Ухвала

від 13.10.2017 по справі 495/8127/17

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/8127/17

№ провадження 1-кс/495/2885/2017

Ухвала

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

13 жовтня 2017 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

слідчого судді: ОСОБА_1

при секретарі судового засідання: ОСОБА_2

за участю:

скаржника ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку ст.ст. 303-307 КПК України,

В С Т А Н О В И В :

10.10.2017 року ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 (далі по тексту скаржник) звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області зі скаргою, в якій посилається на незгоду з бездіяльністю уповноваженої особи Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку ст.ст. 303-307 КПК України.

Так, скаржник просить суд зобов`язати уповноважену особу Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області негайно, але не пізніше 24-годин, внести заявою ОСОБА_5 від 09 жовтня 2017 року № 513 відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.15, ч.4 ст.190 Кримінального кодексу України, та розпочати досудове розслідування.

За твердженням скаржника, ОСОБА_5 , як заявником в розумінні ст.60 КПК України через свого представника, який діє на підставі довіреності, ОСОБА_3 09 жовтня 2017 року об 09 годині 00 хвилин до Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області подано в порядку ст.214 КПК України заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 15. ч.4 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Дана заява була прийнята від ОСОБА_3 , який подав її в інтересах ОСОБА_5 , на особистому прийомі в Білгород-Дністровській місцевій прокуратурі Одеської області уповноваженою на те особою Білгород-Дністровської місцевої прокуратури, про що свідчить відмітка на другому примірнику заяви про вчинення кримінального правопорушення за № 513 від 09 жовтня 2017 року.

В поданій заяві шиюся про те, що ОСОБА_6 , у відповідності до вимог ст. 60, 214 Кримінального процесуального кодексу України, будучи обізнаним про кримінальну відповідальність, передбачену ст.383 Кримінального кодексу України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, заявляю про вчинення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 замаху на шахрайство, тобто замаху на заволодіння майном, грошовими коштами та корпоративними правами, а також часткою у статутному капіталі товариств з обмеженою відповідальністю, які належали мені, в особливо великих розмірах, тобто вчинення вказаними особами, кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.15. ч.4 ст.190 Кримінального кодексу України, при наступних обставинах.

Так, у 2013 році ОСОБА_9 , разом з ОСОБА_10 . ОСОБА_11 . ОСОБА_12 , ОСОБА_13 . ОСОБА_7 створили організоване злочинне угрупування з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, а саме з метоюприсвоєння, розтрати належних ОСОБА_5 , майнових прав ТОВ «ЛЕММА», ТОВ «НІККАРТ», ГОВ «ВЕЛЛІАНА», ТОВ «ІТІС ГАЛЕРЕЯ», ТОВ «Я-КОИТРАКТ», ТОВ «ІТІС ФЛАУЕРС КАФЕ», ТОВ «ІТІС ФЛАУЕРС КАФЕ.КІ», ТОВ «Я-ПРОЕКТ», шахрайського заволодіння грошовими коштами, майном та корпоративними правами в даних юридичних особах, легалізації (відмиванню) грошових коштів, що отримані ними внаслідок вчинення вказаних злочинів, шляхом перевищення вказаними особами службовими повноваженнями, підробки офіційних документів, видачі цими особами завідомо підроблених документів та їх використанням.

Так, починаючи з 1997 року ОСОБА_5 , спільно зі своїм братом ОСОБА_9 , почали спільно займатись господарською (підприємницькою) діяльність, розподіляючи дохід від такої діяльності між собою в рівних частках, тобто 50/50 від отриманого сукупного доходу.

ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , являвся засновником:

-ТОВ «ЛЕММА», код ЄДРПОУ 25050105 (частка в статутному капіталі 14 %, що відповідає

-ТОВ «ІТІС ГАЛЕРЕЯ», код ЄДРПОУ - 352420 74 (частка в статутному капіталі - 50 %, що відповідає 171 ООО гривень). Підприємство здійснювало господарську діяльність у сфері проектування, будівництва, імпорту та продажу меблів).

-ТОВ «Я-КОНТРАКТ», код СДРПОУ 37420353 (частка в статутному капіталі 50 %, що відповідає 50 000 гривень). Підприємство здійснювало господарську діяльність в сфері постачання продуктів харчування та дистрибуцію в мережі ТОВ «ІТІС Флауерс КАФЕ».

-ТОВ «ІТІС Флауерс КАФ» (частка в статутному капіталі - 50 %, що відповідає І 500 ООО гривень). Підприємство здійснювало господарську діяльність в сфері продажу кондитерських виробів через мережу японських міні-рестораніа.

-ТОВ «ИІКАРТ», код СДРПОУ - 327Н240/ (частка в статутному капіталі 50 %, що відповідає 345 900 гривень). Підприємство здійснювало господарську діяльність в сфері набуття права власності на об`єкти нерухомості з їх подальшим ремонтом та реконструкцією з метою продажу в м. Одесі та в м. Києві.

-ТОВ «ВЕЛЛІАНА». код СДРПОУ 330Н5746 (частка в статутному капіталі 50%, що відповідає 27 000 гривень).

-ТОВ «ІТІС Флауерс КАФЕ-КІ» (частка в статутному капіталі 50 %, що відповідає 1 500 000 гривень).

У березні 2013 року я дізнався, що мій брат. ОСОБА_9 , за виключно своїм особистим рішенням і без узгодження зі мною вилучив з обігу ТОВ «ІТІС Флауерс КАФЕ» 490 ООО доларів США, у зв`язку з чим, з метою вирішення виниклого питання, я запросив директора ТОВ «ІТІС Флауерс КАФЕ» ОСОБА_14 і бухгалтера ТОВ «ІТІС Флауерс КАФЕ» ОСОБА_15 до свого кабінету та попросив падати звіт про стан справ на підприємстві, на що ОСОБА_16 відповіла, що печатка і всі фінансово-бухгалтерські документи та правові документи остання передала ОСОБА_9 за його усною вимогою, підтвердивши цей факт розпискою про передачу на зберігання ОСОБА_9 зазначеної печатки та документації ТОВ «ІТІС Флауерс КАФЕ».

Так, директором ТОВ «ІТІС ГАЛЕРЕЯ» ОСОБА_12 в період з 2010 по 2013 року вилучались з каси підприємствіі без урахування грошові кошти на оплату оренду квартири в м. Києві (приблизно ЗО ООО гривень на місяць), оплату праці водія ОСОБА_17 . ПММ, харчування, витрати на відрядження, на загальну суму близько 200 ООО доларів США за погодження в односторонньо порядку тільки з ОСОБА_9 , що відомо співробітника вказаної фірми і її головний фінансист ОСОБА_18 .

З огляду на те, що ОСОБА_5 станом на березень 2013 року був директором 'ГОВ «ЛЕММА», ОСОБА_5 зажадав у бухгалтера ТОВ «ЛЕММА» з метою недопущення їх заволодіння з боку ОСОБА_9 , передати печатку і первинну документацію ТОВ «ЛЕММА», на що отримав відповідь, що печатка і документи зникли, а обставини, такого зникнення їй не були відомі.

В період з березня по вересень 2013 року ОСОБА_5 намагався врегулювати конфлікт мирним шляхом: через бесіди з матір`ю ОСОБА_19 , спільних друзів, однак ні до якого результату це не призвело. Протягом всього часу ОСОБА_5 не мав доступу до офісів своїх підприємств, на вказівки директора і бухгалтера не реагували.

Наприкінці вересня 2013 року ОСОБА_5 направив на адресу всіх керівників своїх підприємств запити про необхідність надати для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність, висновки ревізійної комісії за період 2011-2013 років з вимогою провести аудиторську перевірку всіх підприємств. Жодної відповіді у встановлені законодавством строки не було отримано до сьогоднішнього дня. Крім цього, ОСОБА_5 був незаконно звільнений з посади директор ТОВ «ЛЕММА».

У грудні 2013 року ОСОБА_5 дізнався, що ОСОБА_9 , потай спільно зі своїми директорами: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , юристом ОСОБА_20 (на умовах дольової участі кожного директора 5 -10%) на базі основних фондів спільних підприємства (приміщень, меблів, оргтехніки), починає створювати нові підприємтсва-близнюки, на які переводять всі активи спільних підприємств в наступному порядку:

- Активи, контракти, клієнти з ТО В «ІТІС ГАЛ ПРЕЯ» ( ОСОБА_5 - 50 %, ОСОБА_9 50%) перейшли до ТО В «ІТІС ХОУМ» ( ОСОБА_9 - 90 %, директор -10 %), директор в обох підприємствах ОСОБА_12 , та ТО В «ІТІС КОНТРАКТ» ( ОСОБА_7 - 90 %, ОСОБА_10 10 %), директор ОСОБА_10 .

