Постанова

від 10.10.2017 по справі 816/1629/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1629/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ісайченко М.А.,

представника позивача - Тукала В.І.,

представника відповідача - Пахомової В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехнологія" до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

26.09.2017 товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехнологія" (надалі - ТОВ "Агротехнологія", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, відповідач) про

- визнання протиправною та скасування відмови ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 26.06.2017 №19-16-0.332-4680/2-17 у поновлені договору оренди землі №648 від 01.03.2012, укладеного між ТОВ "Агротехнологія" та Козельщинською районною державною адміністрацією на земельну ділянку площею 26,7000 га кадастровий номер 5322082000:00:001:0421, яка розташована на території Михайликівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області;

- зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області поновити договір оренди землі №648 від 01.03.2012, укладеного між ТОВ "Агротехнологія" та Козельщинською районною державною адміністрацією на земельну ділянку площею 26,7000 га кадастровий номер 5322082000:00:001:0421, яка розташована на території Михайликівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" має переважне право на поновлення договору оренди землі, оскільки добросовісно виконував обов'язки орендаря упродовж терміну дії договору та повідомив орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала, посилаючись на те, що спірна земельна ділянка, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5305894362017 від 16.06.2017 відноситься до земель комунальної власності на розпорядження якими у відповідача відсутні повноваження. Крім того, просила суд закрити провадження у частині позовних вимог про зобов'язання поновити договір оренди землі №648 від 01.03.2012, укладеного між ТОВ "Агротехнологія" та Козельщинською районною державною адміністрацією на земельну ділянку площею 26,7000 га кадастровий номер 5322082000:00:001:0421, яка розташована на території Михайликівської сільської ради Козельщинського райну Полтавської області, оскільки вказана вимога має розглядатися в порядку господарського судочинства.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

На підставі укладеного 01.03.2012 між Козельщинською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ "Агротехнологія" (орендар) договору оренди землі, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, розташовану на території Михайликівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області. площею 26,7000 га, у тому числі рілля - 26,7000 га. Договір укладено на п'ять років (а.с.18-19).

Договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Козельщинському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.04.2012 за №532200004000627 (а.с.19 зворотній бік).

За змістом пункту 8 згаданого договору оренди зміни до договору вносяться за згодою сторін. Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

14.03.2017 позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з клопотанням від 09.03.2017 вих.№27 про продовження дії договору оренди землі від 01.03.2012 площею 26,7000 га на новий строк (а.с.8). До клопотання позивач додав: додаткову угоду, копію діючого договору оренди землі, копію витягу про реєстрацію іншого речового права, викопіювання з кадастрової карти, копії статутних документів підприємства.

Листом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 05.04.2017 №28-16-0.332-2365/2-17 позивачу повідомлено про необхідність проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розроблення агрохімічного паспорта поля, а також про необхідність подати витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.9).

19.06.2017 ТОВ "Агротехнологія" звернулось до відповідача із клопотанням, у якому позивач повідомив, що дає згоду щодо розміру орендної плати 12 відсотків від нормативно грошової оцінки земель, а також зобов'язується провести за власний рахунок нормативну грошову оцінку земельної ділянки та розробити агрохімічний паспорт поля. До клопотання додано: витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, проект додаткової угоди з урахуванням узгоджених сторонами істотних умов (а.с.35).

Однак, листом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 26.06.2017 №19-16-0.332-4680/2-17 позивачу знову відмовлено у поновленні договору оренди землі від 01.03.2012 №648 (а.с.36). У якості підстави для відмови відповідач зазначив: вами надається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5305894362017 від 16.06.2017, згідно якого форма власності земельної ділянки площею 26,7000 га, кадастровий номер 5322082000:00:001:0421, зазначена як комунальна. Крім того, мають місце розбіжності стосовно площі земельної ділянки у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку в частині експлікації земельних угідь, а саме сума площ по колонці 2 та 3 ( 26,7000 га + 1,0647 га = 27,7647 га) не відповідає загальній площі земельної ділянки по колонці 1, яка становить 26,7000 га .

З наведених підстав, позивачу відмовлено у поновлені договору оренди землі №648 від 01.03.2012, укладеного між ТОВ "Агротехнологія" та Козельщинською районною державною адміністрацією на земельну ділянку площею 26,7000 га кадастровий номер 5322082000:00:001:0421, яка розташована на території Михайликівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області.

Не погодившись з рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

За змістом статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з частиною першою статті 6 названого Закону орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Як визначено статтею 13 згаданого Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Таким чином, підставою для виникнення права оренди землі є відповідний договір.

