Постанова

від 09.10.2017 по справі 909/561/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2017 р. Справа № 909/561/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Малех І.Б.

суддів Давид Л.Л.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,

розглядається апеляційна скарга Івано-Франківської міської ради, вих.№530/11.1-05/14в від 28.08.2017 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2017 року, суддя Калашник В.О.

у справі №909/561/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфабуд", м. Івано-Франківськ

до відповідача: Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі №174 від 02.08.2010

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2 - представник (довіреність вих.№93/10 від 02.10.2017р.)

від відповідача (скаржника) - ОСОБА_3 - представник (довіреність вих.№2311/01-20/14в від 30.12.2016р.)

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2017 року, в справі № 909/561/17 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфабуд" до відповідача, Івано-Франківської міської ради про визнання додаткової угоди до договору оренди землі №174 від 02.08.2010 укладеною в редакції позивача.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2017 року, в справі № 909/561/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. При цьому, апелянт, вказує на те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки можлива лише за наявності рішення міської ради. Івано-Франківська міська рада, 19.08.2016, розглянула заяву позивача про поновлення договору оренди землі та прийняла рішення №258-7 про відмову в поновленні договору оренди землі, а тому договір припинив свою дію 10.09.2016 та наслідки встановлені ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" настати не можуть. Також, представник відповідача зазначив, що в такий спосіб міська рада виявила своє заперечення, щодо поновлення договору оренди землі. Окрім того, вказав, що слід врахувати, те що на даний момент змінено нормативно грошову оцінку землі.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник позивача заперечив проти доводів апелянта, просив рішення Івано-Франківської області від 15.08.2017 року, в справі № 909/561/17 - залишити без змін. При цьому зазначив, що судом першої інстанції належним чином встановлені всі обставини справи.

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2017 року по справі № 909/561/17 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Аналогічні визначення містить норма статті 373 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється, шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальної власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 ЗК України).

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації (ч. 2 ст. 125 ЗК України).

Згідно ст. 126 ЗК України, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі", під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Альфабуд» (Орендар) та Івано-Франківською міською радою (Орендодавець), 02.08.2012, було укладено договір оренди землі № 174 (державна реєстрація від 10 вересня 2013 року).

Відповідно до п. 1 Договору оренди, Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, для будівництва торгового центру із закладом громадського харчування та офісними приміщеннями, кадастровий номер 2610100000140010089, яка знаходиться по вул. Незалежності, 130.

Договір укладено строком на 3 (три) роки. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію (п. 7 Договору оренди).

Згідно п. 40 Договору оренди, цей договір набирає чинності після його державної реєстрації.

Державна реєстрація Договору оренди була проведена 10 вересня 2013 року.

За два місяці до закінчення терміну дії договору оренди землі, 15.06.2016, позивач звернувся до відповідача через Центр надання адміністративних послуг із заявою № 173601 про поновлення договору оренди. До клопотання орендарем додано перелік документів необхідних для виконання адміністративної послуги, що також не заперечується сторонами.

Однак, в передбачений законом місячний термін, відповідач, не узгодив з позивачем (при необхідності) істотні умови, не прийняв рішення про поновлення договору, не уклав додаткову угоду про поновлення договору, не повідомив заявника про наявність законних та обґрунтованих заперечень, щодо поновлення договору та не надіслав лист-повідомлення про прийняте ним рішення.

Крім цього, з моменту закінчення терміну дії Договору оренди (10 вересня 2016 року), протягом місяця від орендодавця не надходило письмового повідомлення про відмову у поновленні договору оренди землі №174 .

Оскільки позивач, після закінчення терміну дії договору й надалі продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, 15.05.2017, останній звернувся до відповідача з заявою про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. До вказаної заяви позивачем також долучено Додаткову угоду до Договору оренди №174 в трьох примірниках для підписання.

Однак , відповідач додаткову угоду не підписав .

Відповідач, як на підставу відмови в поновленні договору оренди землі, послався на рішення міської ради №258-7 від 19.08.2016 про відмову в поновленні договору оренди землі.

Відповідно до п 2.17. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17 травня 2011 року № 6 , у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011).

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі", врегульоване питання щодо поновлення договору оренди землі та встановлено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності, протягом одного місяця, після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами в місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Реалізація зазначеного переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків (частини 2- 5 цієї статті).

Для застосування ч. 1 ст. 33 Закону, та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору оренди землі на новий строк; до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною 6 ст. 33 Закону передбачена інша підстава поновлення договору оренди, а саме у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; немає письмового повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

При розгляді справи судом встановлено, що позивач звертався до відповідача із заявами про продовження строку дії договору оренди землі, до яких було додано проект додаткової угоди . Тобто, позивач повідомив відповідача про намір продовжити дію договору.

Однак, відповідач в передбачений законом місячний термін не звернувся до позивача з листом-повідомленням про заперечення у його поновленні .

Суд вважає, що позивач скористався переважним правом на укладення договору оренди землі і вчинив усі дії передбачені ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» та «Положенням про оренду земельних ділянок комунальної власності у м. Івано-Франківську» .

Судами встановлено, що орендар є добросовісним орендарем, який в передбачений законом спосіб скористатися своїм переважним правом укладення договору оренди на новий строк, двічі направляв відповідачу листи повідомлення з пропозицією поновлення договору оренди, до яких було додано проект додаткової угоди; продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та сплачувати оренду плату, а тому спірний договір оренди землі, укладений між сторонами, є поновленим відповідно до положень ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

В матеріалах справи міститься опис вкладення до цінного листа, згідно якого поштовим відділенням засвідчено той факт, що позивачем до заяви №52/05 від 15.05.2017, надісланої на адресу міського голови, було долучено текст додаткової угоди про поновлення договору оренди землі №174 від 02 серпня 2010 (державна реєстрація від 10.09.2013 року) у трьох примірниках.

Суд вважає даний доказ належним та допустимим в підтвердження факту надіслання відповідачу додаткової угоди про поновлення договору оренди землі №174 від 02 серпня 2010 (державна реєстрація від 10.09.2013 року) у трьох примірниках.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 95 Земельного кодексу України, порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 187 Господарського кодексу України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін, або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання, щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

З огляду на викладені обставини відповідачем порушено права позивача на першочергове укладення договору оренди землі , а тому колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Заперечення апелянта з посиланням на рішення міської ради №258-7 від 19.08.2016 про відмову в поновленні договору оренди землі не береться судом до уваги , оскільки воно прийнято з порушенням передбачених ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» строків.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд, вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте, з урахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради, вих.№530/11.1-05/14в від 28.08.2017 року залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2017 року, в справі № 909/561/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 17.10.2017 р.

Головуючий -суддя Малех І.Б.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Кордюк Г.Т.