Рішення

від 10.10.2017 по справі 910/15242/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.10.2017Справа №910/15242/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/15242/17

за позовом комунального підприємства Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва , м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю науково-інженерного центру Потенціал-4 , м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державна аудиторська служба України, м. Київ,

про повернення майна переданого на зберігання,

за участю представників:

позивача - Парфенюк В.А (довіреність від 06.04.2017 № 31-489);

відповідача - не з'явилися;

третьої особи - Волика А.В. (довіреність від 10.10.2017 № 25/10/63-Д); Дяченка С.В. (довіреність від 29.12.2016 № 25/12-42-Д).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю науково-інженерного центру Потенціал-4 (далі - Товариство) про зобов'язання відповідача повернути позивачу майно що було передане на відповідальне зберігання за договором від 28.11.2005 № 514 (далі - Договір) на загальну суму 140 536,80 грн., а саме: флотатор Флокфіл (2 штуки) вартістю 29 076 грн.; відстійник Флокфіл (4 штуки) - 37 017,60 грн.; фільтр доочистки Флокфіл (4 штуки) - 65 188,80 грн., стабілізатор Флокфіл (1 штука) - 9 254,40 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2017 порушено провадження у справі; призначено судовий розгляд на 10.10.2017; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державну аудиторську службу України (далі - Служба). 09.10.2017 позивач подав суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

09.10.2017 відповідач подав суду клопотання про перенесення судового засідання у зв'язку з неможливість явки директора.

10.10.2017 третя особа подала суду письмові пояснення та документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Що ж до клопотання відповідача про відкладення судового розгляду, то слід вказати таке.

Відповідно до статті 4 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі статтею 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до частини першої статті 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Відповідач як на неможливість явки директора у судове засідання посилається на те, що в період з 09.10.2017 по 20.10.2017 директор буде перебувати у відрядженні.

Проте відповідач не подав жодного документального підтвердження перебування директора у відрядженні на вказаний період.

Крім того, відповідно до частин першої - третьої статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Таким чином, стаття 28 ГПК України не обмежує коло осіб, які можуть представляти інтереси юридичної особи в суді.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні 10.10.2017 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники третьої особи надали пояснення по суті спору.

Представники відповідача у судове засідання не з'явилися, вимоги ухвали суду не виконали, відзив на позовну заяву не подали.

Ухвала Господарського суду міста Києва була надіслана учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 ГПК України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 10.10.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем і третьою особою документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.11.2005 Підприємством (поклажодавець) та Товариством (зберігач) було укладено Договір, за умовами якого:

- поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідне зберігання майно (без передачі права власності), перелік якого вказаний в накладній від 28.11.2005, яка є невід'ємною частиною Договору (пункт 1.1 Договору);

- майно поклажодавця зберігається за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 78 (пункт 1.2 Договору);

- зберігач зобов'язаний повернути майно за першою вимогою поклажодавця, згідно з належним чином оформленим актом приймання-передачі (пункт 3.3 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами (пункт 8.1 Договору);

- термін дії Договору з 28.11.2005 (пункт 8.2 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - директором Васильцовим М.Ф., який діяв на підставі статуту, та від відповідача -директором Подзерей Т.М., який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Частиною першою статті 936 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Отже, укладений позивачем і відповідачем Договір за своєю правовою природою є договором зберігання.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що позивач передав відповідачу на зберігання майно в кількості 40 шт. з 18 найменувань загальною вартістю 312 961,20 грн., що підтверджується накладною від 28.11.2005 № б/н.

Сторонами було укладено додаткову угоду від 11.01.2010 № 3, в якій сторони узгодили, що термін дії Договору - до 31.12.2010.

Судом встановлено, що майно передане на зберігання за Договором є комунальним майном та є власністю територіальної громади міста Києва і закріплене за Підприємством на праві господарського відання.

Слід зазначити, що позивач не вчиняв жодних дій щодо проведення перевірки умов зберігання та наявності майна, яке знаходилося на зберіганні.

Незважаючи на закінчення терміну дії Договору, Підприємство не вжило заходів щодо повернення майна територіальної громади міста Києва.

Разом з тим, Службою було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Підприємства і виявлено відсутність за адресою: вул. Автозаводська, 78, майна на загальну суму 140 536,80 грн., яке було передано на зберігання Товариства за Договором.

Відсутність майна на вказану суму підтверджується актом ревізії від 26.04.2017 № 06-21/12, який було складено третьою особою у результаті проведеної перевірки.

12.06.2017 Служба надіслала Підприємству лист № 06-14/529 про усунення порушень, які були виявлені під час перевірки та зафіксовані в акті.

03.07.2017 позивач надіслав відповідачу лист № 31-1584, в якому вимагав повернути майно у строк до 01.08.2017 передане на відповідне зберігання за Договором.

Вказана вимога була отримана Товариством 20.07.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У свою чергу, відповідач вимогу позивача не виконав та майно в порушення умов Договору не повернув; доказів протилежного суду не подано.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами Договору передбачено обов'язок відповідача на першу вимогу повернути майно позивачу.

Крім того, статтею 953 ЦК України передбачено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Таким чином, позовні вимоги щодо зобов'язання повернути майно є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю науково-інженерний центр Потенціал-4 (04074, м. Київ, вул. Автозаводське, 2, оф. 1.1; ідентифікаційний код: 19029383) повернути комунальному підприємству Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва (01014, м. Київ, вул. Петра Балбочана, 6; ідентифікаційний код: 05445267) майно, що було передане на відповідальне зберігання за договором від 28.11.2005 № 514 на загальну суму 140 536,80 грн., а саме: флотатор Флокфіл (2 штуки) вартістю 29 076 грн.; відстійник Флокфіл (4 штуки) вартістю 37 017,60 грн.; фільтр доочистки Флокфіл (4 штуки) вартістю 65 188,80 грн., стабілізатор Флокфіл (1 штука) вартістю 9 254,40 грн.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю науково-інженерний центр Потенціал-4 (04074, м. Київ, вул. Автозаводське, 2, оф. 1.1; ідентифікаційний код: 19029383) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь комунального підприємства Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва (01014, м. Київ, вул. Петра Балбочана, 6; ідентифікаційний код: 05445267) 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 19.10.2017.

Суддя І.Д. Курдельчук