Рішення

від 18.10.2017 по справі 904/7691/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.10.2017 Справа № 904/7691/17 За позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Державного проектно-вишукувального підприємства "Укрпроектхімзахист", м. Дніпро

про стягнення 127 851 грн. 48 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №1085 від 12.04.2017р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Державного проектно-вишукувального підприємства "Укрпроектхімзахист" заборгованості в розмірі 127 851 грн. 48 коп., з яких: 108 860 грн. 45 коп. - сума основного боргу, 1 418 грн. 33 коп. - 3% річних, 5 785 грн. 68 коп. - інфляційні витрати, 11 787 грн. 02 коп. - пеня, відповідно до умов договору про постачання теплової енергії від 01.10.2005р. №010463.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.

Ухвалою суду від 03.10.2017р. розгляд справи відкладено на 12.10.2017р.

В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи. оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2005р. між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (енергопостачальна організація) та Державним проектно-вишукувальним підприємством "Укрпроектхімзахист" (споживач) було укладено договір про постачання теплової енергії № 010463 (далі - договір).

За цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1.1. договору).

Обидві сторони зобов'язуються керуватися цим договором та діючим законодавством України (п. 1.2. договору).

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (175 діб); гаряче водопостачання - протягом 350 діб; технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою; кондиціювання повітря - по мірі необхідності (п. 2.1. договору).

Споживач теплової енергії зобов'язується: додержуватися кількості споживання-теплової енергії за кожним параметром в обсягам які визначені в додатку 1, не допускаючи їх перевищення; виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором. На кінець опалювального сезону проводити звіряння розрахунків з енергопостачальною організацією, у разі заборгованості і відсутності акта звіряння розрахунків на початок опалювального сезону споживач до мереж тепло постачання підключений не буде (п. 3.2.1. та п. 3.2.2. договору).

Обов'язки енергопостачальної організації: забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з договором (п. 4.2.1. договору).

Згідно правил користування тепловою енергією, споживачі зобов'язується встановити прилади обліку теплової енергії (п. 5.1. договору).

Облік споживання теплової енергії здійснюється за показниками приладів обліку, встановленим вводах ДПВП Укрпроектхімзахист розрахунковим способом (п. 5.2. договору).

Межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін вказана в додатку 2 до договору та не може бути змінена в односторонньому порядку (п. 5.4. договору).

Тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором установлюються Дніпропетровською міською радою народних депутатів (п. 6.1. договору).

Тариф для розрахунків по цьому договору складає: Теплова енергія - 1Гкал 85,00 грн. (п. 6.2. договору).

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів, або за згодою сторін будь-яким іншим шляхом, не забороненим чинним законодавством України (п. 7.1. договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск - отримання теплової енергії по формі додатку 4 (п. 7.2. договору).

Споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, по власним платіжним дорученням з указанням періоду за який він сплачує (п. 7.3. договору).

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться Споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів (п. 7.4. договору).

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до "01" жовтня 2008 року (п. 11.1. договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (11.4. договору).

Сторони підписали та скріпили печатками додаток № 1 до договору Середньомісячне теплове навантаження в опалювальному сезоні (а.с. 45), додаток № 2 Схема тепломережі, що перебуває на балансі споживача (а.с. 46).

Позивач стверджує, що у зв'язку із неможливістю подальшого виконання обов'язків з теплопостачання об'єктів за Договором №010463 від 01.10.2005 року комунальним підприємством Дніпропетровські міські теплові мережі , та фактичним переданням функцій з теплопостачання до КП Теплоенерго , комунальним підприємством Теплоенерго Дніпропетровської міської ради було запропоновано укласти тристоронню додаткову угоду до договору. 05 жовтня 2016 року за вихідним № 2555/270 Комунальне підприємство Теплоенерго звернулось до відповідача із пропозицією (а.с. 54) щодо укладення додаткової угоди до договору. Разом з повідомленням, на його адресу направлено 3 примірники даної додаткової угоди та 2 примірники Актів звіряння. Не отримавши підписану додаткову угоду та Акти звіряння, позивач повторно, 07.06.2017 року направив на адресу відповідача 3 примірники даної додаткової угоди та 2 примірники Актів звіряння (вдруге) (а.с. 56). Однак, на час звернення до суду тристороння додаткова угода до договору, не підписана відповідачем, та на адресу позивача не повернута.

Позивач надав до суду примірник вказаної вище додаткової угоди до договору (а.с. 55) (далі - угода), яка повинна бути укладена між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (нова енергопостачальна організація), Комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" Дніпровської міської ради (енергопостачальна організація) та Державним проектно-вишукувальним підприємством "Укрпроектхімзахист" (споживач).

