ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
04 жовтня 2017 рокусправа № 804/1267/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О.
суддів: Чередниченка В.Є. Панченко О.М.
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація Агро-Союз на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2016р. у справі №804/1267/16 за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація Агро-Союз до: про:Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
02.03.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю Корпорація Агро-Союз (далі - ТОВ Корпорація Агро-Союз ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Дніпропетровська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення /а.с. 4-8, т. 1/.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2016р. за вищезазначеним адміністративним позовом було відкрито провадження в адміністративній справі №804/1267/16 та справу було призначено до судового розгляду /а.с. 2, т. 1/.
Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що відповідачем у справі було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Корпорація Агро-Союз з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків ТОВ Нормал Плюс за період з 01.07.2015р. по 31.07.2015р., за результатами якої було складено акт №100/22-01/31761141 від 18.09.2015р., у якому податковим органом було зроблено висновки про неможливість реального здійснення господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ Нормал Плюс за липень 2015р., їх вид обсяг, якість та розрахунки, встановлено відсутність у ТОВ Корпорація Агро-Союз взаємозв'язку між укладеним з ТОВ Нормал Плюс договором та господарською діяльністю платника податків, що призвело до порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством було завищено податковий кредит з податку на додану вартість у липні 2015р. на суму 500112,00 грн., за результатами перевірки, на підставі акту перевірки, відповідачем 01.10.2015р. були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0003042201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 278662,50 грн., №0003032201, яким зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість у розмірі 277191,00 грн., позивач вважає висновки податкового органу у акті перевірки та прийняті за результатами перевірки рішення необґрунтованими з огляду на те, що висновки відповідача ґрунтуються лише на припущеннях, не підкріплені належними доказами чи рішеннями суду, при тому, що документи щодо здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ Нормал Плюс , позивачем були надані податковому органу, що свідчить про те, що договір про надання послуг був укладений свідомо з метою настання певних наслідків, зобов'язання за цією угодою сторонами виконано у повному обсязі, отримані від контрагента товари (послуги) використано позивачем у власній господарській діяльності, і саме на підставі цих належних первинних документів у відповідних звітних періодах позивачем формувалась податкова звітність, визначався об'єкт оподаткування податком на додану вартість у відповідні звітні періоди, тому позивач вважає, що прийняті відповідачем за результатами перевірки рішення є безпідставними, просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0003042201 та №0003032201 від 01.10.2015р.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2016р. у справі №804/1267/16 в задоволенні адміністративного позову ТОВ Корпорація Агро-Союз до Дніпропетровської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено (суддя Турлакова Н.В.) / а.с. 156-159, т. 2/.
Позивач, не погодившись з вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу / а.с. 180-201, т. 1/, у якій, з урахуванням додаткових пояснень /а.с. 241-245, т. 1, 18-21, 71-85, 115-118 т. 2/, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції від 15.06.2016р. та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем вимоги у повному обсязі.
Відповідач, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу /а.с. 238-239, т. 2/, з урахуванням додаткових пояснень /а.с. 7-8, 67-68, т. 2/, посилаючись на те, що судом першої інстанції постановлено законне та обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 15.06.2016р. залишити без змін.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 15.06.2016р. у даній справі скасувати та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції від 15.06.2016р. у даній справі залишити без змін.
Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
ТОВ Корпорація Агро-Союз , ідентифікаційний код 31761141, зареєстровано як юридична особа 19.11.2001р. Дніпропетровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, та як платник податків, у тому числі ПДВ, підприємство перебуває на податковому обліку у відповідача у справі / а.с. 56, 59, т. 1/.
Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у справі у період з 15.09.2015 р. по 17.09.2015р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Корпорація Агро-Союз з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків ТОВ Нормал Плюс за період з 01.07.2015р. по 31.07.2015р., за результатами перевірки складено акт №100/22-01/31761141 від 18.09.2015р. (далі - акт перевірки).
Як вбачається з наданої суду та долученої до матеріалів справи ксерокопії вищезазначеного акту перевірки / а.с. 9-20, т. 1/, за результатами проведеної перевірки податковим органом було зроблено висновки про нереальність здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання, юридичну дефектність первинних документів, складених від імені ТОВ Нормал Плюс на адресу ТОВ Корпорація Агро-Союз в частині придбання послуг та встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 500112,00 по взаємовідносинам з ТОВ Нормал Плюс у липні 2015р.
