Ухвала

від 11.10.2017 по справі 200/15586/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1271/17 Справа № 200/15586/17 Слідчий суддя - ОСОБА_8. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_6.

суддів ОСОБА_9., ОСОБА_10.

за участю секретаря ОСОБА_11.

прокурора ОСОБА_12.

представника ТОВ «АГРОВОЛОДАР» ОСОБА_2

слідчого Протасова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОВОЛОДАР» на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040000001069 від 05 вересня 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання слідчого відділу СУ ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_3, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4, по внесеному 05 вересня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню №12017040000001069 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, про арешт майна та накладено арешт на земельні ділянки та сільськогосподарські культури врожаю 2017 року (соняшник та кукурудзу), які зростають на них, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, які знаходяться :

- в адміністративних межах Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, за кадастровими номерами:

1222384000-01-001-0013; 1222384000-01-001-0014; 1222384000-01-001-0085; 1222384000-01-002-0077;

1222384000-01-001-0340; 1222384000-01-002-0078; 1222384000-01-002-0079; 1222384000-01-001-0017;

1222384000-01-002-0069; 1222384000-01-002-0067; 1222384000-01-001-0019; 1222384003-01-001-0020;

1222384003-01-001-0024; 1222384003-01-001-0023; 1222384000-01-002-0092; 1222384000-01-001-0029;

1222384000-01-002-0101; 1222384003-01-001-0298; 1222384000-01-002-0104; 1222384000-01-001-0037;

1222384000-01-001-0038; 1222384000-01-001-0036; 1222384000-01-001-0039; 1222384000-01-001-0043;

1222384000-01-001-0044; 1222384000-01-002-0231; 1222384000-01-001-0021; 1222384000-01-002-0115;

1222384000-01-001-0267; 1222384000-01-001-0054; 1222384003-01-002-0091; 1222384000-01-002-0121;

1222384000-01-002-0123; 1222384000-01-001-0057; 1222384000-01-002-0136; 1222384000-01-002-0138;

1222384000-01-002-0439; 1222384000-01-001-0063; 1222384000-01-001-0065; 1222384000-01-002-0011;

1222384000-01-001-0174; 1222384000-01-001-0175; 1222384000-01-001-0330; 1222384000-01-001-0162;

1222384000-01-002-0143; 1222384000-01-002-0145; 1222384000-01-002-0150; 1222384000-01-002-0022;

1222384000-01-002-0157; 1222384000-01-001-0088; 1222384000-01-001-0088; 1222384000-01-002-0159;

1222384000-01-002-0160; 1222384000-01-002-0161; 1222384000-01-001-0089; 1222384000-01-002-0163;

1222384000-01-001-0201; 1222384000-01-001-0091; 1222384000-01-001-0097; 1222384000-01-002-0167;

1222384000-01-001-0104; 1222384000-01-002-0177; 1222384000-01-002-0179; 1222384000-01-002-0346;

1222384000-01-001-0182; 1222384000-01-002-0369; 1222384000-01-002-0193; 1222384000-01-002-0192;

1222384000-01-001-0126; 1222384000-01-002-0264; 1222384000-01-002-0265; 1222384000-01-002-0444;

1222384000-01-002-0084; 1222384000-01-001-0332; 1222384000-01-001-0016; 1222384000-01-001-0040;

1222384000-01-002-0352; 1222384000-01-002-0353; 1222384000-01-001-0045; 1222384000-01-001-0046;

1222384000-01-001-0356; 1222384000-01-001-0050; 1222384000-01-002-0440; 1222384003-01-001-0052;

1222384003-01-001-0053; 1222384000-01-001-0270; 1222384000-01-001-0269; 1222384000-01-001-0355;

1222384000-01-002-0134; 1222384000-01-001-0001; 1222384000-01-001-0007; 1222384000-01-001-0773;

1222384000-01-001-0007;1222384000-01-001-0773;1222384000-01-002-0332; 1222384000:01:002:0943;

1222384000-01-002-0158; 1222384000-01-001-0766; 1222384000-01-001-0098; 1222384000-01-001-0099;

1222384000-01-001-0100; 1222384000-01-002-0423; 1222384000-01-002-0171; 1222384000-01-002-0174;

1222384000-01-002-0180; 1222384000-01-001-0128; 1222384000-01-001-0113; 1222384000-01-002-0186;

1222384000-01-002-0427; 1222384000-01-002-0151; 1222384000-01-002-0152; 1222384000-01-002-0199;

