Постанова

від 10.10.2017 по справі 903/1206/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 року Справа № 903/1206/14 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - судді:Поляк О.І. (доповідач), Корсак В.А., Ходаківська І.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Ковельські ковбаси" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 за заявоюПриватного акціонерного товариства "Ковельські ковбаси" про визнання наказу господарського суду Волинської області від 03.02.2015 у справі №903/1206/14 таким, що не підлягає виконанню у справі№ 903/1206/14 Господарського суду Волинської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Малахіт 59" до Приватного акціонерного товариства "Ковельські ковбаси" простягнення 290 943,93 грн, у судовому засіданні взяли участь представники

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 15.05.2017 у справі №903/1206/14 (суддя Філатова С.Т.), залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 (головуючий суддя - Гудак А.В., судді - Петухов М.Г., Філіпова Т.Л) у задоволенні заяви приватного акціонерного товариства "Ковельські ковбаси" від 03.05.2017 №03/17 про визнання наказу Господарського суду Волинської області №903/1206/14-1 від 03.02.2015 у частині стягнення заборгованості в розмірі 190 649,97 грн таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, Приватне акціонерне товариство "Ковельські ковбаси" звернулось із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, зокрема статті 117 Господарського процесуального кодексу України, просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 15.05.2017, прийняти у справі нове рішення, яким задовольнити заяву відповідача та визнати наказ Господарського суду Волинської області №903/1206/14-1 від 03.02.2015 у частині стягнення заборгованості в розмірі 190 649,97 грн таким, що підлягає виконанню.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, рішенням Господарського суду Волинської області від 21.01.2015 по справі №903/1206/14 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Малахіт - 59" до Приватного акціонерного товариства "Ковельські ковбаси" про стягнення 290 943,93 грн., задоволено повністю, присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Ковельські ковбаси" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Малахіт - 59" - 290 943,93 грн, з яких: 135 591,12 грн - основного боргу, 135 591,12 грн - штрафу, 17 225, 79 грн - інфляційних втрат, 2 535,90 грн - 3% річних та 5 818,88 грн. сплаченого позивачем судового збору.

03.02.2015 на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 21.01.2015 було видано наказ №903/1206/14-1.

Постановою заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Веремчук Л.С. від 13.02.2015 відкрито виконавче провадження з виконання наказу №903/1206/14-1 виданого 03.02.2015 Господарським судом Волинської області про стягнення з ПАТ "Ковельські ковбаси" на користь ТОВ "Малахіт-59" 290943,93 грн. боргу та 5818,88 грн. сплаченого судового збору. Всього: 296762,81 грн.

Станом на 03.05.2017 в процесі виконання рішення Державною виконавчою службою Ковельського міського управління юстиції частково стягнуто з боржника заборгованість у розмірі 106112,84 грн, що не заперечується представниками боржника і стягувача.

03.05.2017 Приватне акціонерне товариство "Ковельські ковбаси" звернулось до Господарського суду Волинської області із заявою № 03/17 про визнання наказу Господарського суду Волинської області № 903/1206/14-1 в частині стягнення заборгованості в розмірі 190 649,97 грн. таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування згаданої заяви, ПАТ "Ковельські ковбаси" вказує на сплату ним у добровільному порядку у жовтні-листопаді 2016 року через директора товариства ОСОБА_5 заборгованості у розмірі 60000,00 грн, що підтверджується копіями банківських квитанцій, долучених до матеріалів заяви та укладення сторонами договору про прощення боргу від 13.03.2017.

Розглядаючи заяву відповідача, місцевий господарський суд, позицію якого підтримала апеляційна інстанція, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на встановлені судом обставини здійснення оплати заборгованості за наказом Господарського суду Волинської області №903/1206/14-1 від 03.02.2015 у порядку примусового виконання рішення, а не у добровільному, що, відповідно, виключає застосування пункту 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України.

Переглядаючи справу у касаційному порядку, колегія суддів вважає висновки судів про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню передчасними у зв'язку з наступним.

Приписами статті 124 Конституції України та статті 115 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до місцевих органів державної податкової служби.

Як встановлено судами, рішення Господарського суду Волинської області від 21.01.2015 у справі №903/1206/14 набрало законної сили 02.02.2015, 03.02.2015 на виконання цього рішення господарським судом Волинської області видано наказ.

Згідно з частиною 2 статті 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Як роз'яснено пунктами 3.1, 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 №9 (із змінами і доповненнями) частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті, які слід розглядати за правилами ГПК у межах вже розглянутої справи, у разі:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Відповідно до пунктів 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Статтею 39 згаданого закону унормовано, що виконавче провадження підлягає закінченню зокрема, у разі затвердження (визнання) судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення; скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню .

Відповідно до частини 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд у разі якщо наказ було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Як встановлено судами, 13.02.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю "Малахіт-59" до Відділу Державної виконавчої служби Ковельвького міськрайонного управління юстиції подано заяву про примусове виконання наказу господарського суду в якій просив відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Волинської області №903/1206/14-1 від 03.02.2015, про що винести відповідну постанову.

Постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Веремчук Л.С. від 13.02.2015 відкрито виконавче провадження з виконання наказу №903/1206/14-1 виданого 03.02.2015 Господарським судом Волинської області про стягнення з ПАТ "Ковельські ковбаси" на користь ТОВ "Малахіт-59" 290943,93 грн боргу та 5818,88 грн сплаченого судового збору. Всього: 296762,81 грн Реєстраційний номер виконавчого провадження: 46520761.

Постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Веремчук Л.С. від 13.03.2015 приєднано виконавче провадження №46520761 з примусового виконання наказу №903/1206/14-1 виданого 03.02.2015 Господарським судом Волинської області до зведеного виконавчого провадження №46367765, яке веде Відділ державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області.

Під час виконавчого провадження здійснено ряд виконавчих дій, спрямованих на примусове виконання рішення суду, що підтверджується постановами заступника начальника відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Веремчук Л.С. від 03.12.2015, актом про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 03.12.2015 №27805/11 та перерахованими стягувачу відповідно до розпоряджень №46520761/11 від 06.11.2015 №46520761/11 від 12.11.2015, №46520761/11 від 14.12.2015, №46520761/11 від 30.03.2016, №46520761/11 від 07.04.2016, №46520761/11 від 27.05.2016, №46520761/11 від 30.06.2016, №46520761/11 від 26.08.2016 коштами, у загальному розмірі 90721,84 грн.

Судами також встановлено, що на момент розгляду згаданої заяви відповідача, виконавче провадження за наказом Господарського суду Волинської області №903/1206/14-1 від 03.02.2015 триває, оскільки сторонами не надано постанови про закриття виконавчого провадження.

Крім цього, судами з'ясовано, що під час виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду, 13.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Малахіт 59" (кредитор) та Приватним акціонерним товариством "Ковельські ковбаси" (боржник) укладено договір про прощення боргу. Відповідно до п.1 договору, предметом цього договору є часткове звільнення кредитором боржника від виконання зобов`язання, передбаченого п.2 цього договору (прощення боргу).

Згідно п.2 договору, у відповідності з договором поставки №3 від 21 січня 2014 року боржник зобов`язаний виконати кредитору наступні зобов`язання: - сплатити борг по постановленому товару в розмірі 121620,25 гривень; - сплатити три відсотки річних в розмірі 2133,86 гривень; - сплатити інфляційні в розмірі 14494,77 гривень; - сплатити штраф в розмірі 121620,25 гривень. Всього загальний розмір зобов`язання по договору поставки №3 від 21 січня 2014 року становить: 259869,13 гривень. Станом на день підписання даного договору боржник сплатив кредитору заборгованість в розмірі 129219,16 гривень.

Відповідно до п.3 договору, сторони прийшли до згоди, про часткове припинення, з моменту підписання цього договору, зобов`язання, вказаного в п.2 договору, на суму 130649,97 гривень, що складається із нарахованого штрафу в розмірі 121620,25 грн., нарахованих інфляційних в розмірі 9029,72 грн. Факт підписання даного договору припиняє зобов`язання боржника сплатити кредитору грошові кошти в розмірі 130649,97 гривень.

Пунктом 5 договору, сторони передбачили, що після підписання даного договору боржник вправі звернутися до Господарського суду Волинської області із заявою про визнання наказу господарського суду Волинської області по справі №903/1206/14 таким, що не підлягає виконанню.

Цей договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками.

Як уже було зауважено, в обґрунтування згаданої заяви, ПАТ "Ковельські ковбаси" вказує на сплату ним у добровільному порядку у жовтні-листопаді 2016 року через директора товариства ОСОБА_5 заборгованості у розмірі 60000,00 грн, що підтверджується копіями банківських квитанцій, долучених до матеріалів заяви та укладення сторонами договору про прощення боргу від 13.03.2017.

Надаючи правову оцінку умовам договору, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що такою угодою сторони фактично змінили порядок виконання рішення суду, тобто, уклали мирову угоду. Оскільки така угода судом не затверджена, підстави для урахування її під час розгляду заяви відсутні.

Разом з цим, у пункті 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України наведено не виключний перелік обставин, з якими згадана норма пов'язує можливість визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню, оскільки цим пунктом унормовано, що наказ може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково з інших причин, ніж добровільне виконання боржником або виконання обов'язку боржника іншою особою.

Як встановлено судами, між сторонами у справі укладено угоду про прощення боргу від 13.03.2017.

За приписами статті 605 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Розглядаючи заяву відповідача, судами не з'ясовано, чи було виконано сторонами умови згаданої угоди про прощення боргу. Чи має стягувач будь-які вимоги до боржника в частині виконання останнім наказу Господарського суду Волинської області №903/1206/14-1 від 03.02.2015. Якщо ні, то чи не є це, з урахуванням угоди про прощення боргу від 13.03.2017 доказом відсутності у боржника обов'язку виконувати згаданий наказ Господарського суду у частині стягнення заборгованості в розмірі 190 649,97 грн.

Крім цього, судами не надано належної правової оцінки тій обставині, що у жовтні-листопаді 2016 року через директора товариства ОСОБА_5 товариством сплачено 60000,00 грн заборгованості на рахунок позивача у справі, а не на рахунок ВДВС Ковельського МУЮ, що підтверджується копіями банківських квитанцій, долучених до матеріалів. Судами не з'ясовано, чи були ці кошти сплачені на виконання наказу Господарського суду Волинської області №903/1206/14-1 від 03.02.2015, чи стосуються вони предмету договору про прощення боргу.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про передчасність висновків судів першої та апеляційної інстанцій стосовно відсутності підстав для задоволення заяви відповідача та визнання наказу Господарського суду Волинської області №903/1206/14-1 від 03.02.2015 у частині стягнення заборгованості в розмірі 190 649,97 грн таким, що не підлягає виконанню.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Ковельські ковбаси" підлягає частковому задоволенню, а постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 у справі № 903/1206/14 та ухвала Господарського суду Волинської області від 15.05.2017 підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до Господарського суду Волинської області.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ковельські ковбаси" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 у справі № 903/1206/14 задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 у справі № 903/1206/14 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 15.05.2017 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді В.А. Корсак

І.П. Ходаківська