Відповідно до п. 1.1. угоди, у зв'язку із зміною у структурі Енергопостачальної організації, що пов'язана із передачею основних засобів, на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 27.07.2016 р. № 28/12 Про надання дозволу на передачу з балансу КП Дніпропетровські міські теплові мережі на баланс КП Теплоенерго об'єктів і мереж теплопостачання , наказу КП Дніпропетровські міські теплові мережі від 05.09.2016р. № 320 Про передачу об'єктів і мереж теплопостачання на баланс КП Теплоенерго , актів приймання-передачі об'єктів, статей 512-514, 520-521, 631 Цивільного кодексу України, домовилися внести такі зміни до основного договору:

У порядку та на умовах визначених цією угодою, енергопостачальна організація передає новій енергопостачальній організації, а нова енергопостачальна організація набуває прав і обов'язків, належних енергопостачальній організації за основним договором, укладеним із споживачем і стає стороною за основним договором (п. 1.1.1. угоди).

У зв'язку із передачею об'єктів і мереж теплопостачання на баланс новій енергопостачальній організації та надання ним послуг теплопостачання споживачу, останній приймає на себе зобов'язання по виконанню основного договору (п. 1.1.2. угоди).

Споживач не заперечує щодо зміни енергопостачальної організації на нову енергопостачальну організацію в основному договорі і укладаючи угоду, надає згоду на виконання своїх зобов'язань та відповідальності за основним договором перед новою енергопостачальною організацією, а нова енергопостачальна організація надає згоду на виконання своїх зобов'язань та відповідальності за основним договором перед споживачем (п. 1.1.3. угоди).

Права, зобов'язання та відповідальність за основним договором переходять до нової енергопостачальної організації в тому обсязі, в якому вони належали енергопостачальній організації до набрання чинності цієї угоди (п. 1.1.4. угоди).

Права, зобов'язання та відповідальність за основним договором переходять до споживача перед новою енергопостачальною організацією в тому обсязі, в якому вони належали споживачу до набрання чинності цієї угоди (п. 1.1.5. угоди).

З моменту укладення цієї угоди, енергопостачальна організація втрачає всі права та вимоги, що передбачені основним договором, якщо споживач не має заборгованості, або має кредиторську. При наявності дебіторської заборгованості, енергопостачальна організація має право скористатись правами за основним договором (п. 1.1.6. угоди).

Згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.06.2016р. № 1210 Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП (а саме до постанови № 1372 від 30.04.2015р. Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) КП Теплоенерго , затверджено тариф на теплову енергію, що виробляється, транспортується та постачається КП Теплоенерго . - теплова енергія 1 Гкал - 1121,74 грн. (без ПДВ), 1346,09 грн. з ПДВ (п. 2.1. угоди).

Відповідно до п.3.4 угоди у разі неотримання новою енергопостачальною організацією підписаної угоди або обґрунтованих заперечень в її підписанні протягом 30 днів з дня її отримання, додаткова угода вважається погодженою.

Відповідно до ч.2 статті 644 ЦК України, якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу

Враховуючи вищевикладене, оскільки доказів надання позивачу обґрунтованих заперечень в підписанні вказаної вище додаткової угоди, господарський суд вважає додаткову угоду до договору (а.с. 55), укладеною між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (нова енергопостачальна організація), Комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" Дніпровської міської ради (енергопостачальна організація) та Державним проектно-вишукувальним підприємством "Укрпроектхімзахист" (споживач).

На виконання умов договору позивач відпустив відповідачу теплову енергію за період з жовтня 2016 року по березень 2017 року включно на загальну суму 108 860 грн. 45 коп., що підтверджується актами прийому-передачі теплової енергії та рахунками, виставленими до сплати відповідачу (а.с. 36-41, 30-35).

Також на підтвердження доказу надання відповідачу теплової енергії за спірний період, позивач надав копію Акту приймання передачі об'єктів і мереж теплопостачання згідно рішення Дніпропетровської міської ради №28/12 від 27.07.2016р., довідку щодо порядку розподілу нарахувань споживачам за адресою вул. Батумська, 11, Акт використання теплової енергії за період 14.10.2016-25.10.2016р., Акт використання теплової енергії за період 25.10.2016-17.11.2016р., Акт використання теплової енергії за період 17.11.2016-19. 12.2016р., Акт використання теплової енергії за період 19.12.2016-20.01.2017р., Акт використання теплової енергії за період 20.01.2017-16.02.2017р., Акт використання теплової енергії за період 16.02.2017-20.03.2017р., Акт використання теплової енергії за період 20.03.2017-25.03.2017р.

Господарський суд зазначає, що наявні в матеріалах справи спірні акти прийому-передачі теплової енергії за період з жовтня 2016 року по березень 2017 року підписані лише зі сторони енергопостачальної організації. З цього приводу господарський суд зазначає наступне.

Як вказано вище, відповідно до п. 7.3. договору, споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, по власним платіжним дорученням з указанням періоду за який він сплачує.

На виконання умов договору, сторони підписали та скріпили печатками додаток № 1 до договору Середньомісячне теплове навантаження в опалювальному сезоні (а.с. 45), в якому зазначено середньомісячне теплове навантаження в опалювальному сезоні.

Тобто відповідач ознайомлений із плановим обсягом опалення по місяцях, а оскільки договором та додатками до нього визначено вартість теплової енергії за 1 Гкал, то відповідач має можливість визначити вартість теплової енергії що поставляється у кожному місяці.

