Ухвала
іменем україни
05 жовтня 2017 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
СтупакО.В., Леванчука А.О., Маляренка А.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Силікат-1 до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю Зелена Нива 2013 , третя особа - державний реєстратор Чорнобаївської районної державної адміністрації, про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди, визнання договору оренди землі продовженим, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Зелена Нива 2013 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 23 березня 2017 року,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Силікат-1 (далі - ТОВ Силікат-1 ) звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило визнати недійсним договір оренди землі, укладений 02 червня 2013 року між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю Зелена Нива 2013 (далі - ТОВ Зелена Нива 2013 ); скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та обтяжень за ТОВ Зелена Нива 2013 від 17 лютого 2014 року на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1; визнати поновленим договір оренди землі від 11 березня 2004 року, укладений між ТОВ Силікат-1 та ОСОБА_4, зареєстрований у Чорнобаївському районному відділі Черкаської філії Центру ДЗК у 2004 році, на той самий строк і тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 11 березня 2004 року між ТОВ Силікат-1 та ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,42 га, кадастровий номер НОМЕР_1, вартістю 37 367 грн, строком на 10 років. Вказаний договір оренди землі було зареєстровано в Чорнобаївському районному відділенні Черкаської філії Центру ДЗК у 2004 році. Позивач скористався переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та 20 листопада 2012 року уклав із ОСОБА_4 угоду про внесення змін до чинного договору оренди землі строком на 10 років. ОСОБА_4 подала до реєстраційної служби заяву про державну реєстрацію обтяжень за ТОВ Силікат-1 , тому позивач був упевнений у його реєстрації. Однак реєстрація не відбулася, так як 02 червня 2013 року (за 6 місяці до закінчення терміну дії договору оренди землі між ОСОБА_4 та позивачем - 31 грудня 2013 року) ОСОБА_4 із ТОВ Зелена Нива 2013 уклала договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований 17 лютого 2014 року Чорнобаївським районним управлінням юстиції Черкаської області.
Позивач вважає оспорюваний договір оренди землі недійсним, а дії ТОВ Зелена Нива 2013 такими, що порушують переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), враховуючи, що цей договір оренди землі не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки укладений до закінчення попереднього договору оренди землі. Крім того, позивач продовжував користуватися спірною земельною ділянкою і після закінчення строку дії договору як сумлінний орендар та протягом одного місяця після закінчення строку дії цього договору орендодавець не зверталася до позивача з листом із запереченнями в поновленні цього договору та в подальшому користуванні позивачем спірною земельною ділянкою. У зв'язку з цим договір оренди землі був поновлений на той самий строк і на тих самих умовах на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі . 17 лютого 2014 року реєстраційною службою на підставі оспорюваного договору оренди землі прийнято рішення про державну реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку за ТОВ Зелена Нива 2013 .
Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 січня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 23 березня 2017 року, позов задоволено частково.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, укладений 02 червня 2013 року між ТОВ Зелена Нива 2013 та ОСОБА_4
Скасовано рішення державного реєстратора щодо реєстрації договору оренди, укладеного між ТОВ Зелена Нива 2013 та ОСОБА_4
У решті позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ТОВ Зелена Нива 2013 просить скасувати судові рішення першої й апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального та матеріального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону та договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 526 ЦК України).
Судом установлено, що 11 березня 2004 року між ТОВ Силікат-1 та ОСОБА_4 укладено договір оренди землі, за яким остання передала в оренду позивачу належну їй земельну ділянку площею 2,42 га строком на 10 років, із 11 березня 2004 року по 31 грудня 2013 року.
Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки від 11 березня 2004 року ОСОБА_4 передала ТОВ Силікат-1 земельну ділянку за договором оренди.
Вказаний договір оренди землі 01 квітня 2004 року зареєстрований у Книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок районного відділу Черкаської регіональної філії Центру ДЗК.
20 листопада 2012 року між ОСОБА_4 та ТОВ Силікат-1 укладено угоду про внесення змін до вказаного чинного договору оренди землі.
Відповідно до п. 8 угоди про внесення змін до договору оренди землі, після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
02 червня 2013 року ОСОБА_4 уклала договір оренди цієї ж земельної ділянки з ТОВ Зелена Нива 2013 , який було зареєстровано 17 лютого 2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Чорнобаївського РУЮ Черкаської області.
За таких обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, суд дійшов обґрунтованого висновку, що оспорюваний договір оренди землі укладено під час дії попереднього договору оренди землі, чим порушено права позивача, стосовно якого у справі відсутні докази неналежного виконання умов договору оренди землі.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд на спростування доводів апеляційної скарги щодо нікчемності договору оренди землі від 11 березня 2004 року зазначив, що указаний договір оренди землі виконувався сторонами договору протягом 10 років; жодна зі сторін цього договору не посилається на його нікчемність, навпаки, відповідач ОСОБА_4 зазначений позов визнала повністю; ТОВ Зелена Нива 2013 не є стороною договору оренди від 11 березня 2004 року. При цьому суд виходив із того, що на час державної реєстрації договору оренди землі - 01 квітня 2004 року діяв Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02 липня 2003 року № 174, за яким така реєстрація здійснювалась структурними підрозділами центру державного земельного кадастру при Держкомземі України. Вказаний нормативний акт втратив чинність тільки 07 липня 2012 року відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України. Відповідно до цього нормативного акта і була проведена державна реєстрація договору оренди.
Крім того, апеляційний суд обґрунтовано визнав безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що позивач не має переважного права на укладення договору, адже рішенням суду відмовлено в задоволенні позову в частині визнання поновленим договору оренди землі.
Статтею 212 ЦПК України установлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Оскаржувані судові рішення містять висновки щодо результатів оцінки зібраних у справі доказів, відповідають вимогам ст. ст. 213-215, 315 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості.
Виходячи з викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для висновків про порушення судами першої й апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, а доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, що згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час перегляду справи у касаційному порядку не передбачено.
Доводи касаційної скарги відповідача про те, що апеляційний суд проігнорував їхні доводи заперечень та апеляційної скарги стосовно посилання на правові позиції Верховного Суду України, не призвели до неправильного вирішення справи та не спростовують висновків судів по суті вирішеного спору.
Отже, судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими із додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для їх скасування відсутні, тому відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України вони підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - відхиленню.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Зелена Нива 2013 відхилити.
Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 23 березня 2017 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.В. Ступак
А.О.Леванчук
А.В.Маляренко
Суд | Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2017 |
Оприлюднено | 18.10.2017 |
Номер документу | 69577062 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ступак Ольга В’ячеславівна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ступак Ольга В’ячеславівна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ступак Ольга В’ячеславівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні