ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.10.2017Справа №910/15092/17
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД СИСТЕМА" до про Товариства з обмеженою відповідальністю "КІБ ЄВРОТЕК ІННОВЕЙТ" стягнення заборгованості у розмірі 368 378,43 грн
Представники сторін:
від позивача: Меше П.П. (представник за довіреністю);
від відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД СИСТЕМА" (надалі - Позивач ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КІБ ЄВРОТЕК ІННОВЕЙТ" (надалі - Відповідач ) про стягнення заборгованості у розмірі 368 378,43 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУД СИСТЕМА" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КІБ ЄВРОТЕК ІННОВЕЙТ" (орендар) укладено договір оренди обладнання № 55/1, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання (обладнання) на умовах, передбачених цим Договором. Проте Відповідач свої зобов'язання із виплати орендної плати за Договором належним чином не виконав, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 280 000,00 грн. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов Договору, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 10 191,59 грн 3 % річних, 46 148,52 грн. інфляційних втрат, 5 038,32 грн пені та 27 000,00 грн штрафу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 порушено провадження у справі № 910/15092/17, судове засідання призначено на 25.09.2017.
22.09.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 07.09.2017.
25.09.2017 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 07.09.2017 року не виконав.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:
1) Позивача надати обґрунтований розрахунок суми основного боргу з посиланням на умови Договору №55/1 від 01.04.2015 року.
2) Відповідача надати докази на підтвердження сплати заборгованості за Договором №55/1 від 01.04.2015.
26.09.2017 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли пояснення по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 відкладено розгляд справи на 12.10.2017 у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі
В судовому засіданні 12.10.2017 представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 у справі № 910/15092/17, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.
За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України , якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.
Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "КІБ ЄВРОТЕК ІННОВЕЙТ" є адреса: 02002, м.Київ, вул. М.Раскової, 23, оф. 620.
Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/15092/17 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "КІБ ЄВРОТЕК ІННОВЕЙТ", зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.
Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
З огляду на те, що конверт з ухвалою суду про порушення провадження у справі повернуто до суду з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення, Суд приходить до висновку, що Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.
Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 12.10.2017, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
01.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУД СИСТЕМА" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КІБ ЄВРОТЕК ІННОВЕЙТ" (орендар) укладено договір оренди обладнання № 55/1, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання (обладнання) на умовах, передбачених цим Договором.
Згідно з п. 3.1 Договору, передача обладнання за цим Договором здійснюється сторонами за актом прийому-передачі, який повинен містити наступні необхідні умови: назву обладнання та його опис, балансову вартість обладнання та інші умови, які сторони вважають необхідними при підписання акту.
Відповідно до п. 4.1 Договору, розмір орендної плати за користування одиницею обладнання складає 5 000,00 грн в т.ч. ПДВ 833,33 грн.
За приписами п. 4.3 Договору, орендар зобов'язується сплачувати орендну плату щомісячно не пізніше 10 числа місяця, за який вноситься орендна плата. Орендна плата за перший місяць оренди сплачується орендарем у якості передоплати впродовж трьох банківських днів з дати підписання акту прийому-передачі обладнання.
У п. 4.7 Договору визначено, що орендодавець до 5-го числа кожного місяця, наступного за яким було надано послуги оренди, направляє орендарю поштою чи кур'єром оригінал акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) в двох примірниках на адресу орендаря, визначену цим Договором.
За умовами п. 9.1 Договору, у разі порушення строків сплати орендної плати орендар зобов'язується сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Згідно з п. 9.2 Договору, за порушення строків сплати орендної плати понад 30 календарних днів, орендар додатково сплачує орендодавцю штраф у розмірі 10% від розміру місячної орендної плати.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди обладнання № 55/1 від 01.04.2015, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в тимчасове оплатне користування наступне обладнання: дві підвісні платформи гальванічні COSMO ZLP, що підтверджується Актом № 1 приймання-передачі будівельного обладнання від 01.04.2015.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати оренди обладнання, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість по орендній платі за період з 01.04.2015 по 01.08.2017 в розмірі 280 000,00 грн. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КІБ ЄВРОТЕК ІННОВЕЙТ" 10 191,589 грн 3 % річних, 46 148,52 грн інфляційних нарахувань, 5 038,32 грн пені та 27 000,00 грн штрафу.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД СИСТЕМА" підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору оренди нежилого приміщення № 01/01-33 від 20.07.2014 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Так, згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.
У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно зі ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Частинами 1, 4 ст. 286 Цивільного кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди обладнання № 55/1 від 01.04.2015, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в тимчасове оплатне користування наступне обладнання: дві підвісні платформи гальванічні COSMO ZLP, що підтверджується Актом № 1 приймання-передачі будівельного обладнання від 01.04.2015.
Суд зазначає, що факт наявності заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "КІБ ЄВРОТЕК ІННОВЕЙТ" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "БУД СИСТЕМА" за Договором оренди обладнання від 01.04.2015 в розмірі 280 000,00 грн підтверджується матеріалами справи, зокрема розрахунком суми заборгованості по орендним платежам за період з квітня 2015 року по липень 2017 року, наданим Позивачем.
