Рішення

від 11.10.2017 по справі 917/1054/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2017р. Справа № 917/1054/17

За позовом ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю "Веселівський завод сухого знежиреного молока", вул. Першотравнева, 120, смт. Веселе, Запорізька область, 72202

до 1. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод", вул. Будька, 45-А, м. Гадяч, Полтавська область, 37300;

2. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Мол-Транс 2010", 70211, Запорізька область, Гуляйпільський район, с. Новогригорівка, вул. Чкалова, 2М

про стягнення 1 376 852,35 грн.

Суддя Семчук О.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 7 від 14.06.2017р.);

від відповідача 1: ОСОБА_3 (довіреність б/н від 12.01.2017р.);

від відповідача 2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю "Веселівський завод сухого знежиреного молока" (далі - позивач/ ТзДВ "Веселівський завод сухого знежиреного молока") звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" (далі - відповідач-1/ТОВ "Лозівський молочний завод") про стягнення 1 376 852,35 грн., в тому числі 247 583,36 грн. річних та 1 129 268,99 грн. інфляційних втрат у зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за рішенням господарського суду Запорізької області від 17.02.2016р. по справі № 908/6083/15.

Ухвалою від 01.08.2017р. за клопотанням позивача суд в порядку ст. 24 Господарського процесуального кодексу України залучив іншого відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Мол-Транс 2010" (далі - відповідач-2/ТОВ "Мол-Транс 2010").

10.10.2017р. від позивача надійшла уточнена позовна заява, згідно якої він просить стягнути з відповідача-1 3% річних в сумі 247455,88 грн. та інфляційні втрати в сумі 1128580,68 грн., а також стягнути з відповідача-2 3% річних в сумі 127,48 грн. та інфляційні втрати в сумі 581,40 грн.

З врахуванням цього, розглядається позов про стягнення з відповідача-1 3% річних в сумі 247455,88 грн. та інфляційних втрат в сумі 1128580,68 грн., а також стягнення з відповідача-2 3% річних в сумі 127,48 грн. та інфляційних втрат в сумі 581,40 грн.

Ухвалою суду від 29.09.2017р. суд за клопотанням відповідача продовжив строк вирішення спору на 15 днів та відклав розгляд справи на 11.10.2017р.

Від відповідача-1 надійшло клопотання про призначення судової бухгалтерсько-економічної експертизи (вх. № 12036). В обґрунтування даного клопотання відповідач-1 посилається на те, що спосіб підрахунку, наведений позивачем, викликає у відповідача сумніви, позивачем при здійсненні розрахунку не взято до уваги платежі здійснені відповідачем з метою погашення заборгованості після винесення господарським судом Запорізької області рішення у справі № 908/6083/15, а також на те, що для здійснення правильного розрахунку 3% річних та інфляційних втрат необхідні спеціальні знання, якими володіє експерт.

Суд у судовому засіданні 11.10.2017р. відмовив у задоволенні клопотання відповідача-1 про призначення судової економічної експертизи та зупинення провадження у справі мотивуючи це наступним.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Згідно ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (п. 2 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

В даному випадку перевірка правильності розрахунку 3% річних та інфляційних втрат не потребує спеціальних знань та може бути проведена судом. Отже, відсутні підстави для призначення судової бухгалтерсько-економічної експертизи та для зупинення провадження у справі.

Представник відповідача-2 в судове засідання 11.10.2017р. не з'явився. Про час, дату та місце проведення судового засідання відповідач-2 повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідачі відзивів на позов не надали.

До клопотання відповідача-1 про призначення судової експертизи додано контррозрахунок суми позовних вимог, згідно якого розмір 3% річних становить 246884,43 грн., а розмір інфляційних втрат - 989623,06 грн.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, керуючись ст. 75 ГПК України, суд розглядає справу і вирішує спір за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача в судовому засідання наполягав на задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні позов заперечував, просив задовольнити клопотання про призначення судової експертизи.

В судовому засіданні 11.10.2017р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, суд

ВСТАНОВИВ:

21.12.2013р. між ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю Веселівський завод сухого знежиреного молока та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Лозівський молочний завод був укладений договір поставки № 58/13. Позивачем умови зазначеного договору виконано належним чином та в повному обсязі.

З метою врегулювання порядку погашення заборгованості, яка виникла згідно договору № 58/13 від 21.03.2013р. між ТОВ Лозівський молочний завод та ТзДВ Веселівський завод сухого знежиреного молока була укладена угода про порядок виконання зобов'язань від 04.08.2015р.

Згідно умов угоди покупець - ТОВ Лозівський молочний завод визнав факт наявності заборгованості перед постачальником - ТзДВ Веселівський завод сухого знежиреного молока на загальну суму 9951716,26 грн та зобов'язався здійснювати її погашення за відповідним графіком (з інтервалом кожні 7 днів, в сумі 452350,74 грн, з моменту укладення угоди до 31.12.2015р.). ТОВ Лозівський молочний завод розрахувалось за поставлений товар частково.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.02.2016р. по справі № 908/6083/15, яке постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.04.2016р. залишено без змін, встановлено, що заборгованість ТОВ Лозівський молочний завод перед ТзДВ Веселівський завод сухого знежиреного молока за договором поставки № 58/13 від 21.02.2013р. та угодою від 04.08.2015р. за період з 04.08.2015р. по 31.12.2015р. складає 5826429,74 грн.

