Рішення

від 11.10.2017 по справі 904/7617/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.10.2017 Справа № 904/7617/17 За позовом Приватного підприємства "КВАРТА-М", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МС КИДС", м. Дніпро

про стягнення суборенди

Суддя Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 01.06.17;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "КВАРТА-М" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МС КИДС" про стягнення 95026,91 грн., з яких: 74904,92 грн. - основний борг, 12716,22 грн. - штраф, 5997,13 грн. - інфляційні втрати, 1414,64 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором суборенди №10/15-М від 29.08.16.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2017 порушено провадження та призначено її розгляд в засіданні на 13.09.2017.

Представник позивача подав до суду клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

Ухвалою суду від 13.09.2017 продовжено строк розгляду спору до 16.10.2017 та розгляд справи відкладено на 11.10.2017.

Позивач у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, місце та час проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 11.10.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника сторони, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Бретон Девелопмент Інк. (далі - орендодавець) та Приватним підприємством Кварта-М (далі - позивач, орендар) 01.06.2015 було укладено договір оренди № 01/06-15 (далі - договір оренди), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення загальною площею 4858,65 кв.м, а саме: складські приміщення на 1-му поверсі - 3686,05 кв.м, складські приміщення розташовані на 2-му поверсі - 825,40 кв.м, офісні приміщення - 347,20 кв.м (далі - майно), що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Енергетична, буд. 14-А, для ведення орендарем господарської діяльності (п. 1.1 договору оренди). Орендар вступає у строкове платне користування майном у строк, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна (п. 2.1 договору оренди). Цей договір діє з 01.06.2015, укладено строком до 01 березня 2018 року включно (п. 10.1 договору оренди).

Відповідно до акту приймання-передачі від 01.06.2015, майно було передано орендодавцем позивачу у строкове платне користування згідно договору оренди від 01.06.2015 № 01/06-15 (а.с. 62).

Пунктом 5.6 договору оренди сторони погодили, що орендар має право здавати орендне приміщення в суборенду та виставляти рахунки суборендарям без узгодження з орендарем.

Між Приватним підприємством Кварта-М та Товариством з обмеженою відповідальністю МС Кидс (далі - відповідач, суборендар) укладено договір суборенди №10/15-М від 01.06.2017 (далі - договір). Цим договором регулюються правовідносини, пов'язані із переданням орендарем суборендареві у строкове платне користування складські приміщення на другому поверсі, загальною площею 825,4 м2, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Енергетична,б.14-а для ведення суборендарем господарської діяльності (п. 1.1 договору). В подальшому, площа складських приміщень була зменшена до 200 м2 (додаткова угода № 3 від 01.06.2015, акт приймання - передачі від 31.01.2017).

Згідно розділу 3, договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печаткам сторін діє до 01.06.2016, а в частині невиконаних зобов'язань, договір діє до повного виконання сторонами таких зобов'язань і здійснення розрахунків мі сторонами. Якщо сторони письмово, за 30 днів до кінця строку дії, не повідомили про припинення даного договору, то останній вважається продовженим на один календарний рік щорічно, при цьому строк суборенди також автоматично продовжується на один календарний рік щорічно. Строк суборенди починається з моменту передачі майна суборендарю за актом приймання передачі та закінчується в останній день строку дії договору. Згідно п.4.1 договору в редакції додаткової угоди № 3 від 31.01.2017, суборендар сплачує щомісячну плату за суборенду в розмірі 4000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст.193 ГК України, визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 765 Цивільного кодексу України встановлено, обов'язок наймодавця передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Позивач згідно акту приймання-передачі від 01.06.2015 передав в суборенду відповідачеві майно (а.с. 40).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.2 договору, суборендар сплачує кошти за користування майном в повному розмірі щомісячно незалежно від результатів господарської діяльності в безготівковому порядку на поточний рахунок орендаря не пізніше 10 числа розрахункового місяця.

Окрім сплати за суборенду, суборендар компенсує орендарю витрати на оплату комунальних послуг, у тому числі за споживання електроенергії, що споживається суборендарем під час використання майна. Суборендар компенсує орендарю витрати на оплату спожитої електроенергії та теплопостачання за фактом їх споживання, протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання від орендаря відповідного рахунку (п. 4.6 договору).

Позивач виконав умови договору, у період вересень 2016 - квітень 2017 надав відповідачу майно у суборенду на загальну суму 75029,50 грн. та послуги з відшкодування витрат на комунальні послуги на суму 10549,87 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі, підписаними обома сторонами (а.с. 18-32).

Відповідач порушив умови договору, за вказаний період лише частково сплатив вартість суборенди майна та відшкодував вартість комунальних послуг. А тому, у нього утворилась заборгованість перед позивачем за несвоєчасну оплату вартості суборенди у та відшкодування орендарю витрат на оплату комунальних послуг на загальну суму 74904,92 грн.

Доказів оплати вищевказаної заборгованості відповідач до суду не надав, доводи, викладені у позові, не спростував.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 74904,92 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно приписів ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.4.5 договору, в разі порушення строків внесення суборендної плати за користування приміщенням більш ніж на 10 календарних днів суборендар сплачує на користь орендаря пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення від щомісячної суборендної плати.

Згідно п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За порушення умов договору позивачем на загальну суму заборгованості було нараховано відповідачу штрафні санкції (пеню) в розмірі 12716,22 грн. за період з 10.09.2016 по 25.07.2017. Господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, встановив, що останній не відповідає вимогам чинного законодавства України, дійсним обставинам справи, неправильно враховує періоди нарахувань та містить арифметичні помилки.

По-перше, позивачем здійснено нарахування штрафної санкції на загальну суму заборгованості (суборендна плата + витрати на комунальні послуги). При цьому, умовами договору не передбачено можливість нарахування штрафної санкції (пені) на прострочення відшкодування відповідачем витрат на комунальні послуги.

Згідно до положень ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Отже, ЦК України передбачено обов'язкове встановлення правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання у письмовій формі.

По-друге, при здійсненні нарахування штрафної санкції (пені) позивачем не було враховано положення ст. 232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

По-третє, при здійсненні нарахування позивачем штрафної санкції (пені), ним не було враховано, що 2016 рік мав 366 днів.

Також, суд звертає увагу на те, згідно позовної заяви, штрафна санкція у розмірі 12716,22 грн. іменована позивачем штрафом, тоді як за своєю суттю таке нарахування є пенею.

Нарахування позивачем цієї штрафної санкції здійснено на підставі ч. 6 ст. 231 ГК України, яка встановлює лише розмір штрафної санкції, у той час як підстави та порядок нарахування такої штрафної санкції (пені) визначено умовами п. 4.5 договору, на підставі саме якого й повинно здійснюватись її нарахування.

За розрахунком суду, пеня складає:

- за вересень 2016 року на суму 5934,12 грн. за період 13.09.2016-13.03.2017 пеня складає 842,21 грн.;

- за жовтень 2016 року на суму 11939,90 грн. за період 11.10.2016-11.04.2017 пеня складає 1685,21 грн.;

- за листопад 2016 року на суму 11939,90 грн. за період 11.11.2016-11.05.2017 пеня складає 1647,41 грн.;

- за грудень 2016 року на суму 11939,90 грн. за період 13.12.2016-13.06.2017 пеня складає 1629,57 грн.;

- за січень 2017 року на суму 11939,90 грн. за період 11.01.2017-11.07.2017 пеня складає 1593,40 грн.;

- за лютий 2017 року на суму 4000,00 грн. за період 11.02.2017-25.07.2017 пеня складає 477,04 грн.;

- за березень 2017 року на суму 4000,00 грн. за період 11.03.2017-25.07.2017 пеня складає 391, 12 грн.;

- за квітень 2017 року на суму 4000,00 грн. за період 11.04.2017-25.07.2017 пеня складає 296,00 грн.

Всього, за розрахунком суду, неустойка (пеня) складає 8561,96 грн.

А тому, вимогу про стягнення з відповідача пені слід задовольнити частково у розмірі 8561,96 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу на загальну суму боргу 3% річних у розмірі 1414,64 грн. за період з 10.09.2016 по 25.07.2017.