1222384000-01-001-0131; 1222384000-01-001-0134; 1222384000-01-002-0420; 1222384000-01-002-0070;

1222384000-01-002-0207; 1222384000-01-001-0138; 1222384000-01-001-0142; 1222384000-01-001-0143;

1222384000-01-001-0316; 1222384000-01-002-0244; 1222384000-01-002-0223; 1222384000-01-002-0221;

1222384000-01-001-0315; 1222384000-01-002-0190; 1222384000-01-002-0233; 1222384000-01-002-0251;

1222384000-01-001-0176; 1222384000-01-002-0258; 1222384000-01-002-0273; 1222384000-01-002-0272;

1222384000-01-001-0190; 1222384000-01-001-0192; 1222384000-01-002-0543; 1222384000-01-002-0281;

1222384000-01-001-0106; 1222384000-01-002-0168; 1222384000-01-001-0187; 1222384000-01-002-0093;

1222384000-01-001-0016; 1222384000-01-002-0289; 1222384000-01-002-0288; 1222384000-01-002-0288;

1222384000-01-002-0974; 1222384000-01-001-0202; 1222384000-02-117-0540; 1222384000-01-001-0206;

1222384000-01-001-0205; 1222384000-01-002-0973; 1222384000-01-002-0972; 1222384000-01-001-0214;

1222384000-01-001-0187; 1222384000-01-002-0300; 1222384000-01-001-0216; 1222384000-01-001-0217;

1222384000-01-002-0302; 1222384003-01-001-0127; 1222384000-01-001-0226; 1222384000-01-002-0320;

1222384000-01-002-0213; 1222384000-01-002-0280; 1222384000-01-002-1106; 1222384000-01-001-0010;

1222384000-01-002-0445; 1222384000-01-001-0012; 1222384000-01-002-0015; 1222384000-01-002-0009;

1222384000-01-002-0087; 1222384000-01-002-0088; 1222384000-01-001-0331; 1222384000-01-002-0442;

1222384000-01-001-0027; 1222384000-01-002-0100; 1222384000-01-002-0102; 1222384000-01-001-0125;

1222384000-01-002-0113; 1222384000-01-002-0112; 1222384000-01-001-0003; 1222384000-01-001-0004;

1222384000-01-001-0025; 1222384000-01-001-0056; 1222384000-01-002-0135; 1222384000-01-001-0133;

1222384000-01-002-0139; 1222384000-01-001-0074; 1222384000-01-001-0079; 1222384000-01-002-0154;

1222384000-01-001-0090; 1222384000-01-001-0096; 1222384000-01-001-0021; 1222384000-01-002-0938;

1222384000-01-002-0212; 1222384000-01-001-0281; 1222384000-01-001-0424; 1222384000-01-001-0149;

1222384000-01-002-0229; 1222384000-01-001-0244; 1222384000-01-001-0165; 1222384000-01-001-0168;

1222384000-01-002-0240; 1222384000-01-002-0248; 1222384000-01-002-0249; 1222384000-01-001-0311;

1222384000-01-002-0131; 1222384000-01-002-0285; 1222384000-01-001-0196; 1222384000-01-002-0293;

1222384000-01-001-0204; 1222384000-01-001-0220; 1222384000-01-002-0306; 1222384000-01-001-0221;

1222384000-01-002-0329; 1222384000-01-001-0239; 1222384000-01-020-0337; 1222384000-01-002-0187;

1222384000-01-002-0299; 1222384000-01-001-0268; 1222384000-01-002-0150; 1222381100-05-001-0187;

1222384000-01-002-0095; 1222384000-01-002-0099; 1222384000-01-001-0033; 1222384000-01-001-0034;

1222384000-01-002-0107; 1222384000-01-001-0060; 1222384000-01-002-0165; 1222384000-01-002-0166;

1222384000-01-001-0132; 1222384000-01-002-0208; 1222384000-01-001-0140; 1222384000-01-001-0317;

1222384000-01-002-0545; 1222384000-01-002-1028; 1222384000-01-001-0167; 1222384000-01-001-0105;

1222384000-01-002-0262; 1222384000-01-002-0262; 1222384000-01-001-0191; 1222384000-01-002-0278;

1222384000-01-002-0290; 1222384000-01-002-0291; 1222384000-01-002-0292; 1222384000-01-001-0213;

1222384000-01-002-0301; 1222384000-01-002-0326; 1222384000-01-001-0118; 1222384000-01-002-0227;

- в адміністративних межах Бузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області за кадастровими номерами:

1222381100-05-001-0269; 1222381100-05-001-0268; 1222381100-05-001-0266; 1222381100-05-001-0172;

1222381100-05-001-0173; 1222381100-05-001-0134; 1222381100-05-001-0135; 1222381100-05-001-0136;

1222381100-05-001-0392; 1222381100-05-001-0038; 1222381100-05-001-0214; 1222381100-05-001-0091;

1222381100-05-001-0037; 1222381100-05-001-0031; 1222381100-02-022-0595; 1222381100-05-001-0057;

1222381100-05-001-0148; 1222381100-05-001-0343; 1222381100-05-001-0042; 1222381100-05-001-0205;

1222381100-05-001-0024; 1222381100-05-001-0973; 1222381100-02-022-0597; 1222381100-05-001-0004;

1222381100-05-001-0022; 1222381100-05-001-0021; 1222381100-05-001-0133; 1222381100-05-001-0033;

1222381100-05-001-0043; 1222381100-05-001-0262; 1222381100-05-001-0040; 1222381100-05-001-0039;

1222381100-05-001-0259; 1222381100-05-001-0258; 1223281100-05-001-1011; 1222381100-05-001-1012;

1222381100-02-022-0599; 1222381100-05-001-0147; 1222381100-05-001-0208; 1222381100-05-001-0972;

1222381100-05-001-0383; 1222381100-05-001-0514; 1222381100-05-001-0939; 1222381100-05-001-0940;

1222381100-05-001-0142; 1222381100-05-001-0142; 1222381100-02-022-0596; 1222381100-05-001-0055;

1222381100-05-001-0189; 1222381100-05-001-1061; 1222381100-05-001-0155; 1222381100-02-037-0500;

1222381100-05-001-0969; 1222381100-05-001-0045; 1222381100-05-001-0177; 1222381100-05-001-0044;

1222381100-05-001-0964; 1222381100-05-001-0970.

Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що клопотання підлягає задоволенню з наведених у ньому підстав, а саме: вказані у клопотанні сільськогосподарські культури можуть бути відчужені, вони є предметом кримінального правопорушення та відповідають критеріям ст.98 КПК України, отже є підстави, передбачені п.1 ч.2 ст.170 КПК України, для накладення арешту з метою збереження речових доказів.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_2, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОВОЛОДАР», просить скасувати ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, апелянт зазначив, що сільськогосподарські культури врожаю 2017 року (соняшника та кукурудзи), що

зростають на земельних ділянках на які накладено арешт на підставі вищевказаної Ухвали, належать ТОВ «АГРОВОЛОДАР». Земельні ділянки, на які накладено арешт, також знаходяться в оренді у ТОВ «АГРОВОЛОДАР» на законних підставах

та відомості щодо їх оренди зі сторони ТОВ «АГРОВОЛОДАР» внесені до Державного

реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Вважає, що ухвала винесена слідчим суддею з порушенням вимог матеріального і

процесуального права без фактично ретельного і ґрунтовного дослідження істотних

обставин кримінального правопорушення, оскільки :

- вищевказані сільськогосподарські культури врожаю 2017 року не є предметом або знаряддям вчинення злочину;

- слідчий суддя здійснив розгляд КЛОПОТАННЯ в судовому засіданні без виклику та участі ТОВ «АГРОВОЛОДАР», як власника майна;

- органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що дані сільськогосподарські культури належать іншим особам ніж ТОВ «АГРОВОЛОДАР», а відтак винесення ухвали про накладення арешту на них є таким, що не співвідноситься з матеріалами кримінального провадження 12017040000001069 від 05.09.2017 оскільки відповідно до ухвали Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськ є спір юридичних осіб ТОВ «АГРО-ВІТА 2000» та ТОВ Агрофірма «ОЛІМПЕКС-АГРО» засновником, яких є ТОВ «УТ УЛФ» щодо земельних ділянок;

- ТОВ «АГРОВОЛОДАР» на законних підставах посіяв вищезгадані культури на земельних ділянках, перелічених в оскаржуваній Ухвалі від 12.09.2017 року;

- слідчим суддею при прийняті рішення не було враховано вимоги ч. 4 ст. 173 КПК України, якими передбачено, що при прийняті рішення про арешт майна, повинен бути застосований такий спосіб арешту, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Враховуючи, що час збирання врожаю настав, він є обмежений, та не збирання врожаю його законним власником призведе до його втрати/загибелі та відповідно нанесенню особо великих матеріальних збитків, як заявнику так і фізичним особам - громадянам (власникам пайових земель), що на законних підставах отримують від ТОВ «АГРОВОЛОДАР» сплату за оренду землі за рахунок зібраного врожаю. Більш того, накладена оскаржуваною Ухвалою від 12.09.2017 заборона у користуванні земельними ділянками за переліком наведеним в даній ухвалу, також під

собою розуміє і заборону на оброблення даних земельних ділянок від сорняків та посіву

на даних земельних ділянках корисних культур (пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник та ін.). В результаті чого данні земельні ділянки прийдуть в занедбаний вид, а їх власники (пайщики) зазнають збитків у вигляді не виплати винагороди за користування даними земельними ділянками орендарем;

- у вказаному кримінальному провадженні на момент застосування арешту та й на момент складання даної апеляційної скарги, не повідомлялось про підозру службовим особам підприємства - законного власника врожаю, та не заявлено цивільний позов;

- у клопотанні про накладення арешту були відсутні правові підстави для його накладення, відсутні докази які б доказували на вчинення злочину конкретною особою, не встановлено розмір майнової шкоди та розумність і співмірність обмеження права власності, таке обмеження у праві користування та розпорядження майна підприємства негативно впливає на його платоспроможність, виконання взятих на себе договірних зобов'язань, сплати податків, обмежує права власників щодо отримання прибутку від діяльності підприємства;

- як в клопотанні, так і в оскаржуваній ухвалі зазначено, що ніби то внаслідок шахрайських дій товариствам було завдано майнової шкоди на суму понад 3 000 000,00 грн.. При цьому, в клопотанні, і тим паче в оскаржуваній ухвалі не наведено жодного обґрунтування, розрахунку чи тим паче доказу, який би підтвердив завдання майнової шкоди на вищезгадану суму.

Заслухавши суддю доповідача, доводи адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах ТОВ «АГРОВОЛОДАР», який підтримав апеляцію та просив її задовольнити, думку прокурора, який вважав, що ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, пояснення слідчого, перевіривши надані матеріали, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Надаючи оцінку правильності висновків слідчого судді, колегія суддів зазначає наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.94 КПК України, ст.132 КПК України, ст.173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та спів розмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані повинні міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року, який набрав чинності 28 лютого 2016 року (тут та далі - Закону) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Разом з тим, за правилами вказаної норми кримінального процесуального закону, а саме частин 3, 5, та 6, арешт на майно може бути накладено в разі відповідності такого майна критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, в разі наявності підстав вважати, що суд може застосувати до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної особи, юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, в разі, якщо фізична чи юридична особа в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову або неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Зі змісту частини третьої статті 172 КПК України вбачається, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Колегією суддів встановлено, що відділом розслідування особливо важливих справ та злочинів учинених ОГ і ЗО ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017040000001069 від 05 вересня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

Як вбачається з витягу з кримінального провадження за №12017040000001069 05 вересня 2017 року до ЄРДР внесено відомості за заявою директора ТОВ «АГРО-ВІТА 2000» ОСОБА_5 про те, що посадові особи ТОВ «АГРОВОЛОДАР» шахрайським шляхом заволоділи земельними ділянками, котрі розташовані на території Личківської селищної ради Магдалинівського району Дніпропетровської області. Зазначену заяву було зареєстровано до ЖЄО №1973 від 05.09.2017.

Цього ж дня ОСОБА_5 було подано ще одну заяву від імені ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро», директором якої він також є, про те, що посадовими особами та фахівцями земельного відділу ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» було встановлено подібні факти незаконного заволодіння земельними ділянками, що розташовані на території Личківської та Бузівської сільських рад Магдалинівського району; Новостепанівської, Голубівської сільських рад Новомосковського району та Перещепинської міської ради Дніпропетровської області. Зазначену заяву було зареєстровано до ЖЄО №1974 від 05.09.2017. У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 є директором двох товариств, а саме ТОВ «Агро-Віта 2000» та ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро», матеріали ЖЄО №1974 від 05.09.2017 було приєднано до матеріалів кримінального провадження №12017040000001069.

12 вересня 2017 року в межах вказаного кримінального провадження слідчий звернувся з клопотанням про накладення арешту на вищезазначені земельні ділянки та сільськогосподарські культури врожаю 2017 року (соняшник та кукурудзу), які зростають на них шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, у зв'язку з тим, що вони є предметом злочину, вони мають значення речових доказів по даному кримінальному провадженню та з метою збереження речових доказів по справі, з метою забезпечення кримінального провадження, оскільки незастосування таких заходів може привести до втрати майна, шляхом переоформлення права власності на нерухоме майно, об'єктом яких є земельні ділянки, на інших осіб (фізичних або юридичних), іншим чином відчуження майна, продажем сільськогосподарських культур, з метою в подальшому уникнути кримінальної відповідальності та ввести в оману слідство, що може перешкодити встановленню об'єктивної істини в кримінальному провадженні № 12017040000001069 від 05 вересня 2017 року та може сприяти вчиненню нових злочинів, в тому числі, пов'язаних з оформленням, переоформленням права власності на вищевказане майно та сільськогосподарські культури - соняшник та кукурудзу, якими засіяні вказані ділянки.

Але ні орган досудового розслідування, який вносив клопотання, ні слідчий суддя, задовольняючи зазначене клопотання, не звернули свою увагу на те, що на день розгляду клопотання в суді першої інстанції жодній особі у даному кримінальному провадженні не пред'явлено підозри та розмір завданих кримінальними правопорушеннями збитків належним чином не визначено. Не враховано слідчим суддею й того, що подане клопотання не містить посилань на те, що майно, яке слід арештувати, відповідає критеріям, зазначеним у ч. 3 ст. 170 КПК України і яким саме.

Крім того, слідчим у клопотанні не зазначено, для встановлення яких саме обставин скоєння кримінального правопорушення мають значення зазначені земельні ділянки та врожай сільськогосподарських культур на них, клопотання слідчого містить лише загальні формулювання підстав і мети арешту майна згідно процесуального закону, з яких не вбачається за можливе встановити, чи є предмет арешту об'єктом кримінально караних дій, або майном, набутим кримінальним шляхом чи внаслідок вчинення кримінального правопорушення, або арешт пропонується накласти у забезпечення цивільного позову, оскільки санкція ч.3 ст.190 КК України, не передбачає ані спеціальної конфіскації, ані конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Також слідчий суддя, як і сам слідчий належним чином не врахували вимоги ч. 4 ст. 173 КПК України, не взяли до уваги розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, та всупереч нормам чинного законодавства застосував такий спосіб арешту майна, який фактично призвів до зупинення чи надмірного обмеження господарської діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

В даному випадку клопотання слідчого містить припущення щодо причетності до вчинення вищевказаного злочину посадових осіб ТОВ «АГРОВОЛОДАР», але зазначені обставини не підтверджено належним чином наданими суду матеріалами. Зважаючи на те, що слідчим не визначена конкретна підстава арешту майна, неможливо встановити, чи входить ТОВ «АГРОВОЛОДАР» за своїм процесуальним статусом до кола осіб, майно яких може бути арештоване у даному випадку, а доводи клопотання про те, що відповідне майно є речовим доказом, мають характер нічим не підтверджених припущень.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання про арешт майна не відповідає встановленим чинним законодавством вимогам щодо його змісту, на що слідчий суддя не звернув уваги та в порушення вимог ч. 3 ст. 172 КПК України дійшов до необґрунтованого висновку про необхідність його задоволення.

Жодних відповідних підстав, передбачених ст. 170 КПК України, а також посилань на вимоги кримінального процесуального закону з приводу зазначених обставин, слідчим суддею наведено не було.

З огляду на викладене, з висновком слідчого судді про задоволення клопотання слідчого з зазначених в ухвалі мотивів колегія суддів погодитися не може, оскільки у слідчого судді були наявні підстави для повернення клопотання прокурору для усунення його недоліків.

Відповідно до ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу та постановити нову.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити апеляцію заявника, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою повернути клопотання слідчого для усунення його недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.405, 407, 409, 412, 419 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОВОЛОДАР» - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040000001069 від 05 вересня 2017 року про накладення арешту на майно - скасувати.

Постановити нову ухвалу апеляційного суду, якою клопотання слідчого відділу СУ ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_3, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4, по внесеному 05 вересня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню № 12017040000001069 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, про арешт майна, повернути прокурору для виконання вимог ст. 171 КПК України протягом 72 години з дня отримання ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_6 ОСОБА_9 ОСОБА_10