Також господарським судом Запорізької області встановлено, що 28.01.2015р. між ТзДВ Веселівський завод сухого знежиреного молока (кредитор) та ТОВ МОЛ-ТРАНС 2010 (поручник) було укладено Договір поручництва, відповідно до якого (п.1) поручник зобов'язався солідарно відповідати перед кредитором за виконання зобов'язання боржником щодо належного виконання зобов'язань з оплати поставленого товару згідно Договору поставки № 58/13 від 21.02.2013р.

Відповідно до п. 3.1 договору поруки поручник відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов'язань, які виникають на підставі Договору поставки № 58/13 від 21.02.2013р. у межах 3000,00 грн.

Поручник несе з боржником солідарну відповідальність перед кредитором у межах 3000,00 гривень (п. 4.1. Договору поруки).

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно рішення господарського суду Запорізької області від 17.02.2016р. по справі № 908/6083/15 з ТОВ Лозівський молочний завод було стягнуто на користь ТзДВ Веселівський завод сухого знежиреного молока 5823429,73 грн. заборгованості та 87373,95 грн. судового збору, а також стягнуто з з ТОВ Лозівський молочний завод солідарно з ТОВ МОЛ-ТРАНС 2010 на користь ТзДВ Веселівський завод сухого знежиреного молока 3000,00 грн. заборгованості.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 20.05.2016р. відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 908/6083/15 виданого 09.03.2016р. про стягнення з ТОВ Лозівський молочний завод на користь ТзДВ Веселівський завод сухого знежиреного молока 5823429,73 грн. заборгованості та 87373,95 грн. судового збору.

Позивач стверджує, що рішення господарського суду Запорізької області від 17.02.2016р. по справі № 908/6083/15 фактично не виконується.

У зв'язку із невиконанням ТОВ Лозівський молочний завод вказаного рішення суду позивач просить стягнути за період прострочення з 01.01.2016р. по 31.05.2017р. з відповідача-1 3% річних в сумі 247455,88 грн. та інфляційних втрат в сумі 1128580,68 грн., а також стягнути з відповідача-2 3% річних в сумі 127,48 грн. та інфляційних втрат в сумі 581,40 грн.

Відповідач-1 стверджує, що ним на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 17.02.2016р. по справі № 908/6083/15 було сплачено частину боргу в сумі 3000,00 грн. На підтвердження вказаного факту позивачем надано копію платіжного доручення № 369 від 20.05.2016р., згідно якого відповідачем-1 сплачено на користь позивача 3000,00 грн. погашення заборгованості згідно наказу господарського суду Запорізької області № 908/6083/15 від 09.03.2016р.

Відповідачем-1 надано контррозрахунок суми позовних вимог, згідно якого розмір 3% річних становить 246884,43 грн., а розмір інфляційних втрат - 989623,06 грн.

Від відповідача-2 заперечень на позов не надійшло.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Аналогічні положення містяться і в ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання (у випадку - у зв'язку із невиконанням судового рішення), на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2014р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Згідно рішення господарського суду Запорізької області від 17.02.2016р. по справі № 908/6083/15 з ТОВ Лозівський молочний завод було стягнуто на користь ТзДВ Веселівський завод сухого знежиреного молока 5826429,73 грн., з них 3000,00 грн. солідарно з ТОВ МОЛ-ТРАНС 2010 .

Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має прав вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Судом встановлено, що відповідачем-1 на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 17.02.2016р. по справі № 908/6083/15 платіжним дорученням № 369 від 20.05.2016р. сплачено 3000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості.

Позивачем при нарахуванні 3% річних та інфляційних втрат не враховано здійснену відповідачем-1 20.05.2017р. оплату заборгованості в сумі 3000,00 грн. Суд здійснив перерахунок сум річних та інфляційних втрат із врахуванням вказаної оплати відповідача-1 та встановив, що стягненню з відповідача-1 підлягають 246884,43 грн. 3% річних та 1088138,36 грн. інфляційних втрат.

В іншій частині позов щодо відповідача-1 не підлягає задоволенню.

Щодо нарахування відповідачу-2 сум річних та інфляційних втрат, судом встановлено вірність наданих позивачем розрахунків.

Вимога позивача про стягнення з відповідача-2 3% річних в сумі 127,48 грн. та інфляційних втрат в сумі 581,40 грн. за період з 01.01.2016р. по 31.05.2017р. є правомірною та обґрунтованою, проте судом встановлено, що при нарахуванні 3% річних відповідачу-2 позивачем допущено арифметичну помилку. За вказаний період на суму боргу 3000,00 грн. стягненню підлягають 3% річних в розмірі 127,23 грн. В іншій частині стягнення 3% річних позов задоволенню не підлягає.

Вимога позивача про стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" (вул. Будька, 45-А, м. Гадяч, Полтавська область, 37300, код ЄДРПОУ 35294028) на користь ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю "Веселівський завод сухого знежиреного молока" (вул. Першотравнева, 120, смт. Веселе, Запорізька область, 72202, код ЄДРПОУ 05383661) 246884 грн. 43 коп. 3% річних, 1088138 грн. 36 коп. інфляційних втрат, 20025 грн. 34 коп. судового збору.

3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Мол-Транс 2010" (70211, Запорізька область, Гуляйпільський район, с. Новогригорівка, вул. Чкалова, 2М; код ЄДРПОУ 36807534) на користь ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю "Веселівський завод сухого знежиреного молока" (вул. Першотравнева, 120, смт. Веселе, Запорізька область, 72202, код ЄДРПОУ 05383661) 127 грн. 23 коп. 3% річних, 581 грн. 40 коп. інфляційних втрат, 10 грн. 63 коп. судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.10.2017р.

Суддя О.С. Семчук