Постанова

від 10.10.2017 по справі 910/17156/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2017 р. Справа№ 910/17156/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Гончарова С.А.

Сухового В.Г.

за участю представників:

від позивача: Павловський О.М. - за дов.; Сердійчук О.Л. - за дов.

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

від відповідача-3: Шеретова О.В. - за дов.

від третіх осіб: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Автомобільна компанія Укртранс

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2017

у справі №910/17156/16 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства БМ Банк

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Дентрікс ;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Гаргона ;

3) Приватного акціонерного товариства Автомобільна компанія Укртранс

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю Деміс Канц ;

2) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Левінець Валентина Юріївна

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство БМ Банк (далі, позивач або Банк) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою (із урахуванням заяви про зміну предмета позову від 24.04.2017; том 5, а.с. 37-40) до Товариства з обмеженою відповідальністю Дентрікс (далі, відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю Гаргона , яке є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест Гарант Актив (заміну здійснено згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 24.04.2017) (далі, відповідач-2), Публічного акціонерного товариства Автомобільна компанія Укртранс (далі, відповідач-3), у якій просить суд:

- визнати недійсним правочин з набуття АТ БМ Банк 10.06.2016 права власності за договором іпотеки, серія та номер 1035, виданий 13.09.2013, видавник ПН Гарасюта О.В. на предмет іпотеки, а саме квартиру №61, загальною площею 177,5 кв.м., що розташована в місті Києві, вул. Ділова (стара назва Димитрова), будинок 2 Б; Рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 29998877 від 10.06.2016 14:28:43;

- визнати недійсним правочин з набуття АТ БМ Банк 10.06.2016 права власності за договором іпотеки, серія та номер 1035, виданий 13.09.2013, видавник ПН Гарасюта О.В. на предмет іпотеки, а саме квартиру №159, загальною площею 283,4 кв. м., що розташована в місті Києві, вул. Ділова (стара назва Димитрова), будинок 2 Б; Рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 30000078 від 10.06.2016 15:00:26;

- визнати недійсним правочин з набуття АТ БМ Банк 10.06.2016 права власності за договором іпотеки, серія та номер 1154, виданий 16.10.2013, видавник ПН Гарасюта О.В. на предмет іпотеки, а саме квартиру №140, загальною площею 184 кв. м., що розташована в місті Києві, вул. Ділова (стара назва Димитрова), будинок 2 Б; Рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 29997016 від 10.06.2016 13:31:44.

У рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Деміс Канц перед Публічним акціонерним товариством БМ Банк за договором № 47/1/120913 відновлюваної кредитної лінії від 12.09.2013 в розмірі 14 565 877 (чотирнадцять мільйонів шістсот чотири тисячі сто одинадцять) грн.. 34 коп., яка складається із заборгованості по кредиту -7 780 000,00 грн.; заборгованості по процентам - 2 317 933,32 грн.; пені за несвоєчасно погашені проценти - 480 699,77 грн.; пені за несвоєчасно погашений кредит - 3 987 225,30 грн.; пені за несвоєчасно погашену комісію - 18,95 грн.:

- звернути стягнення на предмет іпотеки за договором №47/1/120913/1 іпотеки нерухомого майна від 13.09.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством БМ Банк та Публічним акціонерним товариством Автомобільна компанія Укртранс , що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Дентрікс , а саме:

- квартиру №61, загальною площею 177,5 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 40918280000), що розташована в місті Києві, вул. Ділова (стара назва Димитрова), будинок 2 Б, встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом його продажу на публічних торгах з визначенням початкової ціни предмету іпотеки відповідно до висновку про вартість об'єкта незалежної оцінки, складеного СОД TOB Канзас Ріал Естейт у розмірі 4 579 300 грн. 00 коп.;

- квартиру №159, загальною площею 283,4 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 41038180000), що розташована в місті Києві, вул. Ділова (стара назва Димитрова), будинок 2 Б, встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом його продажу на публічних торгах з визначенням початкової ціни предмету іпотеки відповідно до висновку про вартість об'єкта незалежної оцінки, складеного СОД TOB Канзас Ріал Естейт у розмірі 5 552 400 (п'ять мільйонів п'ятсот п'ятдесят дві тисячі чотириста) грн. 00 грн.

- звернути стягнення на предмет іпотеки за договором №47/1/161013/1 іпотеки нерухомого майна від 16.10.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством БМ Банк та Публічним акціонерним товариством Автомобільна компанія Укртранс на нерухоме майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест Гарант Актив , а саме:

- квартиру №140, загальною площею 184 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 57742280000), що розташована в місті Києві, вул. Ділова (стара назва Димитрова), будинок 2 Б, встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом його продажу на публічних торгах з визначенням початкової ціни предмету іпотеки відповідно до висновку про вартість об'єкта незалежної оцінки, складеного СОД TOB Канзас Ріал Естейт у розмірі 4 74 7 000 (чотири мільйони сімсот сорок сім тисяч) грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2016 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю Деміс Канц (далі, третя особа-1) та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Левінець Валентину Юріївну (далі, третя особа-2).

