно до ст. 1194 ЦК України.

При цьому, суд першої інстанції правильно навів розрахунки, з яких виходив при вирішенні грошових вимог.

Апеляційний суд відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, та обґрунтовано залишив вказане рішення без змін.

Докази та обставини, на які посилається підприємство у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами попередніх інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Посилання у касаційній скарзі на бездіяльність комунального підприємства Дніпродорсервіс , що частково призвело до дорожньо-транспортної пригоди, колегія суддів відхиляє, оскільки вказані обставини не були предметом даного спору.

Вина ОСОБА_4 доведена в установленому законом порядку і не спростована відповідачами.

Факт залучення до участі у справі інших юридичних осіб у якості відповідачів на правильність ухвалених судами попередніх інстанції судових рішень не впливає.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних судових рішень, також не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з цими висновками щодо їх оцінки.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11205 відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: Б.І. Гулько

В.І. Журавель

С.Ф. Хопта

С.П. Штелик