Рішення

від 12.10.2017 по справі 914/1762/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2017р. Справа № 914/1762/17

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» , м. Львів

до відповідача: Жидачівського професійного ліцею, м. Жидачів, Жидачівський район, Львівська область

про стягнення 6 245, 47 грн. заборгованості

Суддя Н.Мороз

При секретарі М.Бурак

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: ОСОБА_2

Суть спору:

Позовну заяву подано приватним акціонерним товариством Львівобленерго , м. Львів до Жидачівського професійного ліцею, м. Жидачів, Жидачівський район, Львівська область про стягнення 6 245, 47 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду від 31.08.2017р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 19.09.2017р.

Для всебічного, повного та об'єктивного вирішення спору, з'ясування всіх обставин даної справи, в судовому засіданні 19.09.2017р. оголошувалась перерва, про що представники сторін повідомлені під розписку.

В судове засідання 12.10.2017р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав відповідно до заяви про зменшення позовних вимог від 18.09.2017р, згідно якої у зв'язку з частковою оплатою відповідачем пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, просить суд стягнути з Жидачівського професійного ліцею: 1 568, 35 грн. - пені, 409, 27 грн. - інфляційних нарахувань та 187, 60 грн. - 3% річних.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позов від 15.09.2017р. Зокрема, вимоги позивача щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань вважає безпідставними, оскільки вони нараховані щодо заборгованості, яка була оплачена в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив:

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов»язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку. Однією з підстав виникнення зобов»язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

13.03.2006р. між відкритим акціонерним товариством Львівобленерго , перейменоване у приватне акціонерне товариство Львівобленерго у відповідності до вимог Закону України Про акціонерні товариства (позивач, за договором - постачальник) та Жидачівським професійним ліцеєм (відповідач, за договором - споживач), укладено договip про постачання електричної енергії №44111.

Відповідно до умов зазначеного договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» , а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії: зазначена в додатку №6 «Однолінійна схема» .

Відповідно до п.2.2.2 договору, постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару: - в обсягах визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток №1 «Обсяги споживання електричної енергії споживачу та субспоживачу» ); - згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності енергопостачання схем електропостачання, визначених додатком №11 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» ; - із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; - забезпечити отримання споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності зазначеної в додатку №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» .

У відповідності до п. 2.3.3 договору, споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 Порядок розрахунків та №9 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії .

Згідно п. 2 додатку №2, розрахунковим періодом вважається період з 10 числа попереднього місяця до 9 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на зазначений у договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.

Відповідно до умов п.4 додатку №2, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ.

Згідно п.6 додатку №2, рахунки на сплату платежів, передбачених даним договором, виписуються постачальником електричної енергії та надаються споживачу, а тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 10 операційних днів з дня отримання рахунку.

Позивач, на виконання умов договору від 13.03.2006р., поставив відповідачу електричну енергію та виставив рахунки на оплату за електроенергію, помісячно з січня 2017р. по липень 2017р., на загальну суму 40 422, 00 грн., які були отримані представником відповідача під розписку (докази в матеріалах справи). Проте, останній порушив свої зобов'язання щодо вчасної оплати за поставлену електричну енергію. Зазначену суму заборгованості Жидачівським професійним ліцеєм оплачено 27.07.2017р, що підтверджується платіжним дорученям №237 від 27.07.2017р. (в матеріалах справи). Даний факт відповідачем також підтверджено у відзиві на позовну заяву від 15.09.2017р. (в матеріалах справи).

Відповідно до п. 4.2.1 договору, за внесення платежів, передбачених цим договором з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі зазначеного пункту договору, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору та порушенням строків оплати, позивачем нараховано відповідачу (згідно заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог - 1 568, 35 грн. пені.

Пунктом 7 додатку №2 до договору №44111 від 13.03.2006р. передбачено, що у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених даним договором, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені, суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч.1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 26 Закону України Про електроенергетику встановлено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 216 ГК України встановлює, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування саме до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених законами та договором. При цьому, у відповідності до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Згідно ч.2. ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань роз'яснено, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Згідно п.3.2 вищевказаної Постанови, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно ч.3 ст.509 ЦК України, зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Позивачем, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання нараховано відповідачу 409, 27 грн. - інфляційних втрат та 187, 60 грн. - 3% річних, відповідно до заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог.

За умовами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до приписів ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору та порушенням строків оплати за електричну енергію, підтверджена матеріалами справи та становить 1 568, 35 грн. - пені, 187, 60 грн. - 3% річних та 409, 27 грн. - інфляційних втрат. Доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст.ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4-3 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин дослідивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку позовні вимоги задоволити повністю у відповідності до заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог.

Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 549, 599, 611, 612, 625, 714 ЦК України, ст.ст.193, 216, 218, 230, 232, 275 ГК України, ст.ст. 4 3 , 32, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 116 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Жидачівського професійного ліцею, Львівська область, Жидачівський район, м. Жидачів, вул.. Грюнвальська, 80 (код ЄДРПОУ 05537213) на користь приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» , м. Львів, вул. Козельницька, 3 (код ЄДРПОУ 00131587) - 1 568, 35 грн. - пені, 187, 60 грн. - 3% річних, 409, 27 грн. - інфляційних втрат та 1 600, 00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Рішення складено 17.10.2017р.

Суддя Мороз Н.В.