АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 11-cc/796/3450/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2017 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
з участю:
представника власника майна ПП «ДОН-ЛІВ-СІТІ» - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скаргиадвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ПП «ДОН-ЛІВ-СІТІ», ПП «МЕВЕРЕНД», ПП «ІНВЕСТ Д»на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від16 лютого 2017 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою задоволено клопотаннястаршого слідчого першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_8 ,та накладеноарешт нагрошові кошти, які знаходяться на рахунках ПП «ДОН-ЛІВ-СІТІ»,ПП «ІНВЕСТ Д», ПП «МЕНФИТ-КЛЕР», ПП «РІТЕРН», ПП «МЕВЕРЕНД», ПП «КЛАЙВ», ПП «ГЛОБАЛ ГРУП», ПП «НОУПЕН», ПП«ОРІОС», ПП «СУНСЕТ», ПП «ФІРТОН», відкритих в ПАТ «Сбербанк», що розташований за адресою: м. Кив, вул. Володимирська, буд. 46, іззабороноюрозпоряджатися грошовими коштами на вказаних рахунках.
Приймаючи рішення про задоволення клопотання, слідчий суддя врахувавправову кваліфікацію кримінальних правопорушень, за фактом вчинення яких здійснюється досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, те, що грошові кошти, на які слідчий просить накласти арешт, відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, тобто використовуються як засоби та знаряддя вчинення кримінальних правопорушень та є предметом кримінально протиправних дій,та прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на зазначене у клопотанні майно.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ПП «ДОН-ЛІВ-СІТІ», ПП «МЕВЕРЕНД», ПП «ІНВЕСТ Д» подав апеляційні скарги, в яких просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність і необгрунтованість, та постановити нову ухвалу, якою скасувати арешт майна, а саме грошових коштів на рахунках підприємств, чиї інтереси він представляє.
В обґрунтування вимог апеляційних скаргадвокат зазначає, що стороною обвинувачення не доведено доказів протиправної діяльності посадових осіб ПП «ДОН-ЛІВ-СІТІ», ПП «МЕВЕРЕНД», ПП «ІНВЕСТ Д», через їх відсутність та вказує, що органом досудового розслідування до теперішнього часу не здобуто достатніх фактичних даних для оголошення посадовим особам вказаних підприємств про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, що б виправдовувало доцільність застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешту майна.
Також апелянт зазначає, щослідчим у клопотанні належним чином не обґрунтовано підстави, у зв`язку із якими потрібно здійснити арешт грошових коштів підприємств та додає, що грошові кошти не відповідають критеріям визначеним ст. 167 КПК України.
Далі в апеляційних скаргах апелянт вказує, що твердження слідчого про те, що грошові кошти здобуті злочинним шляхом чи призначалися для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення є безпідставними, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях.
Крім того, адвокат наголошує на тому, що станом на 16.02.17 року старший слідчий ОСОБА_7 не мав повноважень на звернення до слідчого судді з даним клопотанням, з урахуванням п. 134 ЗУ Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні № 1797-VIII Розділ VII-2 Податкового кодексу України, яким врегульовано статус податкової міліції.
Одночасно автор апеляційних скарг зазначає, що копію оскаржуваної ухвали отримано підприємствами, інтереси яких він представляє, лише 10.06.2017 року, у зв`язку із чим власники майна не мали змоги подати апеляційні скарги в строки, передбаченіст. 395 КПК України.
Апеляційні скарги подані апелянтом до суду 16.06.2017 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити,дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скаргазадоволеннюне підлягає, виходячи з наступного.
Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, щовласник майна та його представник у судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймали,копію оскаржуваної ухвали отримано 10.06.2017 року, апеляційна скарга подана до суд 16.06.2017 року, з урахуванням вихідного дня, пятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді апелянтом не порушено, а тому і не підлягає поновленню.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, у провадженніслідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №32016100100000027, відомості про яке 29.02.2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченихч. 3 ст. 212,ч. 5 ст. 191,ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 212 КК України.
Слідчий першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_8 ,звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням пронакладення арешту нагрошові кошти, які знаходяться на рахунках ПП «ДОН-ЛІВ-СІТІ», ПП «ІНВЕСТ Д», ПП «МЕНФИТ-КЛЕР», ПП «РІТЕРН», ПП «МЕВЕРЕНД», ПП «КЛАЙВ», ПП «ГЛОБАЛ ГРУП», ПП «НОУПЕН», ПП«ОРІОС», ПП «СУНСЕТ», ПП «ФІРТОН», відкритих в ПАТ «Сбербанк», що розташований за адресою: м. Кив, вул. Володимирська, буд. 46, яке ухвалою слідчого суддіШевченківського районного суду м. Києва від16 лютого 2017 року задоволено.
