Рішення

від 02.10.2017 по справі 911/2639/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2017 р. Справа № 911/2639/17

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Техноторг-Дон , м. Миколаїв

до Товариства з обмеженою відповідальністю Богдар-ВВ , Київська обл, м. Біла Церква

про стягнення 42 530,98 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 11.09.2017)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

31.08.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Техноторг-Дон (далі - ТОВ Техноторг-Дон /позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Богдар-ВВ (далі - ТОВ Богдар-ВВ /відповідач) про стягнення з відповідача 42 530,98 грн, з яких: 26 278,60 грн основного боргу, 7 241,36 грн пені, 3 941,79 грн штрафу, 794,09 грн 3% річних та 4 275,14 грн інфляційних втрат у зв'язку з порушенням зобов'язання згідно договору купівлі-продажу №БЦ221 від 03.02.2015.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.09.2017 порушено провадження в справі №911/2639/17 та призначено розгляд справи на 19.09.2017.

У судове засідання 19.09.2017 представник відповідача не прибув.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.09.2017 розгляд справи відкладено на 02.10.2017.

02.10.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до частини 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Зокрема, такими обставинами є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

З огляду вищезазначеного, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для застосування якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, у той час як викладені позивачем у клопотанні доводи щодо необхідності відкладення розгляду даної справи є необґрунтованими, суд дійшов висновку про відхилення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи №911/2639/17 та можливість розгляду спору у даній справі за наявними в ній матеріалами у судовому засіданні 02.10.2017 за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача , суд

ВСТАНОВИВ:

03.02.2015 між ТОВ Техноторг-Дон (далі-продавець) та ТОВ Богдар-ВВ (далі-покупець) було укладено договір купівлі-продажу №БЦ221 (далі-договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передавати у власність покупцю, а покупець у порядку й на умовах, передбачених даним договором, зобов'язується приймати та оплачувати запасні частини та автотракторні шини до техніки (далі - товар), асортимент, кількість та вартість яких визначатиметься відповідно до рахунків-фактур продавця до цього договору, що є його невід'ємними частинами.

У відповідності до пп. 4.2., 4.3. та 8.1. договору факт поставки продавцем товару покупцеві згідно пп. 3.1.1. цього договору сторони фіксують шляхом складання відповідного двостороннього акту приймання-передачі та/або видаткової накладної, у яких визначають асортимент, комплектність, кількість та вартість товару, що передається покупцю.

Підписанням відповідного двостороннього акту приймання-передачі та/або видаткової накладної покупець підтверджує факт своєчасного передання йому товару. всієї необхідної інформації та супровідних документів стосовно товару, передбачених договором та чинним законодавством України, відсутності у нього будь-яких претензій щодо асортименту, якості, комплектності та кількості переданого йому товару, необхідної інформації та супровідних документів стосовно товару.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами (та скріплення його тексту їхніми печатками) і діє до 31.12.2016.

Копія вищезазначеного договору наявна в матеріалах справи.

Відповідно до викладених позивачем письмових пояснень, в серпні 2016 року на виконання умов договору позивачем було передано відповідачу товар загальною вартістю 26 278,60 грн за наступними видатковими накладними:

- №609262 від 15.08.2016 на суму 19 868,62 грн;

- №610813 від 16.08.2016 на суму 3 059,27 грн;

- №611451 від 16.08.2016 на суму 307,58 грн;

- №610757 від 16.08.2016 на суму 411,47 грн;

- №612926 від 17.08.2016 на суму 2 631,66 грн. Копії відповідних видаткових накладних наявні в матеріалах справи.

До того ж, про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення першим умов договору, у тому числі відсутність заперечень щодо отримання товару за спірними накладними.

В обґрунтування поданого позову, ТОВ Техноторг-Дон зазначило, що відповідач свої грошові зобов'язання за договором належним чином не виконав, кошти за отриманий товар не сплатив, а тому у ТОВ Богдар-ВВ перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 26 278,60 грн.

В підтвердження відповідних обставин позивач надав суду довідку ПАТ Перший український міжнародний банк №NIC/210 від 28.09.2017, а також власну довідку від 19.09.2017 за підписами генерального директора та головного бухгалтера ТОВ Техноторг-Дон .

Посилаючись на те, що відповідач розрахунки за поставлену продукцію за договором не провів, позивач просить суд стягнути з ТОВ Богдар-ВВ , зокрема, 26 278,60 грн основного боргу.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з нижченаведеного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ст. ст. 627, 655, 692, 530, 254 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до п. 2.3. договору покупець зобов'язується оплачувати продавцю вартість товару протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі та/або видаткової накладної відповідно до п. 4.1. цього договору щодо такого товару.

