Рішення

від 11.10.2017 по справі 914/1899/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2017р. Справа № 914/1899/17

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом : Дочірнього підприємства Доброта-Авто , м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Градобуд-Престиж , смт.Верхнє Синьовидне Сколівського району Львівської області

про стягнення 12531,20 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Cекретар судового засідання Зарицькій О.Р.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1. - представник (довіреність в матеріалах справи)

Від відповідача: ОСОБА_2 - представник (довіреність в матеріалах справи)

Права та обов'язки згідно ст. ст. 20, 22 ГПК України суд роз'яснив представникам позивача і відповідача. Заяви про відвід судді не надходили. Клопотань про технічну фіксацію від сторін не надходило.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Дочірнього підприємства Доброта-Авто , м.Львів, до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Градобуд-Престиж , смт.Верхнє Синьовидне Сколівського району Львівської області, про стягнення 12531,20 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.09.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 11.10.2017р., про що сторони були повідомлені належним чином, що підтверджуються повідомленнями про вручення поштового відправлення (оригінали - в матеріалах справи).

В судове засідання позивач явку повноважного представника забезпечив, подав в судовому засіданні письмову довідку від 11.10.2017р., у якій підтвердив відсутність у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також те, що немає рішення цих органів з такого спору та зазначив, що сума заборгованості станом на 11.10.2017р. складає 12531,20 грн. Довідку судом прийнято і зареєстровано в системі документообігу суду за вх.34561/17.

В судове засідання відповідач явку повноважного представника забезпечив, подав в судовому засіданні відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги про стягнення 12531,00 грн. визнав та зобов'язався сплатити борг та судові витрати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено таке.

Позивач свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що Дочірнє підприємство Доброта-авто поставило, а Товариство з обмеженою відповідальністю Градобуд-Престиж , отримало товар (блоки 400*200*600), що підтверджується видатковою накладною №2783 від 03.04.2017р. на суму 16531,20 грн.

Позивачем і відповідачем підписано ОСОБА_1 звірки розрахунків, згідно якого станом на 24.04.2017р. заборгованість становила 16531,20 грн.

Однак, на користь позивача відповідач неналежним чином здійснив оплату за отриманий товар, оплативши лише частково (07.07.2017р. - 2000,00 грн. та 11.07.2017р. - 2000,00 грн.), що підтверджується банківськими виписками, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 12531,20 грн. (16531,20-2000,00-2000,00).

07.08.2017р. позивач на адресу відповідача направив претензію, у якій просив відповідача погасити заборгованість. Проте, дана претензія залишена відповідачем без реагування та задоволення.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч.2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відтак, строк виконання грошового зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу та поставки, встановлений спеціальною нормою статті 692 ЦК України, та не може ставитися в залежність від звернення кредитора до боржника з вимогою в порядку частини другої статті 530 ЦК України.

Загальні положення частини другої статті 530 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. За таких обставин факт отримання товару відповідачем і видаткова накладна, надана позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійною підставою для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар (Постанова Вищого господарського суду України від 20.09.2012 № 12/5026/556/2012, Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 29.04.2013р. №01-06/767/2013 Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань ). При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань") .

Відповідно до п. 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу.

Як встановлено судом позивач в додатках до позовної заяви додає видаткову накладну №2738 від 03.04.2017р., та посилається на неї як на підставу позовних вимог.

Отримання товару по видатковій накладній відповідача від позивача відповідач не заперечує. Товар прийнятий відповідачем без будь-яких зауважень та претензій до позивача. Видаткова накладна №2738 від 03.04.2017р. підтверджує укладення між сторонами договору поставки у спрощеній формі.

Враховуючи, що станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості не представлено, та враховуючи визнання позовних вимог відповідачем у відзиві на позовну заяву, відтак позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача (основного боргу) підлягають до задоволення частково, а саме в розмірі 12531,20 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи зі змісту всього наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Судові витрати в сумі 1600,00 грн., відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4-3, 12, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність Градобуд-Престиж (82613, Львівська область, Сколівський район, смт.Верхнє Синьовидне; ідентифікаційний код 38557864) на користь Дочірнього підприємства Доброта-Авто (79035, м. Львів, вул. Зелена, 238; ідентифікаційний код 30275592) 12531,20 грн. заборгованості, 1600,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 17.10.2017р.

Суддя Кітаєва С.Б.