Відповідно до п. 4.1 Договору, розмір орендної плати за користування одиницею обладнання складає 5 000,00 грн в т.ч. ПДВ 833,33 грн.
За приписами п. 4.3 Договору, орендар зобов'язується сплачувати орендну плату щомісячно не пізніше 10 числа місяця, за який вноситься орендна плата. Орендна плата за перший місяць оренди сплачується орендарем у якості передоплати впродовж трьох банківських днів з дати підписання акту прийому-передачі обладнання.
Однак, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем заборгованості по орендній платі за період з 01.04.2015 по 01.08.2017 перед Товариством з обмеженою відповідальністю "БУД СИСТЕМА" у розмірі 280 000,00 грн.
Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату орендних платежів, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 280 000,00 грн суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю "КІБ ЄВРОТЕК ІННОВЕЙТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД СИСТЕМА" підлягає стягненню заборгованість у розмірі 280 000,00 грн.
При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача за Договором оренди обладнання № 55/1 від 01.04.2015 3% річних за загальний період прострочки по сплаті орендної плати з 04.04.2015 по 12.08.2017 у розмірі 10 191,589 грн та інфляційні у розмірі 46 148,52 грн.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року).
За приписами п. 4.3 Договору, орендар зобов'язується сплачувати орендну плату щомісячно не пізніше 10 числа місяця, за який вноситься орендна плата. Орендна плата за перший місяць оренди сплачується орендарем у якості передоплати впродовж трьох банківських днів з дати підписання акту прийому-передачі обладнання.
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем оплати по орендній платі за загальний період прострочки з 04.04.2015 по 12.08.2017 у розмірі 10 191,59 грн. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до вимог статті 83 Господарського процесуального кодекс України суд позбавлений можливості самостійно виходити за межі заявлених позовних вимог. При цьому Суд звертає увагу, що при здійсненні розрахунку 3% річних Позивачем невірно визначений початок періоду прострочки Відповідача, оскільки відповідно до п. 4.3 Договору орендна плата за перший місяць оренди сплачується орендарем у якості передоплати впродовж трьох банківських днів з дати підписання акту прийому-передачі обладнання. Також, Позивач не врахував, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України).
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013).
Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних за загальний період з 04.04.2015 по 12.08.2017 у розмірі 46 148,52 грн. підлягають задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до вимог статті 83 Господарського процесуального кодекс України суд позбавлений можливості самостійно виходити за межі заявлених позовних вимог. При цьому, Суд зазначає, що інфляція є девальвацією грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, що збільшує суму основного боргу, який повинен існувати протягом місячного періоду прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання. Позивач при розрахунку інфляційних також невірно визначив початок періоду прострочки Відповідача. Також, Позивач не врахував, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань, а також те, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України).
Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню по орендній платі за загальний період прострочки з 11.07.2017 по 12.08.2017.
Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013).
За умовами п. 9.1 Договору, у разі порушення строків сплати орендної плати орендар зобов'язується сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання за період з 11.07.2017 по 12.08.2017 у розмірі 5 038,32 грн. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у сумі 4 798,64 грн, оскільки Позивачем не враховано, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України). Окрім того, Позивачем не були застосовані приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України при нарахуванні пені за прострочення орендної плати за січень 2017 року, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Також Позивачем заявлена вимога про стягнення з Відповідача штрафу відповідно до п.9.2 Договору у розмірі 27 000,00 грн.
Відповідно до п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З урахуванням правової позиції Верховного Суду України у постановах від 27.04.2012 № 06/5026/1052/2011, Суд вважає правомірним застосування до відповідача одночасно штрафу та пені.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України пеня та штраф є формами неустойки та видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У зв'язку з чим, у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій, що не суперечить положенням ст. 61 Конституції України і відповідає встановленій статтею 627 Цивільного кодексу України свободі договору, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з п. 9.2 Договору, за порушення строків сплати орендної плати понад 30 календарних днів, орендар додатково сплачує орендодавцю штраф у розмірі 10% від розміру місячної орендної плати.
За таких підстав, Суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з Відповідача штрафу на підставі п.9.2 Договору у розмірі 27 000,00 грн, тому в цій частині позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД СИСТЕМА" задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КІБ ЄВРОТЕК ІННОВЕЙТ" (02002, м.Київ, вул. М. Раскової, 23, офіс 620, ідентифікаційний код 37293780) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД СИСТЕМА" (01013, м.Київ, вул. Будіндустрії, б. 2, ідентифікаційний код 38040453) заборгованість у розмірі 280 000 (двісті вісімдесят тисяч) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 10 191 (десять тисяч сто дев'яносто одна) грн. 59 коп., інфляційні у розмірі 46 148 (сорок шість тисяч сто сорок вісім) грн. 52 коп., пеню у розмірі 4 798 (чотири тисячі сімсот дев'яносто вісім) грн. 64 коп., штраф у розмірі 27 000 (двадцять сім тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 5 522 (п'ять тисяч п'ятсот двадцять дві) грн. 08 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 17 жовтня 2017 року
Судя О.В. Чинчин
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2017 |
Оприлюднено | 18.10.2017 |
Номер документу | 69579829 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Чинчин О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні