Рішення

від 17.10.2017 по справі 914/1765/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2017р.                                                             Справа № 914/1765/17

За позовом: Жовківський районний центр зайнятості, м. Жовква

до відповідача: Львівська філія Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені ОСОБА_1», с.Магерів

про стягнення 6 557,04 грн.

                    Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Кравець О.І.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 – представник

від відповідача: не з‘явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Жовківський районний центр зайнятості звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Львівської філії Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені ОСОБА_1» про стягнення 6 557,04 грн. відшкодування допомоги по безробіттю.

Ухвалою суду від 30.08.2017 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 25.09.2017 р.

Судовий розгляд справи відкладався з підстав зазначених в ухвалах суду.

В судовому засіданні 17.10.2017 р. представник позивача позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та поясненнях, наданих в судовому засіданні, просив стягнути з відповідача 6 557,04 грн. виплаченої допомоги по безробіттю та покласти на відповідача судові витрати.

Відповідач в жодне судове засідання участь уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду, які надсилались йому рекомендованою кореспонденцією. Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи в порядку статті 75 ГПК України, - за наявними доказами доданими до справи.

В судовому засіданні 17.10.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

ОСОБА_3 будучи звільненим з роботи з Львівської філії Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені ОСОБА_1» відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України зареєструвався 19.04.2017р. у Жовківському районному центрі зайнятості з метою пошуку роботи.

В зв’язку з відсутністю підходящої для нього роботи , відповідно до поданої заяви 19.04.2017 року ОСОБА_3 було надано статус безробітного і з 26.04.2017 року призначено допомогу з безробіття, та розпочато виплату допомоги з безробіття відповідно до п.п. 1,3,4 ст.22 та п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Виплата допомоги по безробіттю була проведена за період з 01.05.2017р. по 11.07.2017р. в сумі 6 557,04 грн.

Наказом Львівської філії Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені ОСОБА_1» від 13.07.2017 року №50-К ОСОБА_3 поновлено на роботі з 30.03.2017р. на виконання рішення Жовківського районного суду Львівської області від 13.07.2017 року по справі № 444/998/17, що набрало законної сили.

В порядку досудового врегулювання спору, Жовківським районним центром зайнятості 25.07.2017р. скеровано відповідачу повідомлення-претензію про відшкодування коштів в сумі 6557,04 грн., яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Спір виник внаслідок того, що відповідач добровільно не повернув кошти, які були виплачені ОСОБА_3, як допомога з безробіття, що стало підставою звернення Жовківського районного центру зайнятості з позовом про стягнення з відповідача виплачених, як допомога по безробіттю, коштів в сумі 6557,04грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно із п. 8 ст. 1 Закону України «Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», страховим випадком є подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

Статтями 34, 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Обов'язок роботодавця відшкодувати Фонду вартість послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає тільки у випадку, коли працівника звільнено незаконно і саме через цю подію застрахована особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.

Відповідно до п. 10, п. 11 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», роботодавцем є власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та фізичні особи, які використовують найману працю, найманий працівник - це фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації або у фізичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 працював у Львівській філії Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені ОСОБА_1» на посаді молодшого наукового співробітника та отримував заробітну плату саме в цій установі.

Судом встановлено, що позивачем було виплачено третій особі допомогу з безробіття у сумі 6557,04 грн.; незаконність звільнення з посади вказаної особи відповідачем встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили, яким і було поновлено на посаді ОСОБА_3

Відтак, оскільки Жовківським районним судом Львівської області фактично визнано наказ про звільнення гр. ОСОБА_3 незаконним та скасовано його, при цьому цей наказ став підставою для втрати гр. ОСОБА_3 заробітної плати, а в подальшому ця подія стала підставою для призначення та виплати йому допомоги по безробіттю, тому позивач має право на відшкодування відповідачем суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному ОСОБА_3 у відповідності до ст.ст.34, 35 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Таким чином, відповідач зобов'язаний на підставі частини четвертої статті 35 Закону сплатити позивачу грошові кошти у сумі 6557,04 грн.

Разом з тим, Львівська філія Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені ОСОБА_1» не позбавлена права звернутися з відповідним позовом до ОСОБА_3 з метою захисту своїх прав та законних інтересів.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Відповідач в судове засідання не з’явився, позов не заперечив, не подав суду докази повернення сплачених позивачем коштів станом на день розгляду справи, а відтак суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Львівської філії Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені ОСОБА_1» (80327, Львівська область Жовківський район смт.Магерів, вул..Л.Мартовича,15 код 33894357) на користь Жовківського районного центру зайнятості (80300, Львівська область м. Жовква, вул.Львівська, 47 «а», код ЄДРПОУ 20848790) 6557,04 грн. надмірно виплачених коштів.

3.Стягнути з Львівської філії Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені ОСОБА_1» (80327, Львівська область Жовківський район смт.Магерів, вул..Л.Мартовича,15 код 33894357) в доход державного бюджету 1600,00 грн. судового збору

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 19.10.2017 року.

Суддя Березяк Н.Є.