- ТОВ «Я КОНТРАКТ»

- ТОВ «ІТІС ФЛАУЕРС КАФЕ» ( ОСОБА_5 - 50 %; ОСОБА_9 - 50 %) - ТОВ «ІТІС КАФЕ» ( ОСОБА_7 - 100 %). При цьому, директором ТОВ «ІТІС КАФЕ» призначений безпосередньо ОСОБА_9 .

Таким чином. ОСОБА_9 на умовах передачі частки в статутному капіталі нових підприємств своїм старим директорам, «руками директорів» став переводити всі активи і контракти, постачальників, контрагентів, партнерів на нові підприємства, використовуючи при цьому майно, активи старих підприємств, частки в яких в солідарному порядку належали ОСОБА_5 .

Протягом останніх п`яти років ОСОБА_5 не отримував жодних дивідендів, тому весь чистий дохід від господарської діяльності прямував в розвиток бізнесу, впродовж останнього року так і не була виплачена заробітна плата, не була видана трудова книжка, не отримані дивіденди, будь-якого іншого доходу від господарської діяльності свої підприємств ОСОБА_5 не отримував. Таким чином, ОСОБА_5 був позбавлений джерел для існування, а ОСОБА_21 фактично закрив доступ до спільного бізнесу, чим завдав ОСОБА_5 матеріальної шкоди, яка виражається у заволодінні майновим правами ОСОБА_5 .

За вказаними фактами ОСОБА_5 вже звернувся до всіх правоохоронних органів з вимогою розпочати досудове розслідування та притягти вказаних осіб до кримінальної відповідальності за вищевказані кримінальні правопорушення, що були ними вчинені з метою заволодіння моїми корпоративними правами.

Однак, в серпні 2017 року ОСОБА_5 стали відомі факти щодо подальших спроб вчинення шахрайський дій з майном та корпоративними правами, які належали ОСОБА_5 , у зв`яжу і чим по даному факту має бути також розпочати досудове розслідування.

Так, 19 жовтня 2016 року ОСОБА_7 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси із позовною заявою до ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю.Даний позов розглядається в рамках цивільної справи № 522/19508/16-ц Приморським районним судом м. Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_22 .

Так, ОСОБА_7 надала до суду недостовірні відомості про те, що їй на праві приватної власності належать частки у статутному капіталі вищевказаних підприємств.Після цього, ОСОБА_8 в рамках вказаної цивільної справи подала фіктивний зустрічний позов з недостовірними даними та фіктивною розпискою, згідно якої ОСОБА_7 мас перед ОСОБА_8 заборгованість за договором позики у розмірі 100 000 гривень.

Отже, на підставі вищевказаних недостовірних документів та відомостей, які шляхом обману надані до суду, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , через використання органів судової гілки влади, які згідно закону мають право визнати за ними право власності на частку у статутному капіталі, намагаються в незаконний спосіб заволодіти:часткою у статутному капіталі ТОВ «1ТІС КАФЕ» (код ЄДРПОУ 38 722327), яка становить 1000 000 гривень і дорівнює 40 %, часткою у статутному капіталі ТОВ «JTIC ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ - 38970788), яка становить 10 000 гривень і дорівнює 100 %; часткою у статутному капіталі ТОВ «ІТІС ХОУМ» (код ЄДРПОУ - 38970840), яка становить 8 000 гривень і дорівнює 80 %.

Будь-яких прав на вказані частки у статутному капіталі та будь-яких прав щодо претендування на них ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не мають.

Таким чином, в діях ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з огляду на вищевикладені обставини, вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 cт.15, ч.4 ст.190 Кримінального кодексу України.

На підтвердження наявності в діях вказаних осіб ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.15, ч.4 ст.190 Кримінального кодексу України, разом із заявою про кримінальне правопорушення, підписану ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , як його представником подано копії документів, які свідчать про наявність ознак вказаних кримінальних правопорушень та надані відомості щодо тих цивільних справ, в ході розгляду яких зазначені особи намагаються в подальшому заволодіти належним ОСОБА_5 майном та корпоративними правами.

Проте, після подання такої заяви, співробітниками Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області не вчинено жодних процесуальних дій, в установленікримінальним процесуальним законодавством строки, тобто протягом 24 годин, які спрямовані на внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувані, про вчинене кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 15, ч,4 ст.190 Кримінального кодексу України, та початку досудового розслідування за вказаним фактом.