При цьому необхідно зазначити, що вищезазначену перевірку проведено у зв'язку з надходженням вимоги щодо проведення перевірки від прокуратури Дніпропетровської області №04/2/5-1690-вих.15 від 20.08.2015р. і висновок акту перевірки податковим органом зроблено з урахуванням матеріалів досудового слідства щодо контрагента позивача - ТОВ Нормал Плюс , а також даних податкової звітності ТОВ Нормал Плюс . Тобто, у акті перевірки відповідачем використовується інформація щодо контрагента позивача - ТОВ Нормал Плюс , яка була викладена у вищевказаній вимозі прокуратури Дніпропетровської області №04/2/5-1690-вих.15 від 20.08.2015р., а саме досудовим слідством в рамках кримінального провадження №12015040000000581, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2015р., за фактом використання завідомо підроблених документів за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, встановлено, що: невстановлені особи здійснили реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, ТОВ Нормал Плюс , і в подальшому використовують завідомо підроблені документи, виписані від імені вказаних підприємств (ТОВ Нормал Плюс ), для документального забезпечення проведення безтоварних операцій підприємствам контрагентам… ТОВ Корпорація Агро-Союз сформувало податковий кредит за липень 2015р. за рахунок використання ТОВ Нормал Плюс , яке задіяно в схемах по штучному формуванню податкового кредиту з податку на додану вартість. Крім цього, доручено провести перевірку позивача на предмет штучного формування податкового кредиту та факту безтоварності операцій між ТОВ Корпорація Агро-Союз та ТОВ Нормал Плюс , а також провести аналіз інформаційних баз стосовно отриманих та виписаних податкових накладних ТОВ Нормал Плюс на предмет зміни виду придбаної та реалізованої продукції, а факти зміни продукції використати при написанні акту нікчемності, даний факт обов'язково відобразити в матеріалах перевірки /а.с. 141-142, т. 1/.
За результатами перевірки, на підставі акту №100/22-01/31761141 від 18.09.2015р., податковим органом 01.10.2015р. були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0003042201, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у загальному розмірі на 278662,50 грн., у тому числі - основний платіж (збільшення) - 222930,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 55732,50 грн. / а.с. 21, т. 1/;
- №0003032201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 277191,00 грн. /а.с. 22, т. 1/.
Позивач у справі, не погодившись з вищезазначеними рішеннями, оскаржив їх в порядку адміністративного оскарження:
- рішенням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про результати розгляду первинної скарги за вих. №9973/10/04-36-10-07-09 від 11.12.2015р. залишено без змін податкові повідомлення-рішення Дніпропетровської ОДПІ №0003042201 та №0003032201 від 01.10.2015р., а скарга платника податків - без задоволення /а.с. 33-34, 35-37, т. 1/;
- рішенням ДФС України про результати розгляду скарги за вих. №3243/6/99-99-10-01-01-25 від 16.02.2016р. залишено без змін податкові повідомлення-рішення Дніпропетровської ОДПІ №0003042201 та №0003032201 від 01.10.2015р. та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а скарга - без задоволення /а.с. 39-40, 42-44, т. 1/.
Як вбачається з фактичних обставин справи та встановлено судом під час розгляду справи, протягом перевіряємого періоду, а саме 01.07.2015р. між позивачем (Замовник) та його контрагентом - ТОВ Нормал Плюс (Виконавець) було укладено договір на виконання послуг №110 /а.с. 23-24, т. 1/, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати роботи (послуги) з ремонту каналізаційно-насосної станції, ремонту і технічного обслуговування автоматичних шлагбаумів та воріт території, технічного обслуговування водоналивних катків, технічному обслуговуванню системи вентиляції (п. 1.1 договору), послуги надаються за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, 1 (п. 1.2 договору). Згідно додатку №1 від 01.07.2015р. до цього договору (Протокол №1) договірна ціна робіт складає 3000672,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 500112,00 грн. /а.с. 25, т. 1/.
02.07.2015р. до вищезазначеного договору (до п. 1.1 договору) були внесені зміни на підставі п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України шляхом обміну листами позивача та його контрагента - ТОВ Нормал Плюс , в яких сторони доповнили перелік послуг за договором №110 від 01.07.2015р. послугою, яку також повинен надати Виконавець, а саме послуги технічного обслуговування тракторів УТО-Х840 та NEW HOLAND, при цьому загальну вартість послуг сторони залишили без змін /а.с. 124, 125, т. 1/.
Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що сторонами за вищезазначеним договором виконання послуг було виконано свої зобов'язання, так Виконавцем були надані послуги, передбачені договором, за зазначеною Замовником адресою - Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, 1, а Замовником були прийняті від Виконавця послуги, та сплачена їхня вартість, контрагент позивача під час укладання договору з позивачем та під час виконання сторонами своїх зобов'язань за цим правочином був у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстрований у якості юридичної особи та платника податків, у тому числі податку на додану вартість, сторонами за цим договором свої зобов'язання виконано у повному обсязі, а надані контрагентом послуги використано позивачем у подальшому у власній господарській діяльності, при цьому позивачем під час проведення перевірки було надано податковому органу - відповідачу у справі, та суду під час судового розгляду даної адміністративної справи, усі первинні документи за вищезазначеним господарським зобов'язанням (правочином), які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, які у розумінні положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні є належними первинними документами, які засвідчують факт виконання певних господарських операцій, і є підставою для ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності, та які, у свою чергу, також свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором і використання отриманих позивачем послуг у власній господарський діяльності позивача, які були досліджені судом у судовому засіданні та долучені до матеріалів справи / а.с. 23-32, 69-85, 124-127, т. 1/.
Твердження податкового органу про відсутність у контрагента позивача - ТОВ Нормал Плюс об'єктивної можливості виконати вище перелічені послуги, передбачені договором, в силу відсутності необхідних матеріально-технічних та трудових ресурсів у даному разі не спростовують реальності зазначених операцій, оскільки у господарській діяльності надання послуг не завжди вимагає наявності власних основних та транспортних засобів, значної кількості персоналу, і звичаями ділового обороту встановлені й інші можливості залучення матеріальних ресурсів (договори оренди, найму та ін.). При цьому, такі висновки зроблені відповідачем лише на підставі даних аналізу податкової звітності ТОВ Нормал Плюс , фактична наявність основних засобів та матеріальних активів не встановлювалась перевіряючим органом, як не встановлювався факт наявності чи відсутності цивільно-правових договорів між ТОВ Нормал Плюс та іншими суб'єктами господарювання, укладених з метою виконання договору №110 від 01.07.2015р.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Податкового кодексу України.
Так, аналіз норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, дає можливість зазначити, що жодним нормативно-правовим актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов'язаннях, при цьому це стосується і податкових зобов'язань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару (отриманні послуги) покупець зобов'язаний сплатити вартість товару (послуги) продавцю, до складу якої входить податок на додану вартість, а продавець зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету у відповідному звітному періоду, і у разі невиконання продавцем товару (послуги) цього обов'язку саме на нього за це покладається відповідальність, і на покупця товару (послуги), який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) у даному випадку, що свідчить про те, що несплата продавцем товару (послуги) податку до додану вартість до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару (послуги).
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ Мукачівський лісокомбінат до Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області про визнання недійним податкового повідомлення-рішення (реєстраційний номер в ЄДРСР - 14222198), яке відповідно до ст. 244-2 КАС України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України, які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного суду України.
Так, у вищезазначеній постанові Верховний суд України зазначив, що у разі коли контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.
Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що така правова позиція, щодо розв'язання спірних правовідносин, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який під час розгляду справи БУЛВЕС АД проти Болгарії ( заява №3991/03) у рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, та сплачувати пеню, оскільки такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Таким чином, висновки відповідача щодо порушення ТОВ Нормал Плюс правил подання податкової звітності, зокрема, в частині не декларування податкових зобов'язань, а також в частині взаємовідносин ТОВ Нормал Плюс зі своїми контрагентами (з якими у позивача відсутні будь-які правовідносини), як на підставу для невизнання права платника на податковий кредит за реальності виконання операцій та дотримання умов, встановлених законом для формування податкового кредиту, не можуть обумовлювати законність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про безпідставність твердження відповідача про те, що ТОВ Нормал Плюс не реєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні по взаємовідносинам з позивачем в липні 2015р., оскільки ТОВ Нормал Плюс подавало податкову звітність, в тому числі, з податку на додану вартість, за липень 2015р., до якої відносяться і операції по взаємовідносинам ТОВ Нормал Плюс з ТОВ Корпорація Агро-Союз , однак, внаслідок неправомірних дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві така податкова звітність безпідставно не була прийнята, що було встановлено постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2016р. у справі №826/25823/15 за позовом ТОВ Нормал Плюс до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, яка набрала законної сили 08.12.2016р., та якою визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо неприйняття як податкової звітності ТОВ Нормал Плюс податкової декларації з ПДВ і додатку №5 розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д 5) до неї за липень 2015р., зобов'язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві відобразити показники податкової звітності ТОВ Нормал Плюс податкової декларації з податку на додану вартість і додатку №5 - розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) до неї за липень 2015р. в картці особового рахунку і в електронній базі даних Деталізована інформація по податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України , автоматизованих інформаційних систем АІС Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі на рівні ДПІ України , АІС Податковий Блок та інших податкових базах суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вказаний період /а.с. 40-46, т. 2/.