З огляду наведеного, підписання відповідачем 15.08.2016, 16.08.2016 та 17.08.2016 видаткових накладних без будь-яких заперечень щодо обсягу та якості переданого товару свідчить про прийняття відповідачем цього товару та породжує для останнього обов'язок щодо його оплати у повному обсязі згідно умов договору відповідно до 25.08.2016, 26.08.2016 та 29.08.2016 включно.

Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки станом на день прийняття рішення відповідач вартість поставленої позивачем продукції за договором не оплатив, враховуючи арифметичну відповідність заявленої суми боргу обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 26 278,60 грн основного боргу підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з ТОВ Богдар-ВВ 794,09 грн 3% річних, 4 275,14 грн інфляційних втрат та 7 241,36 грн пені, нарахованих з 28.08.2016 по 30.08.2017 на 26 278,60 грн заборгованості, а також 3 941,79 грн 15% штрафу, нарахованого на суму основної заборгованості у розмірі 26 278,60 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити уразі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктами 5.2.1., 5.2.2. та 7.2. договору сторони передбачили, що за порушення строків виконання своїх грошових зобов'язань за цим договором покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

За порушення покупцем строків виконання своїх грошових зобов'язань за цим договором більш ніж на 5 (п'ять) календарних днів покупець, додатково до пені згідно з п. 5.2.1. договору, сплачує продавцю штраф у розмірі 15% від вартості неоплаченого товару.

Сторони домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором припиняється через 3 (три) роки від дня, коли такі зобов'язання мали бути виконані.

Виходячи з системного аналізу п. 5.2.1. та 7.2. договору, суд дійшов висновку, що сторони передбачили більш тривалий строк для нарахування пені за порушення виконання договірних зобов'язань, ніж це встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Водночас, в силу вимог ст. ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду наведеного, враховуючи встановленні договором строки проведення відповідачем розрахунків по сплаті отриманого відповідачем товару, суд дійшов висновку, що право на нарахування сум 3% річних, інфляційних втрат та пені на сукупну суму заборгованості у розмірі 26 278,60 грн у позивача виникло після спливу строку оплати товару, поставленого за останньою видатковою накладною №612926 від 17.08.2016, тобто з 30.08.2016.

Отже, враховуючи безпідставне включення позивачем до періоду розрахунку 3% річних, інфляційних втрат та пені дня, коли відповідач не вважався таким, що прострочив виконання відповідного зобов'язання, суд здійснював обрахунок заявлених до стягнення сум 3% річних, інфляційних втрат та пені з урахуванням норм закону в межах визначеного позивачем періоду з 30.08.2016 по 30.08.2017 на 26 278,60 грн заборгованості.

Оскільки арифметично вірний розмір заявлених до стягнення сум 3% річних, інфляційних втрат та пені, обрахованих судом з урахуванням норм закону в межах визначеного позивачем періоду, становить 789,79 грн, 4 244,59 грн та 7 196,85 грн відповідно, вимоги позивача про стягнення з відповідача 794,09 грн 3% річних, 4 275,14 грн інфляційних втрат та 7 241,36 грн пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 789,79 грн, 4 244,59 грн та 7 196,85 грн відповідно.

Водночас, оскільки сукупну вартість отриманого товару за спірними накладними відповідач зобов'язаний був оплатити до 29.08.2016 включно, відтак станом на момент звернення позивача до суду строки виконання відповідного зобов'язання порушенні ТОВ Богдар-ВВ більше ніж на 5 календарних днів, що є підставою для нарахування штрафу в порядку п. 5.2.2. договору, враховуючи арифметично вірний обрахунок відповідної штрафної санкції, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 941,79 грн 15% штрафу.

Витрати по сплаті судового збору за подання позову у даній справі, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 254, 525, 526, 530, 626, 627, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Богдар-ВВ (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Глиняна, 15, ідентифікаційний код 39356119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Техноторг-Дон (54025, м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 113/1, ідентифікаційний код 31764816) 26 278 (двадцять шість тисяч двісті сімдесят вісім) грн 60 коп. основного боргу, 789 (сімсот вісімдесят дев'ять) грн 79 коп. 3% річних, 4 244 (чотири тисячі двісті сорок чотири) грн 59 коп. інфляційних втрат, 7 196 (сім тисяч сто дев'яносто шість) грн 85 коп. пені, 3 941 (три тисячі дев'ятсот сорок одну) грн 79 коп. штрафу та 1 597 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто сім) грн 02 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 18.10.2017.

Суддя В.А. Ярема