В обґрунтування позовних вимог Банк заперечує факт вчинення ним оспорюваних правочинів з набуття у власність 10.06.2016 спірних предметів іпотеки, оскільки зі сторони позивача було відсутнє волевиявлення на вчинення дій з набуття у власність предметів іпотеки за договорами №47/1/120913/1 від 13.09.2013 та №47/1/161013/1 від 16.10.2013 (заяви про здійснення державної реєстрації права власності на предмети іпотеки, доказів сплати реєстраційного збору за подачу документів для здійснення державної реєстрації, тощо матеріали справи не містять). Відсутність зі сторони Банку волевиявлення на вчинення спірних правочинів, відсутність самих письмових правочинів з підписом та печаткою позивача, актів приймання-передачі спірного майна, записи про які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, є, на думку позивача, підставою для визнання оспорюваних правочинів недійсними з огляду на норми статей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України.

Водночас, оскільки строки сплати повернення кредитних коштів позичальником (ТОВ Деміс Канц ) порушені, вимоги банку (позивача) про погашення заборгованості не виконані, позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки згідно договорів №47/1/120913/1 від 13.09.2013 та №47/1/161013/1 від 16.10.2013 у судовому порядку в рахунок погашення кредитної заборгованості, яка виникла за Договором №47/1/120913 відновлюваної кредитної лінії від 12.09.2013

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2017 у справі №910/17156/16 позов задоволено повністю.

Визнано недійсним правочин з набуття АТ БМ Банк 10.06.2016 права власності за договором іпотеки, серія та номер 1035, виданий 13.09.2013, видавник ПН Гарасюта О.В. на предмет іпотеки, а саме квартиру №61, загальною площею 177,5 кв.м., що розташована в місті Києві, вул. Ділова (стара назва Димитрова), будинок 2 Б; Рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 29998877 від 10.06.2016 14:28:43.

Визнано недійсним правочин з набуття АТ БМ Банк 10.06.2016 права власності за договором іпотеки, серія та номер 1035, виданий 13.09.2013, видавник ПН Гарасюта О.В. на предмет іпотеки, а саме квартиру №159, загальною площею 283,4 кв. м., що розташована в місті Києві, вул. Ділова (стара назва Димитрова), будинок 2 Б; Рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 30000078 від 10.06.2016 15:00:26.

Визнано недійсним правочин з набуття АТ БМ Банк 10.06.2016 права власності за договором іпотеки, серія та номер 1154, виданий 16.10.2013, видавник ПН Гарасюта О.В. на предмет іпотеки, а саме квартиру №140, загальною площею 184 кв. м., що розташована в місті Києві, вул. Ділова (стара назва Димитрова), будинок 2 Б. Рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 29997016 від 10.06.2016 13:31:44.

В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Деміс Канц перед Публічним акціонерним товариством БМ Банк за договором №47/1/120913 відновлюваної кредитної лінії від 12.09.2013 в розмірі 14 565 877,34 грн., яка складається із:

- заборгованості по кредиту -7 780 000,00 грн.;

- заборгованості по процентам - 2 317 933,32 грн.;

- пеня за несвоєчасно погашені проценти - 480 699,77 грн.;

- пеня за несвоєчасно погашений кредит - 3 987 225,30 грн.;

- пеня за несвоєчасно погашену комісію - 18,95грн.

звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором №47/1/120913/1 іпотеки нерухомого майна від 13.09.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством БМ Банк та Публічним акціонерним товариством Автомобільна компанія Укртранс , що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Дентрікс , а саме:

- квартиру №61, загальною площею 177,5 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 40918280000), що розташована в місті Києві, вул. Ділова (стара назва Димитрова), будинок 2 Б, встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом його продажу на публічних торгах з визначенням початкової ціни предмету іпотеки відповідно до висновку про вартість об'єкта незалежної оцінки, складеного СОД TOB Канзас Ріал Естейт у розмірі 4 579 300,00 грн.;

- квартиру №159, загальною площею 283,4 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 41038180000), що розташована в місті Києві, вул. Ділова (стара назва Димитрова), будинок 2 Б, встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом його продажу на публічних торгах з визначенням початкової ціни предмету іпотеки відповідно до висновку про вартість об'єкта незалежної оцінки, складеного СОД TOB Канзас Ріал Естейт у розмірі 5 552 400,00 грн.

звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором №47/1/161013/1 іпотеки нерухомого майна від 16.10.201,3 укладеним між Публічним акціонерним товариством БМ Банк та Публічним акціонерним товариством Автомобільна компанія Укртранс на нерухоме майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест Гарант Актив , а саме:

- квартиру №140, загальною площею 184 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 57742280000), що розташована в місті Києві, вул. Ділова (стара назва Димитрова), будинок 2 Б, встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом його продажу на публічних торгах з визначенням початкової ціни предмету іпотеки відповідно до висновку про вартість об'єкта незалежної оцінки, складеного СОД TOB Канзас Ріал Естейт у розмірі 4 747 000,00 грн.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Дентрікс на користь Публічного акціонерного товариства БМ Банк 68 739,17 грн. судового збору.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю компанія Гаргона на користь Публічного акціонерного товариства БМ Банк 68 739,17 грн. судового збору.

Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства Автомобільна компанія Укртранс на користь Публічного акціонерного товариства БМ Банк 68 739,17 грн. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство Автомобільна компанія Укртранс звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2017 у справі №910/17156/16 скасувати в частині звернення стягнення на предмет іпотеки за договором №47/1/120913/1 іпотеки нерухомого майна від 13.09.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством БМ Банк та Публічним акціонерним товариством Автомобільна компанія Укртранс , що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Дентрікс , та у частині звернення стягнення на предмет іпотеки за договором №47/1/161013/1 іпотеки нерухомого майна від 16.10.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством БМ Банк та Публічним акціонерним товариством Автомобільна компанія Укртранс , на нерухоме майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест Гарант Актив , прийнявши нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що станом на 24.05.2017 (дата прийняття оскарженого рішення суду) згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори іпотеки №47/1/120913/1 від 13.09.2013 та №47/1/161013/1 від 16.10.2013 є припиненими, а тому задоволення вимог позивача щодо звернення стягнення на предмети іпотеки є необґрунтованим, адже будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі та є достовірними.