При цьому, позивачем при здійсненні нарахування 3% річних та визначення початку періоду прострочення не було враховано, що прострочка оплати за суборендними платежами починається з 11 числа поточного місяця, у той час, як прострочення відшкодування витрат за комунальними платежами починається через 10 календарних днів з моменту отримання відповідачем відповідного рахунку (підписання акту прийняття виконаних робіт). Також, при здійсненні нарахування 3 % річних, позивачем не було враховано, що 2016 рік мав 366 днів.

За розрахунком суду 3% річних складають:

1) За прострочення оплати суборендних платежів:

- за вересень 2016 року на суму 5934,12 грн. за період 13.09.2016-25.07.2017 3% складають 153,98 грн.;

- за жовтень 2016 року на суму 11939,90 грн. за період 11.10.2016-25.07.2017 3% складають 282,41 грн.;

- за листопад 2016 року на суму 11939,90 грн. за період 11.11.2016-25.07.2017 3% складають 252,07 грн.;

- за грудень 2016 року на суму 11939,90 грн. за період 13.12.2016-25.07.2017 3% складають 220,76 грн.;

- за січень 2017 року на суму 11939,90 грн. за період 11.01.2017-25.07.2017 3% складають 192,35 грн.;

- за лютий 2017 року на суму 4000,00 грн. за період 11.02.2017-25.07.2017 3% складають 54,25 грн.;

- за березень 2017 року на суму 4000,00 грн. за період 11.03.2017-25.07.2017 3% складають 45,04 грн.;

- за квітень 2017 року на суму 4000,00 грн. за період 11.04.2017-25.07.2017 3% складають 34,85 грн.

2) За прострочення компенсації витрат на комунальні послуги:

- за вересень 2016 року на суму 340,86 грн. за період 13.09.2016-25.07.2017 3% складають 8,06 грн.;

- за жовтень 2016 року на суму 1314,32 грн. за період 11.10.2016-25.07.2017 3% складають 27,75 грн.;

- за листопад 2016 року на суму 1945,47 грн. за період 11.11.2016-25.07.2017 3% складають 35,97 грн.;

- за грудень 2016 року на суму 2437,16 грн. за період 13.12.2016-25.07.2017 3% складають 29,26 грн.;

- за січень 2017 року на суму 1685,05 грн. за період 11.01.2017-25.07.2017 3% складають 22,85 грн.;

- за лютий 2017 року на суму 1337,77 грн. за період 11.02.2017-25.07.2017 3% складають 15,06 грн.;

- за березень 2017 року на суму 1035,38 грн. за період 11.03.2017-25.07.2017 3% складають 09,02 грн.;

- за квітень 2017 року на суму 453,86 грн. за період 11.04.2017-25.07.2017 3% складають 2,84 грн.

Всього за розрахунком суду 3% річних складають 1396,52 грн.

А тому, вимогу про стягнення з відповідача 3% річних слід задовольнити частково у розмірі 1396,52 грн.

Також, за прострочення оплати суборендних платежів та відшкодування витрат за комунальні послуги позивач за період жовтень 2016 - серпень 2017 нарахував відповідачу інфляційні втрати на загальну суму боргу у розмірі 5997,13 грн.

Розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок. Тому, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 5997,13 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги слід задовольнити частково.

Згідно зі ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 193, 283, 759 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 525, 526, 611, 612 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МС КИДС" (49000, м. Дніпро, вул. Гладкова, б.41, корпус 6,7; ідентифікаційний код 39692105) на користь Приватного підприємства "КВАРТА-М" (49000, м. Дніпро, вул. Енергетична,б.14а; ідентифікаційний код 38598460) основний борг у розмірі 74904,92 грн., пеню у розмірі 8561,96 грн., 3% річних у розмірі 1396,52 грн., інфляційні втрати у розмірі 5997,13 грн. та 1529,85 грн. витрат зі сплати судового збору.

В решті позові відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 17.10.2017

Суддя М.О.Ніколенко