Рішення

від 10.10.2017 по справі 910/13980/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2017Справа №910/13980/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аметрін ФК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Експерт"

про стягнення заборгованості

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Світличний В.О. (довіреність)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аметрін ФК" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Експерт" (відповідач) 91 514,14 грн. - основний борг, 27 454,24 грн. - штрафу, 20 367,08 грн. - відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу №14864/М-ОС від 16.07.2015 в частині оплати за поставлений товар, у зв'язку із чим, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 91514,14 грн. Внаслідок прострочення грошового зобов'язання, позивачем нараховані 30 % річних у сумі 20367,08 грн. та штраф у сумі 27454,24 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2017 порушено провадження у справі № 910/13980/17 та призначено її до розгляду на 19.09.2017.

14.09.2017 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

19.09.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 розгляд справи №910/13980/17 відкладено на 10.10.2017.

Представник позивача в судовому засіданні 10.10.2017 надав суду пояснення по суті позовних вимог, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 10.10.2017 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду ухвалою суду від 19.09.2017.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Водночас судом враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 10.10.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аметрін ФК" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарм Експерт" (покупець) укладено договір №14864/М-ОС купівлі-продажу (надалі - договір), відповідно до якого продавець передає, а покупець приймає окремими партіями лікарські препарати, хімічні реактиви, дезінфекційні засоби, вироби медичного призначення і витратні матеріали, що іменуються надалі "товар", номенклатура, кількість і ціна якого визначаються на підставі письмової заявки або заявки по телефону покупця на кожну конкретну партію товару і відображаються у накладній на кожну партію товару (п. 1.1.).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, типами остаточно узгоджуються у видатково-прибуткових накладних, складених та підписаних представниками сторін на підтвердження факту приймання - передачі товарів, та скріплених печатками сторін. Сторони розглядають зазначені накладні, як невід'ємну частину цього договору.

У відповідності до п. 4.2. договору на покупця покладено обов'язок своєчасно приймати та оплачувати товар, відповідно до термінів, вказаних у п. 5.1. договору.

Згідно із п. 5.1. договору, покупець проводить оплату кожної партії товару на розрахунковий рахунок продавця у строк 14 календарних днів з моменту постачання товару, який вказується у накладній та визначається відповідно до п. 6.6. цього договору.

Згідно із п. 4.4. договору, у разі порушення покупцем термінів розрахунку за поставлений товар відповідно до п 5.1 договору, покупець виплачує відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних від суми заборгованості.

Відповідно до п. 4.5 договору у випадку прострочення оплати партії товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві штраф 30% від суми заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання умов договору купівлі-продажу №14864/М-ОС від 16.07.2015 здійснено поставку відповідачу товару, однак в порушення умов вказаного договору відповідач не здійснив повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару, у зв'язку із чим вартість неоплаченого відповідачем товару становить 91514,14 грн., поставленого згідно із наступними накладними: № 248092 від 26.08.2016, №247806 від 26.08.2016, №247596 від 26.08.2016, №247583 від 26.08.2016, №247584 від 26.08.2016, №247597 від 26.08.2016, №248470 від 26.08.2016, №248550 від 26.08.2016, №248594 від 26.08.2016, №248595 від 26.08.2016, №251167 від 30.08.2016, №250509 від 30.08.2016, №251166 від 30.08.2016, № 250508 від 30.08.2016, № 250701 від 30.08.2016, №250702 від 30.08.2016, № 251078 від 30.08.2016, №251079 від 30.08.2016, №251199 від 30.08.2016, №251200 від 30.08.2016, №251916 від 30.08.2016, №251917 від 30.08.2016, №300404 від 11.10.2016, №300405 від 11.10.2016, №300418 від 11.10.2016, №332720 від 09.11.2016, №332721 від 09.11.2016, №360461 від 29.11.2016, №361687 від 30.11.2016, № 361688 від 30.11.2016, № 364864 від 02.12.2016,№ 364865 від 02.12.2016, № 365441 від 02.12.2016, № 365442 від 02.12.2016, №366337 від 03.12.2016, №366338 від 03.12.2016, №369367 від 06.12.2016, №369368 від 06.12.2016, №378731 від 13.12.2016, № 18784 від 18.01.2017, №18785 від 18.01.2017, №28463 від 25.01.2017, №28464 від 25.01.2017, №44536 від 07.02.2017, №44537 від 07.02.2017, №44809 від 07.02.2017, №44810 від 07.02.2017.