Відповідно до протоколу про автоматизований розподіл справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Автомобільна компанія Укртранс у справі №910/17156/16 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 апеляційну скаргу відповідача-3 було прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 27.07.2017.

17.07.2017 позивач подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу відповідача-3, у якому у задоволенні апеляційної скарги просив відмовити, оскаржене рішення суду залишити без змін. Банк наголосив, що ним не вчинялись дії з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, не укладались будь-які правочини щодо набуття у власність предметів іпотеки, правочини з передачі за актами приймання-передачі об'єктів іпотеки у власність інших юридичних осіб.

20.07.2017 представник відповідача-3 подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду клопотання про заміну Публічного акціонерного товариства Автомобільна компанія Укртранс на Приватне акціонерне товариство Автомобільна компанія Укртранс .

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 в порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України замінено відповідача-3 у справі - Публічне акціонерне товариство Автомобільна компанія Укртранс (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 83-а; ідентифікаційний код 22890514) на Приватне акціонерне товариство Автомобільна компанія Укртранс (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 83-а; ідентифікаційний код 22890514).

Представник відповідача-3 у судове засідання, призначене на 27.07.2017, не з'явився та подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття у судове засідання внаслідок перебування у відрядженні.

У судове засідання, призначене на 27.07.2017, представники відповідачів -1,-2 та третіх осіб не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2017, враховуючи клопотання представника відповідача-3 про відкладення розгляду справи, а також у зв'язку з неявкою у судове засідання представників відповідачів -1,-2 та третіх осіб, розгляд справи відкладено на 17.08.2017.

15.08.2017 відповідач-3 подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду заперечення на відзив позивача, наголосивши, що факт припинення іпотеки не дає підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки та реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за рішенням суду. Також, скаржник додатково зазначив, що вартість спірних об'єктів нерухомості, визначена у звіті про оцінку майна СОД ТОВ Канзас Ріал Естейт , не могла бути прийнята судом до уваги і є нижчою від реальної вартості спірних об'єктів нерухомості.

Представник відповідача-3 подав у судовому засіданні 17.08.2017 клопотання про призначення у справі судової товарознавчої експертизи з визначення вартості іпотечного майна у даній справі. В обгрунтування даного клопотання скаржник зазначив, що категорично не погоджується із Висновком про вартість об'єктів, зробленого СОД ТОВ Канзас Ріал Естейт станом на вересень 2016 року, оскільки вказаний висновок не відображає ринкової та економічно обгрунтованої вартості майна.

Представник відповідача-3 подав у судовому засіданні, призначеному на 17.08.2017, клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2017 (головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.) продовжено строк вирішення спору, розгляд справи відкладено на 29.08.2017; вирішення клопотання представника відповідача-3 про призначення у справі судової експертизи відкладено до наступного судового засідання.

21.08.2017 позивач подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на клопотання відповідача-3 про призначення у справі судової експертизи, у якому просив його відхилити, оскільки скаржником не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про іншу вартість предметів іпотеки, звіт СОД ТОВ Канзас Ріал Естейт відповідає вимогам чинного законодавства у сфері оціночної діяльності.

28.08.2017 відповідач-3 подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Окружним адміністративним судом міста Києва справи №826/14749/16 за позовом ПАТ БМ Банк до Міністерства юстиції України, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Левінець Валентини Юріївни про визнання протиправним та скасування рішення.

На думку скаржника, вирішення адміністративним судом справи №826/14749/16 щодо необгрунтованої відмови Міністерства юстиції України у розгляді скарги про скасування записів про право власності відповідачів ТОВ Дентрікс та ТОВ ФК Інвест Гарант Актив та відновлення запису про іпотеку впливає на право позивача у цій господарській справі щодо задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки та визначення кола належних відповідачів.

29.08.2017 відповідач-3 подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду додаткові пояснення, у яких зазначив, що згідно іпотечних договорів вартість предметів іпотеки була визначена суб'єктом оціночної діяльності ТОВ Ако Експерт , у той час, як актуалізація вартості об'єктів іпотеки здійснена іншим суб'єктом - ТОВ Канзас Ріал Естейт , що суперечить пункту 58 Загальних засад оцінки майна і майнових прав.

У зв'язку із перебуванням суддів Отрюха Б.В. та Тищенко А.І. у відпустці, розпорядженням начальника відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2017 №09-53/3413/17 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Автомобільна компанія Укртранс передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Суховий В.Г., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Автомобільна компанія Укртранс до провадження у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Суховий В.Г., Гончаров С.А.; розгляд справи призначено на 10.10.2017.

Представники відповідачів -1,-2 та третіх осіб у судове засідання вкотре не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Як зазначено у пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228 Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та пункті 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 №01-8/482 Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками адресат вибув , адресат відсутній і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідачів -1, -2 та третіх осіб про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштових відправлень, які повернулися на адресу суду, та з огляду на те, що неявка їх представників не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідачів -1, -2 та третіх осіб.