Порядок поновлення договору оренди землі визначено статтею 33 Закону України "Про оренду землі", за змістом якої по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Частиною другою згаданої статті визначено, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Відповідно до частин третьої - п'ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Як встановлено судом, на пропозицію відповідача щодо узгодження істотної умови договору - розміру орендної плати позивач у клопотанні від 19.06.2017 погодив розмір орендної плати 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також повідомив про згоду на виготовлення за власний рахунок технічної документації з проведення нормативної грошової оцінки землі та розробки агрохімічного паспорта поля (а.с.35).

Відповідачем у ході судового розгляду справи не надано доказів, що свідчили б про неналежне виконання позивачем обов'язків орендаря. Листи ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 05.04.2017 №28-16-0.332-2365/2-17 та від 26.06.2017 №19-16-0.332-4680/2-17 не містять посилань на відповідні обставини.

Підставою для відмови у поновленні договору оренди землі відповідач вказав, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5305894362017 від 16.06.2017 форма власності земельної ділянки площею 26,7000 га, кадастровий номер 5322082000:00:001:0421, зазначена як комунальна. Крім того, мають місце розбіжності стосовно площі земельної ділянки у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку в частині експлікації земельних угідь, а саме сума площ по колонці 2 та 3 ( 26,7000 га + 1,0647 га = 27,7647 га) не відповідає загальній площі земельної ділянки по колонці 1, яка становить 26,7000 га.

Отже, відповідно до пункту 2 договору оренди землі від 01.03.2012 в оренду ТОВ "Агротехнологія" передано земельну ділянку площею 26,7000 га, у тому числі ріллі - 26,7000 га (а.с.18-19).

Відповідно до наявного в матеріалах витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5306084952017 від 02.08.2017 (а.с.12-17) земельна ділянка площею 26,7000 га з кадастровим номером 5322082000:00:001:0421 відноситься до земель державної власності , а відповідно до експлікації земельних угідь (а.с.16) площа земельної ділянки становить 26,7000 га (колонка 1), у тому числі: рілля - 25,6353 га (колонка 2) та рілля - 1,0647 га (колонка 3). Жодних доказів щодо зміни форми власності та розміру вищезазначеної земельної ділянки суду не надано.

Відтак, твердження відповідача про приналежність спірної земельної ділянки до комунальної власності та про наявність розбіжностей стосовно площі земельної ділянки не відповідає фактичним обставинам та спростовується наявним у матеріалах справи витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5306084952017 від 02.08.2017.

Помилки у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.06.2017, який надавався позивачем разом з клопотанням про поновлення договору оренди не змінюють ані форми власності, ані розміру земельної ділянки, а тому не можуть бути підставою для відмови в поновлені договору оренди. Тим більше, що орендар не має відношення до ведення Державного земельного кадастру і ніяк не впливає на зміст витягу, що надається з Державного земельного кадастру.

За вищевикладених обставин, відмова ГУ Держгеокадастру у Полтавській області у поновленні договору оренди землі №648 від 01.03.2012, укладеного між ТОВ "Агротехнологія" та Козельщинською районною державною адміністрацією на земельну ділянку площею 26,7000 га кадастровий номер 5322082000:00:001:0421, яка розташована на території Михайликівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, викладену у листі від 26.06.2017 №19-16-0.332-4680/2-17 є протиправною.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення вимоги ТОВ "Агротехнологія" в частині визнання протиправною та скасування відмови ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 26.06.2017 №19-16-0.332-4680/2-17 у поновленні договору оренди землі №648 від 01.03.2012, укладеного між ТОВ "Агротехнологія" та Козельщинською районною державною адміністрацією на земельну ділянку площею 26,7000 га кадастровий номер 5322082000:00:001:0421, яка розташована на території Михайликівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області.

Стосовно позовної вимоги про зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області поновити договір оренди землі №648 від 01.03.2012, укладеного між ТОВ "Агротехнологія" та Козельщинською районною державною адміністрацією на земельну ділянку площею 26,7000 га кадастровий номер 5322082000:00:001:0421, яка розташована на території Михайликівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією України чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Поняття суб'єкта владних повноважень визначено у пункті 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із яким суб'єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За приписами пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, компетенція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори.

Для визначення ознак публічно-правового спору суд повинен встановити, зокрема, наявність матеріально-правових відносин між учасниками спору. Публічно правовий спір може виникати із конституційних, адміністративних, фінансових та інших правовідносин, зміст яких складає, з одного боку, обов'язок органу публічної адміністрації вчинити певний акт на користь особи і з іншого право особи вимагати виконання цього обов'язку від органу публічної адміністрації як від носія владних повноважень. Більш того, особа повинна бути переконана у тому, що такі відносини перебувають у стані порушення норми або права.