В судовому засіданні представник позивача заявив, що відповідачу надавалися на підпис спірні акти прийому-передачі теплової енергії.

Господарський суд зазначає, що жодних доказів письмового звернення відповідача до позивача із запереченнями щодо кількості спожитої теплової енергії за спірний період чи щодо її вартості, сторонами до суду не надано. Докази розірвання договору чи внесення до нього змін, які могли б вплинути на вартість чи кількість спожитої теплової енергії за спірний період також в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи вищевикладене, кількість та вартість спожитої відповідачем теплової енергії за період з жовтня 2016 року по березень 2017 року включно, вважаються прийнятими відповідачем без зауважень у повному обсязі

Як вказано вище, відповідно до п. 7.3. договору споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, по власним платіжним дорученням з указанням періоду за який він сплачує.

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів (п. 7.4. договору).

Господарський суд зазначає що в матеріалах відсутні докази направлення відповідачу та доказів отримання відповідачем спірних рахунків, що унеможливлює визначення строку оплати за поставлену теплову енергію, та визначення початку прострочення виконання зобов'язання з оплати поставленої у вказаний період теплової енергії.

Суд зазначає, що в п. 7.4. договору сторони погодили, що енергопостачальна організація зобов'язана направити рахунок споживачу не пізніше 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим.

Оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які письмові заперечення відповідача стосовно неотримання ним рахунків чи отримання їх із порушенням встановленого договором строку, господарський суд вважає, що вказані рахунки отримані відповідачем 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим.

В порушення взятих на себе договірних зобов'язань, відповідач вартість отриманої теплової енергії, поставленої у період з жовтня 2016 року по березень 2017 року включно не сплатив, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 108 860 грн. 45 коп.

Відповідно до п. 8.2.3. договору в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочки.

За розрахунком позивача до сплати відповідачем підлягає пеня у розмірі 11 787 грн. 02 коп., нарахована за загальний період з 16.11.2016р. по 25.07.2017р.

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував та вимагає стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 418 грн. 33 коп. за загальний період з 16.11.2016р. по 25.07.2017р. та інфляційні втрати у розмірі 5 785 грн. 68 коп. за загальний період з 16.11.2016р. по 25.07.2017р.

Заборгованість відповідача підтверджується: договором з додатками, копіями рахунків за послуги опалення, актами прийому-передачі теплової енергії у спірному періоді, обґрунтованим розрахунком позовної суми за спожиту теплову енергію тощо.

На час розгляду справи доказів погашення заборгованості відповідача перед позивачем не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором енергопостачання.

Відповідно до приписів ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до п. 7.4. договору та з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був сплатити за поставлену теплову енергію:

- за жовтень 2016 року у строк до 16.11.2016р. включно (10.11.2016р. + 5 календарних днів);

- за листопад 2016 року у строк до 16.12.2016р. включно (10.12.2016р. + 5 календарних днів);

- за грудень 2016 року у строк до 17.01.2017р. включно (10.01.2017р. + 5 календарних днів);

- за січень 2017 року у строк до 16.02.2017р. включно (10.02.2017р+ 5 календарних днів).;

- за лютий 2017 року у строк до 16.03.2017р. включно (10.03.2017р. + 5 календарних днів);

- за березень 2017 року у строк до 18.04.2017р. включно (10.04.2017р. + 5 календарних днів).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

За приписами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013р., з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом здійснено перевірку розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат позивача, та встановлено, що він виконаний неправильно, оскільки позивачем у розрахунку не враховано положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідно до яких якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до перерахунку, здійсненого господарським судом, до стягнення з відповідача підлягає пеня у загальному розмірі 11 741 грн. 03 коп., 3 % річних у загальному розмірі 1 413 грн. 32 коп. та інфляційні втрати у загальному розмірі 5 783 грн. 88 коп. Решта позовних вимог в цій частині задоволенню не підлягають.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов'язання перед позивачем, допустивши прострочення платежів, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 108 860 грн. 45 коп. основного боргу, 11 741 грн. 03 коп. пені, 1 413 грн. 32 коп. 3% річних, 5 783 грн. 88 коп. інфляційних витрат - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В решті позову слід відмовити.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного проектно-вишукувального підприємства "Укрпроектхімзахист" (49000, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ідентифікаційний код 13429667) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 37, ідентифікаційний код 32688148) 108 860 грн. 45 коп. (сто вісім тисяч вісімсот шістдесят грн. 45 коп.) основного боргу, 11 741 грн. 03 коп . (одинадцять тисяч сімсот сорок одну грн. 03 коп.) пені, 1 413 грн. 32 коп. (одну тисячу чотириста тринадцять грн. 32 коп.) 3% річних, 5 783 грн. 88 коп. (п'ять тисяч сімсот вісімдесят три грн. 88 коп.) інфляційних витрат, 1 916 грн. 99 коп . (одну тисячу дев'ятсот шістнадцять грн. 99 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено 17.10.2017