Представник скаржника у судовому засіданні 10.10.2017 підтримав раніше подані ним клопотання про призначення у справі судової товарознавчої експертизи та про зупинення провадження у справі.

Представники позивача проти задоволення вказаних клопотань категорично заперечували.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-3, ухвалила відмовити у задоволенні клопотання відповідача-3 про зупинення провадження у даній справі до вирішення Окружним адміністративним судом міста Києва справи №826/14749/16 з огляду на наступне.

Частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Пунктом 3.16. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції встановлено, що, зокрема, відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому, пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 Господарського процесуального кодексу України).

Судом встановлено, що предметом спору у адміністративній справі №826/14749/16 (із урахуванням уточнень позовних вимог) є визнання незаконним та скасування рішення Міністерства юстиції України у формі наказу від 16.08.2016 №894/7, яким відмовлено у задоволенні скарги Банку на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте реєстратором приватним нотаріусом Левінець В.Ю. Наказом Міністерства юстиції України від 16.08.2016 №894/7 позивачу було відмовлено у задоволенні скарги з тих підстав, що вона не містить засвідчених в установленому порядку копій документів, що підтверджують порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення про державну реєстрацію.

Враховуючи зміст позовних вимог та підстави заявленого у справі №826/14749/16 позову, колегія суддів зазначає, що вирішення спору у справі №826/14749/16 не може бути перешкодою для встановлення всіх істотних обставин у даній справі у відповідності з вимогами статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Дані справи не є пов'язаними.

Крім того, із інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що 05.10.2017 Окружним адміністративним судом міста Києва у справі №826/14749/16 прийнято постанову, якою позов Банку задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства юстиції України у формі наказу від 16.08.2016 № 894/7.

У задоволенні клопотання відповідача-3 про призначення у справі судової експертизи колегією суддів також відмовлено з підстав, що будуть викладені у мотивувальній частині постанови.

Представники позивача у судових засіданнях просили суд у задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Автомобільна компанія Укртранс відмовити, рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2017 залишити без змін.

Представник відповідача-3 у судових засіданнях просив суд апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Автомобільна компанія Укртранс задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2017 скасувати в частині звернення стягнення на предмет іпотеки за договорам іпотеки нерухомого майна №47/1/120913/1 від 13.09.2013, №47/1/161013/1 від 16.10.2013 та постановити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 2 статті 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як підтверджується матеріалами справи, 12.09.2013 між Публічним акціонерним товариством AT БМ Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю Деміс Канц (позичальник) було укладено Договір № 47/1/120913 відновлюваної кредитної лінії (далі, Кредитний договір), за умовами якого банк зобов'язується надавати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується отримувати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит в розмірі 5 500 000,00 грн. та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1.).

У відповідності до пункту 1.3. Кредитного договору остаточний термін повернення кредиту - 11 вересня 2015 року.

16.10.2013 між Публічним акціонерним товариством AT БМ Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю Деміс Канц було укладено Додатковий договір №1 від 16.10.2013 до Договору №47/1/120913 відновлюваної кредитної лінії, якою сторони погодились викласти пункт 1.1. Кредитного договору в наступній редакції: 1.1. банк зобов'язується надавати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується отримувати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит в розмірі 7 780 000,00 грн. та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах визначених цим договором .

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між ПАТ AT БМ Банк (далі - іпотекодержатель) та ПАТ Автомобільна компанія Укртранс (далі - іпотекодавець) були укладені наступні договори:

Договір №47/1/120913/1 іпотеки нерухомого майна від 13.09.2013 (далі - Договір іпотеки №47/1/120913/1), відповідно до пункту 1.1. якого іпотекодавець, як майновий поручитель боржника з метою забезпечення належного виконання зобов'язань боржника, що випливає з кредитного договору, передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених договором іпотеки, предмет іпотеки, що належить іпотекодавцю на праві власності.

Пунктом 1.2. Договору іпотеки №47/1/120913/1 визначено предмет іпотеки - квартира, об'єкт житлової нерухомості, загальною площею 177,5 кв.м., що розташована в місті Києві, вул. Димитрова, будинок 2 Б квартира 61. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно, серія CAE №936298, індексний номер 2386469, виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції в м. Київ від 13.04.2013 року;

Нерухоме майно - квартира, загальною площею 283,4 кв.м, що розташована в місті Києві, вул. Димитрова, будинок 2 Б квартира 159. Предмет іпотеки належали Відповідачу 3 на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно, серія CAE №936305, індексний номер 2393379, виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції в м. Київ від 13.04.2013 року.

Договір №47/1/161013/1 іпотеки нерухомого майна від 16.10.2013 (далі - Договір іпотеки №47/1/120913/1), відповідно до пункту 1.1. якого іпотекодавець, як майновий поручитель боржника з метою забезпечення належного виконання зобов'язань боржника, що випливає з кредитного договору, передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених договором іпотеки, предмет іпотеки, що належить іпотекодавцю на праві власності.

Пунктом 1.2. Договору іпотеки №47/1/120913/1 визначено предмет іпотеки - нерухоме майно - квартира (об'єкт житлової нерухомості) загальною площею 184 кв.м, що розташована в місті Києві, вул. Димитрова, будинок 2 Б квартира 140. Предмет іпотеки належав відповідачу-3 на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно, серія та номер 2376700, виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції в м. Київ від 12.04.2013.

