Рішення

від 10.10.2017 по справі 902/850/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 жовтня 2017 р. Справа №902/850/17

Господарський суд Вінницької області в складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Павловій Т.С. розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДРОБМАШІНВЕСТ", м.Київ

до публічного акціонерного товариства "ІВАНІВСЬКИЙ СПЕЦКАР'ЄР", с.Іванів Калинівського району Вінницької області

про стягнення 791759,08 грн згідно договору позики

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 (довіреність б/н від 28.08.2017);

відповідача не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дробмашінвест" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Іванівський спецкар'єр" 791759,08 грн заборгованості згідно договору про надання поворотної фінансової підтримки №45/15 від 15.09.2015, з яких: 620000,00 грн - основний борг; 138788,67 грн - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, та 32970,41 грн - 3% річних.

Ухвалою суду від 13.09.2017 у даній справі порушено провадження; судове засідання призначено на 10.10.2017.

Відповідач на визначену судом дату в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується наявними у справі матеріалами, зокрема підписом уповноваженої особи від 22.09.2017 на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №2101800975199. Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Суд зауважує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

15.09.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю "Дробмашінвест" (позикодавець, позивач) та публічним акціонерним товариством "Іванівський спецкар'єр" (позичальник, відповідач) було укладено договір "про надання поворотної фінансової допомоги" №45/15 (в подальшому договір) (а.с.20-21).

Пунктом 1.1. даного правочину сторони визначили, що позикодавець зобов'язується надати фінансову допомогу, а позичальник - повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в межах суми 620000,00 грн без ПДВ (п.2.1. договору).

Поворотна фінансова допомога надається позикодавцем частинами. Терміни надання узгоджуються в усній формі. Перерахування грошових коштів здійснюється позикодавцем на поточний рахунок позичальника (п.2.3 договору).

Відповідно до п.3.1. договору, поворотна фінансова допомога підлягає поверненню частинами або однією сумою на розрахунковий рахунок позикодавця до 15 листопада 2015 року, або раніше за домовленістю сторін.

Судом встановлено, що позивач на виконання умов укладеного між сторонами договору надав відповідачу фінансову допомогу в сумі 620000,00 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень №267 від 17.09.2015, №271 від 24.09.2015, №272 від 25.09.2015, №273 від 28.09.2015 та №275 від 29.09.2015 (а.с.22-26) та банківськими виписками відповідно до вказаних платіжних документів (а.с.27-32).

Разом з цим, відповідач свої зобов'язання стосовно повернення отриманих грошових коштів не виконав, доказом чого, зокрема, є акт звірки взаємних розрахунків за І півріччя 2017, підписаний сторонами обопільно без зауважень, який наявний в матеріалах справи.

Визначаючись стосовно законодавчих актів, якими регулюються спірні відносини між сторонами, суд встановив, що договір №45/15 від 15.09.2015, який є матеріальною підставою позову, є договором позики. Правовідносини, що склались внаслідок укладання даного правочину регулюються, зокрема, Главою 71 ЦК України "Позика. Кредит. Банківський вклад" (ст.ст.1046-1053 ЦК України).

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Враховуючи встановлені обставини справи, а також положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення 620000,00 грн за договором "про надання поворотної фінансової допомоги" №45/15 від 15.09.2015 є правомірною та обґрунтованою, з огляду на що підлягає задоволенню судом в повному обсязі.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути 138788,67 грн - інфляційних втрат, нарахованих за період з 16.11.2015 по 23.08.2017, та 32970,41 грн - 3% річних за період з 16.11.2015 по 23.08.2017.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що згідно п.3.1. договору, поворотна фінансова допомога підлягає поверненню частинами або однією сумою на розрахунковий рахунок позикодавця до 15 листопада 2015 року, суд, керуючись положеннями ч.5 ст.254, ч.1 ст.530 ЦК України, дійшов висновку, що з 17.11.2015 публічне акціонерне товариство "Іванівський спецкар'єр" є боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання щодо повернення отриманих коштів згідно укладеного між сторонами правочину. За таких обставин суд, керуючись вимогами ст.253 ЦК України, дійшов висновку, що позивачем правомірно визначений період, протягом якого нараховано 3% річних та суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, з 17.11.2015 по 23.08.2017.

Провівши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат за допомогою програми "ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3 ТОВ "Інформаційно-аналітичний центр "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА: ЗАКОН", 2017", заявлених позивачем до стягнення за період з 17.11.2015 по 23.08.2017 відповідно до суми боргу 620000,00 грн суд встановив, що сума 3% річних, яка підлягає до стягнення складає 32868,49 грн, а сума інфляційних втрат - 138029,88 грн.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "ІВАНІВСЬКИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ КАР'ЄР" (22432, Вінницька область, Калинівський район, с.Іванів, вул.Заводська, 1; код ЄДРПОУ 05471750) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДРОБМАШІНВЕСТ" (04073, м.Київ, вул.Сирецька, 9; код ЄДРПОУ 38832583) 620000,00 грн основного боргу; 138029,88 грн - суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів; 32868,49 грн 3% річних та 11863,48 грн судового збору.

3. В позові в частині стягнення 758,79 грн - суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, та 101,92 грн 3% річних відмовити.

4. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 19 жовтня 2017 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу - ПАТ "ІВАНІВСЬКИЙ СПЕЦКАР"ЄР" (22432, Вінницька область, Калинівський район, с.Іванів, вул.Заводська, 1).