Спираючись на норми Конституції, як норми прямої дії, якими визначено зміст прав та свобод, особа має можливість вимагати від держави в особі органів публічної адміністрації належної організації та безпосереднього виконання кореспондуючих обов'язків.

При цьому не будь-яке порушення суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків кореспондує праву особи вимагати його припинення. Право на захист (задоволення позову) у особи позивача в межах публічного охоронного відношення виникне за двох умов. По-перше, суд має встановити обов'язок органу влади вчинити певну дію (прийняти рішення). По-друге, має бути доведено правову заінтересованість особи у виконанні цього обов'язку саме на її користь. Закон у вигляді так званої "захисної норми" має гарантувати особі право вимагати від органу публічної адміністрації виконання певного обов'язку на свою користь.

Так, позивач просить зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Полтавській області поновити договір оренди землі №648 від 01.03.2012, укладений між ТОВ "Агротехнологія" та Козельщинською районною державною адміністрацією на земельну ділянку площею 26,7000 га кадастровий номер 5322082000:00:001:0421, яка розташована на території Михайликівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області. В обґрунтування зазначеної позовної вимоги зазначав, що належно виконував обов'язки за умовами договору, та має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Таким чином, позивач вважає своїм порушеним правом - право на переважне укладення договорів оренди землі, а кореспондуючим обов'язком ГУ Держгеокадастру у Полтавській області - обов'язок щодо його продовження.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

До того ж у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, компетенція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності перелічених органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських повноважень.

Верховний Суд України у своїй практиці неодноразово висловлював такі правові позиції, викладені у постановах від 11.11.2014 у справі № 21-493а14 (номер в ЄДРСР 42010800) та у справі № 21-405а14 (номер в ЄДРСР 42202870), від 14.02.2012 у справі № 21-1041во10 (номер в ЄДРСР 21839966) та у справі № 21-1042во10 (номер в ЄДРСР 22204809), які в силу положень статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства є обов'язковими для врахування судами нижчих інстанцій.

Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади .

Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до статті 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Земельні відносини поділяються на публічні та приватні. Відповідно і спори в таких відносинах можуть бути як публічно-правовими, так і приватноправовими (цивільними, господарськими).

Згідно з частинами першою та другою статті 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є: фізичні та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Реалізуючі право розпорядження земельними ділянками відповідач має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими він вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Тобто, при здійсненні повноважень власника землі відповідач є рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися землею.

В цілому ж позиція Верховного Суду України щодо того, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передання відповідних прав на неї, не може бути розглянутий за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства, є загальновідомою та сталою (див. постанову Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 14.02.2012 у справі №21-1041во10, номер в ЄДРСР 21839966).

Захист заявленого позивачем порушеного права - права на переважне укладення договорів оренди землі на новий строк, виходячи із суб'єктного складу правовідносин, має здійснюватися в порядку господарського судочинства.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

А відповідно до частини другої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи викладене, Полтавський окружний адміністративний суд роз'яснює позивачу, що пред'явлена вимога про зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області поновити договір оренди землі №648 від 01.03.2012, укладений між ТОВ "Агротехнологія" та Козельщинською районною державною адміністрацією на земельну ділянку площею 26,7000 га кадастровий номер 5322082000:00:001:0421, яка розташована на території Михайликівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, має розглядатись в порядку господарського судочинства.

Беручи до уваги наведене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області поновити договір оренди землі №648 від 01.03.2012, укладений між ТОВ "Агротехнологія" та Козельщинською районною державною адміністрацією на земельну ділянку площею 26,7000 га кадастровий номер 5322082000:00:001:0421, яка розташована на території Михайликівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області.

За викладених обставин адміністративний позов ТОВ "Агротехнологія" підлягає частковому задоволенню.

Частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 17, 71, 94, 157, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, оформлене листом від 26.06.2017 №19-16-0.332-4680/2-17 про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 26,7000 га кадастровий номер 5322082000:00:001:0421, що знаходиться на території Михайликівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області.

В частині позовних вимог про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області поновити договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 26,7000 га кадастровий номер 5322082000:00:001:0421, що знаходиться на території Михайликівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області провадження у справі закрити.

На виконання вимог частини другої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд роз'яснює позивачу, що позовні вимоги про зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області поновити договір оренди землі №648 від 01.03.2012, укладений між ТОВ "Агротехнологія" та Козельщинською районною державною адміністрацією на земельну ділянку площею 26,7000 га кадастровий номер 5322082000:00:001:0421, яка розташована на території Михайликівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області можуть бути заявлені в порядку господарського судочинства.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХНОЛОГІЯ" (ідентифікаційний номер 320127216141) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 800,00 (вісімсот гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 17 жовтня 2017 року.

Суддя К.І. Клочко