За змістом пункту 4.3. вищезазначених договорів іпотеки, іпотекодержатель вправі задовольнити за рахунок предметів іпотеки свої вимоги у повному обсязі, який визначається іпотекодержателем самостійно на момент реалізації права іпотеки, у тому числі, але не виключно, вимагати до сплати на користь банку:

а) основну суму кредиту;

б) комісійні винагороди банку, сплата яких передбачена кредитним договором;

в) проценти за користування кредитом;

г) нараховані та не сплачені на момент реалізації права іпотеки, штрафних санкцій за порушення зобов'язань за кредитним договором (пеня, штраф);

д) витрати, понесені банком у зв'язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки та його реалізацією, у тому числі витрати на оплату послуг аудиторів, оцінювачів, адвокатів та інші документально підтверджені витрати банку, якщо вини будуть мати місце;

ж) спричинені банку збитки в повному обсязі.

Згідно з пунктом 4.2. зазначених договорів іпотеки у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язань в цілому чи тієї або іншої частини, а також у інших випадках, передбачених договором іпотеки та/або чинним законодавством, банк реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визначених цим договором.

Пунктом 6.6. вищевказаних договорів іпотеки передбачено, що іпотекодержатель має право набути право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язань на підставі договору іпотеки або укладеного договору про задоволення вимог іпотекодержателя в порядку, встановленому чинним законодавством. У цьому випадку остаточна оцінка предмета іпотеки визначається іпотекодержателем самостійно без додаткового погодження з іпотекодавцем.

Спірні правовідносин між сторонами виникли на підставі Кредитного та Іпотечного договорів, а тому вони підпадають під правове регулювання в т.ч. § 6 Глави 49, Глави 71 Цивільного кодексу України та Закону України Про іпотеку .

Вказані договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань, які згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковими для виконання сторонами.

Статтею 1 Закону України Про іпотеку визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

В силу положень статті 3 Закону Про іпотеку у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Закон України Про іпотеку є спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна - іпотеки.

Відповідно до статті 37 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

У відповідності до вимог статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (частина 2 статті 207 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 218 Цивільного кодексу України встановлено, що заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, аудіо-, відеозапису та іншими доказами.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно даних державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 10.06.2016 було знято заборони відчуження нерухомого майна (предметів іпотеки за договором №47/1/120913/1 від 13.09.2013 та №47/1/161013/1 від 16.10.2013) та здійснено реєстрацію права власності на підставі зазначених договорів іпотеки за AT БМ Банк та в цей же день право власності на спірні квартири з AT БМ Банк було перереєстровано на ТОВ Дентрікс (відповідач-1 у справі) шляхом передачі по актам приймання-передачі нерухомого майна.

29.06.2016 ТОВ Дентрікс здійснило відчуження Товариству з обмеженою відповідальністю Гаргона (відповідачу-2 у справі) предмета іпотеки за договором іпотеки №47/1/120913/1 - квартири 140, що розташована в м. Києві по вул. Димитрова, 2-Б.

У свою чергу, відповідно до довідки №3471-05/5 від 28.11.2016 за підписом керівника AT БМ Банк - В.о. Голови правління В.В. Чорновола колегіальні органи позивача (Загальні збори/Правлінння/Комітети, тощо), до компетенції яких належить прийняття рішень про набуття у власність переданих в заставу об'єктів нерухомого майна, жодних рішень щодо проведення державної реєстрації предметів іпотеки на праві власності за Банком (позивачем) не приймали, а повноваження на здійснення державної реєстрації права власності на предмети іпотеки будь-якій фізичній чи юридичній особі не делегували.

Згідно Довідки №БТ-3429/11-16 від 28.11.2016 за підписом директора Центрального відділення AT БМ Банк (позивача) Сервулі С.С. жодних дій, направлених на державну реєстрацію предметів іпотеки з метою їх прийняття у власність, позивачем не вчинялось.

Довідкою №222 від 28.11.2016 за підписом головного бухгалтера Виноградової Н.В. підтверджується відсутність здійснення позивачем будь-яких господарських операцій, пов'язаних із оприбуткуванням на балансі спірного іпотечного майна.

Як вбачається із наявної у матеріалах справи відповіді Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської Ради від 11.01.2017, наданої на запит суду, реєстраційні справи у паперовій формі по об'єктам нерухомості, якими виступають спірні квартири під №№ 61,140,159 в будинку 2-Б по вул. Ділова в м. Києві, відсутні.

Згідно відповіді Міністерства юстиції України від 09.12.2016 діяльність приватного нотаріуса КМНО Левінець В.Ю. припинена 12.10.2016 у зв'язку з неусуненням недоліків в роботі. Даний нотаріус документів нотаріального діловодства до Київського державного нотаріального архіву не передавала.

Отже, всупереч положенням частини 3 статті 203 Цивільного кодексу України щодо волевиявлення учасника правочину, доказів наявності волевиявлення на вчинення позивачем дій з набуття у власність предметів іпотеки за договорами №47/1/120913/1 від 13.09.2013 та №47/1/161013/1 від 16.10.2013 (заяви про здійснення державної реєстрації права власності на предмети іпотеки, доказів сплати реєстраційного збору за подачу документів для здійснення державної реєстрації, тощо), а саме наявності волевиявлення на рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, відповідно до статті 37 Закону України Про іпотеку , учасниками процесу суду не надано. Відповідні докази в матеріалах справи відсутні.