Жодних об`єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання прокурора, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.
КПК України вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.
Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.
Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.
Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Задовольняючи клопотання слідчого в межах кримінального провадження №32016100100000027 про арешт майна, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення слідчого та, прийшов до правильного висновку, що клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить достатньо правових підстав для його задоволення.
З огляду на вищенаведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно зазначене в клопотанні, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене в клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.
Підстав сумніватися в співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження у колегії суддів не виникає.
Твердження апелянта про те, що стороною обвинувачення не доведено доказів протиправної діяльності посадових осіб ПП «ДОН-ЛІВ-СІТІ», ПП «МЕВЕРЕНД», ПП «ІНВЕСТ Д», колегія суддів визнає необгрунтованими, оскільки необхідність доведення обгрунтованої підозри має місце у разі накладення арешту з метою передбаченою пунктами 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, що у цьому випадку не мало місця, з огляду на мету арешту передбачену п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Посилання автора апеляційної скарги на те, що органом досудового розслідування не здобуто даних для оголошення посадовим особам ПП «ДОН-ЛІВ-СІТІ», ПП «МЕВЕРЕНД», ПП «ІНВЕСТ Д»про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, слід визнати непереконливими, оскільки увипадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98цього Кодексу, що має місце в даному випадку.
Доводи апеляційної скарги в частині того, що слідчим у клопотанні не обґрунтовано підстави, у зв`язку із якими потрібно здійснити арешт грошових коштів підприємств, колегія суддів не бере до уваги, оскільки відповідно до тексту клопотання про арешт майна, його метою є забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, посилання апелянта на те, що арештовані грошові кошти не відповідають критеріям визначеним ст. 167 КПК України, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки відповідно до постанови про визнання предметів до документів речовими доказами та залучення їх до матеріалів кримінального провадженні від 03 лютого 2017 року, грошові кошти, на які слідчий просить накласти арешт, визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні. З цих же підстав не є обґрунтованими доводи апеляційної скарги в частині безпідставності тверджень слідчого щодо того, що грошові кошти здобуті злочинним шляхом чи призначалися для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, з урахуванням мети арешту.
Твердження апелянта стосовно відсутності у слідчого ОСОБА_7 повноваженьна звернення до слідчого судді з даним клопотанням, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки слідчий ОСОБА_7 входить до складу слідчих у даному кримінальному провадженні.
Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170 173 КПК України, наклав арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ПП «ДОН-ЛІВ-СІТІ», ПП «ІНВЕСТ Д», ПП «МЕНФИТ-КЛЕР», ПП «РІТЕРН», ПП «МЕВЕРЕНД», ПП «КЛАЙВ», ПП «ГЛОБАЛ ГРУП», ПП «НОУПЕН», ПП«ОРІОС», ПП «СУНСЕТ», ПП «ФІРТОН», відкритих в ПАТ «Сбербанк», що розташований за адресою: м. Кив, вул. Володимирська, буд. 46,з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому вимоги апелянта щодо незаконності і необґрунтованості ухвали слідчого судді, слід визнати непереконливими.
Враховуючи встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргуадвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ПП «ДОН-ЛІВ-СІТІ», ПП «МЕВЕРЕНД», ПП «ІНВЕСТ Д» без задоволення.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 172 ,173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Ухвалу слідчого суддіШевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2017 року, якою задоволено клопотаннястаршого слідчого першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 та накладеноарешт нагрошові кошти, які знаходяться на рахунках ПП «ДОН-ЛІВ-СІТІ», ПП «ІНВЕСТ Д», ПП «МЕНФИТ-КЛЕР», ПП «РІТЕРН», ПП «МЕВЕРЕНД», ПП «КЛАЙВ», ПП «ГЛОБАЛ ГРУП», ПП «НОУПЕН», ПП«ОРІОС», ПП «СУНСЕТ», ПП «ФІРТОН», відкритих в ПАТ «Сбербанк», що розташований за адресою: м. Кив, вул. Володимирська, буд. 46, іззабороноюрозпоряджатися грошовими коштами на вказаних рахунках, залишити без змін, а апеляційні скаргиадвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ПП «ДОН-ЛІВ-СІТІ», ПП «МЕВЕРЕНД», ПП «ІНВЕСТ Д»,залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.10.2017 |
Оприлюднено | 09.03.2023 |
Номер документу | 69616481 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд міста Києва
Масенко Денис Євгенович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні