Рішення

від 13.10.2017 по справі 910/14009/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2017Справа №910/14009/17

За позовомКомунального підприємства "Київський метрополітен"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ангел - 2001" простягнення 93 967, 26 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Акімова А.В. - представник за довіреністю;

від відповідача:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2017 року Комунальне підприємство "Київський метрополітен" (надалі - позивач, Підприємство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Ангел - 2001" (надалі - відповідач, Товариство) про стягнення 85 515, 10 грн. основної заборгованості, 3 % річних у сумі 817, 36 грн. та пені в розмірі 6 634, 79 грн. відповідно до договору № 247 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 03.05.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2017 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.10.2017 року.

Під час судового засідання 13.10.2017 року представник позивача просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в дане судове засідання не з'явився.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Ухвала суду у даній справі від 21.08.2017 року надіслана відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання. Крім того, йому надавалося достатньо часу для подання заяв, клопотань, письмових пояснень та додаткових документів.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.05.2012 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - орендодавець) та Товариством (далі - орендар) було укладено договір № 247 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до якого орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 12.04.2012 № 115 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину переходу), визначену відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючи ми конструкціями (кіосками) орендаря за адресою: станція метро "Видубичи" (вестибюль № 1), для торгівлі непродовольчими товарами.

Відповідно до п. 2.1. договору об'єктом оренди є частина переходу визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрометротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря, загальною площею 11,4 кв. м., згідно з викопіюванням схеми тимчасового розташування МАФ, що складає невід'ємну частину цього договору.

Згідно з п. 2.3. договору опис технічного стану об'єкта оренди та дата його передачі орендарю, його склад зазначаються в акті приймання-передачі об'єкта оренди, що є невід'ємною частиною договору.

Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства "Київський метрополітен" (п. 2.4 договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує Підприємству орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 № 34/6250 та на дату підписання договору становить без ПДВ: 377, 03 грн. за 1 кв. м орендованої площі, що в цілому складає 4 298, 13 грн.

Згідно з п. 3.5. договору оплата по договору проводиться орендарем починаючи з дати підписання акта приймання-передачі, останнім днем оплати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця (пункт 3.6 договору).

Також в п. 7.6 договору оренди сторони визначили, що у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди підприємству у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. В акті приймання-передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення.

На виконання умов договору орендодавцем було передано відповідачу в оренду частину переходу на станції метро "Видубичи" (вестибюль № 1), загальною площею 11,4 кв. м, що підтверджується актом прийому-передачі майна в оренду від 03.05.2012 року.

У п. 9.1. договору визначено, що цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 01.04.2012 року до 29.03.2015 року.

Згідно п. 9.7 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформлюються додатковою угодою яка є невід'ємною частиною цього договору.

В п. 4.15 договору сторони погодили, що орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству.

Як зазначав позивач, після закінчення строку дії договору, відповідач за актом приймання-передачі не передав орендоване майно підприємству.

У вересні 2015 року Підприємство звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства про виселення з орендованого майна, а саме: частини переходу загальною площею 11,4 кв. м, що знаходиться за адресою: станція метро "Видубичі" (вестибюль № 1), демонтаж тимчасових огороджуючих конструкцій, що належать Товариству та знаходяться за адресою: станція метро "Видубичі" (вестибюль № 1).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 у справі № 910/17104/15, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016, позов було задоволено повністю, а саме: виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "Ангел-2001" з орендованого майна, а саме: частини переходу загальною площею 11,4 кв.м., що знаходиться за адресою станція метро "Видубічі" (вестибюль № 1).; зобов'язано демонтувати тимчасові огороджуючі конструкції, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Ангел-2001" та знаходяться за адресою станція метро Видубічі ; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ангел-2001" на корить Комунального підприємства "Київський метрополітен" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 436, 00 грн.

Згідно акту державного виконавця Голосіївського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві від 13.07.2017 об'єкт оренди було повернуто позивачу під час виконання рішення суду у справі № 910/17104/15.

Таким чином, після проведення позовних та виконавчих дій, у відповідача перед позивачем, в порушення умов договору від 03.05.2012 року № 247 та чинного законодавства України, залишається заборгованість щодо оплати орендної плати в сумі 86 515, 10 грн. за період з жовтня 2016 року по липень 2017 року (по дату складання акут державного виконавця від 13.07.2017 року.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).

Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору № 247 від 03.05.2012 (п. 3.5) в період з жовтня 2016 року до повернення об'єкту оренди позивачу - 13.07.2017 року, не сплачував орендну плату за користування об'єктом оренди, в зв'язку з чим його заборгованість з орендної плати становить 86 515, 10 грн.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати підлягають задоволенню повність в сумі 86 515, 10 грн.

Позивач за прострочення строків сплати орендних платежів, нарахував та просить стягнути з відповідача 6 634, 79 грн. пені за період прострочення з 21.11.2016 року по 18.07.2017 року (згідно наданого розрахунку, за кожний місяць окремо).

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з частиною 3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день розстрочення, але не більше розміру встановленого законодавством України.

Судом здійснено перерахунок пені, та встановлено, що до стягнення з відповідача підлягає 6 633, 74 грн. пені.

Крім того, позивач на підставі частини 2 статті 625 ЦК України просив суд стягнути з відповідача 817, 36 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 відсотків річних, суд дійшов висновку про їх правильність, а тому вимоги позивача про стягнення 817, 36 грн. - 3 відсотків річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов Комунального підприємства "Київський метрополітен" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ангел - 2001" (02140, місто Київ, вул. Б.Гмирі, будинок 3, квартира 159; ідентифікаційний код 31610795) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 35; ідентифікаційний код 03328913) заборгованість з орендної плати в сумі 86 515, 10 грн., пеню в розмірі 6 633, 74 грн., 3 % річних в сумі 817, 36 грн., судовий збір у розмірі 1 599, 98 грн. Видати наказ.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 18.10.2017 р.

Суддя Ю.О. Підченко