Щодо посилань відповідача у справі під час проведення перевірки та під час розгляду даної справи на існування досудового слідства у кримінальному провадженні №12015040000000581, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2015р., та факти, встановлені цим слідством, які унеможливлюють реальність господарських операцій між ТОВ Нормал Плюс та ТОВ Корпорація Агро-Союз , то колегія суддів вважає необхідним зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України для адміністративного суду преюдиціальне значення має лише вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, а тому інформація по досудовому слідству для адміністративного суду є доказами, на які посилається одна із сторін у справі та які підлягають оцінці у відповідності до ст. 86 КАС України.
Приймаючи до уваги вищезазначене і те, що обвинувальний вирок щодо посадових осіб ТОВ Нормал Плюс відсутній, немає законних підстав для невизнання господарських відносин щодо надання послуг на виконання договору №110 від 01.07.2015р., укладеного між ТОВ Корпорація Агро-Союз та ТОВ Нормал Плюс , за наявності складених у відповідності до вимог діючого законодавства документів первинного бухгалтерського обліку.
Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що посилання відповідача на кримінальне провадження №12015040000000581 від 12.06.2015р. взагалі не може братися судом до уваги, оскільки встановлено, що вказане кримінальне провадження не стосується ТОВ Нормал Плюс чи його посадових осіб і на момент розгляду даної апеляційної скарги є закритим /а.с. 37-39, т. 2/.
Враховуючи вищезазначені фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду даної справи та підтверджені належними письмовими доказами, колегія суддів вважає, що податковим органом зроблено безпідставний та неправомірний висновок щодо нереальності проведених позивачем господарських операцій та щодо завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 500112,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ Нормал Плюс у липні 2015р.
З огляду на вищевказане, та приймаючи до уваги положення чинного податкового законодавства, зокрема положення пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138. 2 ст. 138, ст. 144, ст. 145, п. 146.2, п. 146.3, п. 146.4 ст. 146, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач у справі мав усі визначені чинним законодавством підстави для формування податкового кредиту з урахуванням сум податку на додану вартість, який ним було сплачено протягом перевіряємого періоду у вартості отриманих від його контрагента - ТОВ Нормал Плюс послуг, оскільки у позивача у справі були наявні усі необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів за результатами господарської діяльності по операціям з ТОВ Нормал Плюс протягом перевіряємого періоду, що свідчить про те, що обрані відповідачем підстави для визначення позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість не відповідають вимогам Податкового кодексу України, і висновок податкового органу про завищення податкового кредиту за липень 2015р. по операціям з вищезазначеним контрагентом є безпідставним, що свідчить про те, що відповідач у справі, який у спірних правовідносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, під час прийняття податкових повідомлень-рішень №0003042201 та №0003032201 від 01.10.2015р., які є предметом оскарження у даній справі, діяв не у спосіб, який визначено чинним податковим законодавством.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи та зібраним у справі доказам, що призвело до постановлення ним рішення у даній справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, що відповідно до положень ст. 202 КАС України є підставою для скасування такого рішення суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу позивача необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції від 15.06.2016р. у даній справі скасувати.
Вирішуючи по суті заявлені позивачем у справі позовні вимоги, колегія суддів враховуючи вищезазначені обставини, які були встановлені судом під час розгляду даної справи та підтверджені належними письмовими доказами, які були досліджені судом під час розгляду справи та долучені до матеріалів справи, приймаючи до уваги норми чинного податкового законодавства, які регулюють спірні правовідносини з урахуванням дії законів та нормативно-правових актів в часі, вважає, що заявлені позивачем у справі позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи, а тому необхідно задовольнити заявлені позивачем позовні вимоги та визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпропетровської ОДПІ №0003042201 та №0003032201 від 01.10.2015р.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності присудити у відповідності до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України позивачу, на користь якого ухвалено судове рішення, здійснені ним судові витрати під час розгляду даної справи, у вигляді сплати судового збору, у загальному розмірі 17509,38 грн., які документально підтверджені відповідними платіжними дорученнями /а.с. 3, т. 1, а.с. 23, т. 2/, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - відповідача - Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація Агро-Союз - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2016р. у справі №804/1267/16 - скасувати.
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0003042201 та №0003032201 від 01.10.2015р.
Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю Корпорація Агро-Союз (ідентифікаційний код 31761141) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 39851937) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 17509,38 грн. (сімнадцять тисяч п'ятсот дев'ять гривень тридцять вісім копійок).
Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст виготовлено - 18.10.2017р.
Головуючий: А.О. Коршун
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: О.М. Панченко
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2017 |
Оприлюднено | 19.10.2017 |
Номер документу | 69588930 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Коршун А.О.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турлакова Наталія Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турлакова Наталія Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турлакова Наталія Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні