Ухвала

від 09.10.2017 по справі 760/18419/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/4906/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 183 КПК України Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7

ОСОБА_8

підозрюваного ОСОБА_9

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргупрокурора відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15 вересня 2017 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 , погоджене прокурором Третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартоюстроком на 58 днів, тобто до 21 години 00 хвилин 10 листопада 2017 року, із визначенням застави у межах 875 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить1400000, 00 (один мільйон чотириста тисяч) гривень щодо

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Прага, Чеської республіки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, має на утриманні трьох малолітніх дітей, депутата Київської міської ради, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 5 ст. 191, ч. ч. 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 209, ст. 366-1 КК України.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, та прийшов до висновку про необхідністьзастосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Не погоджуючисьз ухвалою слідчого судді, прокурор ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати,посилаючись на її незаконність та необгрунтованість, постановити нову ухвалу, якоюзастосувати щодо підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 15625 мінімальних заробітних плат, що становить 25000000 (двадцять п`ять мільйонів) гривень.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, прокурорне оспорюючи висновків суду першої інстанції щодо встановленої обґрунтованості підозри ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, та доведеності ризиків, зазначених у клопотанні детектива, вказує на те, що визначений слідчим суддею розмір застави не відповідає обставинам вчинених кримінальних правопорушень, майновому стану підозрюваного, іншим даним про його особу та ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Так, прокурор вказує, що суд при визначенні розміру застави не взяв до уваги не лише наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а й те, що підозрюваний давав вказівки переховувати свідків та відмовлятись від надання показань, організовував подання від їх імені неправдивих заяв до органів розслідування щодо обставин одержання прав на землю, сплачував свідкам кошти за відмову від дачі показань та за підписання вищевказаних заяв, погрожував свідкам та підозрюваному ОСОБА_11 залишити їх без матеріальної допомоги, після надання свідками показань, які викривали його у вчиненні кримінального правопорушення, змушував їх вживати алкоголь, проводити їх медичне освідчення з метою визнання протоколу допиту неналежним доказом, видавав себе за свідків під час телефонних розмов з детективом та слідчим, контролював та впливав на свідків в інший спосіб.

Також прокурор зазначає, що ОСОБА_9 має можливості для тривалого проживання за кордоном, зокрема паспорти для виїзду за кордон, необхідні фінансові ресурси.

Крім того, прокурор звертає увагу суду на те, що збитки від злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_9 , перевищують 3,6 млн. грн., а отримані ним лише за червень - серпень 2017 року дивіденди складають 2,27 млн. грн. Додає, що слідчим суддею не враховано наявність майна, яким володіє ОСОБА_9 через інших осіб, а також майновий стан юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником яких він є.

Підсумовуючи, прокурор стверджує, що визначений слідчим суддею розмір застави не може забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Додає про відсутність підстав для висновку про те, що застава у розмірі 25 000 000 грн., є завідомо непомірною для підозрюваного та призводить до неможливості її внесення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурорів,якіпідтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити,пояснення захисника та підозрюваного, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурората просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, щоапеляційна скарга прокурора задоволенню непідлягає, виходячи з наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду зазначені вимоги кримінального закону слідчим суддею належно дотримані.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро Україниперебувають матеріали кримінального провадження№ 42016000000002249, відомості про яке02.09.2016року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за підозрою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. ч. 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 209, ст. 366-1 КК України.

13.09.2017 року ОСОБА_9 затримано у порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.

14.09.2017 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. ч. 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 209, ст. 366-1 КК України.

Детектив Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 , за погодженням із прокурором Третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке ухвалоюСолом`янського районного суду м. Києва від 15 вересня 2017 рокузадоволено та застосовано щодо ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартоюстроком на 58 днів, тобто до 21 години 00 хвилин 10 листопада 2017 року, із визначенням застави у межах875 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1400000, 00 (один мільйон чотириста тисяч) гривень.

Під час розгляду клопотання, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати ймовірною підозру ОСОБА_9 у вчиненніінкримінованих кримінальних правопорушень, що не оспорюється прокурором в апеляційній скарзі.

Перевіряючи доводи клопотання детектива на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваного ОСОБА_9 .