Жодних документів та будь-яких інших відомостей, які б підтверджували факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення, яке передбачено ч.1 ст.15, ч.4 ст.190 Кримінального кодексу України, ОСОБА_3 , який подав заяву про вчинення кримінального правопорушення до Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області відімені ОСОБА_5 та сам ОСОБА_5 , не отримав протягом 24-х годин.

Станом на 10 жовтня 2017 року на 12 годину 00 хвилин Білгород-Дністровською місцевою прокуратурою Одеської області не забезпечено внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вказане кримінальне правопорушення в порядку ст.214 Кримінального процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, скаржник вважає бездіяльність співробітників Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.1 cт.15, ч.4 ст.190 Кримінального кодексу України, протиправною.

У судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_3 , у повному обсязі підтримав скаргу та просив суд її задовольнити.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 , не заперечувала проти задоволення даної скарги в частині внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Вислухавши скаржника та прокурора, дослідивши матеріали скарги, суд вважає, що скарга ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку ст.ст. 303-307 КПК України, підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів скарги, представник ОСОБА_5 ОСОБА_3 подав заяву на бездіяльність уповноваженої особи Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку ст.ст. 303-307 КПК України.

Згідно із ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною 1 ст.8 КПК України визначається, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу,міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але й пізніше 24-х годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального порушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Згідно із ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Відповідно до ст.ст. 303-304 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст.169 КПК України про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілим, рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, рішення слідчого, прокурора про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих дій особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником, рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 КПК України - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Відповідно до ч.2 ст.307 КПК України, слідчий суддя за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування може: скасувати рішення слідчого чи прокурора, зобов`язати припинити дію, зобов`язати вчинити певну дію, відмовити у задоволенні скарги.

Як вбачається зі скарги представника ОСОБА_5 ОСОБА_3 , зазначено в судовому засіданні представником скаржника та не заперечувалося прокурором, відповіді стосовно результатів розгляду повідомлення про вчинення кримінального правопорушення та внесення його до ЄРДР, а також повідомлення про початок досудового розслідування та відповіді на звернення ОСОБА_5 не надані.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч.5 ст.214 КПК України).

Відповідно до ч.1 ст.2 Кримінального кодексу України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим кодексом.

У п.2 Інформаційного листа № 1640/0/4-12 від 09.11.2012 року «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування», Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ звернув увагу судів на те, що відповідно до вимог ч.1 ст.214 КПК бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Отже, саме слідчий та прокурор, як спеціальні суб`єкти кримінального провадження, надають оцінку заявам та повідомленням, встановлюють, чи містить заява відомості про скоєння кримінального правопорушення, і лише після цього приймають рішення про необхідність проведення досудового слідства.

Згідно зі змістом п.п. 2-4 висновків Узагальнень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 року №9-49/0/4-17, якщо особа звертається з певним документом до органів, відповідальних за реалізацію завдань кримінального провадження, пов`язаних, із вчиненням, на її думку, кримінального правопорушення, то це звернення недопустимо розцінювати як таке, в якому реалізується право особи на внесення пропозицій стосовно вдосконалення роботи органів досудового розслідування, викриття недоліків у їх роботі або як прояв участі у державних справах (тобто в порядку Закону України «Про звернення громадян»).

Також неправильно (з цих же міркувань) розглядати заяви, які, на думку уповноважених суб`єктів органів досудового розслідування, містять відомості про кримінальне правопорушення, за правилами ст.214 КПК, а які таких відомостей не містять, - за правилами Закону України «Про звернення громадян», оскільки така ознака не може використовуватись як розмежувальна для цих двох видів звернень.

Отже, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.

З метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчим суддям необхідно зважати на те, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов`язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.

Таким чином, уповноважена особа Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області була зобов`язана невідкладно, але й пізніше 24-х годин після подання ОСОБА_5 заяви про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.15, ч.4 ст.190 Кримінального кодексу України, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що скарга ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку ст.ст. 303-307 КПК України, підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 8, 24, 28, 214, 303-305, 307 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку ст.ст. 303-307 КПК України задовольнити.

Зобов`язати уповноважену особу Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області негайно, але не пізніше 24-годин, внести заявою ОСОБА_5 від 09 жовтня 2017 року № 513 відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.15, ч.4 ст.190 Кримінального кодексу України, та розпочати досудове розслідування.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

Слідчий суддя ОСОБА_1