Натомість, поясненнями позивача, вищезазначеними довідками, відповідями Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської Ради, Міністерства юстиції України, які містяться в матеріалах справи та про які зазначалося вище, підтверджується саме відсутність такого волевиявлення щодо рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно.

Таким чином, заперечення АТ БМ Банк факту вчинення оспорюваних правочинів з набуття у власність 10.06.2016 спірних предметів іпотеки, відсутність зі сторони АТ БМ Банк волевиявлення на вчинення спірних правочинів, відсутність у матеріалах справи самих письмових правочинів з підписом та печаткою позивача, актів приймання-передачі спірного майна, записи про які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, є підставою для визнання оспорюваних правочинів недійсними з огляду на норми частини 3 статті 203 та статті 215 Цивільного кодексу України.

При цьому, належність та допустимість письмових доказів Банку, що підтверджує недійсність правочинів, незаконність реєстраційних дій, спрямованих на набуття ним у власність об'єктів нерухомого майна, підтверджується фактом відсутності як у паперовій, так і в електронній формі документів щодо вчинення правочинів, наявність яких є обов'язковою умовою для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов грунтовних висновків з приводу того, що позовні вимоги про визнання недійсними правочинів з набуття АТ БМ Банк 10.06.2016 права власності за договором іпотеки, серія та номер 1035, виданий 13.09.2013, видавник ПН Гарасюта О.В. на предмет іпотеки, а саме квартиру квартири №61, загальною площею 177,5 кв.м., що розташована в місті Києві, вул. Ділова стара назва Димитрова), будинок 2 Б; Рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 29998877 від 10.06.2016 14:28:43 та квартири №159, загальною площею 283,4 кв. м., що розташована в місті Києві, вул. Ділова (стара назва Димитрова), будинок 2 Б; Рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 30000078 від 10.06.2016 15:00:26, а також визнання недійсним правочину з набуття АТ БМ Банк 10.06.2016 права власності за договором іпотеки, серія та номер 1154, виданий 16.10.2013, видавник ПН Гарасюта О.В. на предмет іпотеки, а саме квартиру №140, загальною площею 184 кв. м., що розташована в місті Києві, вул. Ділова (стара назва Димитрова), будинок 2 Б. Рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 29997016 від 10.06.2016 13:31:44 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог Банку про звернення стягнення на предмети іпотеки згідно договорів №47/1/120913/1 від 13.09.2013 та №47/1/161013/1 від 16.10.2013, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частинами 1, 3 статті 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону; звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як вбачається із матеріалів справи, строки сплати повернення кредитних коштів за Кредитним договором позичальником (боржником) порушені, вимоги банку (позивача) про погашення заборгованості не виконані.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу статті 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 590 Цивільного кодексу України).

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2016 у справі №910/31499/15, яке набрало законної сили, позов ПАТ AT БМ Банк до TOB Деміс Канц (позичальника) задоволено та присуджено до стягнення з останнього на користь Банку заборгованість за Договором №47/1/120913 відновлюваної кредитної лінії від 12.09.2013 в сумі 7 780 000,00 грн. заборгованості за кредитом; 455 289,86 грн. заборгованості по процентам; 26 661,85 грн. пені за процентами; 1 091 895,89 грн. пені за кредитом, а разом 9 353 847,60 грн.

Вказаним рішенням Господарського суду міста Києва встановлено безспірний факт порушення ТОВ Деміс Канц грошового зобов'язання за Кредитним договором та існування у нього заборгованості перед Банком за період з 12.09.2013 по 22.11.2015 у розмірі 9 353 847,60 грн.

Доказів виконання вищевказаного рішення суду третьою особою-1 (боржником) та відповідачем-3 (іпотекодавцем) суду не надано.

Водночас, як зазначає позивач, за період, який минув з дня ухвалення судового рішення у справі №910/31499/15, заборгованість ТОВ Деміс Канц за період з 22.11.2015 по 21.11.2016 збільшилась та складає 14 565 877,34 грн.

Судом встановлено, що безспірність існування заборгованості у розмірі 14 565 877,34 грн. підтверджується ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2016 у справі №904/5344/16 про банкрутство ТОВ Деміс Канц , якою затверджено реєстр кредиторів та відповідно до якого визнано грошові вимоги Банку, а також наданим позивачем розрахунком заборгованості, відповідачами у справі не спростованим, з доданими до позовної заяви банківськими виписками.

Згідно частин 1, 2 статті 35 Закону України Про іпотеку у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Матеріалами справи (вимога від 29.02.2016 вих. №2261-05/5) підтверджується звернення банку до іпотекодавця (відповідача-3) з вимогою про усунення порушень, що полягали в неналежному виконанні умов Кредитного договору щодо сплати заборгованості та попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором у разі невиконання цих вимог.

Вказану вимогу було отримано відповідачем-3 11.03.2016, однак, не виконано.

Таким чином, у зв'язку з тим, що судове рішення фактично не виконано, заборгованість за кредитним договором збільшилась та залишається фактично непогашеною, у Банку виникли достатні правові підстави вимагати від іпотекодавця - ПрАТ Автомобільна компанія Укртранс виконання зобов'язань, взятих ним за договорами іпотеки №47/1/120913/1 від 13.09.2013 та №47/1/161013/1 від 16.10.2013.

Частиною 3 статті 33 Закону України Про іпотеку встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом частини 5 статті 33 Закону України Про іпотеку якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.

На підставі викладеного, зважаючи на встановлені обставини справи, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача про звернення стягнення на предмети іпотеки у судовому порядку в рахунок погашення кредитної заборгованості.

Порядок звернення стягнення та реалізації предмета іпотеки за рішення суду врегульовано статтею 39 Закону України Про іпотеку , відповідно до якої у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до наданого позивачем Звіту про вартість об'єкта незалежної оцінки, складеного ТОВ Канзас Ріал Естейт , ринкова вартість предмету іпотеки станом на 12.09.2016 становить:

- Чотирикімнатної квартири, загальною площею 177,5 кв. м., жилою площею 96,8 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Димитрова, буд. 2Б, кв. 61 - 4 579 300,00 грн.;

- Восьмикімнатної квартири, загальною площею 283,4 кв. м., жилою площею 160,1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Димитрова, буд. 2Б, кв. 159 - 5 552 400,00 грн.;

- Чотирикімнатної квартири, загальною площею 184,0 кв. м., житловою площею 106,5 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Димитрова, буд. 2Б, кв. 140 - 4 474 000,00 грн.,

що, відповідно, не перевищує встановленої судом заборгованості позичальника перед банком за Кредитним договором

Доводи відповідача-3 з приводу того, що вказана оцінка іпотечного майна є заниженою колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що ґрунтуються виключно на його припущеннях, оскільки не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Так, представник ПрАТ Укртранс надає до суду копії роздруківок із різних сайтів про вартість квадратного метру, який здійснено шляхом проведеного ним порівняльного аналізу цін, що начебто існують на теперішній час, проте жодним чином не спростовують визначену у звіті СОД ринкову вартість станом на вересень 2016 (дата проведення оцінки).

За час, що минув з дати порушення провадження у справі ринкова вартість майна могла коливатись,як у бік збільшення так і у бік зменшення. При цьому, таке коливання цін жодним чином не впливає на права ПрАТ Укртранс на теперішній час, оскільки, зважаючи на спосіб реалізації предмету іпотеки, визначений АТ БМ Банк шляхом реалізації майна з прилюдних торгів, вартість, яка визначена судом у резолютивній частині рішення є законною та лише впливає на стартову ціну продажу майна, а отже, виходячи з логіки проведення торгів, може як збільшитись так і зменшитись.

Крім того, висуваючи заперечення щодо наданої позивачем оцінки, представник ПрАТ Укртранс не враховує і ту специфіку продажу майна, що ринкова вартість продажу майна, яке продається після судових спорів при примусовій реалізації є відмінною від продажу майна, що реалізується продавцями безспірного майна. При цьому, такі продавці мають достатньо часу виставляти майно по ціні, яка може бути завищеною та очікувати зміни кон'юнктури ринку в бік збільшення.

Також, представник ПрАТ Укртранс не враховує і той факт, що багатокімнатні квартири реалізуються набагато складніше від квартир однокімнатних, двокімнатних, оскільки мають досить обмежений попит так коло потенційних покупців яких є меншим від кола покупців малогабаритних квартир.

Таким чином, оскільки у матеріалах справи наявний оригінал Звіту про оцінку квартир №№61, 140, 159, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Димитрова, буд. 2-Б ТОВ Канзас Ріал Естейт від 12.09.2016, проведеної оцінювачами ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які мають сертифікат оцінювача НОМЕР_1 від 20.11.1999 та кваліфікаційне свідоцтво оцінювача ФДМУ та МІБ НОМЕР_2 від 22.12.2007, а також Сертифікат СОД НОМЕР_3 від 15.02.2016, а відповідачем-3 не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про іншу вартість предметів іпотеки, у суду відсутні правові підстави вважати висновок оцінювачів від 12.09.2016 невірним.

З огляду на зазначене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення поданого відповідачем-3 17.08.2017 клопотання про призначення у справі судової товарознавчої експертизи для визначення вартості предмету іпотеки.

Посилання скаржника під час вирішення справи судом апеляційної існтанції на те, що згідно іпотечних договорів вартість предметів іпотеки була визначена суб'єктом оціночної діяльності ТОВ Ако Експерт , у той час, як актуалізація вартості об'єктів іпотеки здійснена іншим суб'єктом - ТОВ Канзас Ріал Естейт , що суперечить пункту 58 Загальних засад оцінки майна і майнових прав, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 58 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440, доопрацювання (актуалізація) оцінки майна може здійснюватися у разі закінчення строку дії звіту про оцінку майна та висновку про вартість майна, встановленого законодавством, або на вимогу замовника оцінки, коли істотних змін в умовах функціонування та фізичному стані об'єкта оцінки, а також стані ринку подібного майна від дати оцінки до дати оцінки, на яку передбачається здійснення доопрацювання (актуалізація), не відбулося. Доопрацювання (актуалізацію) оцінки майна та з цією метою складення у стислій формі звіту про оцінку майна здійснює оцінювач та суб'єкт оціночної діяльності, які складали у повній формі звіт про оцінку цього майна. У цьому разі попередній звіт про оцінку майна, складений у повній формі, розглядається як невід'ємна частина звіту про оцінку майна у стислій формі.

У пунктах 1.3. договорів іпотеки №47/1/120913/1 від 13.09.2013 та №47/1/161013/1 від 16.10.2013 вказано, зокрема, вартість предметів іпотеки згідно зі Звітами про оцінку майна, складеними СОД ТОВ Ако Експерт .

Водночас, зі змісту пунктів 1.3. договорів іпотеки №47/1/120913/1 від 13.09.2013 та №47/1/161013/1 від 16.10.2013 вбачається, що вартість предметів іпотеки, зазначених у пунктах 1.2. вказаних договорів іпотеки, визначалась за домовленістю сторін та не є ідентичною тій, яка вказана у звітах СОД ТОВ Ако Експерт . Погоджена сторонами вартість є вартістю предмета іпотеки на момент передачі його в іпотеку. У свою чергу, сторонами погоджено, що реалізація предмета іпотеки у будь-якому випадку буде здійснюватися за цінами, що реально склалися на ринку на момент його реалізації та є реальними щодо його відчуження за грошові кошти.

Отже, посилання скаржника на норми пункту 58 Національного стандарту №1 щодо необхідності проведення актуалізації звіту ТОВ Ако Експерт є безпідставними.

Враховуючи вищевикладене та виходячи з того, що позовні вимоги доведені позивачем, обґрунтовані матеріалами справи, колегія суддів, з огляду на норми Закону України Про іпотеку , приходить до висновку щодо правомірності задоволення судом першої інстанції позовних вимог Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором №47/1/120913/1 іпотеки нерухомого майна від 13.09.2013, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Дентрікс (02168, місто Київ, проспект Лісовий, будинок 25; код 40501433), а саме: - квартиру №61, загальною площею 177,5 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 40918280000), що розташована в місті Києві, вул. Ділова (стара назва Димитрова), будинок 2 Б, встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом його продажу на публічних торгах з визначенням початкової ціни предмету іпотеки відповідно до висновку про вартість об'єкта незалежної оцінки, складеного СОД TOB Канзас Ріал Естейт у розмірі 4 579 300 (чотири мільйони п'ятсот сімдесят дев'ять тисяч триста) грн. 00 коп.; - квартиру №159, загальною площею 283,4 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 41038180000), що розташована в місті Києві, вул. Ділова (стара назва Димитрова), будинок 2 Б, встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом його продажу на публічних торгах з визначенням початкової ціни предмету іпотеки відповідно до висновку про вартість об'єкта незалежної оцінки, складеного СОД TOB Канзас Ріал Естейт у розмірі 5 552 400 (п'ять мільйонів п'ятсот п'ятдесят дві тисячі чотириста) грн. 00 грн. та про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором №47/1/161013/1 іпотеки нерухомого майна від 16.10.2013 на нерухоме майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест Гарант Актив , а саме: - квартиру №140, загальною площею 184 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 57742280000), що розташована в місті Києві, вул. Ділова (стара назва Димитрова), будинок 2 Б, встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом його продажу на публічних торгах з визначенням початкової ціни предмету іпотеки відповідно до висновку про вартість об'єкта незалежної оцінки, складеного СОД TOB Канзас Ріал Естейт у розмірі 4 74 7 000 (чотири мільйони сімсот сорок сім тисяч) грн. 00 коп.

Доводи апеляційної скарги відповідача-3 з приводу того, що станом на 24.05.2017 (дата прийняття оскарженого рішення суду) згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори іпотеки №47/1/120913/1 від 13.09.2013 та №47/1/161013/1 від 16.10.2013 є припиненими, а тому задоволення вимог позивача щодо звернення стягнення на предмети іпотеки є необґрунтованим, адже будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі, колегією суддів до уваги не приймаються враховуючи наступне.

Так, відповідно до статті 1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом частини 1 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом;

Державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого абзацом п'ятим цієї частини (частина 5 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Згідно статті 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій. Записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна врегульовано Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі, Порядок).

Згідно пункту 6 Порядку державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Пунктом 8 Порядку під час формування та реєстрації заяви у базі даних заяв державний реєстратор, уповноважена особа встановлює особу заявника на підставі передбаченого Законом України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус документа, що посвідчує таку особу. У разі подання заяви уповноваженою на те особою державний реєстратор, уповноважена особа перевіряє обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи. Обсяг повноважень особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи, перевіряється на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, за допомогою порталу електронних сервісів.

Відповідно до пункту 9 Порядку разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Отже, чинне законодавство України на момент внесення реєстраційних записів про перехід права власності на об'єкти іпотеки в обов'язковому порядку передбачає, що проведення реєстраційних дій є законним та може відбуватись виключно з підстав волевиявлення, належного заявнику, та через подачу ним або його уповноваженим представником до нотаріуса, який в даному випадку діє на правах державного реєстратора, заяви про проведення реєстраційних дій з доданням до неї встановленого переліку документів.

Однак, як уже встановлено судом, наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що записи, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, були внесені приватним нотаріусом (третьою особою-2 у справі) за відсутності законних на те підстав, без волевиявлення на вчинення позивачем дій з набуття у власність предметів іпотеки.

Оскільки на противагу письмовим доказам та запереченням Банку про недійсність правочинів відповідачі не надали належних та допустимих доказів, які б документально підтвердили існування реальних правочинів про перехід у власність Банку предметів іпотеки, підстави вважати іпотеку припиненою відповідно до статті 17 Закону України Про іпотеку , виходячи із записів, які ґрунтуються на недостовірних відомостях, що містяться у реєстрі прав власності на нерухоме майно, відсутні.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які грунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства Автомобільна компанія Укртранс є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Автомобільна компанія Укртранс на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2017 у справі №910/17156/16 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2017 у справі №910/17156/16 залишити без змін.

Матеріали справи №910/17156/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді С.А. Гончаров

В.Г. Суховий