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність детективом та прокурором у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, а тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задовольнити клопотання детектива, оскільки стороною обвинувачення в повному обсязі доведено суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_9 на свободу.

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_9 та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про визначення підозрюваному ОСОБА_9 застави у розмірі1400000, 00 (один мільйон чотириста тисяч) гривень, виходячи з наступного.

Так, відповідно до частини 5 ст. 183 КПК України, передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні; рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий суддя, врахувавшитяжкість та специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_9 , дані про особу підозрюваного, враховуючи обставини кримінального провадження,та з урахуванням позиції ініціатора клопотання щодо можливості визначення підозрюваному розміру застави, прийшов до висновку про те, що даний випадок є виключним та застосував заставу у межах 875 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1400000, 00 (один мільйон чотириста тисяч) гривень, з чим погоджується і колегія суддів.

Саме такий розмір застави, за переконанням колегії суддів, є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього законом обов`язків, зокрема з урахуванням суми шкоди, яка, на думку органу досудового розслідування,перевищує 3,6 млн. грн.

Враховуючи викладене, вимоги апеляційної скарги прокурора в частині того, що визначений слідчим суддею розмір застави не відповідає обставинам вчинених кримінальних правопорушень, майновому стану підозрюваного, іншим даним про його особута ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, не заслуговують на увагу, з урахуванням того, що вказані обставини враховані слідчим суддею при постановленні оскаржуваного судового рішення та визначення підозрюваному застави. Підстав вважати визначений слідчим суддею розмір застави таким, що не спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_9 , колегія суддів не вбачає.

Посилання прокурора на те, що ОСОБА_9 має можливості для тривалого проживання за кордоном, зокрема паспорти для виїзду за кордон, необхідні фінансові ресурси, не є підставою для визначення розміру застави саме у розмірі 15625 мінімальних заробітних плат, з урахуванням покладених слідчим суддею на підозрюваного процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в тому числі і обов`язок здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Крім того, посилання прокурора на те, що суд при визначенні розміру застави не взяв до уваги те, що підозрюваний давав вказівки переховувати свідків, відмовлятись від надання показань, організовував подання від їх імені неправдивих заяв до органів розслідування, сплачував свідкам кошти за відмову від дачі показань, погрожував свідкам та підозрюваному ОСОБА_11 залишити їх без матеріальної допомоги,змушував свідків,після надання показань, які викривали його у вчиненні кримінального правопорушення,вживати алкоголь, видавав себе за свідків під час телефонних розмов, контролював та впливав на свідків в інший спосіб, не є підставою для збільшення розміру застави, з урахуванням того, що наведені дії мали місце до застосування запобіжного заходу та враховані слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходута визначенні розміру застави. Будь-яких доказів неналежної процесуальної поведінки підозрюваного після застосування запобіжного заходу апеляційному суду надано не було. Крім цього, орган досудового розслідування наділений правом звернення до слідчого судді в порядку ст. 200 КПК України про зміну запобіжного заходу на більш суворий.

Посилання прокурора на те, що ОСОБА_9 володіє майномчерез інших осіб, а також на майновий стан юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником яких він є, не можуть бути враховані судом, через ненадання стороною обвинувачення доказів на підтвердження зазначеного.

Як підсумок, слідчий суддя врахувавши обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, ОСОБА_12 розмір застави, який достатньою мірою зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Крім того, доводи прокурора про збитки від злочину, те, що визначений підозрюваному розмір застави не може забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в судовому засіданні не доведено які обставини свідчать про необхідність вийти за межі визначеного слідчим суддею розміру застави, як не було доведено і можливість підозрюваного сплатити такий розмір застави, а саме 25000000 (двадцять п`ять мільйонів) гривень.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об`єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви з яких прийняв відповідне рішення.

За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі прокурора, колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15 вересня 2017 року, якою частково задоволено клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 , та застосованощодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартоюстроком на 58 днів, тобто до 21 години 00 хвилин 10 листопада 2017 року, із визначенням застави у межах 875 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1400000, 00 (один мільйон чотириста тисяч) гривень, залишити без змін,а апеляційну скаргупрокурора відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4