Ухвала

від 18.10.2017 по справі 910/6677/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

18.10.2017Справа № 910/6677/13 За заявою Національного об'єднання по племінній справі у тваринництві "Укрплемоб'єднання"

Про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва № 910/6677/13 від 21.06.13.

За позовом Національного об'єднання по племінній справі у тваринництві

"Укрплемоб'єднання"

До Приватної фірми "Бронт"

Про стягнення 88 143,50 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники учасників судового процесу:

Від стягувача: Дерій А.С. (за дов.)

Від відповідача: Павленко І.В. (директор)

Від ВДВС: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30.03.2017 Національне об'єднання по племінній справі у тваринництві "Укрплемоб'єднання" через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подало заяву на підставі ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої просить суд видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва № 910/6677/13 від 21.06.2013.

Ухвалою суду від 22.08.2017 призначено розгляд заяви на 12.09.2017.

Ухвалою суду від 12.09.2017 ухвалено самовідвід та відведено суддю Ващенко Т.М. від розгляду заяви Національного об'єднання по племінній справі у тваринництві "Укрплемоб'єднання" про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва № 910/6677/13 від 21.06.13, заяву передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2017 заяву передано для розгляду судді Усатенко І.В.

Ухвалою суду від 22.09.2017 розгляд заяви призначено на 18.10.2017.

Через загальний відділ діловодства суду 18.10.2017 від стягувача надійшло клопотання про зупинення провадження по розгляду заяви до розгляду заяви про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання у справі № 910/6677/13.

В судове засідання 18.10.2017 представник виконавчої служби не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Судом розглянуто клопотання заявника про зупинення провадження по розгляду заяви.

Представник боржника заперечував проти задоволення клопотання про зупинення провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

До клопотання заявник додав копію ухвали суду від 22.08.2017 № 910/6677/13 про призначення заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання до розгляду на 12.09.2017 та ухвалу суду від 12.09.2017 про задоволення самовідводу судді Ващенко Т.М. Крім того, долучено копію заяви про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, поданої до суду 30.03.2017.

Відповідно до п. 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Надіслання господарським судом у передбачених законом випадках матеріалів справ до судів вищих інстанцій підпадає під дію частини першої статті 79 ГПК, оскільки відсутність у суді зазначених матеріалів унеможливлює розгляд ним справи.

Заявник не обгрунтував своє клопотання про зупинення провадження по розгляду заяви про видачу дублікату наказу в розумінні статті 79 ГПК України, яка є єдиною нормативною підставою для зупинення провадження у справі.

Суд наголошує, що провадження у справі згідно приписів ст. 79 ГПК України зупиняється до вирішення іншої справи , натомість, заяви про видачу дублікату наказу та про поновлення строку для пред'явлення його до виконання є предметом розгляду в одній справі - № 910/6677/13. Крім того, суд відзначає, що згідно припису ст. 120 ГПК України заява про видачу дублікату може бути розглянута судом без виклику сторін і для вирішення даного питання призначення судового засідання не є обов'язковим. Підставами для видачі дублікату наказу є надання відповідної довідки та звернення про видачу дублікату до спливу строку його пред'явлення до виконання. Також ст. 120 ГПК України не обмежує прав стягувача щодо повторного звернення до суду з заявою про видачу дублікату наказу.

Суд не вбачає підстав для зупинення провадження щодо розгляду заяви про видачу дублікату наказу у справі № 910/6677/13 до розгляду заяви про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання у справі № 910/6677/13. З огляду на вищевикладене суд відмовляє у задоволенні клопотання про зупинення провадження в зв'язку з його необгрунтованістю.

Відповідно до ст. 120 ГПК України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця, приватного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено. За видачу стягувачу дубліката судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

До заяви про видачу дублікату наказу долучена довідка про втрату виконавчого документу від 22.03.2017, підписана головою Тертичним В.В., членами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та підписана В.о. нчальника Голосіївського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Тертичним В.В. Комісія встановила, що 12.03.2015, на підставі п. 7 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Оскільки перевіркою єдиного реєстру виконавчих проваджень вказаний виконавчий документ в єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень на виконанні відсутній, а перевіркою реєстру відправки рекомендованої кореспонденції інформації щодо направлення виконавчого документа відсутня, комісія вирішила вважати наказ № 910/6677/13 виданий Господарським судом м. Києва від 21.03.2013 втраченим.

Суд відзначає, що у поданій заявником довідці вказана дата наказу, який вони вирішили вважати втраченим - 21.03.2013, а наказ у справі № 910/6677/13 виданий 21.06.2013.

Судом встановлено, що державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу 12.03.2015.

Згідно положень п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (ч. 4, 5 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Отже, згідно чинного на момент винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець вчинив дію - виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 12.03.2015 ВП №39098694. Проте, як вказано у довідці, долученій до заяви про видачу дублікату наказу, докази направлення вказаної постанови відсутні. Докази оскарження бездіяльності виконавця по не направленню стягувачу постанови та не повернення виконавчого документу суду не надані.

Статтею 23 Закону України "Про виконавче провадження" внормовано, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення , а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Отже юридично наказ є таким, що повернутий стягувачу, однак фактично вказана виконавча дія не була реалізована, наказ стягувачем не отриманий.

Оскільки за приписами ч. 4 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" про повернення стягувачу виконавчого документа державний виконавець виносить постанову , відповідно повернення виконавчого документу стягувачу здійснюється постановою.

Факт вчинення дії по поверненню виконавчого документа стягувачу був вчинений шляхом прийняття постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 12.03.2015, що підтверджується матеріалами справи та не був оскаржений стягувачем, а тому строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання (перерваний пред'явленням наказу до виконання) був поновлений 12.03.2015 та сплив 13.03.2016.

Як вбачається із положень ст. 120 ГПК України господарський суд не вправі видати дублікат наказу, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це після закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Судом встановлено, що строк пред'явлення наказу № 910/6677/13 від 21.06.2013 до виконання сплив 13.03.2016, а з заявою про видачу дублікату наказу заявник звернувся 30.03.2017, тобто після закінчення строку для пред'явлення такого наказу до виконання.

Суду не надано належних та допустимих доказів відновлення строку для пред'явлення наказу від 21.06.2013 у справі № 910/6677/13 до виконання.

Враховуючи викладене заява про видачу дублікату наказу задоволенню не підлягає, оскільки господарський суд відповідно до ст. 120 ГПК України, не наділений повноваженнями видавати дублікат наказу, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це після закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Керуючись ст. ст. 86, 120 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Національному об'єднанню по племінній справі у тваринництві "Укрплемоб'єднання" у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва № 910/6677/13 від 21.06.13.

2. Дану ухвалу може бути оскаржено у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя І.В.Усатенко