Рішення

від 10.10.2017 по справі 902/864/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 жовтня 2017 р. Справа № 902/864/17

Господарський суд Вінницької області в складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Павловій Т.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Жмеринської місцевої прокуратури, м.Жмеринка Жмеринського району Вінницької області в інтересах держави в особі Селищенської сільської ради Тиврівського району Вінницької області, с.Селище Тиврівського району Вінницької області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Гнівань Тиврівського району Вінницької області

про стягнення заборгованості згідно договору оренди в розмірі 6268,52 грн

за участю:

прокурора Рудніцька Інна Вікторівна (службове посвідчення №046995 від 24.05.2017);

позивача Слободян Валерій Миколайович (сільський голова).

представник відповідача не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Жмеринською місцевою прокуратурою в інтересах держави в особі Селищенської сільської ради подано позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості згідно договору оренди №5 від 01.09.2014 в розмірі 6268,52 грн.

Ухвалою суду від 15.09.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/864/17 та призначено до розгляду на 10.10.2017.

На визначену судом дату (10.10.2017) в судове засідання з'явився прокурор та представник позивача.

Представник відповідача правом участі в судовому засіданні не скористався.

Разом з цим, судом встановлено, що ухвала "про порушення провадження у справі" від 15.09.2017 направлені ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом на адресу, вказану в позовній заяві та у витязі з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Органом поштового зв'язку кореспонденція повернута з відміткою: "за закінченням встановленого строку зберігання", що стверджується повернутим конвертом (05.10.2017) з ухвалою суду від 15.09.2017.

Відповідно до вимог ч.1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Виходячи з вимог ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №11 від 26.12.2011 вказано, що за змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до абзацу першого пункту 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Згідно ч.1 ст.64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду справи.

З огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку, що неявка ФОП ОСОБА_1 в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті.

В зв'язку з неподання відповідачем відзиву на позовну заяві і витребуваних господарським судом документів, справу, відповідно до положень ст.75 ГПК України, розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Прокурор позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримав в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Селищенською сільською радою відповідно до наданих їй ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст.287 ГК України повноважень передано в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 за договором оренди №5 від 01.09.2014 (а.с.12-14) нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно рішення виконавчого комітету Селищенської сільської ради №34 від 22.12.2015 (а.с.19) перейменовано вулицю Жовтневу на вулицю Дмитрівську.

Згідно п.1.1. договору, орендодавець зобов'язується надати орендарю у тимчасове платне користування нежитлове приміщення, що є частиною будівлі, яка знаходиться за адресою: Вінницька область, Тиврівський район, с.Селище, вул.Жовтнева, буд.94 (приміщення). Приміщення розташоване на першому поверсі будівлі. Приміщення перебуває на балансі орендодавця.

Загальна площа приміщення складає 53,30 кв.м. (п.1.2. договору).

Вартість орендованого майна на момент укладання договору була визначена шляхом проведення незалежної оцінки та становила 51792,80 грн без ПДВ (п.1.3. договору).

Відповідно до п.3.1. договору, термін дії договору становить 2 роки 11 місяців з дня підписання акту передачі-приміщення, або з моменту його нотаріального посвідчення.

Приміщення надається для розміщення торгівельного об'єкту з продажу непродовольчих товарів. Орендарю не дозволяється використовувати приміщення для будь-яких інших цілей, за власним розсудом (п.1.4. договору).

Згідно п.4.1. договору оренди, базовий розмір орендної плати становить 780,00 грн без ПДВ за один місяць і підлягає коригуванню згідно з п.п.4.2. та 4.3. даного договору (орендодавець не зареєстрований як платник ПДВ згідно п.1 ст.181 Податкового кодексу України).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням встановленого індексу інфляції за попередній місяць (п.4.3 договору).

Орендна плата сплачується по перерахунку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 30 числа місяця, наступного за тим, за який проводиться оплата, на підставі направленого орендодавцем рахунку (п.4.4. договору).

Згідно п. 6.1.2. договору орендар зобов'язується своєчасно здійснювати орендні платежі та платежі за отримані комунальні та телекомунікаційні послуги, використану електроенергію.

Згідно п.12.2.1. договору, даний договір припиняється достроково, якщо орендар на протязі дії договору три або більше разів несвоєчасно вносив орендну плату.

20.01.2016 виконавчим комітетом Селищенської сільської ради було прийнято рішення №9 (а.с.17), яким вирішено припинити з 21.01.2016 дію договору оренди нерухомого майна комунальної власності №5 від 01.09.2014, у зв'язку із систематичною несплатою орендної плати. Об'єкт оренди повернути орендодавцю.

Під час здійснення розгляду даного спору судом встановлено, що за період користування орендним майном з 01.10.2014 по 20.01.2016 відповідачу нарахована орендна плата, що підлягала сплаті до бюджету Селищенської сільської ради в сумі 12521,34 грн. В зазначений період відповідачем частково здійснювалась сплата коштів за оренду на суму 6268,52 грн, у зв'язку з чим сума заборгованості станом на 20.01.2016 склала 6252,82 грн (а.с.21).

Таким чином, за період з 01.10.2014 по 20.01.2016 у відповідача утворилась заборгованість по орендній платі в сумі 6252,82 грн, яку відповідач не погасив в добровільному порядку, що спонукало прокурора звернутись із відповідним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу прокурора про стягнення боргу в розмірі 6252,82 грн за період 01.10.2014 по 20.01.2016 правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу по сплаті орендної плати за користування відповідачем об'єктом нерухомості, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (23310, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Селищенської сільської ради Тиврівського району Вінницької області (23316, Вінницька область, Тиврівський район, с.Селище, вул.Дмитрівська, 104а; код ЄДРПОУ 04331521) 6252,82 грн орендної плати за користування об'єктом нерухомості.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (23310, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь прокуратури Вінницької області (вул.Монастирська, 33, м.Вінниця, 21050; код ЄДРПОУ 02909909, р/р 35213099003988, ДКСУ, МФО 820172) 1600,00 грн судового збору.

5. Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 18 жовтня 2017 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу - фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (23310, АДРЕСА_2).