Рішення

від 12.10.2017 по справі 910/13724/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2017Справа №910/13724/17 За позовом Приватного акціонерного товариства "Діелектричні кабельні системи України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімтрейдинг"

про стягнення 265 848,43 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Несін О.В. (довіреність б/н від 17.08.2017)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Діелектричні кабельні системи України" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімтрейдинг" (відповідач) про стягнення 265 848,43 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з поставки оплаченого позивачем товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2017 порушено провадження у справі № 910/13724/17 та призначено її до розгляду на 12.09.2017.

12.09.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення по справі та довідка про відсутність аналогічного спору.

В судове засідання 12.09.2017 з'явився представник позивача та надав суду пояснення щодо обставин справи.

Представник відповідача в судове засідання 12.09.2017 не з'явився, витребуваних судом відзиву на позовну заяву і документів не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 розгляд справи №910/13724/17 відкладено на 28.09.2017.

27.09.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

В судове засідання 28.09.2017 з'явився представник позивача та надав суду пояснення щодо обставин справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 розгляд справи відкладено на 12.10.2017 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

09.10.2017 від позивача надійшла заява про зміну підстав позову.

У судовому засіданні 12.10.2017 представник позивача подав заяву про відмову від заяви про зміну підстав позову.

Суд залишив без розгляду заяву позивача від 05.10.2017, подану до суду 09.10.2017 про зміну підстав позову без розгляду.

У судовому засіданні 12.10.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 12.10.2017 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.

У відповідності до п.п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи надсилались на юридичну адресу відповідача (вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Також відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, оскільки, відповідач не скористався належним йому процесуальним правом приймати участь в судових засіданнях, відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, відповідачем суду не надано, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Водночас, судом враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, враховуючи встановлені ст. 69 ГПК України строки вирішення спору, в судовому засіданні 12.10.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем, як продавцем, виставлено позивачеві, як покупцеві, рахунки від 22.005.2017 № КИ-00001556 на оплату: лист 0,8х1250 оц. рулон на суму 160 304,93 грн. та від 30.05.2017 № КИ-00001203 від 30.05.2017 на оплату: лист 0,8х1250 оц. рулон; лист 1х оц. рулон на суму 530 882,90 грн.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Позивачем долучено до матеріалів справи договір поставки № 281/17 від 22.05.2017. Однак, судом встановлено, що вказаний договір зі сторони позивача не підписаний та не скріплений печаткою підприємства. Отже, оскільки договір поставки № 281/17 від 22.05.2017 не погоджений позивачем, то правовідносини, що виникли між сторонами, не ругулюються умовами вказаного договору поставки № 281/17 від 22.05.2017.

В той же час, відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, згідно яких відповідач зобов'язався здійснити поставку товару, а позивач, в свою чергу здійснити оплату поставленого товару.

Судом встановлено, за своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

На виконання взятих на себе зобов'язань позивач 22.05.2017 та 31.05.2017 перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 53 495,27 грн. та 212353,16 грн., з призначенням платежу: оплата за лист оцинк зг. рах. № 1156 від 22.05.2017, та зг. рах. № 1203 від 30.05.2017 , що підтверджується платіжними дорученнями № 233 від 22.05.2017 та № 24646 від 31.05.2017.

За твердженням позивача, відповідач не здійснив поставку оплаченого товару.

Позивач звернувся до відповідача з листом від 06.06.2017 вих. № 68/0606, у якому просив повернути перераховані кошти.

Однак, за твердженням позивача, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом, відповідач не здійснив поставку товару та не повернув на користь позивача грошові кошти у розмірі 265 848,43 грн., які були сплачені позивачем за поставку товару. Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача 265 848,43 грн. попередньої оплати.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На підставі рахунків на оплату від 22.05.2017 та від 30.05.2017 №№ КИ-00001556, КИ-00001203 у відповідача виник обов'язок здійснити поставку товару, після отримання попередньої оплати за товар.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у загальному розмірі 265 848,43 грн., в той час, як відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань поставку оплаченого позивачем товару не здійснив.

Згідно із ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, оскільки поставка товару на суму 265 848,43 грн. так і не відбулася, у позивача в силу положень ст. 693 ЦК України, виникло право вимоги до відповідача про передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 2 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на положення вищенаведеної норми, зважаючи на факт направлення позивачем відповідачу претензії, відповідач зобов'язаний повернути позивачеві попередню оплату в розмірі 265 848,43 грн.

Однак, матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження факту повернення зазначених грошових коштів.

Таким чином, суд зазначає, що жодного доказу на підтвердження факту поставки відповідачем позивачу товару на суму 265 848,43 грн. або повернення останньому вказаної суми, сторонами спору суду не надано.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми попередньої оплати є правомірною, оскільки факт перерахування грошових коштів на користь відповідача у рахунок оплати товару та факт порушення відповідачем зобов'язань з передачі позивачу такого товару позивачем належним чином доведено, а відповідачем належним чином не спростований, а тому позовні вимоги про повернення суми попередньої оплати у розмірі 265 848,43 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Діелектричні кабельні системи України".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімтрейдинг" (01021, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 12, код 31867515) на користь Приватного акціонерного товариства "Діелектричні кабельні системи України" (02132, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 26-Ж, офіс 43, код 31032472) 265 848,43 грн. основного боргу та 3987,73 грн. витрат зі сплати судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 18.10.2017.

Суддя С.О. Турчин