Рішення

від 06.10.2017 по справі 910/13483/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2017Справа №910/13483/17

За позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" до Приватного підприємства виробничо науково-технічний та лікувально-діагностичний центр "Медик" про стягнення 17 364, 11 грн. Суддя Підченко Ю.О. Представники сторін: від позивача:Максимова Я.С. - представник за довіреністю; від відповідача:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" (далі - позивач, Комунальне Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства виробничо науково-технічний та лікувально діагностичний центр "Медик" (далі - відповідач, ПП "Медик") про стягнення суми боргу в розмірі 17 364, 11 грн., з яких сума основного боргу 15 959, 37 грн., пеня 1 170, 29 грн., 3% річних - 79, 79 грн., інфляційні втрати - 154, 66 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору оренди № 459/0215 від 14.10.2014 року та чинного законодавства, взагалі не виконує зобов'язання щодо сплати грошових коштів за орендну плату приміщення, а тому сума заборгованості відповідача за період з 01.09.2015 року по 30.06.2017 року становить 15 959, 37 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2017 року порушено провадження у справі № 910/13483/17 та призначено до розгляду у судовому засіданні 06.10.2017 року.

У судовому засіданні 06.10.2017 року представник позивача наполягав на задоволенні заявленого позову, надав усні пояснення по справі, а також долучив до матеріалів справи розрахунок заборгованості.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 30.08.2017 року.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Таким чином, незважаючи на те, що представник відповідача у судове засідання 06.10.2017 не з'явився, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Судом зроблено висновок, що наданих доказів достатньо для вирішення спору по суті.

У судовому засіданні 06.10.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.10.2014 року між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва (балансоутримувач), Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець) та Приватним підприємством виробничо науково-технічний та лікувально-діагностичний центр "Медик" (орендар) було укладено договір № 459/0215 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі також - договір оренди), відповідно до умов якого, орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 06.05.2014 року № 173 та розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 23.05.2014 року № 252 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва; далі - об'єкт оренди, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мілютенка, 23-а, для розміщення науково-дослідницької установи, крім бюджетної - 53, 50 кв. м. та приватного закладу охорони здоров'я - 16, 50 кв.м.

У зв'язку із прийняттям розпорядження Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 30.01.2015 року № 48 "Про закріплення на праві господарського відання за комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" майна, було укладено Додаткову угоду від 29.10.2015 року до Договору про внесення змін та до договору № 459/0215 від 13.10.2014 року про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, а саме зміну балансоутримувача з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва на Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" (скорочена назва - КП "Керуюча компанія").

За користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 року № 34/6250. Стартова орендна плата за місяць оренди 2 022, 75 грн. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін у разі зміни Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, відповідних цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством (п.п. 3.1., 3.2. договору оренди).

Пунктом 3.4. договору оренди (в редакції додаткової угоди № 1) також встановлено, що орендна плата сплачується орендарем на рахунок балансоутримувача, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва". Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Відповідно до умов договору та Додаткової угоди, договір оренди діяв від 14.10.2014 року до 10.06.2016 року.

Як вбачається із доводів позивача, рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/6278/17 було зобов'язано Приватне підприємство виробничо науково-технічний та лікувально-діагностичний центр "Медик" звільнити нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Мілютенко, 23-а.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, взагалі не виконує зобов'язання щодо сплати грошових коштів за орендну плату приміщення, а тому у нього утворилася заборгованість по договору оренди за період з 01.09.2015 по 30.06.2017 року, яка складає 15 959, 37 грн.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди державного майна, тому до спірних правовідносин слід застосувати спеціальні норми права, які передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна", далі Закон.

Так, ст. 10 Закону чітко регламентує істотні умови договору оренди, яких сторони досягли при укладенні Договору. Таким чином, відповідно до вимог вказаної статті, як спеціальної норми, та ст. ст. 638, 759 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 283 ГК України, як норм загальних, він вважається укладеним, згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Частина перша статті 759 ЦК України, як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, а статтею 19 Закону встановлений обов'язок Орендаря вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності та в строк, встановлений Договором.

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов договору та Додаткової угоди, договір оренди діяв від 14.10.2014 року до 10.06.2016 року.

Під час розгляду справи судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2017 року у справі № 910/6278/17 (яке набрало законної сили 27.06.2017 року) зобов'язано Приватне підприємство виробничо науково-технічний та лікувально-діагностичний центр "МЕДИК" (02156, м. Київ, вул. Мілютенка, 23-А, код ЄДРПОУ 03060729) звільнити нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мілютенко, 23-а.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 124 Конституції України визначають обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення у вказаній справі.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, судове рішення у справі № 910/6278/17 від 13.06.2017 року, яке набрало законної сили, не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити.

Таким чином, орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату за користування переданим в оренду майном за період з 01.09.2015 року по 30.06.2017 року.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи той факт, що відповідачем по справі не доведено належними та допустимими доказами належного виконання його обов'язків за Договором оренди, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" в частині стягнення основного боргу у розмірі 15 959, 37 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені у розмірі 1 170, 29 грн., інфляційних нарахувань на заборгованість у розмірі 154, 66 грн. та 3 % річних у розмірі 79, 79 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлені договором оренди строки своїх зобов'язань із сплати орендних платежів не виконував, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Положеннями п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У пункті 6.2. договору визначено, що за несвоєчасну плату орендних платежів орендар сплачує на користь балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Таким чином, умовами Договору передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов Договору у вигляді сплати пені.

Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" нараховано пеню за порушення виконання зобов'язань за договором у розмірі 1 170, 29 грн. за період з 01.09.2015 року по лютий 2016 року.

За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявленої до стягнення пені, судом встановлено, що розмір пені, перерахований судом у відповідності до приписів чинного законодавства в межах визначеного позивачем періоду становить 1 046, 29 грн.

Таким чином, вимога щодо стягнення пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 046, 29 грн.

Згідно вимог частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та наданий позивачем розрахунок відповідає вимогам цієї статті.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 9 названого Кодексу законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Відповідні особливості щодо наслідків порушення грошових зобов'язань у зазначеній сфері визначено статтями 229-232, 234, 343 Господарського кодексу України та нормами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З урахуванням приписів ст. 549, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.13 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (далі - Постанова №14) з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявленої до стягнення суми 3% річних, судом встановлено, що розмір 3% річних, перерахований судом у відповідності до приписів чинного законодавства в межах визначеного позивачем періоду становить 69,70 грн.

А отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 69,70 грн.

Судом також здійснено перевірку розрахунку втрат від інфляції та встановлено, що розрахунок позивача є арифметично вірним, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

З огляду на наведенні вище обставини, позовні вимоги Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" підлягають частковому задоволенню на загальну суму 17 230,02 грн.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 4 2 , 4 3, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства виробничо науково-технічний та лікувально-діагностичний центр "Медик" (02156, м. Київ, вул. Мілютенко, 23-А; код ЄДРПОУ 03060729) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15; код ЄДРПОУ 396054452)суму боргу у розмірі 15 959, 37 грн., 3% річних у розмірі 69,70 грн., пеню у розмірі 1 046, 29 грн., інфляційні втрати у розмірі 154, 66 грн. та витрати зі плати судового збору у розмірі 1 587, 64 грн. Видати наказ.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 11.10.2017 року

Суддя Ю.О.Підченко