У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, позивачем нараховані 30 % річних у сумі 20367,08 грн. та штраф у сумі 27454,24 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як підтверджено матеріалах справи, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 96841,79 грн. згідно із видатковими накладними: № 248092 від 26.08.2016, №247806 від 26.08.2016, №247596 від 26.08.2016, №247583 від 26.08.2016, №247584 від 26.08.2016, №247597 від 26.08.2016, №248470 від 26.08.2016, №248550 від 26.08.2016, №248594 від 26.08.2016, №248595 від 26.08.2016, №251167 від 30.08.2016, №250509 від 30.08.2016, №251166 від 30.08.2016, № 250508 від 30.08.2016, № 250701 від 30.08.2016, №250702 від 30.08.2016, № 251078 від 30.08.2016, №251079 від 30.08.2016, №251199 від 30.08.2016, №251200 від 30.08.2016, №251916 від 30.08.2016, №251917 від 30.08.2016, №300404 від 11.10.2016, №300405 від 11.10.2016, №300418 від 11.10.2016, №332720 від 09.11.2016, №332721 від 09.11.2016, №360461 від 29.11.2016, №361687 від 30.11.2016, № 361688 від 30.11.2016, № 364864 від 02.12.2016,№ 364865 від 02.12.2016, № 365441 від 02.12.2016, № 365442 від 02.12.2016, №366337 від 03.12.2016, №366338 від 03.12.2016, №369367 від 06.12.2016, №369368 від 06.12.2016, №378731 від 13.12.2016, № 18784 від 18.01.2017, №18785 від 18.01.2017, №28463 від 25.01.2017, №28464 від 25.01.2017, №44536 від 07.02.2017, №44537 від 07.02.2017, №44809 від 07.02.2017, №44810 від 07.02.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В пункті п. 5.1. договору сторони погодили, що оплата переданого позивачем відповідачу товару здійснюється в строк 14 календарних днів з моменту постачання товару.

Як підтверджено матеріалами справи, відповідач оплату поставленого згідно із вказаними вище накладними, товару здійснив частково, у зв'язку із чим, заборгованість відповідача перед позивачем по договору купівлі-продажу №14864/М-ОС від 16.07.2015 за перерахунком суду становить 91514,11 грн.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене вище, оскільки, невиконане зобов'язання за договором у розмірі 91514,11 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості частково у розмір 91514,11 грн.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 30 % річних у сумі 20367,08 грн. та штраф у сумі 27454,24 грн.

В пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування 30% річних та штрафу.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Пунктом 4.4. договору передбачено, що у разі порушення відповідачем термінів розрахунку за поставлений товар відповідно до п 5.1 договору, відповідач виплачує відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних від суми заборгованості.

Нарахування 30 % річних здійснено позивачем за періоди з 10.09.2016 по 08.08.2017, з 14.09.2016 по 08.08.2017, з 23.10.2016 по 08.08.2017, з 24.11.2016 по 08.08.2017, з 14.12.2016 по 08.08.2017, з 15.12.2016 по 08.08.2017, з 17.12.2016 по 08.08.2017, з18.12.2016 по 08.08.2017, 21.12.2016 по 08.08.2017, з 28.12.2016 по 08.08.2017, з 02.02.2017 по 08.08.2017, з 09.02.2017 по 08.08.2017, з 22.02.2017 по 08.08.2017.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ч. 5 ст. 264 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З огляду на встановлені сторонами у договорі строки оплати (оплата товару здійснюється в строк 14 календарних днів з моменту постачання товару), з урахуванням приписів ч. 5 ст. 264 ЦК України, судом встановлено, що останнім днем оплати за видатковими накладними №00366337 від 03.12.2016, №00366338 від 03.12.2016 є 19.12.2017 (перший робочий день), а тому нарахування 30% річних слід здійснювати з 20.12.2016.

За перерахунком суду, сума 30% річних становить 20362,84 грн. у зв'язку із чим вимоги у цій частині суд задовольняє частково.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4.5 договору у випадку прострочення оплати партії товару більше ніж на 30 календарних днів, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф 30% від суми заборгованості.

Враховуючи наявність прострочення з оплати товару понад 30 календарних днів, суд дійшов висновку, що обґрунтованим розміром 30% штрафної санкції за неналежне виконання обов'язку з оплати товару на суму 91514,11 грн. є 27454,23 грн., у зв'язку із чим вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аметрін ФК".

Судовий збір за розгляд справи, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Експерт" (02192, м. Київ, вулиця Олександра Бойченка, будинок 9-А, ідентифікаційний код 38992141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аметрін ФК" (01033 м. Київ, вул. Гайдара, будинок 27, квартира 26, ідентифікаційний код 38218086) заборгованість у розмірі 91514,11 грн., 30% річних у розмірі 20362,84 грн., штраф у розмірі 27454,23 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2089,97 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 17.10.2017.

Суддя С.О. Турчин