Ухвала

від 02.10.2017 по справі 323/1554/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

УхвалА

іменем україни

2 жовтня 2017 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

Луспеника Д.Д., Гулька Б.І., Журавель В.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю Запорізькі лани , третя особа - Запорізьке міськрайонне управління юстиції Запорізької області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Запорізькі лани на заочне рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 21 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 1 березня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки площею 7,2502 га, яка розташована на території Щасливської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 25 грудня 2015 року.

ОСОБА_4 зазначав, що до нього власником вищезазначеної земельної ділянки була ОСОБА_5, яка за життя заповіла йому ділянку. ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавець померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Оформивши в установлений законодавством строк право на спадщину, він дізнався, що на даний час указана земельна ділянка перебуває в оренді у товариства з обмеженою відповідальністю Запорізькі лани (далі - TOB Запорізькі лани ).

Позивач зазначав, що отримавши від нотаріуса витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30 грудня 2015 року йому стало відомо, що договір оренди земельної ділянки підписано та зареєстровано вже після смерті орендодавця - ОСОБА_5, оскільки договір оренди землі укладено 23 квітня 2015 року, а зареєстровано 15 травня 2015 року реєстраційною службою Запорізького міського управління юстиції Запорізької області (яка діяла на час виникнення правовідносин).

Ураховуючи викладене, та посилаючись на те, що оскаржуваний договір не дозволяє у повній мірі володіти, користуватися та розпоряджятися земельною ділянкою, ОСОБА_4 просив суд визнати договір оренди земельної ділянки, площею 7,2502 га, яка розташована на території Щасливської сільської ради Оріхівського району Запорізької області від 23 квітня 2015 року укладений між ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та ТОВ Запорізькі лани зареєстрований 15 травня 2015 року реєстраційною службою Запорізького міського управління юстиції Запорізької області недійсним. Вирішити питання про розподіл судових витрат.

Заочним рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 21 вересня 2016 року, залишеним без мін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 1 березня 2017 року, позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 7,2502 га, яка розташована на території Щасливської сільської ради Оріхівського району Запорізької області від 23 квітня 2015 року укладений між ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та ТОВ Запорізькі лани , зареєстрований 15 травня 2015 року реєстраційною службою Запорізького міського управління юстиції Запорізької області. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ТОВ Запорізькі лани просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судам норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Задовольняючи позов ОСОБА_4 суди, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), вірно застосувавши положення ст. 6, ч. 3 ст. 203, ст. 627 ЦК України, ст. ст. 16, 17 Закону України Про оренду землі , ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , дійшли до правильного висновку про те, що вказаний правочин не відповідав та не міг відповідати волевиявленню ОСОБА_5, оскільки його підписано та зареєстровано вже після смерті орендодавця, оскільки, ОСОБА_5, як сторона за договором, померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а договір підписано від її імені 23 квітня 2015 року.

Доводи касаційної скарги про те, що договір оренди між товариством та ОСОБА_5, було укладено і підписано ще при житті останньої, але він не містив дати, є безпідставними, перевірені судами та спростовані сукупністю доказів, яким дана належна правова оцінка.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, в основному стосуються переоцінки доказів, що знаходяться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Запорізькі лани відхилити.

Заочне рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 21 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 1 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:Д.Д. Луспеник Б.І. Гулько В.І. Журавель